Рішення

від 08.09.2022 по справі 440/6484/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/6484/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавабудсервіс плюс" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавабудсервіс плюс" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 10.12.2021 № 89136 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавабудсервіс плюс" критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку; визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 13.07.2022 № 37093 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавабудсервіс плюс" критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку; зобов`язання виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавабудсервіс плюс" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що спірні рішення не відповідають вимогам податкового законодавства, оскільки не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справ (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2022 року клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

31 серпня 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначав, що підставою відповідності платника податку критеріям ризиковості згідно пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість є лист ДПС України від 09.12.2021 року № 27322/7/99-00-18-01-01-07 щодо упередження можливості формування схемного податкового кредиту платниками податку. Зазначав, що позивачем не спростовано податкову інформацію щодо участі у схемі формування та розповсюдження ймовірно ризикового податкового кредиту за наявності податкового боргу в сумі 788 032,89 грн.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавабудсервіс плюс" (код ЄДРПОУ 38439545) зареєстровано як юридична особа та є платником податку на додану вартість, що не заперечується сторонами.

10 грудня 2021 року Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 89136 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавабудсервіс плюс" критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на підставі податкової інформації "Упередження формування ймовірно ризикових сум податку на додану вартість".

Згідно витягу з протоколу засідання Комісії № 2 Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 238 від 10.12.2021 року підставою для прийняття вказаного рішення став лист ДПС України від 09.12.2021 року № 27322/7/99-00-18-01-01-07.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавабудсервіс плюс" подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 05.07.2022.

Згідно витягу з протоколу засідання Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 70 від 13.07.2022 року члени комісії прийшли до висновку, що за наявності податкового боргу з податків та обов`язкових платежів ТОВ "Полтавабудсервіс плюс" не спростовано податкову інформацію щодо участі у схемі формування, використання та розповсюдження ймовірно ризикового податкового кредиту та відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

13 липня 2022 року Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 37093 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавабудсервіс плюс" критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на підставі податкової інформації "Неспростовно податкову інформацію щодо участі у схемі формування, використання та розповсюдження ймовірно ризикового податкового кредиту за наявності податкового боргу на загальну суму 788 032,89 грн.".

Позивач не погодився з рішеннями комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.12.2021 року № 89136, від 13.07.2022 № 37093, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Положеннями п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На час виникнення спірних правовідносин механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних був визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку № 1165 терміни вживаються у такому значенні: автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 7 Порядку № 1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатками № 1, 3 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, у рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Судовим розглядом встановлено, що оскаржувані рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 10.12.2021 року № 89136, від 13.07.2022 № 37093 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавабудсервіс плюс" критеріям ризиковості платника податку, ґрунтується на висновках про відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому, у разі відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація".

Із дослідженого рішення податкового органу від 10.12.2021 року № 89136 встановлено, що зазначене поле оскаржуваного рішення містить наступну інформацію: "Упередження формування ймовірно ризикових сум податку на додану вартість".

В іншому спірному рішенні зазначено: "Неспростовно податкову інформацію щодо участі у схемі формування, використання та розповсюдження ймовірно ризикового податкового кредиту за наявності податкового боргу на загальну суму 788 032,89 грн.".

При цьому, не наведено ані змісту (розшифрування) самої податкової інформації, ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях тощо.

Разом з цим, згідно з Порядком № 1165, в якості підстави, повинно бути зазначено відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Під час розгляду справи відповідачем не подано до суду доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Суд вважає, що не виклавши розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, в спірних рішеннях, як це передбачено п.8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.

За наведених обставин суд погоджується із доводами позивача, що оскаржувані рішення податкового органу не містять обґрунтованих підстав віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавабудсервіс плюс" до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, та доказів, що свідчать про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником із посиланнями на відповідні документи.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем правомірності застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавабудсервіс плюс" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з огляду на що оскаржувані рішення від 10.12.2021 року № 89136, від 13.07.2022 № 37093 є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно позовних вимог щодо зобов`язання податкового органу виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Слід враховувати, що наслідком прийняття відповідачем спірних рішень та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати господарську діяльність.

Отже, не виключення позивача із наведеного переліку може призвести до певних правових наслідків, у зв`язку з чим, враховуючи, що судовим розглядом встановлено протиправність рішень про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавабудсервіс плюс" таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, суд вважає, що зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є дотриманням гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Таким чином, позовна вимога про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним способом захисту прав позивача та відповідає ст. 245 КАС України, як похідна вимога, з огляду на що підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на вищевикладене, у зв`язку із задоволенням позову суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавабудсервіс плюс" витрати зі сплати судового збору в розмірі 7443,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавабудсервіс плюс" (вул. Соборності, 40Д, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 38439545) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.12.2021 року № 89136, від 13.07.2022 № 37093 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавабудсервіс плюс" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавабудсервіс плюс" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 7443,00 грн. (сім тисяч чотириста сорок три гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.Б. Головко