Постанова

від 07.09.2022 по справі 826/12038/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/12038/18 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДТ ГРУП» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.04.2018,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АДТ ГРУП» (далі - позивач, ТОВ «АДТ ГРУП») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 квітня 2018 року №018931404, № 0018941404, № 0018911404.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки Товариство жодних вимог податкового законодавства не порушував, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які засвідчують реальність здійснюваних ним господарських операцій з контрагентами.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ГУ ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що Товариством не подано для перевірки первинних документів, на підставі яких здійснювалися взаємовідносини з ТОВ «АСТІКС» за лютий, березень 2016 року та ТОВ «ЕТРЕКС-9» за листопад 2016 року. Зокрема, враховуючи обсяг господарських операцій, невідповідність отриманих товарів та виконаних робіт (послуг) контрагентами позивача, відсутність необхідної матеріально-технічної і технологічної можливості для постачання (продажу) товарів та виконаних робіт (послуг), відсутність трудових і матеріальних ресурсів, виходячи із специфіки та задекларованого обсягу, місця надання тощо, відсутність за даними ЄРПН даних, що підтверджували б придбання послуг з транспортування, залучення сторонніх послуг з експлуатації основних засобів та залучення сторонніх трудових ресурсів, наявність яких є обов`язковим, враховуючи вид та обсяг постачання (продажу) товарів та виконаних робіт (послуг), встановлено відсутність фактичного здійснення операцій щодо постачання товарів та виконаних робіт на адресу ТОВ «АДТ ГРУП» від його контрагентів.

Також апелянт вказує, що судом першої інстанції не викликалися свідки, заявлені контролюючим органом.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі №826/12038/18 за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Від ТОВ «АДТ ГРУП» письмового відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АДТ ГРУП» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ «АСТІКС» (код 40211089) за лютий, березень 2016 року та ТОВ «ЕТРЕКС-9» (ко 39837797) за листопад 2016 року, за результатами якої складено акт від 23.03.2018 №280/26-15-14-04-03/36405791 (далі по тексу також - Акт), яким зафіксовано, що перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

пунктів 44.1., 44.6. статті 44, пункту 185.1. статті 185, пунктів 198.1., 198.3, 198.6. статті 198, пункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 113 400,00 грн., у том числі за лютий 2016 року - 60 209,00 грн., березень 2016 року - 38 439,00 грн. та листопад 2016 року - 14 752,00 грн.;

пунктів 44.1., 44.6. статті 44, пункту 185.1. статті 185, пунктів 198.1., 198.3, 198.6. статті 198, пункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 13 012,00 грн., у тому числі за листопад 2016 року - 13 012,00 грн.

Перевіркою встановлено, що за лютий, березень та листопад 2016 року позивачем задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість у сумі 560 899,00 грн., на формування якого, у тому числі, мали вплив взаємовідносини з контрагентами-постачальниками ТОВ «АСТІКС» та ТОВ «ЕТРЕКС-9». По взаємовідносинам з ТОВ «АСТІКС» позивачем сформовано податковий кредит за лютий 2016 року в сумі 60 209,00 грн. та за березень 2016 року в сум 38 439,00 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «ЕТРЕКС-9» позивачем сформовано податковий кредит за листопад 2016 року - 14 752,00 грн.

Водночас, в Акті зазначено, що на запит відповідача від 13.03.206 б/н, Товариством не надано до перевірки первинних документів, на підставі яких здійснювалися його взаємовідносини з ТОВ «АСТІКС» за лютий, березень 2016 року та ТОВ «ЕТРЕКС-9» за листопад 2016 року, зокрема: договори, первинні документи щодо придбання товарів, рахунки-фактури, видаткові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, журнал реєстрації довіреностей на отримання ТМЦ, акти виконаних робіт (послуг), податкові накладні, розрахункові документи - платіжні доручення або інші документи, що свідчать про виконання грошових зобов`язань; первинні документи щодо транспортування продукції; документи на підтвердження здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт; регістри бухгалтерського обліку, картки балансових рахунків10, 20, 26, 30, 31, 36, 37, 63, 68, 70, 80, 90 з придбання та продажу товарів (робіт, послуг) тощо.

Про ненадання Позивачем до перевірки запитуваних первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «АСТІКС» та ТОВ «ЕТРЕКС-9», відповідачем складено відповідні акти: від 13.03.2018 № 331/26-15-14-04-03/36405791, від 14.03.2018 № 356/26-15-14-04-03/36405791, від 15.03.2018 № 378/26-15-14-04-03/36405791, від 16.03.2018 № 385/26-15-14-04-03/36405791.

Натомість, згідно з інформацією бази даних на рівні ДФС України, ТОВ «АСТІКС» не подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за І квартал 2016 року, що свідчить про відсутність трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності. Також, ТОВ «АСТІКС» не подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства, баланс та звіт про фінансовий стан, а отже відсутня інформація щодо наявності основних засобів, об`єктів оподаткування, виробничих потужностей, складських приміщень, транспорту, та їх оренди, наявність яких є обов`язковою умовою для ведення господарської діяльності в задекларованих обсягах у деклараціях з податку на додану вартість за лютий та березень 2016 року між Позивачем та ТОВ «АСТІКС». Також, згідно ЄРПН на адресу ТОВ «АСТІКС» не зареєстровано податкових накладних за номенклатурою товарів (робіт, послуг), що поставлялися/надавалися Позивачу.

Згідно з інформацією бази даних на рівні ДФС України, ТОВ «ЕТРЕКС-9», остання податкова звітність подана за лютий 2017 року, але не визнана звітністю та має статус «До відома». За даними податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за ІV квартал 2016 року, прийнятого 16.01.2017 за № 926571522, згідно якого у штаті - 1 особа, працювало за цивільно-правовими договорами - 0 осіб. ТОВ «ЕТРЕКС-9» не поданий додаток АМ до рядка 06.4.27 додатку ІВ до рядка 06.4 податкової декларації з податку на прибуток «Інформація щодо нарахованої амортизації». Задекларовані основні засоби є недостатніми для ведення господарської діяльності в задекларованих обсягах. Також, згідно ЄРПН на адресу ТОВ «ЕТРЕКС-9» не зареєстровано податкових накладних за номенклатурою товарів (робіт, послуг), що поставлялися/надавалися Позивачу.

Окрім того, під час перевірки встановлено, що в ЄДРСР наявна ухвала Печерського районного суду м. Києва від 23.05.2016 № 757/24303/16-к, з якої вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000000866, за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення суб`єктів підприємницької діяльності (у том числі ТОВ «АСТІКС») з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі та призвело до легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205, частиною третьою статті 209 КК України.

Також, з ухвали Краматорського міського суду від 09.11.2016 у справі № 234/16868/16-к вбачається, що у провадженні першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області знаходиться кримінальне провадження № 42016050000000233 від 31.03.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364-1, частиною другою статті 205 КК України. В межах вказаного провадження встановлено, що на території м. Маріуполя Донецької області та м. Харкова Харківської області була створена та у період 2015-2016 років діяла злочинна група осіб - «конвертаційний центр», метою якої було здійснення злочинної діяльності, спрямованої на створення фіктивних підприємств, у тому числі ТОВ «АСТІКС», прикриття власної незаконної діяльності, здійснення дій з прикриття діяльності з незаконного формування суб`єктами господарської діяльності реального сектору економіки податкового кредиту з податку на додану вартість тощо. При цьому, вказана протиправна діяльність здійснювалася під прикриттям невстановлених співробітників ГУДФС у Донецькій області. Члени вказаної злочинної групи зорганізувалися з метою створення та забезпечення незаконної діяльності «конвертаційного центру», для переведення в готівку обігових коштів підприємств, різної форми власності та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом в особливо великих розмірах. ТОВ «АСТІКС» також фігурує в ухвалах: Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2017 у справі № 757/43978/17-к в рамках кримінального провадження № 32017100060000031 від 26.04.2017 за фактом фіктивного підприємництва; Дніпровського районного суду м. Києва від 13.12.2017 у справі № 755/15458/16-к в рамках кримінального провадження № 32016100090000038 від 18.03.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205, частиною третьою статті 212 КК України.

З ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16.11.2017 у справі №219/12849/17 вбачається, що з метою мінімізації сум ПДВ та ухилення від сплати податків використовуються ряд підприємств, у тому числі ТОВ «ЕТРЕКС-9», для здійснення ряду безтоварних фінансово-господарських операцій.

Враховуючи ненадання документів, а також обсяг господарських операцій, невідповідність отриманих товарів та виконаних робіт (послуг) ТОВ «АСТІКС» та ТОВ «ЕТРЕКС-9» в адресу позивача, відсутність необхідної матеріально-технічної і технологічної можливості для постачання (продажу) товарів та виконання робіт (послуг), відсутність трудових і матеріальних ресурсів, виходячи з її специфіки та задекларованого обсягу, місця надання тощо; відсутність за даними ЄРПН даних, що підтверджували б придбання послуг з транспортування, залучення сторонніх послуг з експлуатації основних засобів та залучення сторонніх трудових ресурсів, наявність яких є обов`язковим враховуючи від та обсяг постачання (продажу) товарів та виконання робіт (послуг), встановлено відсутність фактичного здійснення операцій щодо постачання товарів та виконання робіт (послуг) в адресу позивача від ТОВ «АСТІКС» та ТОВ «ЕТРЕКС-9».

В ході перевірки не підтверджено факт постачання (продажу) товарів та виконання робіт (послуг) ТОВ «АСТІКС» та ТОВ «ЕТРЕКС-9» в адресу позивача, що свідчить, на думку контролюючого органу про те, що правочин між позивачем та ТОВ «АСТІКС» за лютий, березень 2016 року на загальну суму 591 889,06 грн., у т.ч. ПДВ - 98 648,18 грн., та правочин між Позивачем та ТОВ «ЕТРЕКС-9» за листопад 2016 року на загальну суму 166 585,73 грн., у т.ч. ПДВ - 27 764,29 грн. здійснені не з метою настання реальних наслідків.

Оскільки реальність та можливість вчинення даних господарських операцій у ТОВ «АСТІКС» та ТОВ «ЕТРЕКС-9» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у позивача, на переконання контролюючого органу, не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Не погоджуючись з наведеними висновками Акту, позивач подав відповідачу заперечення на Акт (з наданням копій первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами), які залишені без задоволення, а висновки Акту без змін.

На підставі Акту, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

від 16.04.2018 № 0018931404, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковими зобов`язаннями на 113 400,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 28 350,00 грн.;

від 16.04.2018 № 0018941404, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за листопад 2016 року в розмірі 13 012,00 грн.;

від 16.04.2018 № 0018911404, яким до Позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510,00 грн. (адміністративний штраф).

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, подавши до Державної фіскальної служби України скаргу, за наслідками розгляду якої прийнято рішення від 19.06.2018 № 20894/6/99-99-11-01-01-25, яким скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 16.04.2018 №№ 0018931404, 0018941404, 0018911404 - без змін.

Такі обставини зумовили звернення позивача до суду з адміністративним позовом, за результатами розгляду якого судом першої інстанції ухвалено рішення від 10 грудня 2021 року.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції від 10 грудня 2021 року на предмет дотримання норм матеріального та процесуального права, у межах доводів та аргументів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пунктом 16.1. статті 16 Кодексу, платник податків зобов`язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2.); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4.); подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (підпункт 16.1.5.).

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому, згідно з вимогами пунктів 44.3. та 44.4. статті 44 Кодексу, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Контролюючі органи мають право, зокрема: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4. пункту 20.1.); визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків (підпункт 20.1.18. пункту 20.1.); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.19. пункту 20.1.).

Водночас, посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, окрім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1., 21.1.4. пункту 21.1. статті 21 Кодексу).

При цьому, податкове законодавство України ґрунтується, у тому числі, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Кодексу).

За приписами підпункту 78.1.4. пункту 78.1. статті 78 Кодексу, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, окрім іншого, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Колегією суддів встановлено, що перевірка ТОВ «АДТ ГРУП» проводилася відповідачем відповідно до пункту 78.1.4. пункту 78.1. статті 78 Кодексу. В Акті зазначено, що на запит від 13.03.206 б/н, позивачем не надано до перевірки первинних документів, на підставі яких здійснювалися його взаємовідносини з ТОВ «АСТІКС» за лютий, березень 2016 року та ТОВ «ЕТРЕКС-9» за листопад 2016 року. Разом з тим, перевірка проводилась відповідачем з 12.03.2018 по 16.03.2018, а сам Акт перевірки складений Відповідачем 23.03.2018. Будь-яких інших запитів Відповідача на адресу Позивача про надання пояснення та їх документального підтвердження щодо його взаємовідносин з ТОВ «АСТІКС» та ТОВ «ЕТРЕКС-9» матеріали справи не містять.

Дослідженню за таких обставин підлягають первинні документи, якими позивач обґрунтовує правомірність формування ним податкового кредит по взаємовідносинам з ТОВ «АСТІКС» та ТОВ «ЕТРЕКС-9», які не враховані відповідачем під час перевірки.

Згідно з підпунктом 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1. статті 185 Кодексу, об`єктом оподаткування податком на додану вартість, є операції платників податку з, зокрема:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За приписами пункту 187.1. статті 187 Кодексу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктами 198.1., 198.2. статті 198 Кодексу, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з, окрім іншого:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3. статті 198 Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами пункту 198.6. статті 198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.11. статті 201 Кодексу, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Таким чином, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

При цьому, відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Отже, до уваги можуть братись лише ті первинні документи, які складені відповідно до норм закону та на підставі фактичного здійснення господарської операції.

На формування суми податкового кредиту та від`ємного значення з податку на додану вартість мали вплив взаємовідносини позивача з контрагентами - ТОВ «АСТІКС» та ТОВ «ЕТРЕКС-9», про що суду надані наступні первинні документи (копії):

договір з ТОВ «АСТІКС» № 18/16 від 18.02.2016 з додатком № 1 до нього, видаткові накладні до договору № 18/16 від 01.03.2016 № РН-0000006, від 09.03.2016 № РН-0000032, від 10.03.2016 № РН-0000033, від 09.03.2016 № РН-0000034, від 23.02.2016 № РН-0000095, від 23.02.2016 № РН-0000097, товарно-транспортні накладні від 23.02.2016 № Р97, від 23.02.2016 №Р95, від 10.03.2016 № Р33, від 09.03.2016 № Р32, від 01.03.2016 № Р6, податкові накладні до договору № 18/16 від 01.03.2016 № 6 на суму 100 094,44 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 682,41 грн.), від 09.03.2016 № 32 на суму 63 747,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 10 624,60 грн.), від 10.03.2016 № 33 на суму 56 160,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 360,00 грн.), від 09.03.2016 № 34 на суму 10 634,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 1 772,40 грн.), від 23.02.2016 № 95 на суму 87 300,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 14 550,00 грн.), від 23.02.2016 № 97 на суму 125 892,42 грн. (у т.ч. ПДВ - 20 982,07 грн.), договори про уступку права вимоги від 01.03.2016 № 18/16, від 01.03.2016 № 19/16, за якими ТОВ «АСТІКС» передало ТОВ «АНОКСІМА» право вимоги до Позивача по сплаті зобов`язань за товар згідно з видатковими накладними № 95 від 23.02.2016 та № 97 від 23.02.2016, № 06 від 01.03.2016, виписки банку по рахунку Позивача на підтвердження перерахунку кошів на користь контрагента ТОВ «АСТІКС» (ТОВ «АНОКСІМА»), платіжні доручення від 18.03.2016 №№ 40, № 41, № 36, від 23.03.2016 №45, від 25.03.2016 № 50, від 28.03.2016 № 52, від 10.03.2016 №№ 28, 29, документи на підтвердження подальшої реалізації придбаних у ТОВ «АСТІКС» товарів іншим контрагентам (видаткові накладні, довіреності, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення);

договір про надання послуг з ТОВ «АСТІКС» № 18/16П від 18.02.2016 з додатком № 1 до нього, акт надання послуг до договору № 18/16П від 23.02.2016 № ОУ-0000096, податкову накладну до договору № 18/16П від 23.02.2016 № 96 на суму 109 125,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 18 187,50 грн.), платіжне доручення від 10.03.2016 № 27, документи на підтвердження подальшої реалізації отриманих послуг іншим контрагентам (акт, платіжне доручення, податкова накладна);

договір про надання послуг з ТОВ «АСТІКС» № 18/16П від 18.02.2016 з додатком № 1 до нього, акт надання послуг до договору № 18/16П від 23.02.2016 № ОУ-0000096, податкову накладну до договору № 18/16П від 23.02.2016 № 96 на суму 109 125,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 18 187,50 грн.), платіжне доручення від 10.03.2016 № 27, документи на підтвердження подальшої реалізації отриманих послуг іншим контрагентам (акт, платіжне доручення, податкова накладна);

договір про надання послуг з ТОВ «АСТІКС» № 19/16П від 19.02.2016 з додатком № 1 до нього, акт надання послуг до договору № 19/16П від 26.02.2016 № ОУ-00000072, податкову накладну до договору № 19/16П від 26.02.2016 № 72 на суму 38 935,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 6 489,20 грн.), платіжне доручення від 18.03.2016 № 40, документи на підтвердження подальшої реалізації отриманих послуг іншим контрагентам (акт, платіжне доручення, податкова накладна);

договір поставки з ТОВ «ЕТРЕКС-9» від 15.11.2016 № 1511/1-16, видаткові накладні до договору 1511/1-16 від 23.11.2016 № РН-0000027, від 16.11.2016 № РН-0000003, товарно-транспортні накладні від 16.11.2016 № Р3, від 23.11.2016 № Р27, податкові накладні від 16.11.2016 № 3 на суму 88 852,14 грн. (у т.ч. ПДВ - 14 808,69 грн.), від 23.11.2016 № 27 на суму 77 733,59 грн. (у т.ч. ПДВ - 12 955,60 грн.), виписку банку по рахунку Позивача на підтвердження перерахунку кошів на користь контрагента ТОВ «ЕТРЕКС-9», платіжне доручення від 05.12.2016 № 211, документи на підтвердження подальшої реалізації отриманих товарів іншим контрагентам (видаткові накладні, платіжні доручення).

З наданих документів не вбачається їхньої невідповідності вимогам чинного законодавства, оскільки вони містять всі обов`язкові реквізити, отже такі первинні документи можна вважати належними доказами реальності здійснених господарських операцій Позивача з контрагентами.

Належних, достатніх та переконливих доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе за договорами зобов`язань, відповідачем не подано.

Також Відповідачем не наведено переліку невідповідностей наданих Позивачем первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами - ТОВ «АСТІКС» та ТОВ «ЕТРЕКС-9» вимогам Кодексу та Закону 996-XIV.

На момент складання зазначених первинних документів та здійснення господарських операцій, позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, установчі документи в судовому порядку недійсними не визнавались, відсутні вироки судів чи інші належні докази щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб, у тому числі, й укладання нікчемних правочинів чи здійснення нереальних господарських операцій.

Відтак, відсутні обставини, наявність яких давали б підстави ставити під сумнів реальність господарських операцій Позивача з контрагентами - ТОВ «АСТІКС» та ТОВ «ЕТРЕКС-9».

Одночасно суд вважає за необхідне зазначити, що навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту.

Сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань, може свідчити про незаконність формування податкового кредиту/витрат, однак таких обставин, в ході розгляду даної справи, судом встановлено не було.

Жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних ресурсів відповідачем не надано, а відсутність трудових ресурсів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Окрім того, в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство перевіряти наявність таких ресурсів у контрагента та формувати податковий кредит лише за їх наявності.

Сама лише інформація, отримана з інформаційних баз відповідача не може слугувати підставою для тверджень про нереальність господарських операцій.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

У сукупності наведеного, колегія суддів зазначає, що апелянтом не надано належних, достатніх та переконливих доказів у підтримку своєї позиції, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат у даній справі відповідно до статті 139 КАС України та з урахуванням результатів перегляду рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 243, 244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2021 року у справі №826/12038/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді М.І. Кобаль

Л.О. Костюк