Рішення
від 06.09.2022 по справі 320/10969/21
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2022 року м. Київ № 320/10969/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13, код ЄДРПОУ 43995469)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРА СОЛЮШНС ГРУП» (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 61, код ЄДРПОУ 42944675)

про стягнення коштів за податковим боргом, накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Сумській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРА СОЛЮШНС ГРУП», в якому просило суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРА СОЛЮШНС ГРУП» (код за ЄДРПОУ 42944675) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 297 333 грн. (двісті дев`яносто сім тисяч триста тридцять три грн. 00 коп.) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) отримувач ГУК Сум.обл./Сумська МТГ/14060100, на р/р UA158999980313040029000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат), МФО банка одержувача 899998;

- накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРА СОЛЮШНС ГРУП» (код за ЄДРПОУ 42944675) в загальній сумі 297 333 грн. (двісті дев`яносто сім тисяч триста тридцять три грн. 00 коп.) , які знаходяться на відкритих рахунках у таких банках:

МФО банку - 320627 назва банку - АТ «СБЕРБАНК»; номер рахунку - НОМЕР_1 ; валюта рахунку - 840-долар США;

МФО банку - 320627 назва банку - АТ «СБЕРБАНК»; номер рахунку - НОМЕР_1 ; валюта рахунку - 978 - ЄВРО;

МФО банку - 320627 назва банку - АТ «СБЕРБАНК»; номер рахунку - НОМЕР_1 ; валюта рахунку - 980 - українська гривня;

МФО банку - 320627 назва банку - АТ «СБЕРБАНК»; номер рахунку - НОМЕР_2 ; валюта рахунку - 98 - українська гривня;

МФО банку - 320627 назва банку - АТ «СБЕРБАНК»; номер рахунку - НОМЕР_2 ; валюта рахунку - 840 - долар США;

МФО банку - 320627 назва банку - АТ «СБЕРБАНК»; номер рахунку - НОМЕР_2 ; валюта рахунку - 978 - ЄВРО;

МФО банку - 320627 назва банку - АТ «СБЕРБАНК»; номер рахунку - НОМЕР_3 ; валюта рахунку - 980 - українська гривня;

МФО банку - 320627 назва банку - АТ «УКРГАЗБАНК»; номер рахунку - НОМЕР_4 ; валюта рахунку - 980 - українська гривня.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що станом на дату звернення до суду за Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРА СОЛЮШНС ГРУП» обліковується заборгованість зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 297 333,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року адміністративну справу №320/10969/21 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРА СОЛЮШНС ГРУП» передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 жовтня 2021 року справу розподілено судді Добрянській Я.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано двадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвала від 05 листопада 2021 року направлялася на електронну адресу відповідача, вказану в позовній заяві «club2019@ukr.net», та була отримана 08 листопада 2021 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи.

Станом на момент прийняття рішення у справі, відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України, та не подав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРА СОЛЮШНС ГРУП» є платником податку та перебуває на обліку в контролюючих органах.

Станом на дату подання позовної заяви за Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРА СОЛЮШНС ГРУП» обліковується заборгованість зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 297 333,00 грн.

Вказана сума заборгованості підтверджується розрахунком суми податкового боргу, корінцем податкової вимоги, копією податкової декларації, витягами з інтегрованої картки платника податків.

Судом встановлено, що платником податку подано до контролюючого органу звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за 2020 рік №9369631374 від 19.01.2021 р., якою самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 390 309,00 грн.

В матеріалах справи наявний корінець податкової вимоги форми «Ю» від 08.02.2021 №2693-13 у розмірі 297 333,00 грн.

Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнято рішення №25 про опис майна у податкову заставу від 11 лютого 2021 року, яким вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків.

Листом №1531/6/18-28-13-02-10 від 15.02.2021 Головне управління ДПС у Сумській області повідомило про наявність податкового боргу у розмірі 297 333,00 грн. та попередило про можливість застосування заходів, передбачених ст. ст. 28, 89 Податкового кодексу України, а саме: зупинення видаткових операцій на рахунках, заборону відчуження майна платника податків та допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Враховуючи, що суми грошових зобов`язань, які визначені контролюючим органом не сплачені у встановлений законом строк, у відповідача обліковується податковий борг, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги, суд зазначає, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодексу України, визначаючи, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.56.18. ст.56 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. У визначені Податковим кодексом України строки відповідач не сплатив узгоджені суми грошових зобов`язань, тому в силу наведених норм ПК України вони набули статусу податкового боргу.

Статтею 59.1 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України Відповідачу винесено податкову вимогу №2693-13 від 08.02.2021 року, яку було направлено Відповідачу у визначений законом спосіб.

Доказів оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги, а також доказів сплати ним податкового боргу суду не надано.

Наявність у відповідача спірної заборгованості станом на момент розгляду справи підтверджується витягом з розрахунку податкового боргу.

Згідно з п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Положеннями п. 95.1 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідач суду не надав.

Щодо накладення арешту на кошти, суд зазначає наступне.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь- якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.

При цьому підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України, є загальними.

Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Отже, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Водночас Податковим кодексом України передбачені також додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Тобто вказана норма є імперативною і обов`язковою до виконання. Вона регулює питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться в банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Отже, обов`язковими підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.

Вищезазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року №804/4273/13-а.

Тобто, норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Також сума коштів, на які накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року по справі №826/8691/16.

Відповідно до п.п.94.6.2 п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу та підстав для його стягнення, а тому вимога про стягнення з нього спірної заборгованості та арешту майна є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність таких заходів з боку позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Сумській області задовольнити повністю.

2. стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРА СОЛЮШНС ГРУП» (код за ЄДРПОУ 42944675) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 297 333 грн. (двісті дев`яносто сім тисяч триста тридцять три грн. 00 коп.) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) отримувач ГУК Сум.обл./Сумська МТГ/14060100, на р/р UA158999980313040029000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат), МФО банка одержувача 899998.

3. Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРА СОЛЮШНС ГРУП» (код за ЄДРПОУ 42944675) в межах загальної суми боргу 297 333 грн. (двісті дев`яносто сім тисяч триста тридцять три грн. 00 коп.) , які знаходяться на відкритих рахунках у таких банках: