Постанова

від 06.09.2022 по справі 132/1186/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 132/1186/20

Провадження № 22-ц/801/1486/2022

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Аліменко Ю. О.

Доповідач:Денишенко Т. О.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 рокуСправа № 132/1186/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Денишенко Т. О.,

суддів Медвецького С. К., Рибчинського В. П.,

за участі секретаря судового засідання Михайленко А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці, у залі судових засідань апеляційного суду № 2, без участі учасників, цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Агро» до

ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Трак», державно-

го реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької

області Білієнко Оксани Василівни про скасування рішень державного реєст-

ратора, визнання недійсним договору оренди землі, визнання укладеною до-

даткову угоду, припинення права оренди,

за апеляційною скаргою представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Піпка Андрія Миколайовича на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 23 червня 2022 року, ухвалене за неявки у судове засідання учасників справи, у приміщенні суду у м. Калинівка Вінницької області за головування судді Аліменка Ю. О.,

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю ( далі - ТОВ ) «Лан-Агро» в особі представника адвоката Мельника Ю. М. звернулося у Калинівський районний суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю ( далі - ТОВ ) «Агро Трак», держав-ного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко О. В. про скасування рішення державного реєстратора, визнання договору оренди землі недійсним, визнання укладеною додаткової угоди. Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. 02 лютого 2009 року між ТОВ «Лан-Агро» та ОСОБА_2 був укладений строком на десять років договір оренди землі площею 1,7043 га, кадастровий номер 0521686300:06:000:0171, розташованої на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, цільове призначення якої для ве-дення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначена земельна ді-лянка згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 022674, виданим 04 вересня 2008 року Калинівською районною держав-ною адміністрацією Вінницької області, на праві приватної власності належала орендодавиці ОСОБА_2 . Зазначений договір оренди землі зареєстрований у Калинівському районному відділі Вінницької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при ДКУ по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель 27 вересня 2010 року за № 041004100001 вчинений відповідний запис. З указаної дати реєстрації укладе-ний договір оренди землі набрав чинності, розпочався перебіг строку його дії. Отже, з огляду на дію договору оренди землі протягом десяти років, його дія мала місце у період з 27 вересня 2010 року по 27 вересня 2020 року. Згідно зі сформованою 11 грудня 2019 року інформаційною довідкою з Державного ре-єстру речових прав на нерухоме майно за № 192483764 право власності на спір-ну земельну ділянку, яку орендує позивач, на підставі рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 19 лютого 2015 року у справі № 132/211/15-ц зареєстроване 16 березня 2015 року за донькою ОСОБА_2 відповідачкою ОСОБА_1 , що згідно умов договору про оренду землі від 02 лютого 2009 року не є підставою для зміни умов цього правочину, чи його ро-зірвання.

Однак, за відсутності на те законних підстав, під час дії договору оренди землі від 02 лютого 2009 року рішенням державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко О. В. від 11 березня 2019 року за індексним номером 45889842 на підставі листа-повідом-лення ОСОБА_1 про відмову у пролонгації договору оренди землі, укладе-ного з ТОВ «Лан-Агро», проведена державна реєстрація припинення права оренди землі за ТОВ «Лан-Агро». Позивач вважає, що державний реєстратор безпідставно, незаконно, не запитуючи необхідну інформацію, без здійснення перевірки поданих орендодавицею документів, які не давали можливості здійс-нити державну реєстрацію прав або їх припинення, позбавила ТОВ «Лан-Агро» гарантованого державою права оренди земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Відповідачка ОСОБА_1 усупереч існуючому та чинному договору орен-ди землі від 02 лютого 2009 року, укладеному між ТОВ «Лан-Агро» та ОСОБА_3 , актам цивільного законодавства України, які регулюють пов`язані з орендою землі відносини, 02 липня 2019 року уклала договір оренди спірної земельної ділянки з ТОВ «Агро Трак», державна реєстрація якого проведена на підставі рішення державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівсь-кого району Вінницької області Білієнко О. В. від 10 липня 2019 року, індекс-ний номер 47709851. Указаним договором оренди земельної ділянки від 02 липня 2019 року порушене передбачене чинним законодавством та договором від 02 лютого 2009 року переважне право ТОВ «Лан-Агро» перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк ( поновлення дого-вору оренди землі ), через що оспорюваний договір підлягає визнанню недійс-ним. На дотримання умов договору оренди спірної земельної ділянки, сторона-ми якого є позивач та ОСОБА_1 як спадкоємиця ОСОБА_2 , норм Зако-ну України «Про оренду землі» у частині переважного права орендаря на про-довження договору на новий строк та викуп земельної ділянки, 26 квітня 2019 року ТОВ «Лан-Агро» направило ОСОБА_1 лист-повідомлення про понов-лення договору оренди землі від 02 лютого 2009 року з проектом додаткової угоди до нього від 05 квітня 2019 року, які отримані особисто орендодавицею, що підтверджується списком № 630 згрупованих поштових відправлень, де під порядковим номером 3 отримувачем листа із зазначеним штрих-кодом 2102801223316 вказана ОСОБА_1 , яка на пропозицію позивача не відреагу-вала. Але спірна земельна ділянка, переважне право на поновлення договору оренди якої мало ТОВ «Лан-Агро», на зазначений момент на підставі укладе-ного ОСОБА_1 договору оренди землі від 01 березня 2019 року, право орен-ди за яким було зареєстроване 11 березня 2019 року, уже перебувала в оренді у ТОВ «СВК Мрія». Зазначений договір з ТОВ «СВК Мрія» розірваний за згодою його сторін 07 червня 2019 року. Повторно між тими ж сторонами 12 червня 2019 року укладений новий договір оренди землі, розірваний 01 липня 2019 ро-ку. Уже 02 липня 2019 року ця земельна ділянка на підставі договору від 02 липня 2019 року передана в оренду ТОВ «Агро Трак».

У вересні 2019 року ОСОБА_1 зверталася у суд з позовом до ТОВ «Лан-Агро» про визнання договору оренди землі від 02 лютого 2009 року припине-ним, зобов`язання відповідача не чинити їй перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою. Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької об-ласті від 04 лютого 2020 року у цій справі № 132/3347/19 позов залишений без розгляду.

Позивач належно виконує свої обов`язки за договором, своєчасно звернув-ся до ОСОБА_1 як орендодавиці з листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди. Однак, відповідачка порушила встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди землі на новий строк, право позивача на укладення додаткової угоди до договору.

Укладений 02 липня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Трак» дого-вір оренди землі підлягає визнанню недійсним як такий, що суперечить статті 33 Закону України «Про оренду землі», статті 777 ЦК України, умовам догово-ру, укладеного 02 лютого 2009 року між позивачем та ОСОБА_5 , право-наступницею якої є ОСОБА_1 . Відмовляючись від пролонгації договору оренди землі, укладеного з позивачем, ОСОБА_1 не пропонувала змінити істотні його умови, не висловлювала незадоволення розміром орендної плати, у зв`язку з чим переважне право ТОВ «Лан-Агро» на поновлення договору не припинилося.

Договір вважається поновленим лише у разі укладення додаткової угоди як єдиної підстави продовження орендних відносин. Додаткова угода про понов-лення договору оренди землі має бути укладена сторонами в обов`язковому по-рядку у місячний строк. У зв`язку із зазначеним належить визнати укладеною додаткову угоду від 05 квітня 2019 року до договору оренди землі від 02 лю-того 2009 року, між ОСОБА_1 та ТОВ «Лан-Агро» згідно викладеного у по-зовній заяві тексту.

Стверджуючи ефективність обраних способів захисту, що пов`язані між собою підставою виникнення як наслідком вчинення відповідачами певних кон-кретних дій щодо об`єкта нерухомого майна ( спірної земельної ділянки ), поси-лаючись на порушення свого переважного права на поновлення договору орен-ди землі, ТОВ «Лан-Агро» просило суд:

- скасувати рішення державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко О. В. від 11 березня 2019 ро-ку, індексний номер 45889842, у частині державної реєстрації припинення пра-ва ТОВ «Лан-Агро» оренди земельної ділянки площею 1,7043 га, з кадастровим номером 0521686300:06:000:0171, що знаходиться на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області;

- визнати недійсним укладений 02 липня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Трак» договір оренди землі, кадастровий номер 0521686300:06:000:0171, площею 1,7043 га, що знаходиться на території Пи-ківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, зареєстрова-ний за рішенням державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівсь-кого району Вінницької області Білієнко О. В. від 10 липня 2019 року, індекс-ний номер НОМЕР_1 ;

- визнати укладеною між ОСОБА_1 та ТОВ «Лан-Агро» додаткову угоду від 05 квітня 2019 року до договору оренди землі від 02 лютого 2009 року, предметом якої є оренда земельної ділянки площею 1,7043 га, кадастровий номер 0521686300:06:000:0171, на наступних умовах:

Орендодавиця гр. ОСОБА_1 з однієї сторони, та орен-дар ТОВ «Лан-Агро» в особі директора Покотилової О. І., яка діє на підставі Статуту, з другої сторони, уклали цю додаткову угоду про нижче наведене:

1.У зв`язку з переходом права власності на земельну ділянку площею 1,7043 га, кадастровий номер 0521686300:06:000:0171, відповідно до рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 19 лютого 2015 року у справі № 132/211/15-ц, що належала ОСОБА_2 на підставі дер-жавного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 022674, вида-ного Калинівською районною державною адміністрацією Вінницької області 04 вересня 2008 року, зареєстрованого за № 010886300053, до її спадкоємиці ОСОБА_1 , сторони дійшли згоди здійснити заміну сторони орендодавиці у договорі оренди землі від 02 лютого 2009 року ( далі - договір ), а саме замінити орендодавицю ОСОБА_2 на її правонаступ-ницю ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_2 вид. Калинівським РВ УМВС України у Вінницькій області 24 травня 2002 року, ідентифікаційний код НОМЕР_3 .

2. Сторони домовилися викласти пункт 3.1. Договору оренди землі від 02 лютого 2009 року у наступній редакції: «Договір укладений на 7 ( сім ) років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. Строк дії договору оренди, що минув, станом на момент підписання даної додаткової угоди, до строку, вказаного у даному пункті додат-кової угоди, не враховується».

3. Сторони домовилися викласти пункт 4.1. Договору оренди землі від 02 лютого 2009 року у наступній редакції: «Орендна плата Орендодавиці спла-чується Орендарем у розмірі 10500,00 гривень ( десять тисяч п`ятсот гривень 00 коп. ), з якої вираховується податок з доходів Орендодавиці згідно з Податко-вим кодексом України та військовий збір».

4. Ця Угода укладена у чотирьох примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу. Угода набирає чинності відповідно до діючого законодавства.

5. Сторони погодили, що всі терміни та визначення, які застосовуються у цій Угоді і додатково в ній не роз`яснюються, мають те значення, яке Сторони надали їм у Договорі.

Реквізити сторін

Орендодавиця: ( підпис ) Орендар: ( підпис )

Крім цього, позивач ТОВ «Лан-Агро» просив суд відшкодувати йому за рахунок відповідачів понесені судові витрати у справі.

06 квітня 2021 року представник ТОВ «Лан-Агро» адвокат Мельник Ю. М. подав у суд заяву про збільшення позовних вимог, просив скасувати рішення державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Він-ницької області Білієнко О. В. від 10 липня 2019 року, індексний номер 47709851, про державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки площею 1,7043 га, кадастровий номер 0521686300:06:000:0171, розташованої на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, за ТОВ «Агро Трак», здійснену на підставі укладеного 02 липня 2019 року до-говору оренди землі із ОСОБА_1 ; припинити право оренди ТОВ «Агро Трак» щодо вказаної земельної ділянки, що виникло на підставі договору оренди землі від 02 липня 2019 року № б/н, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Трак».

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 23 червня 2022 року позов задоволений повністю, визнане протиправним та скасоване рішення державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського ра-йону Вінницької області Білієнко О. В. від 14 лютого 2019 року, індексний но-мер 45889842, у частині державної реєстрації припинення права оренди за ТОВ «Лан-Агро» земельної ділянки площею 1,7043 га, кадастровий номер 0521686300:06:000:0171, що знаходиться на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області; визнаний недійсним укладений 02 липня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АГРО ТРАК» договір оренди землі площею 1,7043 га, кадастровий номер 0521686300:06:000:0171, розташованої на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, який був зареєстрований за рішенням державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області від 10 липня 2019 року, індексний номер 47709851; визнана укладеною додаткова угода від 05 квітня 2019 року до договору оренди землі від 02 лютого 2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Лан-Агро» на нижчевикладених умовах:

«Орендодавиця гр. ОСОБА_1 з однієї сторони, та Орен-дар ТОВ «Лан-Агро» в особі директора Покотилової О. І., яка діє на підставі Статуту - з другої сторони, уклали цю додаткову угоду про нижче наведене:

1. У зв`язку з переходом права власності на земельну ділянку площею 1,7043 га, кадастровий номер 0521686300:06:000:0171, відповідно рішення Ка-линівського районного суду Вінницької області від 19 лютого 2015 року у спра-ві № 132/211/15-ц, що належала ОСОБА_2 на підставі держав-ного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 022674, виданого Калинівською райдержадміністрацією 04 вересня 2008 року, зареєстрованого за № 010886300053, до її спадкоємиці ОСОБА_1 , сторони дій-шли згоди здійснити заміну сторони Орендодавиці у договорі оренди землі від 02 лютого 2009 року ( далі - договір ), а саме замінити орендодавицю ОСОБА_2 на її правонаступника ОСОБА_1 ( паспорт НОМЕР_2 вид. Калинівським РВ УМВС України у Вінницькій області 24 травня 2002 року, ідентифікаційний код НОМЕР_3 ).

2. Сторони домовилися викласти пункт 3.1 договору оренди землі від 02 лютого 2012 року у наступній редакції: «Договір укладено на 7 ( сім ) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на його понов-лення на новий строк. Строк дії договору оренди, що минув, станом на момент підписання даної додаткової угоди, до строку, вказаного у даному пункті до-даткової угоди, не враховується».

3. Сторони домовилися викласти пункт 4.1 договору оренди землі від 02 лютого 2009 року у наступній редакції: «Орендна плата Орендодавиці спла-чується орендарем у розмірі 10500,00 гривень ( десять тисяч п`ятсот гривень 00 коп. ), з якої вираховується податок з доходів орендодавиці згідно з Податко-вим кодексом України та військовий збір».

4. Ця угода укладена у чотирьох примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу. Угода набирає чинності відповідно до діючого законодавства.

5. Сторони погодили, що всі терміни та визначення, які застосовуються у цій Угоді і додатково не роз`яснюються у ній, мають те значення, яке сторони надали їм у Договорі.

Реквізити сторін

Орендодавиця:

ОСОБА_1

Адреса:

АДРЕСА_1

Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3

Паспорт серії НОМЕР_2 , виданий

Калинівським РВ УМВС України

У Вінницькій області 24.05.2002 року

Орендар:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лан-Агро»

Місцезнаходження: 22421, Вінницька область, Хмільницький район,

село Шепіївка, вул.Революційна, б.1А,

Код ЄДРПОУ 36243791, р/р НОМЕР_4 в ПАТ

«Укрексімбанк» м. Вінниця, МФО 302429

Підпис

Покотилова О.І./ М. П. ».

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 23 червня 2022 року скасоване рішення державного реєстратора Вовчоцької сільської ра-ди Немирівського району Вінницької області Білієнко О. В., датоване 10 липня 2019 року, індексний номер 47709851, про державну реєстрацію прав за ТОВ «Агро Трак», а саме права оренди земельної ділянки площею 1,7043 га, з кадас-тровим номером 0521686300:06:000:0171, що знаходиться на території Пиківсь-кої сільської ради Калинівського району Вінницької області, що було прийняте державним реєстратором на підставі укладеного 02 липня 2019 року договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Трак»; припинене право оренди ТОВ «Агро Трак» щодо спірної земельної ділянки, що виникло на підставі договору оренди землі від 02 липня 2019 року № б/н, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Трак».

Судом першої інстанції розподілені судові витрати у справі, стягнуто у рівних частках з ОСОБА_1 , ТОВ «Агро Трак», державного реєстратора Вов-чоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко О. В. на користь ТОВ «Лан Агро» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8576,00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень.

Рішення суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку представником відповідачки ОСОБА_1 адвокатом Піпко А. М., який вважає дане рішення таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові ТОВ «Лан-Агро» через невідповідність висновків суду обста-винам справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Скарж-ник вважає, що суд вийшов за межі позовних вимог, скасувавши рішення дер-жавного реєстратора від 14 лютого 2029 року з індексним номером 45889842, яке юридично не існує. За вказаним індексним номером має місце рішення від 11 березня 2019 року. Суд також порушив норми процесуального права, роз-глянувши заяву про збільшення позовних вимог без постановлення ухвали про прийняття цієї заяви до розгляду. Збільшені позовні вимоги свідчать про зміну позивачем предмету і підстав позову, що заборонено законом. Адвокат підкрес-лює, що на момент укладення 02 липня 2019 року договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Трак» право оренди цієї землі ТОВ «Лан-Агро» уже було припинене 11 березня 2019 року. Поновлення договору оренди землі від 02 лютого 2009 року на новий строк суперечить визначеним для цього законом підставам, фактичним обставинам, що мають місце у цій справі. ТОВ «Лан-Агро» втратило право на поновлення договору оренди зе-мельної ділянки. У цілому, за висновком представника ОСОБА_1 , оскар-жуване рішення є незаконним, необгрунтованим.

Визначеним цивільним процесуальним законом, забезпеченим ухвалою апеляційного суду від 03 серпня 2022 року правом подати відзиви на апеля-ційну скаргу учасники справи не скористалися, відзиви суду апеляційної інс-танції не надходили. У судове засідання 07 вересня 2022 року ніхто з учасників справи не з`явився з невідомих причин, будь-яких заяв він них суду не над-ходило. Ураховуючи завчасне повідомлення усіх учасників справи про місце, день та час розгляду справи, відсутність законних підстав для відкладення її розгляду, керуючись нормами статті 372 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду ухвалила розглянути дану справу у відсутності її учасників.

Задовольняючи у повному обсязі позов ТОВ «Лан-Агро», суд першої інстанції, керуючись нормами статті 19 Конституції України, статей 182, 210, 626, 627, 640, 777, 792 ЦК України, Законів України «Про оренду землі», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статей 125, 126 ЗК України, зміст яких наведений у тексті рішення, наголосив, що строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, тоб-то після його державної реєстрації, а не з моменту його укладення. Такий пра-вовий висновок викладений Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16, від 07 червня 2017 року у справі № 6-872цс17, а також постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 702/764/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі № 704/1413/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17.

Договір оренди землі від 02 лютого 2009 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Лан-Агро» був зареєстрований у відділі Держкомзему у Кали-нівському районі Вінницької області, про що у державному реєстрі земель вчи-нений запис від 27 вересня 2010 року за № 041004100001. Цей договір чинний з моменту його державної реєстрації 27 вересня 2010 року протягом десяти років до 27 вересня 2020 року.

Згідно з рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 19 лютого 2015 року у справі № 132/211/15-ц право власності на спадкове майно померлої ОСОБА_2 перейшло до її доньки ОСОБА_1 , зареєстроване за нею в установленому порядку, що не є підставою для зміни умов або розір-вання чинного договору оренди землі.

Під час дії договору оренди землі, укладеного між ТОВ «Лан Агро» та ОСОБА_1 , остання надіслала датований 08 лютого 2019 року лист-повідом-лення на адресу ТОВ «Лан-Агро» щодо відмови у пролонгації договору оренди своєї земельної ділянки, оскільки вона має намір використовувати її для влас-них потреб, на свій розсуд або самостійно її обробляти. Вказаний лист-повідом-лення ТОВ «Лан-Агро» отриманий, про що свідчить його засвідчена копія, додана самим позивачем до позовної заяви.

02 липня 2019 року між ТОВ «Агро Трак» та ОСОБА_1 був укладений договір оренди спірної земельної ділянки строком на сім років, зареєстрований за рішенням державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області 10 липня 2019 року, індексний номер 47709851.

На лист-повідомлення ТОВ «Лан-Агро», датований 05 квітня 2019 року та направлений ОСОБА_1 26 квітня 2019 року, з пропозицією поновлення договору оренди землі від 02 лютого 2009 року шляхом підписання додаткової угоди, відповідачка не відреагувала.

Ураховуючи викладені, встановлені фактичні обставини справи, суд пер-шої інстанції констатував, що договір оренди земельної ділянки від 02 липня 2019 року між ТОВ «Агро Трак» та ОСОБА_1 був укладений та зареєстрова-ний під час дії договору оренди землі від 02 лютого 2009 року № б/н, укла-деного між ТОВ «Лан Агро» та ОСОБА_2 ( спадкоємицею якої є ОСОБА_1 ). Відтак вимога позивача про визнання недійсним укладеного 02 липня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Трак» договору оренди землі площею 1,7043 га, кадастровий номер 0521686300:06:000:0171, розташованої на терито-рії Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, зареєс-трований за рішенням державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Неми-рівського району Вінницької області Білієнко О. В. від 10 липня 2019 року, індексний номер 47709851, підлягає до задоволення. Як наслідок, підлягають до задоволення також вимоги позивача про скасування рішень державного реєс-тратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко О. В. від 10 липня 2019 року, індексний номер 47709851, про державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки за ТОВ «Агро Трак» на підставі укладеного з ОСОБА_1 02 липня 2019 року договору оренди землі та про припинення права оренди ТОВ «Лан-Агро» щодо цієї земельної ділянки, зареєстроване за рішенням того ж державного реєстратора від 10 лютого 2019 року ( ця дата вказана судом першої інстанції помилково, правильною є дата 11 березня 2019 року ), індексний номер 45889842, що виникло на підставі зареєс-трованого в установленому порядку договору оренди землі від 02 лютого 2009 року, сторонами якого були ОСОБА_1 та ТОВ «Лан-Агро».

Апеляційний суд визнає викладені в оскаржуваному рішенні висновки суду першої інстанції правильними, обгрунтованими, такими, що відповідають нормам матеріального права, які регулюють правовідносини між сторонами у справі. Оскаржуване рішення у вказаних вище частинах підлягає залишенню без змін.

Насамперед належить звернути увагу на підстави та висновки суду першої інстанції стосовно скасування рішень державного реєстратора Білієнко О. В.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про оренду землі» передба-чено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відпо-відно до закону.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ді-лянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділян-ки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Приписами статті 126 ЗК України регламентовано, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону Украї-ни «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є загальною засадою державної реєстрації прав ( пункт четвертий частини першої статті 3 Закону ). Відповідно до вимог частини другої статті 3 цього Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація прав проводиться у порядку, встановленому статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також на підставі доку-ментів, визначених у статті 27 цього Закону. Так, згідно пункту чотирнадцятого частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту першого частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність супереч-ностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Із системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора слідує, що одним з його обов`язків є встановлення за допомогою поданих йому документів факту набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Для перевірки цієї інформації, державний реєстратор у межах наданих йому повноважень, не лише вправі, а й зобов'-язаний, зокрема, запитувати від відповідних органів необхідну інформацію, а також у разі потреби вимагати подання додаткових документів тощо. Такий обов`язок узгоджується із закріпленими у пункті першому частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» засадами державної реєстрації прав, зокрема, гаранту-ванням державою об`єктивності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Разом з тим, через неналежне виконання державним реєстратором Білієнко О. В. своїх обов`язків під час розгляду заяви орендодавиці ОСОБА_1 про державну реєстрацію припинення права оренди спірної земельної ділянки за ТОВ «Лан-Агро» та прийняття відповідного рішення від 11 березня 2019 року за індексним номером 45889842, не був встановлений строк дії договору оренди землі, а отже не перевірені умови правочину, що призвело до передчасного, незаконного припинення належного ТОВ «Лан-Агро» права користування зем-лею згідно з умовами договору оренди землі від 02 лютого 2009 року. Оскільки таке рішення державним реєстратором Вовчоцької сільської ради Немирівсь-кого району Вінницької області Білієнко О. В. від 11 березня 2019 року за ін-дексним номером 45889842 прийняте з грубим порушенням чинного законодав-ства, воно є протиправним, таким, що підлягає безумовному скасуванню.

При цьому колегія суддів апеляційного суду, ураховуючи помилкове за-значення судом першої інстанції дати рішення державного реєстратора Білієнко О. В. , на підставі якого припинене право оренди спірної земельної ділянки за ТОВ «Лан-Агро», убачає можливим у цій частині оскаржуване рішення змінити з викладенням другого абзацу резолютивної частини рішення в іншій редакції, яка по суті не змінює правильного рішення суду першої інстанції у цій частині.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що договір орен-ди земельної ділянки від 02 липня 2019 року між ТОВ «Агро Трак» та ОСОБА_1 як укладений та зареєстрований під час дії договору оренди землі від 02 лютого 2009 року № б/н, укладеного між ТОВ «Лан Агро» та ОСОБА_2 ( спадкоємицею якої є ОСОБА_1 ) підлягає визнанню недійсним. Разом з тим, апеляційний суд убачає необхідним підкреслити, що цей договір підлягає визнанню недійсним також й через скасування незаконного рішення держав-ного реєстратора Білієнко О. В. від 10 липня 2019 року, індексний номер 47709851, про державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки за ТОВ «Агро Трак» на підставі укладеного з ОСОБА_1 02 липня 2019 року договору оренди землі. Отже, судове рішення у частині визнання недійсним укладеного 02 липня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Трак» договору оренди землі площею 1,7043 га, кадастровий номер 0521686300:06:000:0171, розташованої на території Пиківської сільської ради Калинівського району Він-ницької області, зареєстрованого за рішенням державного Білієнко О. В. від 10 липня 2019 року, індексний номер 47709851, є законним, обгрунтованим та під-лягає залишенню без змін.

Щодо рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 23 червня 2022 року у частині припинення права оренди ТОВ «Агро Трак» зе-мельної ділянки площею 1,7043 га, кадастровий номер 0521686300:06:000:0171, розташованої на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, належної на праві власності ОСОБА_1 , то, безумовно, у цій частині оскаржуване рішення є правильним, таким, що відповідає чинному законодавству з огляду на наступне.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності 16 січня 2020 року, стаття 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладена у новій редакції. Відповідно до пунктів першого - третього частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( у редакції, чинній з 16 січня 2020 року ) внесені до Державного реєстру прав ві-домості про речові права, обтяження речових прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі ж скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передба-ченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України ( у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону ) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства ( за наявності таких прав ).

Отже у розумінні положень наведеної норми права у чинній редакції ( яка діяла на час ухвалення судом першої інстанції оскарженого рішення ), на від-міну від положень частини другої статті 26 Закону України «Про державну ре-єстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редак-ції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як ска-сування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування доку-ментів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, правомірними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав. При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець застеріг, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одно-часним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтя-жень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства ( за наявності таких прав ). Аналогічні зазначеному правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 906/516/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19-ц, від 06 жовтня 2021 року у справі № 754/8547/19.

Таким чином, суд зобов`язаний був у випадку, що має місце у цій справі, ухвалити крім іншого рішення про припинення речового права у вигляді права оренди ТОВ «Агро Трак» земельною ділянкою площею 2,4662 га, кадастровий номер 0523986800:01:000:0013, розташованою на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, що на праві власності належить ОСОБА_1 .

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перегля-дає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що сто-суються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та ( або ) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм мате-ріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 23 червня 2022 року у зазначених частинах відповідає вказаним вимогам Закону.

Проте апеляційний суд дійшов висновку про помилковість висновку суду першої інстанції лише у частині щодо обгрунтованості та законності вимоги ТОВ «Лан-Агро» про визнання укладеною додаткову угоду від 05 квітня 2019 року до договору оренди землі від 02 лютого 2009 року, сторонами якого є ОСОБА_1 та ТОВ «Лан-Агро». У цій частині оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги. До такого висновку апеляційний суд дійшов з урахуванням наступних обставин.

Як встановлено судом та не заперечується учасниками справи, ОСОБА_1 направила датований 08 лютого 2019 року лист-повідомлення ТОВ «Лан-Агро» про відмову від пролонгації договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0521686300:06:000:0171, оскільки вона має намір використовувати її для власних потреб, на свій розсуд або самостійно її обробляти. Цей лист позивач отримав, його засвідчену копію додав до позовної заяви. ТОВ «Лан-Агро» 26 квітня 2019 року направило свій, датований 05 квітня 2019 року, лист-повідомлення на адресу ОСОБА_1 з пропозицією поновлення договору оренди земельної ділянки від 02 лютого 2009 року № б/н шляхом підписання доданого до листа проекту додаткової угоди. ОСОБА_1 у передбачений законом строк не дала відповідь на зазначений лист-повідомлення ТОВ «Лан Агро».

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач ТОВ «Лан Агро» дотримався порядку та процедури узгодження із орендода-вицею свого наміру скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, надавши їй проект додаткової угоди до закінчення строку дії договору, тому права ТОВ «Лан Агро» як землекористувача, орендаря, за висновком суду першої інстанції, повинні підлягати захисту у відповідності до спеціальних норм земельного законодавства, зокрема, частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі». Такий висновок суду є безпідставним, помилковим за наведеного нижче.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України ( далі - ЗК ) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовлен-ість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( частина перша статті 627 ЦК України ).

Чинним законодавством України визначений чіткий алгоритм дій сторін договірних правовідносин стосовно продовження, поновлення строку дії укла-деного ними дійсного правочину щодо оренди землі. Правові підстави понов-лення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України «Про оренду землі», яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

По закінченню строку, на який був укладений договір оренди землі, орен-дар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк ( поновлення договору оренди землі, частина перша статті 33 Закону України «Про оренду землі» ). Орендар, який має намір скористатися переваж-ним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення дого-вору оренди землі орендар повинен додати проект додаткової угоди ( частини друга та третя статті 33 Закону України «Про оренду землі» ). При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати, інших істотних умов до-говору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припи-няється ( частина четверта статті 33 Закону України «Про оренду землі» ). Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-пові-домлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимо-гам закону, узгоджує з орендарем ( за необхідності ) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі ( щодо земель державної та комунальної власності ), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення ( части-на п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі» ). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку догово-ру оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку дого-вору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором ( частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі» ).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення згідно з частинами восьмою, одинадцятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді ( частини вісім та дев`ять статті 33 Закону України «Про оренду землі» ). У разі припинення або розірвання дого-вору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ді-лянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця ( частина перша статті 34 Закону України «Про оренду землі» ). Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 зазначеної статті цього Закону необхідно встано-вити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за догово-ром; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в уста-новлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення до-говору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору, в установлені строки він повідомив орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення до-говору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц дійшла висновку, що аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України буде порушене у разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення поперед-нього орендаря про намір реалізувати переважне право на продовження корис-тування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди запе-речень орендодавця щодо поновлення договору.

Викладений порядок пролонгації договору оренди земельної ділянки узго-джується із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України, яка пе-редбачає, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скориста-тися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зо-бов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - у ро-зумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за до-мовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

У даній справі, як зазначалося вище, позивач направив ОСОБА_1 пові-домлення про намір продовжити дію договору оренди, додавши при цьому проект додаткової угоди. Вона своїм листом ще до закінчення дії договору оренди та направлення їй листа позивачем, а саме 08 лютого 2019 року, по-відомила позивача про небажання продовжувати строк договору оренди землі, оскільки має намір сама використовувати належну на праві власності земельну ділянку. Запропоновані позивачем зміни істотних умов договору щодо розміру орендної плати та строку дії цього договору потребували згоди сторін, проте між сторонами у справі такої згоди досягнуто не було.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 16 вересня 2019 року у справі № 908/2314/18, частинами першою - п`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості з істотних умов правочину переважне право орендаря на укла-дення договору оренди землі припиняється. Недосягнення сторонами домовле-ностей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає можливість понов-лення договору оренди землі з підстав переважного права ( частина четверта статті 33 Закону України «Про оренду землі» ). У справі, яка наразі перегляда-ється в апеляційному порядку, належить мати на увазі, що ТОВ «Лан-Агро» як орендар пропонував поновлення договору з ОСОБА_1 шляхом укладення додаткової угоди на інших умовах, ніж було передбачено договором оренди землі від 02 лютого 2009 року, зокрема, зі зміненим розміром орендної плати та строком дії договору. Вказані обставини тягнуть відмову у задоволенні позов-ної вимоги про визнання додаткової угоди укладеною. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 132/2635/19 ( провадження № 61-80св21 ).

Та обставина, що лист-повідомлення орендодавиці ОСОБА_1 від 08 лютого 2019 року надісланий не у відповідь на лист-пропозицію орендаря про укладення додаткової угоди, тобто не у визначеному статтею 33 Закону України «Про оренду землі» порядку, не заслуговує на увагу з огляду на те, що цей письмовий лист-повідомлення чітко свідчить про її небажання, незгоду на по-новлення договору оренди землі з ТОВ «Лан-Агро». При цьому слід звернути увагу на те, що надіслання відповідачкою повідомлення раніше отримання нею листа-повідомлення від орендаря щодо поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди не суперечить умовам договору, не змінює волеви-явлення ОСОБА_1 та свідчить про відсутність законних підстав для понов-лення договору оренди землі.

У цій частині доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Піпка А. М. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Апеляційний суд вважає доцільним звернути увагу, що Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 693/42/18 висловив свою позицію про зобов`язання законом орендодавця повідомити орендаря про бажання чи небажання продовжувати договір, а не вказувати причини такого свого рішен-ня.

У решті доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні від 23 червня 2022 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно між іншим брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення зако-нодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок з подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначене тільки у світлі конкретних обставин справи ( Про-ніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року ). В основ-ному оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості рішен-ня суду за виключенням вирішення позовної вимоги стосовно визнання укладе-ною додаткову угоди з пролонгації договору оренди землі.

Відповідно до норм статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтями 374, 376 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати су-дове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають зна-чення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викла-дених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправиль-не тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до підпункту «в» пункту четвертого частини першої статті 382, норм статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляцій-ної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд змінює рішення або ухва-лює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеля-ційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, то судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у то-му числі й витрати сторін з оплати професійної правничої допомоги, підляга-ють перерозподілу.

Однією з основних засад ( принципів ) цивільного судочинства є відшко-дування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення ( пункт дванадцятий частини третьої статті 2 ЦПК України ). Метою впрова-дження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтова-ного позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу у частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визна-чення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами ( статті 137 ЦПК України ) 3) розподіл судових витрат між сторонами ( стаття 141 ЦПК України ).

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України, судові вит-рати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на про-фесійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Як убачається з матеріалів справи, позивач 23 квітня 2020 року звернувся до суду, заявивши при цьому три позовні вимоги немайнового характеру. Від-повідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, су-довий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» становить 2102,00 гривні.

Відповідно до платіжних доручень від 16 квітня 2020 року № 38, 39, 40 позивачем сплачено 6306,00 гривень судового збору ( по 2102,00 гривні за кож-ну вимогу ). Надалі, 06 квітня 2021 року позивачем збільшені позовні вимоги заявленням ще двох позовних вимог немайнового характеру, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня становив 2270,00 гривень. Тобто позивачем при поданні заяви про збільшення позовних вимог мав бути доплачений судовий збір у розмірі 4540,00 гривень. Однак, ТОВ «Лан-Агро» сплачений судовий збір лише за одну позовну вимогу у сумі 2270,00 гривень, що не може вважатися повною оплатою судового збору, на що не звернув увагу суд першої інстанції, приймаючи таку заяву. Таким чином з позивача підлягає стягненню на користь держави 2270,00 гривень судового збору, недоплаченого при поданні заяви про збільшення позовних вимог.

У решті, враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 23 червня 2022 року у частині визнання укладеною додаткову угоду між ОСОБА_1 та ТОВ «Лан-Агро» від 05 квітня 2019 року до договору оренди землі від 02 лютого 2009 року та необхідності відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги, з від-повідачів ОСОБА_1 , ТОВ «Агро Трак», державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко О. В. підлягає стягненню у рівних частках 8576,00 гривень судового збору, сплаченого позивачем при поданні позовної заяви, по 2858,66 гривень з кожного.

Щодо витрат ОСОБА_1 зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, то слід зазначити, що згідно прохальної частини апеляційної скарги ОСОБА_1 оскаржується рішення суду першої інстанції у повному обсязі.

Законом України «Про судовий збір», зокрема частиною другою його статті 4, передбачено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду необхідно сплатити судовий збір, що становить 150 відсотків ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Тобто, за подання апеляційної скарги скаржницею повинно було б бути сплачено 16269,00 гривень судового збору ( 10846,00 гривень ( судовий збір, що підлягав сплаті за подання позовної заяви ) х 150 % = 16269,00 гривень ).

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28 липня 2022 року частково задоволене клопотання відповідачки ОСОБА_1 , її представника адвоката Піпка А. М., їм відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 6432,00 гривні до завершення апеляційного провадження у справі; у решті скаржниці надавався п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги та сплати судового збору у половинному розмірі 6432,00 гривні. На виконання вимог цієї ухвали скаржницею згідно з квитанцією від 01 серпня 2022 року № 9276-9570-5603-0650 сплачений судовий збір у розмірі 6432,00 гривні. Тобто, з урахуванням відстрочення сплати судового збору та загального розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, з ОСОБА_1 необхідно стягнути 9837,00 гривень судового збору, недоплаченого за подання апеляційної скарги.

Крім того, зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з відмовою у задоволенні однієї позовної вимоги немайнового характеру, з ТОВ «Лан-Агро» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволеної части-ни вимог у розмірі 3405,00 гривень.

Разом із тим, як безумовно убачається з матеріалів справи, її учасники під час розгляду цієї справи користувалися правничою допомогою та у зв`язку з цим несли витрати.

Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків на-дання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду спра-ви витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторона-ми разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адво-ката за представництво у суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі спра-вою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надан-ня правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відпо-відною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в по-рядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомо-ги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встанов-люється судом на підставі поданих сторонами доказів ( договорів, рахунків тощо ). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або про-тягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення су-дових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено ( пункт перший частини другої статті 137 ЦПК України ). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 ( провадження № 61-21442св19 ), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц ( провадження № 61-21197св19 ), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 ( провадження № 61-44217св18 ).

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розмі-ру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт ( наданих послуг ), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір вит-рат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт ( наданих послуг ); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт ( надання послуг ); 3) обсягом наданих адво-катом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та ( або ) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами ( частина п`ята статті 137 ЦПК України ). У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на вико-нання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на про-фесійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання сторо-ною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або запе-речення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпід-ставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудо-вого вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових вит-рат та враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, про що неодноразово вказувалося Верховним Судом.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, суд враховує, що позивач ТОВ «Лан-Агро» користувалося допомогою адвоката Мельника Ю.М., зокрема у суді першої інстанції, про що свідчить договір про надання правничої допомоги від 02 березня 2020 року. Згідно детального опису вико-наних адвокатом Мельником Ю. М. робіт за договором про надання правничої допомоги від 02 березня 2020 року були надані такі послуги: надання правової консультації директору ТОВ «Лан-Агро», зроблений аналіз, вивчені документи для складання позовної заяви, мали місце збирання доказів у справі, складання самої позовної заяви, клопотання про витребування рішення державного реєс-тратора та реєстраційної справи, складання заяви про забезпечення позову, а та-кож копіювання документів, що додавалися до позовної заяви. Ці послуги були оплачені позивачем у сумі 6000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 16 квітня 2020 року № 41.

Суд апеляційної інстанції ураховує, що заявлені витрати пов`язані з розглядом цієї справи, відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, є неминучими ( зв`язку з виконанням умов договору про правничу допомогу ), розмір цих витрат обґрунтований, пропорційний до предмета спору, докази про їх неспівмірність відсутні, відповідачами клопотання про їх неспівмірність не заявлялося, тому суд визнає за можливе розподілити їх між сторонами. Зважа-ючи на часткове задоволення позовних вимог, з відповідачів у рівних частках необхідно стягнути на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам 4800,00 гривень витрат на правничу допомогу, сплачених під час розгляду справи у суді першої інстанції ( по 1600,00 гривень з кожного ).

Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач ТОВ «Агро Трак» користувалося правничою допомогою адвоката Піпка А. М., що підтвер-джується договором про надання правової допомоги від 12 травня 2020 року. Пунктом третім вказаного договору сторонами визначена його ціна, тобто гоно-рар, та порядок здійснення розрахунку. Згідно з доданим адвокатом розрахун-ком часу, витраченого на надання правничої допомоги ( детальний опис робіт ( наданих послуг ), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ) за вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням: складання відзиву на позовну заяву від 22 червня 2020 ро-ку, відзиву на заяву про збільшення позовних вимог від 05 липня 2021 року за-гальною тривалістю 11 годин визначений гонорар у розмірі 9450,40 гривень. Актом приймання-передачі наданих послуг від 30 грудня 2021 року сторонами погоджена вказана сума гонорару та згідно з платіжним дорученням від 10 червня 2022 року вона сплачена у повному обсязі.

Колегія судів вважає, що заявлені витрати пов`язані з розглядом цієї спра-ви, відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, неминучими ( у зв`язку з виконанням умов договору про правничу допомогу ), розмір останніх є обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, докази про їх неспівмір-ність відсутні, позивачем ТОВ «Лан-Агро» клопотання про їх неспівмірність не заявлялося, тому суд вважає за можливе розподілити їх між сторонами.

Відтак, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог та відмову у задоволенні лише однієї позовної вимоги немайнового характеру, з ТОВ «Лан-Агро» на користь ТОВ «Агро Трак» підлягають стягненню понесені цим відпо-відачем витрати з оплати професійної правничої допомоги у суді першої інстанції у розмірі 1890,08 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також просить вирішити питання про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції.

З матеріалів справи убачається, що відповідачка ОСОБА_1 користува-лася послугами адвоката Піпка А. М., що підтверджується договором про на-дання правничої допомоги від 21 липня 2022 року № 1. Пунктом третім зазна-ченого договору сторонами визначена його ціна, тобто гонорар, та порядок роз-рахунку. Згідно з доданим адвокатом розрахунком часу, витраченого на надан-ня правничої допомоги (детальний опис робіт ( наданих послуг ), виконаних ад-вокатом, здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги) за вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а саме скла-дання апеляційної скарги, тривалістю вісім годин, визначений гонорар у розмірі 7939,20 гривень. Актом приймання-передачі наданих послуг від 21 липня 2022 року сторонами погоджена вказана сума гонорару.

Апеляційний суд визнає заявлені витрати беззаперечно пов`язаними з розглядом цієї справи, вони відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, є неминучими ( у зв`язку з виконанням умов договору про правничу до-помогу ), розмір цих витрат обґрунтований, пропорційний до предмету спору, докази про їх неспівмірність відсутні, позивачем ТОВ «Лан-Агро» клопотання про їх неспівмірність не заявлялося, тому суд вважає за можливе розподілити їх між сторонами. Відтак, зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги, пропорційність задоволених вимог, з ТОВ «Лан-Агро» підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 витрати з оплати правничої допомоги у суді апеляцій-ної інстанції у розмірі 1587,384 гривень.

Керуючись нормами статей 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Піпка Андрія Миколайовича задовольнити частково.

Перший та другий абзаци резолютивної частини рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 23 червня 2022 року змінити, виклавши їх у наступній редакції.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Агро» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Трак», державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Він-ницької області Білієнко Оксани Василівни про скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсним договору оренди землі, визнання укладеною додаткову угоду, припинення права оренди - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко Оксани Василівни від 11 березня 2019 року, індексний номер 45889842, датою державної реєстрації якого є 14 лютого 2019 року, за номером запису про інше речове право 30632633, стосовно державної реєстрації припинення права оренди за ТОВ «Лан-Агро» земельної ділянки площею 1,7043 га, з кадастровим номером 0521686300:06:000:0171, розташованої на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області.

Скасувати рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 23 червня 2022 року у частині визнання укладеною додаткову угоду від 05 квітня 2019 року до договору оренди землі від 02 лютого 2009 року, між ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лан-Аг-ро» ( код ЄДРПОУ 36243791, 22421, Вінницька область, Калинівський ( Хміль-ницький ) район, с. Шепіївка, вул. Революційна, буд. 1-А ), предметом якої є оренда земельної ділянки площею 1,7043 га, з кадастровим номером 0521686300:06:000:0171, на визначених ТОВ «Лан-Агро» умовах.

У цій частині позовних вимог відмовити.

Змінити розподіл судових витрат у справі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Агро» ( вул. Революційна, 1-А, с. Шепіївка Калинівського ( Хмільницького ) району Він-ницької області, код ЄДРПОУ 36243791 ) у дохід держави 2270,00 гривень судового збору, недоплаченого при поданні заяви про збільшення позовних вимог.

Стягнути з відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Трак» ( вул. Центральна, 11 у с. Тесів Острозького району Рівненської області, код ЄДРПОУ 39136675 ), ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко Оксани Василівни ( місцезнаходження: вул. Коцюбинського, 12 у с. Вовчок Немирівського району Вінницької області ) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідаль-ністю «Лан-Агро» 8576,00 гривень ( вісім тисяч п`ятсот сімдесят шість гривень 00 коп. ) судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, у рівних част-ках по 2858,66 гривень ( дві тисячі вісімсот п`ятдесят вісім гривень 66 коп. ) з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 9837,00 гривень ( дев`ять тисяч вісімсот тридцять сім гривень 00 коп. ) недоплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Агро» на користь ОСОБА_1 3405,00 гривень ( три тисячі чотириста п`ять гривень 00 коп. ) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скар-ги.

Стягнути з відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Трак», ОСОБА_1 , державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко Оксани Ва-силівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Агро» 4800,00 гривень ( чотири тисячі вісімсот гривень 00 коп. ) сплачених у суді першої інстанції витрат на правничу допомогу у рівних частках по 1600,00 гривень ( одна тисяча шістсот гривень 00 коп. ) з кожного.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Агро» на ко-ристь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Трак» понесені витрати з оплати професійної правничої допомоги у суді першої інстанції у сумі 1890,08 гривень ( одна тисяча вісімсот дев`яносто гривень 08 коп. ).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Агро» на ко-ристь Ганчук Олександри Павлівни витрати з оплати правничої допомоги у суді апеляційної інстанції у розмірі 1587,84 гривень ( одна тисяча п`ятсот вісімдесят сім гривень 84 коп. ).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прий-няття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 12 вересня 2022 року.

Суддя-доповідач Т. О. Денишенко

Судді С. К. Медвецький

В. П. Рибчинський