Рішення

від 07.09.2022 по справі 202/6906/21

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/6906/21

Провадження № 2/202/6906/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.

за участю секретаря - Калантаєнка Д.В.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Ковтуна Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, треті особи: Шоста державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Дніпро), Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, про зняття арешту з майна та видалення відомостей, -

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, за результатами розгляду якого просила суд зняти арешт з майна та видалити відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зареєстровані на підставі ухвали Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15 лютого 1999 року, з нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що позивач у 2001 році набула право власності на майно, а саме: нежитлове приміщення (автомийку), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . У 2020 році позивач дізналась про наявність арешту на вказаному вище майні, накладеного на підставі ухвали Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15 лютого 1999 року. Позивач зазначила, що відповідна ухвала була прийнята щодо майна ВАТ БМФ «Дніпротяжбут», а саме опорного пункту, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що жодним чином не пов`язано з майном позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Представники третіх осіб надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

ІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 28 грудня 2001 року державним нотаріусом Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори Батовою Л.Г. було посвідчено договір купівлі-продажу будівлі автомийки літ.А1, що знаходиться в АДРЕСА_1 , між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Вказана будівля складається з: будівлі авто мийки А1, нежитловою площею 229,5 кв.м., Б-відстойник, В-оглядова яма, І,ІІ - замощення (далі - нерухоме майно). Договір зареєстровано в реєстрі за № 5-4203.

Пунктом 1 договору вказано, що вказана будівля належала продавцю ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про придбання з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою Ю.А. 10 березня 1999 року за №8НФ - 454-131.

20 квітня 2018 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 . Прізвище « ОСОБА_2 » змінено на « ОСОБА_2 », про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

У відповідності до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №280212422, виготовленої станом на 20 жовтня 2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 , розташовано автомийку з пральнею по обслуговуванню населення, загальною площею 465,5 кв.м. Право власності належить ОСОБА_2 . Підстава державної реєстрації: декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія № ДП 143130240662 від 14 січня 2013 року.

Крім того, у вказаній вище довідці наявний запис про арешт, реєстраційний номер 4881198, зареєстрований 26 квітня 2007 року Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області. Підстава обтяження: ухвала б/н від 15 лютого 1999 року Шоста дніпропетровська нотконтора Індустр.суд. Об`єкт обтяження: нежиле приміщення, адреса: АДРЕСА_1 . Власник: «Дніпротяжбуд» ВАТ «Днепротяжстрой» ВАТ. Додаткові дані: Архівний номер: 303702DNIPER1, архівна дата 25 лютого 1999 року, дата виникнення 25 лютого 1999 року, № реєстру: 8959-67, коментар 15/99, внутр. № А001433А23F057314А3А.

У відповідності до копії ухвали Індустріального районного суду м.Дніпропетровьска від 15 лютого 1999 року, за клопотанням державного виконавця Куценко С.В., накладено арешт на рухоме та нерухоме майно ВАТ ОМФ «Дніпротяжстрой», в тому числі, на будівлю «опорного пункту» по АДРЕСА_1 . Виконання ухвали покладено на 6 нотконтору Індустріального району.

Зі змісту вказаної ухвали судом також встановлено, що в провадженні державного виконавця Індустріального районного управління юстиції м.Дніпропетровьска на виконанні знаходяться накази арбітражного суду 3/203: 5-52, 3-202 про стягнення з ВАТ «Дніпротяжстрой» на користь ОІСО Індустріального району, про стягнення заробітної плати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; стягнення совхоза Пролетарій, аудиторської фірми Патріот грошових коштів.

За відомостями Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 7 липня 2021 року №20891, встановлено, що перевіркою даних автоматичної системи виконавчого провадження було встановлено, що будь-яка інформація стосовно перебування на виконанні наказів арбітражного суду №3/203/, 5-52, 3-302 по стягненню ВОТ СМФ «Дніпротяжстрой» на користь юридичних та фізичних осіб заборгованості відсутня.

Шостою дніпровською державною нотаріальною конторою Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Дніпро) за вих. №294/01-16 від 3 лютого 2021 року позивачу було повідомлено, що спірний арешт було накладено на підставі ухвали Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15 лютого 1999 року. Запис про арешт 4881198 внесено Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області.

Також судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Будівельно-монтажна фірма» «Дніпроважбуд», код ЄДРПОУ 01238488, за адресою: м.Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, 4 припинено у зв`язку із визнання юридичної особи банкрутом (судове рішення господарського суду Дніпропетровської області №26/5005/12266/2011).

ІІІ. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеним законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 328 ЦК України, встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як видно із матеріалів справи, позивач 28 грудня 2001 року набула право власності на нерухоме майно у спосіб та на підставах не заборонених законом, у відповідності до вимог чинного законодавства. В той же час, на нерухоме майно позивача 26 квітня 2007 року було накладено арешт на підставі ухвали суду від 15 лютого 1999 року, яка стосувалась на момент постановлення такої ухвали, майна, яке належало юридичній особі, яка наразі є припиненою.

Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також те, що арешт було накладено по відношенню до юридичної особи, а саме на її майно, яке на момент реєстрації такого обтяження було відчужено позивачу на підставі правочину, який є дійсним, ні ким не оспорюється, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви.

Так, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 4, 11, 76-78, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позовні вимоги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Дніпровської міської ради (м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514), треті особи: Шоста державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Дніпро) (м.Дніпро, пр. Слобожанський, 15, код ЄДРПОУ 02891026), Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (м.Дніпро, вул. Данила Галицького, б.14, код ЄДРПОУ 36840613), про зняття арешту з майна та видалення відомостей.

Зняти арешт та видалити відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про арешт майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_2 , накладений на підставі ухвали б/н Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15 лютого 1999 року, реєстраційний номер обтяження 4881198; зареєстрований 26 квітня 2007 року, реєстратором: Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області.

Стягнути з Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 908 грн.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст рішення виготовлено 09 вересня 2022 року.

Суддя Г.О. Кухтін