Постанова

від 08.02.2022 по справі 911/1685/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2022 р. Справа№ 911/1685/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

секретар судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників:

від позивача: Сокур С.В., адвокат

від відповідача: Цибрій Т.В., адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК Спецтехнік»

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 (повний текст складено 19.10.2021)

у справі №911/1685/21 (суддя І.В. Алєєва)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК Спецтехнік»

до Акціонерного товариства «Київметробуд»

про стягнення 322 233, 73 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБК Спецтехік» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Акціонерного товариства «Київметробуд», Автобази Акціонерного товариства «Київметробуд» про стягнення 322 233,73 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.06.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК Спецтехнік» разом з доданими до неї матеріалами передано за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК Спецтехнік» до Акціонерного товариства «Київметробуд», Автобази Акціонерного товариства «Київметробуд» про стягнення 322 233,73 грн. залишено без руху з підстав недотримання при її оформленні вимог ст. 162 ГПК України, надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом приведення у відповідність вступної та прохальної частин позовної заяви та письмового обґрунтування змісту позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК Спецтехнік» до Акціонерного товариства «Київметробуд» про стягнення 322 233,73 грн. та відкрито провадження у справі № 911/1685/21.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у даній справі Товариству з обмеженою відповідальністю «ТБК Спецтехнік» відмовлено у позові.

Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачем документально не доведено направлення відповідачу рахунків для оплати, отримання яких за умовами п. 4.6 Договору пов`язане з моментом виникнення у відповідача обов`язку оплатити на користь позивача вартість наданих послуг.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБК Спецтехнік» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що викладені в оскаржуваному рішенні висновки місцевого господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи; судом першої інстанції неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, та неправильно застосовані норми матеріального права до спірних правовідносин.

Так, за доводами скаржника, місцевий господарський суд не прийняв до уваги, що при укладенні Договору сторонами погоджено направлення документації щодо його виконання за реквізитами, вказаними у Договорі. Акти приймання-передачі наданих послуг та рахунки на їх оплату направляли позивачем на адреси відповідача, зазначені у Договорі, та були ним отримані. Крім того, на вказані адреси позивачем направлено вимогу про оплату заборгованості, які також отримані відповідачем, що не заперечувалось представником відповідача під час розгляду справи судом першої інстанції.

Апелянт вказує, що місцевим господарським судом під час прийняття оскаржуваного рішення не досліджено та не надано оцінки поверненню відповідачем позивачу вже підписаних примірників актів наданих послуг.

15.11.2021 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК Спецтехнік» надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2021 передані на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Руденко М.А., Барсук М.А.

17.11.2021 до суду від апелянта надійшло клопотання від 12.11.2021 про витребування доказів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 витребувано матеріали справи № 911/1685/21 з місцевого господарського суду та відкладено вирішення питання про подальший рух апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБК Спецтехнік» до їх надходження до Північного апеляційного господарського суду.

01.12.2021 матеріали справи № 911/1685/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК Спецтехнік» та призначено справу до розгляду на 12.01.2022.

21.12.2021 Акціонерним товариством «Київметробуд» подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишивши оскаржуване рішення без змін. Заперечуючи проти апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБК Спецтехнік» зазначав, що позивачем не направлено відповідачу, передбаченого умовами Договору комплекту документів з моментом отримання яких у відповідача виникає обов`язок оплатити позивачу послуги.

29.12.2021 до суду від апелянта надійшли клопотання про витребування доказів та додаткові пояснення на відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 розгляд справи відкладено до 02.02.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 відкладено апеляційний розгляд справи № 911/1685/21 на 09.02.2022, з огляду на неявку представника апелянта та подане клопотання про відкладення розгляду справи.

На підставі службової записки голосуючого судді Кропивної Л.В. розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 № 09.1-08/868/22, у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Руденко М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1685/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ від 09.02.2022, у зв`язку із перебуванням судді Руденко М.А. на лікарняному, справу №911/1685/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Барсук М.А, Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК Спецтехнік» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі №911/1685/21 прийнято до провадження у визначеному складі суддів.

У судовому засіданні 09.02.2022 були присутні представники учасників справи.

Представник апелянта вказував на обґрунтованість доводів апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази долучені до матеріалів справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК Спецтехнік» підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з прийняттям нового.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що 01.06.2020 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір надання послуг автомобільнім транспортом та будівельними механізмами № 01/06/2020, за умовами якого виконавець надає замовнику, відповідно до його замовлень, послуги автомобільним транспортом та/або будівельними механізмами, а замовник оплачує послуги за цінами, погодженими сторонам у відповідних додатках до цього Договору (п. 1.1. Договору).

За умовами п. 5.1. Договору надані послуги передаються виконавцем та приймаються замовником за Актом приймання - передачі наданих послуг.

Після завершення надання послуг за відповідним замовленням виконавець зобов`язаний щомісячно складати та надавати замовнику у двох автентичних примірниках оригінали актів приймання-передачі наданих послуг. (п. 3.1.9. Договору)

Відповідно до п. 4.4. Договору документом, що підтверджує надання послуг на підставі якого виконавець складає відповідний акт приймання-передачі, є талон замовника, або товарнотранспортна накладна, або змінний рапорт роботи техніки.

В свою чергу п.п. 3.2.4, 3.2.5 Договору встановлений обов`язок замовника у разі відсутності зауважень приймати надані послуги та підписувати оригінали актів приймання-передачі наданих послуг або направляти виконавцю протягом трьох робочих днів після одержання вказаних актів відповідні письмові заперечення щодо підписання відповідних актів; своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги, надані виконавцем на підставі погоджених сторонами протягом дії цього Договору замовлень, актів приймання-передачі наданих послуг, рахунків-фактур.

Розділом 5 Договору сторони конкретизували порядок складання та підписання актів наданих послуг, яким на виконавця покладено обов`язок скласти відповідний акт на підставі підписаних сторонами первинних документів бухгалтерського обліку та направити його замовнику, якому кореспондується обов`язок замовника розглянути такий акт протягом 3 х днів, підписати його та направити виконавцю, або, у разі наявності, направити виконавцю відповідні письмові зауваження або заперечення протягом трьох днів. При цьому визначено, що документи направляються сторонами одна одній за реквізитами, зазначеними у цьому договорі.

Пунктом 4.6. Договору сторони визначили, що замовник перераховує плату за послуги в безготівковому вигляді на розрахунковий рахунок виконавця у 15 денний термін з моменту отримання рахунку та документів, що підтверджують надання послуг, вказаних у рахунку (товаро - транспортних накладних, подорожних листів, рапортів та рапортів - нарядів про роботу техніки, довідок про виконані роботи (послуги), тощо).

Позивач зазначає, що 12.02.2021 направив на адресу відповідача оригінали Актів № 90 від 30.07.2020, № 117 від 13.10.2020, № 118 від 13.10.2020, № 120 від 27.10.2020 та оригінали рахунків № 119 від 30.07.2020, № 122 від 27.08.2020, № 127 від 15.09.2020, № 128 від 15.09.2020, № 131 від 22.09.2020, № 136, № 137 від 13.10.2020, № 138 від 27.10.2020, які отримані відповідачем 15.02.2021.

Утім, відповідач в порушення своїх зобов`язань за Договором не сплатив на користь позивача вартість наданих останнім послуг, у зв`язку з чим 26.04.2021 позивач направив на адресу відповідача вимогу, зокрема, про оплату заборгованості у розмірі 290 875,00 грн. та про повернення підписаних з боку відповідача примірників Актів № 90 від 30.07.2020, № 117 від 13.10.2020, № 118 від 13.10.2020 та № 120 від 27.10.2020.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що умовами договору чітко передбачено оплату послуг у 15 денний термін з моменту отримання рахунку та документів, що підтверджують надання послуг, вказаних у рахунку, а позивачем не надано суду доказів направлення рахунків на оплату відповідачу за адресою вказаною в Єдиному державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка збігається з адресою вказаною у реквізитах договору, тож у позивача не виникло право вимоги до відповідача про оплату вартості наданих послуги згідно з . 4.6. Договору.

Утім, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у позові, з огляду на таке.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, зокрема про предмет договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Пунктом 4.6. Договору сторони визначили, що замовник перераховує плату за послуги в безготівковому вигляді на розрахунковий рахунок виконавця у 15 денний термін з моменту отримання рахунку та документів, що підтверджують надання послуг, вказаних у рахунку (товаро - транспортних накладних, подорожних листів, рапортів та рапортів - нарядів про роботу техніки, довідок про виконані роботи (послуги), тощо).

Колегія суддів зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер.

Фактом же підтвердження здійснення господарської операції є первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

Колегія суддів враховує, що у Договору документами, що підтверджують надання послуг сторонами визначені: талон замовника, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, рапорти, рапорти-наряди про роботу техніки, довідки про виконані роботи (послуги) тощо. (п.п. 3.1.10, 4.4., 4.5. Договору)

Крім того, суттєвим елементом встановлених правовідносин сторонами у Договорі визначений акт приймання-передачі наданих послуг, якій складається на підставі документів, що підтверджують надання послуг, та є підставою для оплати їх вартості замовником. (п.п. 3.9.1., 3.2.4., 3.2.5., 4.4. Договору).

З наявних у справі матеріалів вбачається, що позивачем надавались відповідачу послуги автомобільним транспортом та будівельними механізмами - екскаватором-навантажувачем на пневмоходу JCB 3cx, про що складені рапорти про роботу будівельної машини за липень 2020 року - жовтень 2020 року, а також підписані у двосторонньому порядку акти надання послуг.

Водночас, 26.04.2021 позивачем направлено відповідачу за вказаною у Договорі адресою для листування вимогу про оплату послуг у розмірі 290 875,00 грн. та про повернення підписаних примірників актів надання послуг. Колегія суддів звертає увагу, що у вимозі міститься перелік актів із зазначенням дати виникнення та суми зобов`язання за кожним актом.

Чинним законодавством України, яким регулюються правовідносини надання послуг, обов`язок замовника оплатити виконавцю надані послуги не пов`язаний з настанням певних обставин та не ставиться в залежність від вчинення сторонами правочину певних дій, окрім тих, які вчиняються виконавцем на виконання зобов`язань - надання послуг.

Крім того, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, викладений в оскаржуваному судовому акті, з огляду на те, що кореспонденція направлялась позивачем відповідачу (його повноважному представнику за п. 11.7 Договору) за реквізитами, вказаними у Договорі, жодних доказів наявності у відповідача заперечень щодо обсягів наданих послуг та їх вартості на момент отримання від позивача вимоги матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає документально доведеним факт надання позивачем відповідачу послуг за договором, обізнаність останнього про наявність договірного грошового зобов`язання перед позивачем та обов`язку щодо його виконання, а тому правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 290 875,00 грн.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань позивачем нараховано 1912,62 грн. 3% річних, 9084,86 грн. пені та 20361,25 грн. штрафу.

У силу ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відсотки річних та інфляційні втрати, нараховані на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, не є санкціями, а мають компенсаційний характер, виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні його матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неправомірне користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредитору. Вказані нарахування здійснюються незалежно від вини боржника та сплати ним неустойки (пені) за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нормами статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.9 договору за порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, в тому числі передбачених пунктом 3.3.34 договору, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день порушення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 10% суми заборгованості або понесених збитків.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 19.09.2019 у справі №904/5770/18, від 27.09.2019 у справі № 923/760/16 .

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нормами статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У разі порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством України, порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання , тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. (п. 6.1. Договору)

Відповідно до п. 6.3. договору у разі прострочення оплати понад 10 банківських днів, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ) від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 19.09.2019 у справі №904/5770/18, від 27.09.2019 у справі № 923/760/16 .

Колегією суддів перевірено правильність нарахування позивачем розміру 3% річних, пені та штрафу, і встановлено, що заявлені до стягнення суми підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Доводи відповідача з приводу того, що за відсутності належних та допустимих доказів надання послуг на направлення відповідачу первинних документів на виконання Договору позивачем не доведено наявність підстав для звернення до суду з даним позовом, колегія суддів вважає неспроможними, а поведінку відповідача такою, що не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 Цивільного кодексу України.

Відповідно частини 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на встановлене, при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції невірно встановив обставини справи, що призвело до хибних висновків і прийняття незаконного рішення, тож колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене апелянтом рішення господарського суду у даній справі - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Оскільки апеляційна скарга задоволена судом, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК Спецтехнік» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі №911/1685/21 скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі № 911/1685/21, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК Спецтехнік» до Акціонерного товариства «Київметробуд» про стягнення 322 233, 73 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства «Київметробуд» (03035, місто Київ, вул.Сурикова, будинок 3, корпус 8б, поверх 5, ЄДРПОУ 01387432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК Спецтехнік» (04073, місто Київ, ВУЛИЦЯ СЕМЕНА СКЛЯРЕНКА, будинок 9, офіс 404, ЄДРПОУ 43614501) 290 875,00 грн. заборгованості за надані послуги, 1912,62 грн. 3% річних, 9084,86 грн. пені, 20 361,25 грн. штрафу, 4833,52 грн. судового збору за подання позову.

4. Стягнути з Акціонерного товариства «Київметробуд» (03035, місто Київ, вул.Сурикова, будинок 3, корпус 8б, поверх 5, ЄДРПОУ 01387432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК Спецтехнік» (04073, місто Київ, ВУЛИЦЯ СЕМЕНА СКЛЯРЕНКА, будинок 9, офіс 404, ЄДРПОУ 43614501) 7250,28 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 911/1685/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України

Повний текс постанови складно 06.09.2022.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук