Рішення

від 08.09.2022 по справі 905/60/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.09.2022р. Справа №905/60/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Лідер» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Набережно - Хрещатицька, буд. 33, офіс 1; ідентифікаційний код 39299627, електрона адреса: KSVelikanov@gmail.com)

до відповідача: Державного підприємства «Добропіллявугілля - видобуток» (місцезнаходження: 85001, Донецька область, м. Добропілля, проспект Шевченка, 2, ідентифікаційний код 43895975, електрона адреса: Dobropolyecoalmining@gmail.com)

про стягнення 322 014,78 грн

без виклику представників сторін

Обставини справи:

11.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Лідер» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Добропіллявугілля - видобуток» за договором №751-21 ЕП про закупівлю товару за результатами торгів № UA-2021-05-29-000080-b від 17.06.2021 грошових коштів у розмірі 322 014,78 грн, з яких: 295 750,00 грн - основного боргу, 8049,82 грн - інфляційних втрат, 3427,46 грн - 3% річних та 14787,50 грн - пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №751-21 ЕП про закупівлю товару за результатами торгів в частині не повної оплати поставленої позивачем продукції.

Ухвалою суду від 17.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; відповідачу встановлено строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на позов; запропоновано позивачу у строк до п`яти днів з дня отримання відзиву надати суду відповідь на відзив (за наявності).

09.02.2022 від позивача надійшли пояснення по справі.

11.02.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким просив зменшити розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, яке призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Згідно наказу Господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області» №20 від 28.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмежено доступ до приміщення суду.

Розпорядженням голови Господарського суду Донецької області від 15.04.2022р. №9-р з 18.04.2022р. запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у віддаленому режимі. Рішенням зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022, зберігаючи віддалений режим роботи, в залежності від об`єктивних обставин, пов`язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові відновлено можливість доступу працівникам суду до приміщення суду у разі процесуальної необхідності.

У зв`язку з вищенаведеними обставинами рішення ухвалено поза межами встановленого процесуального строку.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Лідер» (надалі Постачальник/Позивач) та Державним підприємством «Добропіллявугілля-видобуток» (надалі Покупець/Відповідач) укладений Договір № 751-21 ЄП про закупівлю товару за результатами торгів № UА-2021-05-29-000080-Ь (надалі Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення: код ДК 021:2015 44160000-9 «Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (труба 159"8 СТ3 ГОСТ 10705-80, 10704-91 (далі - «Продукція»), в асортименті, кількості, в термін, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими Сторонами в цьому Договорі і Специфікаціях, що є невід`ємними частинами до цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2. Договору Покупець зобов`язується прийняти і оплатити Продукцію, що поставляється у його власність, відповідно до умов цього Договору.

Умовами п.4.1 Договору сторони встановили, що поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в терміни, погоджені Сторонами в Специфікаціях до цього Договору.

За змістом Специфікації до договору № 751-21 ЄП (надалі Специфікація) Постачальник зобов`язався поставити трубу 159"8 СТЗ ГОСТ 10705-80, 10704-91, у кількості 12,50 т., загальною вартістю 645 750, 00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 107 625, 00 грн.

Пунктом 2 Специфікації визначений строк поставки - до 30.06.2021

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що загальна сума Договору визначається загальною сумою усіх Специфікацій, що є невід`ємною частиною цього Договору. Загальна орієнтовна сума Договору складає 645 750, 00 грн. з ПДВ. Ціни на Продукцію, що поставляється Постачальником, встановлюються Сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору.

У відповідності до п. 5.3. Договору розрахунки за поставлену Постачальником Продукцію за цим Договором здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника з відстроченням платежу протягом 45 календарних днів з дня отримання товару на підставі отриманого Покупцем рахунку, а також документів, передбачених розділом 4 цього Договору та відповідною Специфікацією до Договору.

Пунктом 6.7. Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати Продукції, Покупець, на письмову вимогу Постачальника, сплачує Постачальникові неустойку у формі пені у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, та не більше 5% від простроченої суми.

Пунктом 8.1. Договору встановлено, що цей Договір може бути скріплений печатками сторін, вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021р., а в частині проведення розрахунків,до повного виконання сторонами грошових зобов`язань.

На виконання умов Договору, 18.06.2021 Постачальником здійснено поставку Покупцю Продукції - труба 159"8 СТ3 ГОСТ 10705-80, 10704-91, у кількості 12,50 т., загальною вартістю 645 750, 00 грн., в т.ч. ПДВ 20% -107 625,00 грн. що підтверджується нарядом на отримання ТМЦ № 098, виданим Покупцем 17.06.2021 товарно-транспортною накладною №Л21 від 18.06.2021 та видатковою накладною № РН-0000027 від 18.06.2021.

Проте, в порушення умов п. 5.3. Договору, Покупець здійснив часткову оплату Продукції, а саме 13.08.2021 здійснено оплату на суму 150 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5196 від 13.08.2021 та 19.08.2021 здійснено оплату на суму 200 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5421 від 19.08.2021.

Відтак, позивач зазначає, що станом на 21.12.2021 вартість поставленої Продавцем, але не оплаченої Покупцем Продукції склала 295 750 грн. 00 коп. При цьому, строк прострочення виконання зобов`язання складає 141 день.

Вважаючи порушеним своє право, ТОВ «Промислова група «Лідер» звернулося до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» коштів на загальну суму 322 014,78 грн., з них:295 750 грн. основного боргу, 8 049 грн. 82 коп. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 3 427 грн. 46 коп. та 14 787 грн. 50 коп. пені.

Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України, та умовами Договору № 751-21 ЄП від 17.06.2021

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що укладений між сторонами вищезазначений Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити а нього певну грошову суму.

Факт отримання товару за Договором Відповідачем не оспорюється та не заперечується.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що 18.06.2021 Постачальник поставив Покупцю Продукцію - труба 159"8 СТ3 ГОСТ 10705-80, 10704-91, у кількості 12,50 т., загальною вартістю 645 750, 00 грн., що підтверджується нарядом на отримання ТМЦ № 098, виданим Покупцем 17.06.2021, товарно-транспортною накладною №Л21 від 18.06.2021 та видатковою накладною № РН-0000027 від 18.06.2021.

Пунктом 5.3. Договору визначено, що розрахунки за поставлену Постачальником Продукцію за цим Договором здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника з відстроченням платежу протягом 45 календарних днів з дня отримання товару на підставі отриманого Покупцем рахунку, а також документів, передбачених розділом 4 цього Договору та відповідною Специфікацією до Договору.

Отже, з урахуванням умов пункту 5.3.цього договору, останній день оплати за товар, отриманий 18.06.2021 мав бути здійснений покупцем 02.08.2021.

Проте, Покупець здійснив часткову оплату Продукції, а саме 13.08.2021 на суму 150 000, 00 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 5196 від 13.08.2021 та 19.08.2021 на суму 200 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5421 від 19.08.2021.

Відтак, станом на 21.12.2021 вартість поставленої ТОВ «Промислова група «Лідер», але не оплаченої ДП «Добропіллявугілля-видобуток» Продукції склала 295 750 грн.

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 295 750 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.7. Договору № 751-21 ЄП встановлено, що у разі несвоєчасної оплати Продукції, Покупець, на письмову вимогу Постачальника, сплачує Постачальникові неустойку у формі пені у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, та не більше 5% від простроченої суми.

Згідно розрахунку Позивача, строк прострочення виконання зобов`язання складає 141 день. (з 03.08.2021 по 21.12.2021).

Позивач, керуючись приписами п.6.7. Договору, здійснив нарахування пені на суму боргу 295 750 грн за період з 03.08.2021 по 21.12.2021 та заявив до стягнення 14 787,50 грн. Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає що він є законним та обгрунтованим, а позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 14 787,50 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Виходячи з вимог частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В силу приписів статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нарахування 3% річних здійснено позивачем на суму основного боргу у розмірі 295 750 грн. за період з 03.08.2021 по 21.12.2021, що складає 3 427,46 грн.

Нарахування інфляційних втрат проведено позивачем на суму основного боргу у розмірі 295 750 грн. за період з серпня 2021 по листопад 2021, що складає 8 049,82 грн.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає їх арифметично вірними та обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, а саме про стягнення з Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Лідер» (грошових коштів у розмірі 317 227 грн. 50 коп., в тому числі: 322 014,78 грн, з яких: 295 750,00 грн - основного боргу, 8049,82 грн - інфляційних втрат, 3427,46 грн - 3% річних та 14787,50 грн - пені.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а тому вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ГПК України, відповідно до яких господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як на підставу для зменшення розміру неустойки відповідач посилається на триваючу енергетичну кризу в країні, що впливає на господарську діяльність підприємства відповідача.

Позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Певні складнощі у зв`язку із здійсненням господарської діяльності в умовах кризи не можуть виправдовувати порушення відповідача.

При цьому, відповідачем не були надані до матеріалів справи відомості на підтвердження свого матеріального становища, з огляду на що у суду відсутня інформація про дійсне матеріальне становище відповідача станом на момент виникнення спірних правовідносин, а також станом на момент ухвалення даного рішення, з урахуванням якої можливо було б дійти висновку про наявність фінансових складнощів щодо належного виконання грошових зобов`язань за договором та сплати неустойки у заявленому розмірі.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги недоведеність виняткових обставин для зменшення розміру неустойки, а також те, що, у даному випадку, розмір заявленої позивачем пені є адекватним та співрозмірним з порушенням відповідача, господарський суд не вбачає підстав для зменшення її розміру та, відповідно, для задоволення клопотання відповідача.

Щодо клопотання відповідача про зменшення суми 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст.233 ГК України, то суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов`язання.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені). Проте, три відсотки річних та індекс інфляції не являються різновидом (тотожністю) неустойки, тому суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення суми 3% річних та інфляційних втрат.

Щодо витрат Позивача на правову допомогу.

У позовній заяві «Промислова група «Лідер» просить стягнути з ДП «Добропіллявугілля-Видобуток» витрати на правову допомогу в сумі 12 000,00 грн.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно до ч.1 ст.126 вказаного кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду, справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Обґрунтовуючи свої доводи щодо вказаної вимоги, позивач зазначив, що 21.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Лідер» та Адвокатом Велікановим Костянтином Сергійовичем укладено договір про надання правової допомоги.

Предметом даного Договору є надання адвокатом правової допомоги клієнту спрямовано на представництво його інтересів в Господарському суду Донецької області за позовом Клієнта до Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» про стягнення заборгованості за Договором №751-21 ЄП про закупівлю товару за результатами торгів№ UA-2021-05-29-000080-b від 17.06.2021 (п.1.1Договору).

Умовами п.4.2.Договору сторони погодили, що вартість однієї години роботи Адвоката становить 3000 грн.

24.12.2021 сторонами було складено Акт№1 приймання-передачі наданої правової допомоги в якому сторони виклали перелік правової допомоги, яка була надана позивачу адвокатом, а саме: ознайомлення з документами, здійснення розрахунку пені, інфляційних втрат, 3% річних, підготовка проекту позовної заяви, направлення позовної заяви відповідачу. Крім того в акті сторони зазначили, що зауважень до якості наданої правової допомоги Клієнт не має, зобов`язання визначені Договором про надання правової допомоги Адвокат виконав у повному обсязі. Загальна вартість гонорару Адвоката складає 12 000 грн.

23.12.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Лідер» перераховано на розрахунковий рахунок адвоката Веліканова К.С. грошові кошти в розмірі 12000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 411 від 23.12.2021 та банківською випискою за період з 23.12.2021 по 24.12.2021

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем надано суду належні докази фактично понесених витрат пов`язаних з розглядом справи в розмірі 12 000грн

Суд констатує, що витрати позивача пов`язані з розглядом справи, є документально підтвердженими та пропорційними до предмета спору з урахуванням ціни позову, співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень відповідача стосовно розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи, до суду не надходило.

Отже, з огляду на положення ч.4 ст.126 та ч.1 п.2, ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги співмірність витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову та складністю справи, дослідивши надані позивачем докази в підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку, що належні до компенсації відповідачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню в сумі 12 000 грн.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Лідер» до Державного підприємства «Добропіллявугілля - видобуток» про стягнення 322 014,78 грн, з яких: 295 750,00 грн основного боргу, 8049,82 грн інфляційних втрат, 3427,46 грн 3% річних та 14787,50 грн пені - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» (код ЄДРПОУ 43895975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Лідер» (код ЄДРПОУ 39299627) грошових коштів у розмірі 322 014,78 (триста двадцять дві тисячі чотирнадцять ) грн. 78 коп., в тому числі: 295 750 (двісті дев`яносто п`ять тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу; 8 049 (вісім тисяч сорок дев`ять) грн. 82 коп. інфляційних втрат; 3% річних у розмірі 3 427 (три тисячі чотириста двадцять сім) грн. 46 коп.; 14787,50 (чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн 50 коп. пені.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» (код ЄДРПОУ 43895975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Лідер» (код ЄДРПОУ 39299627) судовий збір - 4 830,23 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 000грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ю.С. Зельман