Рішення

від 08.09.2022 по справі 912/182/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.09.2022Справа №912/182/22

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Фізичної особи-підприємця Шворака Олександра Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уп Логістична Компанія"

про стягнення 33 293,87 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року Фізична особа-підприємець Шворак Олександр Володимирович звернувся до Господарського суду Кіровоградської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уп Логістична Компанія" про стягнення 33 293,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог Фізична особа-підприємець Шворак Олександр Володимирович вказує, що ним у вересні та грудні 2021 року було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Уп Логістична Компанія" згідно Договору №691 на перевезення вантажів від 09.01.2020 та заявок №14/09/21 від 14.09.2021, №09/12/21 від 08.12.2021 послуги автоперевезення вантажів. Однак, за твердженнями позивача, відповідач не виконав свого зобов`язання з оплати наданих послуг, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 33 293,87 грн.

У змісті позовної заяви Фізична особа-підприємець Шворак Олександр Володимирович виклав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач вказує, що поніс витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 5 800,00 грн. та у разі задоволення позову просить стягнути з відповідача 2 000,00 грн. в якості відшкодування гонорару успіху, який має бути сплачений позивачем.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2022 у справі №912/182/22 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Шворака Олександра Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уп Логістична Компанія" про стягнення 33 293,87 грн. з додатками направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

18.02.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №912/182/22 та за наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями були передані на розгляд судді Бойко Р.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 відкрито провадження у справі №912/182/22; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); встановлено сторонам строки на подання заяв по суті спору; зобов`язано Фізичну особу-підприємця Шворака Олександра Володимировича у строк протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали надати суду докази направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Уп Логістична Компанія" на актуальну адресу його місцезнаходження примірника позовної заяви (від 20.01.2022) з доданими до неї матеріалами.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 22.02.2022 вперше була надіслана відповідачу 23.02.2022 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 10.

Однак поштове відправлення №0105492141174 не було вручене відповідачу та було втрачене - до суду не повернувся ні конверт, ні рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а також на офіційному сайті відстеження поштових пересилань АТ "Укрпошта" відсутня будь-яка інформація з приводу пересилання даного листа.

У зв`язку з наведеним, 29.06.2022 судом повторно було здійснено направлення ухвали суду від 22.02.2022 відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 10.

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 08.07.2022 у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 06.07.2022 на відповідному конверті.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 22.02.2022 є 06.07.2022 (дата проставлення на довідці відділення поштового зв`язку відмітки щодо причини повернення поштового відправлення).

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 у справі №912/182/22 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Уп Логістична Компанія" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом двадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Уп Логістична Компанія" повинне було подати відзив на позов у строк до 26.07.2022 включно.

Крім того, п. 9 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 у справі №912/182/22 було зобов`язано Фізичну особу-підприємця Шворака Олександра Володимировича у строк протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали надати суду докази направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Уп Логістична Компанія" на актуальну адресу його місцезнаходження примірника позовної заяви (від 20.01.2022) з доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду від 22.02.2022 була надіслана рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження Фізичної особи-підприємця Шворака Олександра Володимировича та була повернута суду без вручення з відміткою про причини повернення - за закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 19.05.2022 на відповідному конверті.

Суд зазначає, що вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом з поміткою "Судова повістка".

Відповідно до п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009).

Враховуючи наведене, суд вважає, що неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачем та повернення її до суду з поміткою "повернута відправнику за закінченням терміну зберігання" є наслідками волевої поведінки відповідача у формі бездіяльності щодо її належного отримання.

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, враховуючи, що ухвала суду направлялася позивачу на зазначену, станом на дату відкриття провадження у справі, в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації) останнього, а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування відповідача, то керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвала суду є такою, що була вручена відповідачу 19.05.2022 (дата проставлення на довідці відділення поштового зв`язку відмітки щодо причини повернення поштового відправлення).

Відтак, Фізична особа-підприємець Шворак Олександр Володимирович був вправі подати докази направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Уп Логістична Компанія" на актуальну адресу його місцезнаходження примірника позовної заяви (від 20.01.2022) з доданими до неї матеріалами у строк до 24.05.2022 включно, однак позивачем подані відповідні докази 04.08.2022 (здано до відділення поштового зв`язку), а отже ним пропущено встановлений строк.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022 та №259/2022 від 18.04.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб та з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" 341/2022 від 17.05.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25.05.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №573/2022 від 12.08.2022 продовжено дію воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 23.08.2022 строком на 90 діб.

Суд зазначає, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Таким чином, враховуючи дію воєнного стану, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на подання доказів, у зв`язку з чим такі докази підлягають до розгляду.

Так, на виконання п. 9 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 у справі №912/182/22 Фізичною особою-підприємцем Швораком Олександром Володимировичем надано суду опис вкладення у цінний лист №4500813347013 від 04.08.2022 та фіскальний чек від 04.08.2022.

Згідно інформації з пошукової системи Акціонерного товариства "Укрпошта" в мережі Інтернет поштове відправлення №4500813347013 (примірник позовної заяви з доданими до неї матеріалами) було вручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Уп Логістична Компанія" 16.08.2022.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини у справах "Віктор Назаренко проти України", "Олександр Шевченко проти України" вбачається, що у суду наявний обов`язок із повідомлення учасника справи щодо стану розгляду справи, проте і в учасників справи наявний обов`язок проявляти зацікавленість про стан провадження їхньої справи.

Зважаючи на наявність в матеріалах справи належних доказів одержання відповідачем копії позовної заяви та повідомлення про розгляд даної справи, суд приходить до висновку про те, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Уп Логістична Компанія" було більш ніж достатньо часу для виявлення розумної зацікавленості про стан провадження даної справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

09.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Уп Логістична Компанія", як експедитором, та Фізичною особою-підприємцем Швораком Олександром Володимировичем, як перевізником, було укладено Договір на перевезення вантажів №691 (надалі - Договір), у п. 1 якого визначено, що даний Договір регулює відносини сторін, що виникають в процесі надання послуг по перевезенню вантажів, які полягають у здійсненні та забезпеченні перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів клієнтів експедитора автомобільним транспортом по території України, та/або на території іноземних держав. Даний договір також регулює умови та порядок здійснення розрахунків між сторонами за належно надані, відповідно до умов даного Договору, послуги.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що на умовах даного Договору та замовлення (заявки) експедитора, перевізник зобов`язується, доставити (організувати доставку) вантаж до пункту призначення в обумовлений сторонами строк та видати його уповноваженій особі (вантажоодержувачу), а експедитор зобов`язується оплатити вартість його перевезення і інші, передбачені даним Договором платежі (в тому числі штрафні санкції, додаткові витрати), за рахунок коштів свого клієнта.

Відповідно до п. 2.1 Договору перевезення виконуються відповідно до умов Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, Митної конвенції про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів із застосуванням книжки вантажів, Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів , а також інших нормативно-правових (українських та міжнародних), що регулюють порядок здійснення автомобільних перевезень та надання транспортно-експлуатаційних послуг.

Згідно з п. 2.2 Договору на кожне перевезення оформляється транспортне замовлення (заявка), що складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою експедитора і передається перевізнику в тому числі за допомогою факсимільного зв`язку або по електронній пошті. Замовлення (заявка) передані по факсу чи електронній пошті мають силу оригінала, без обов`язкового передання їх оригіналів в майбутньому.

Пунктом п. 5.1 Договору передбачено, що сума перевезення зазначається в замовленні (заявці).

Пунктом 5.2 Договору визначено, що розрахунки між сторонами за даним Договором відбуваються в безготівковому порядку, шляхом оплати експедитором, за рахунок коштів свого клієнта виставлених перевізником рахунків протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання оригіналів наступних документів: рахунок на виконані послуги; CMR з підписом і печаткою вантажоодержувача та датою розвантаження (зазначенням браку/недостачі якщо вони мали місце); акт виконаних робіт, податкова накладна (якщо перевізник платник ПДВ); контрольний лист прибуття/відбуття. У випадку, якщо CMR вантажоодержувачем зазначено про виявлення браку/недостачі і, у випадку його складання, складений акт виявлення браку/недостачі, перевізник зобов`язаний надати даний акт експедитору. В цьому випадку, навіть за умови надання усіх необхідних для оплати документів, експедитор має право відкласти оплату до з`ясування всіх обставин, що спричинили брак/нестачу та пред`явлення претензій зацікавленим сторонами.

Згідно п. 5.4 Договору експедитор не сплачує рахунки перевізника у випадку ненадання останнім усіх документів (або надання неналежно оформлених), зазначених у п. 5.2 Договору.

Даний Договорі набирає сили з моменту підписання і діє весь період співробітництва сторін. Кожна зі сторін може розірвати даний Договір, проінформувавши в письмовому вигляді іншу сторону за 30 днів до фактичної дати розірвання. При цьому Договір вважається розірвання після завершення всіх зобов`язань перевізника, прийнятих до повідомлення про розірвання Договору, і розрахунків за здійснення перевезень.

14.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Уп Логістична Компанія" та Фізичною особою-підприємцем Швораком Олександром Володимировичем підписано заявку щодо здійснення автоперевезення вантажів №14/09/21, яка є Додатком №1 до Договору (надалі - Заявка №1).

У Заявці №1 визначено вартість послуг та умови розрахунку: 13 500,00 грн.; безготівковий розрахунок; оплата протягом 14 днів за отриманням оригінальних документів.

08.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Уп Логістична Компанія" та Фізичною особою-підприємцем Швораком Олександром Володимировичем підписано заявку щодо здійснення автоперевезення вантажів №09/12/21, яка є Додатком №1 до Договору (надалі - Заявка №2).

У Заявці №2 визначено вартість послуг та умови розрахунку: 650,00 Євро по курсу НБУ на дату розмитнення; безготівковий розрахунок; оплата протягом 14 днів за отриманням оригінальних документів.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання по оплаті наданих послуг за Договором, у зв`язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 33 293,87 грн.

Договір є договором транспортного експедирування, а відтак між сторонами виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Глав 64, 65 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

У відповідності до ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі Договору та погоджених сторонами заявок №14/09/21 від 14.09.2021 та №09/12/21 від 08.12.2021 позивачем надано відповідачу послуги з перевезення вантажу, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) б/н від 16.09.2021 та №442762 від 10.12.2021.

У Заявці №1 визначено вартість послуг - 13 500,00 грн., а у Заявці №2 вартість послуг становить 650,00 Євро, що по курсу НБУ на дату розмитнення вантажу (13.12.2021) становить 19 793,87 грн.

В той же час, матеріали справи не містять доказів пред`явлення відповідачем будь-яких претензій відносно обсягу та якості наданих позивачем послуг, а тому суд приходить до висновку, що позивач належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором.

Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.2 Договору визначено, що розрахунки між сторонами за даним Договором відбуваються в безготівковому порядку, шляхом оплати експедитором, за рахунок коштів свого клієнта виставлених перевізником рахунків протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання оригіналів наступних документів: рахунок на виконані послуги; CMR з підписом і печаткою вантажоодержувача та датою розвантаження (зазначенням браку/недостачі якщо вони мали місце); акт виконаних робіт, податкова накладна (якщо перевізник платник ПДВ); контрольний лист прибуття/відбуття. У випадку, якщо CMR вантажоодержувачем зазначено про виявлення браку/недостачі і, у випадку його складання, складений акт виявлення браку/недостачі, перевізник зобов`язаний надати даний акт експедитору. В цьому випадку, навіть за умови надання усіх необхідних для оплати документів, експедитор має право відкласти оплату до з`ясування всіх обставин, що спричинили брак/нестачу та пред`явлення претензій зацікавленим сторонами.

Суд звертає увагу, що у Заявках №1 та №2 сторони погодили новий строк оплати та відповідно розрахунок здійснюється протягом 14 днів за отриманням оригінальних документів.

Пунктами 2 Заявок №1 та №2 визначено, що перевізник зобов`язаний протягом 7 днів з дня вивантаження надати оригінали документів складених відповідно до заявки та CMR, з урахуванням поправок внесених представником експедитора, отриманих у відповідь на електронні копії документів (рахунок, акт виконаних робіт (послуг), Заявку в грн., CMR з відміткою вантажоотримувача), при недотриманні даного пункту компанія не гарантує оплату у встановлений строк.

Пунктом 3 Заявок №1 та №2 передбачено, що оригінали документів вирішено направляти на поштові адреси: Укрпошта: 25006, м. Кропивницький, вул. Шевченка, буд. 20/24, оф. 10; Новапошта: м. Кропивницький, вул. Шевченка , відділення №5, тел. +38 050 41 01 862, отримувач - "УПЛК".

На підтвердження направлення оригіналів документів відповідачу за Заявкою №14/09/21 від 14.09.2021 та Заявкою №09/12/21 від 08.09.2021 позивачем надано експрес-накладну Новапошта №20450448182239 від 01.10.2021 та фіскальний чек №4500813003780 від 21.12.2021 відповідно.

Будь-яких заперечень щодо отримання оригіналів документів відповідачем під час розгляду справи суду не надано.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач своїм правом на спростування доводів позивача про направлення йому оригіналів документів не скористався, в той час як у суду відсутні підстави для сумніву щодо наведених обставин, відтак суд приходить до висновку, що оригінали документів, які були направлені позивачем 01.10.2021 та 21.12.2021, були отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Уп Логістична Компанія".

Таким чином, враховуючи приписи ст. 530 Цивільного кодексу України та погодження у заявках №1 і №2 нового строку здійснення розрахунку (протягом 14 днів за отриманням оригінальних документів) та з огляду на дати направлення оригіналів документів відповідно до п. 3 Заявок №1 і №2 (01.10.2021 та 21.12.2021), суд приходить до висновку, що строк виконання грошового зобов`язання відповідача по оплаті наданих позивачем за Договором та відповідно до заявок послуг станом на момент розгляду спору настав.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідачем доказів виконання свого грошового зобов`язання не надано, а також не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем не було реалізовано надані йому процесуальним законодавством права та не спростовано визначених судом обставин належного виконання позивачем взятих на себе обов`язків за Договором щодо надання послуг з виконання заявок, у зв`язку з чим виникла заборгованість по їх оплаті у загальному розмірі 33 293,87 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Шворака Олександра Володимировича про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уп Логістична Компанія" заборгованості у розмірі 33 293,87 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на відповідача з огляду на задоволення позову повністю.

Щодо розподілу судових витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У змісті позовної заяви Фізична особа-підприємець Шворак Олександр Володимирович зазначає, що він поніс судові витрати на оплату професійної правової допомоги у розмірі 5 800,00 грн.

При цьому, частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем у порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, подано копію Договору про правову допомогу від 17.01.2022 (надалі - Договір про правову допомогу), укладеного між Фізичною особою-підприємцем Швораком Олександром Володимировичем, як довірителем, клієнтом, та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем, як повіреним, відповідно до п. 1.1 якого за цим договором повірений зобов`язується від імені і за рахунок довірителя здійснити наступні дії: надати правову допомогу у спорі з ТОВ "Уп Логістична Компанія". З цією метою: 1. Здійснити огляд, вивчення та попередню правову оцінку доказів за їх місцезнаходженням (4 год.); 2. Провести заходи досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (0,5 год.); 3. Підготувати пакет документів, необхідних для звернення до суду, в т.ч. підготувати позовну заяву (9 год.); 4. Провести арифметичні розрахунки (0,5 год.); 5. Вчинити інші дії необхідні для розгляду вправи в суді та з метою забезпечення примусового виконання судового рішення (4 год.).

Відповідно до пункту 2.1 Договору про правову допомогу за здійснення дій, визначених у п. 1.1 цього Договору, довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 5 800,00 грн.

Пунктом 2.3 Договору про правову допомогу визначено, що при задоволенні позову, довіритель сплачує повіреному премію (гонорар успіху) в розмірі 2 000,00 грн.

На підтвердження виконання зобов`язань за Договором про правову допомогу позивачем надано копію Акту приймання-передачі наданих послуг від 20.01.2022 та копію квитанції до прибуткового касового ордера №04-01 від 20.01.2022 на суму 5 800,00 грн.

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

"Гонорар успіху" є складовою гонорару адвоката і належить до судових витрат. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати, зокрема, і "гонорар успіху" за критерієм розумності таких витрат, їх співмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для сторони справи (висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18, обґрунтовуючи необхідність задоволення заяви про стягнення додаткової винагороди адвоката за досягнення позитивного рішення у справі ("гонорару успіху"), зазначає, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, і тому належить до судових витрат. Крім того, відсутні докази нерозумності цих витрат, їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача, а загальна сума витрат на адвокатські послуги, передбачена договором, не виходить за розумні межі розміру гонорару.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, з огляду на відсутність доказів нерозумності витрат, їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача, а загальна сума витрат на адвокатські послуги, передбачена Договором про правову допомогу (7 800,00 грн.) не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару, суд приходить до висновку про наявність підстав для покладення на відповідача, як витрат на оплату професійної допомоги, так і відшкодування гонорару успіху.

Таким чином, здійснюючи розподіл понесених позивачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, приймаючи до уваги наслідки вирішення даної справи - задоволення позовних вимог повністю, відсутність клопотання відповідача поданого в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, та з огляду на те, що загальна сума витрат на адвокатські послуги, передбачена Договором про правову допомогу (7 800,00 грн.) не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача витрат позивача на оплату послуг адвоката у загальному розмірі 7 800,00 грн. (витрати на оплату професійної допомоги у розмірі 5 800,00 грн. та відшкодування гонорару успіху у розмірі 2 000,00 грн.).

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Шворака Олександра Володимировича задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уп Логістична Компанія" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 10; ідентифікаційний код 39868076) на користь Фізичної особи-підприємця Шворака Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) борг у розмірі 33 293 (тридцять три тисячі двісті дев`яносто три) грн. 87 коп., судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 800 (сім тисяч вісімсот) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Р.В. Бойко