Рішення

від 11.09.2022 по справі 911/669/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2022 р. м. Київ Справа № 911/669/22

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд»до Вишгородської міської радипро стягнення 201656,82 грн.без повідомлення (виклику) учасників справи

суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (далі позивач) до Вишгородської міської ради (далі відповідач) про стягнення 201656,82 грн., з яких 185123,61 грн. основний борг, 11425,83 грн. інфляційні втрати, 1658,50 грн. 3% річних, 3448,88 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу від 11.02.2021 № 20 щодо здійснення розрахунку за спожиту електричну енергію у грудні 2021 року у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.05.2022 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк до 07.06.2022 для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову. Встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив до 21.06.2022 та встановлено відповідачу строк до 05.07.2022 для подачі заперечення на відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу надати суду у строк встановлений для подання відзиву докази належного виконання своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу від 11.02.2021 № 20 щодо здійснення розрахунку за спожиту електричну енергію у грудні 2021 року у встановлений договором строк; контррозрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3 % річних та пені.

У встановлений судом строк Вишгородська міська рада подала до суду відзив від 27.05.2022, в якому зазначає, що не вбачає підстав для задоволення позовної заяви, оскільки станом на 31 грудня 2021 року до Вишгородської міської ради документи з приводу оплати електричної енергії, проведення перерахунків, в т.ч. акт № 00000008065/1 за грудень 2021 року на загальну суму 380117,07 грн. не надходили. Станом на момент закінчення дії договору, тобто 31.12.2021, Вишгородською міською радою було виконано всі необхідні зобов`язання за договором від 11.02.2021 № 20 та додатковими угодами №№ 2-8. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не здійснено досудового врегулювання спору та порушено порядок зміни і розірвання господарських договорів, встановленого вимогами ст. 188 ГК України. Відповідач також зазначає, що позивав провів нарахування та вимагає провести оплату за договором, термін дії якого вичерпаний.

У встановлений судом строк Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» подало до суду відповідь на відзив від 03.06.2021, в якій позивач зазначає, що учасники роздрібного ринку електричної енергії встановлюють фактичні обсяги поставленої електричної енергії після завершення відповідного розрахункового періоду. Після завершення розрахункового періоду, ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електричні електромережі» повідомлено, що в грудні 2021 року Вишгородською міською радою спожито 105999 кВт/год електричної енергії, за які відповідач в повному обсязі не розрахувався, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію та нараховані за час прострочення сими інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Також Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» подало до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від 03.06.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.06.2022 у даній справі задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від 03.06.2022. Вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, на 16.08.2022 о 12:10.Викликано уповноваженого представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» у судове засідання 16.08.2022 о 12:10. Викликано уповноваженого представника відповідача Вишгородської міської ради у судове засідання 16.08.2022 о 12:10. Явку у судове засідання уповноважених представників сторін визнано обов`язковою. Зобов`язано сторін, в разі неявки їх уповноважених представників в судове засідання повідомити суд про причини такої неявки.

На адресу Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» надійшло клопотання про розподіл судових витрат, а саме 2419,88 грн. судового збору та 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В судове засідання, призначене на 16.08.2022 з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні, призначеному на 16.08.2022 суд вислухав пояснення представника позивача с приводу даного спору, дослідив матеріали справи та оголосив про те, що розгляд даної справи буде продовжено в порядку письмового провадження без виклику сторін.

На адресу Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» надійшло клопотання про стягнення з відповідача судових витрат, а саме 2419,88 грн. судового збору, 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2079,60 грн. витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу від 11.02.2021 № 20 (далі договір), відповідно до умов якого договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі споживач) постачальником електричної енергії (далі постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору (п. 1.1 договору).

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Найменування предмета закупівлі згідно з ДК 021:2015 код 09310000-5 «Електрична енергія» (Електрична енергія) (далі товар/електрична енергія).

Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами, скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині виконання зобов`язань (надання акту про спожиту електроенергію, виставлення рахунків, проведення розрахунків) до повного виконання сторонами свої зобов`язань за договором (п. 13.1 договору).

Відповідачем 11.02.2021 підписана заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу. В заяві-приєднання вказані відомості щодо адреси об`єктів, на яких відповідачем споживається електрична енергія та ЕІС-коди точок комерційного обліку, а саме: Вишгород. Б. Хмельницького, 1 62Z9117256839035, Вишгород, Гриненка, 1а 62Z5244877699714, Вишгород. Грушевського, 1 - 62Z3488549652369, Вишгород, Дніпровська, 1А - 62Z8457575313041, Вишгород, Київська, б/н 62Z3923226415604, Вишгород, Кургузова. 1.А 62Z5115325929822, Вишгород, Кургузова, la 62Z8911588555255, Вишгород, Межигірського Спасу, 1 - 62Z4795694179500, Вишгород, Набережна 62Z3964009442306, Вишгород, Набережна, 3 - 62Z0022414199656, Вишгород, Піщана 62Z3540987856079, Вишгород, Симоненка, 1 62Z0014373555963, Вишгород, Шевченка, 1 -62Z3552834254808, Вишгород, Шевченка, 2-г - 62Z8231640264394, Вишгород. Шолуденка, б/н 62Z0050630117705, Осещина, Леніна - 62Z3116332176351, Осещина, Леніна, б/н 62Z3777154121412, Осещина, Лугова 62Z5575220292298, Хотянівка 62Z7294038025261, Хотянівка, Валова, б/н 62Z2887437629354, Хотянівка, Деснянська 62Z4423512487835, Хотянівка, Деснянська, 11 62Z9853644435192, 62Z7044359071960, 62Z2893671058484, 62Z5552069980160, Хотянівка, Жовтнева, б/н 62Z6293636304843, Хотянівка. Київська, 17 - 62Z4504040078409, Хотянівка, Леніна, 39А 62Z5916363813225 Хотянівка, СТ «Глядин», 158 62Z2945825689467.

В заяві-приєднання вказано оператора, з яким споживач уклав договір розподілу електричної енергії Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (договір від 22.01.2021 № 6).

Між сторонами у справі підписана комерційна пропозиція, в якій визначено таке: тариф електричної енергії з урахуванням вартості тарифу на передачу та ПДВ 1,876716 грн. / кВт*год; обсяг (плановий) електричної енергії 8012382 кВт*год.

Спосіб оплати оплата за фактичний обсяг поставленої електричної енергії. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за спожиту електричну енергію здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника зазначений у договорі. Сума переплати/недоплати споживача визначається після завершення розрахункового періоду. Сума переплати споживача зараховується в якості оплати вартості електричної енергії на наступний розрахунковий період. Сума переплати може бути повернута постачальником на розрахунковий рахунок споживача за його письмовою заявою. Сума недоплати споживача підлягає безумовній оплаті споживачем не пізніше 5 банківських днів з дня отримання рахунку. Розрахунок вартості електричної енергії у розрахунковому періоді здійснюється шляхом множення заявленого та поставленого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період на ціну постачальника.

Між сторонами у справі укладені додаткові угоди до договору: від 09.06.2021 № 1, від 19.07.2021 № 2, від 13.08.2021 № 3, від 27.08.2021 № 4, від 31.08.2021 № 5, від 24.09.2021 № 6, від 13.10.2021 № 7, від 11.11.2021 № 8.

Згідно додаткової угоди до договору від 11.11.2021 № 8, у зв`язку з коливанням ціни на електричну енергію на ринку енергоносіїв, сторони дійшли згоди щодо зміни ціни за одиницю товару та визначили, що ціна (тариф) електричної енергії із врахуванням тарифу на передачу становить 3,586044 грн./кВт*год з урахуванням ПДВ, у тому числі ціна (тариф) електричної енергії враховуючи тариф на передачу без ПДВ 2,98837 грн., податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії 0,597674 грн.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди до договору від 11.11.2021 № 8 сторони визначили обсяг (плановий) електричної енергії з 01 листопада 2021 року до 31.12.2021 становить 222557,89 кВт*год.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно із ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На виконання умов договору позивачем у грудні 2021 року продав відповідачу електричну енергію в обсязі 105999 кВт*год на суму 380117,07 грн.

Відповідач частково розрахувався за спожити електричну енергію у сумі 194993,46 грн.

Враховуючи, що відповідач своїх зобов`язань щодо здійснення розрахунку за спожиту електричну енергію в грудні 2021 року в повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 185123,61 грн. різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю проданої електричної енергії.

Згідно наданої оператором системи розподілу електричної енергії ДТЕК «Київські регіональні електромережі» інформації щодо обсягів спожитої електричної енергії, Вишгородською міською ради у грудні 2021 року спожито 105999 кВт*год.

Вказаний обсяг розподіленої ПрАТ «ДТЕК «Київські регіональні електромережі» електричної енергії відповідає загальному спожитому відповідачем обсягу електричної енергії, про який зазначає позивач в позовній заяві. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Згідно з ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами у справі договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку за спожиту електричну енергію у грудні 2021 року, в зв`язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 185123,61 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно з вимогами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 185123,61 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення розрахунку за спожиту електричну енергію у грудні 2021 року, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з простроченої суми 185123,61 грн. за період прострочення з лютого 2022 року по березень 2022 року складають 11425,83 грн., 3% річних з простроченої суми 185123,61 грн. за період прострочення з 21.01.2022 по 09.05.2022 складають 1658,50 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги у вказаній частині позову є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач на підставі умов комерційної пропозиції просить стягнути з відповідача за прострочення оплати платежу, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача за період прострочення з 21.01.2022 по 23.02.2022 складає 3448,88 грн.

Згідно з умовами комерційної пропозиції споживач, у встановленому чинним законодавством України порядку, сплачує постачальнику за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги у вказаній частині позову є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, а також враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення розрахунку за поставлену електричну енергію у грудні 2021 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 185123,61 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 11425,83 грн. інфляційних втрат, 1658,50 грн. 3% річних та 3448,88 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позовних вимог з підстав того, що до Вишгородської міської ради документи з приводу оплати електричної енергії, проведення перерахунків, в т.ч. акт № 00000008065/1 за грудень 2021 року на загальну суму 380117,07 грн. не надходили не приймаються судом до уваги, позаяк відсутність у відповідача документів не звільняє від обов`язку здійснити розрахунок за спожиту електричну енергію у відповідності до п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду, враховуючи, що дані щодо обсягу спожитої електричної енергії відповідач міг дізнатися від оператора системи розподілу електричної енергії ДТЕК «Київські регіональні електромережі», з яким як вказано в підписаній відповідачем заяві-приєднання до договору про постачання електричної енергії, відповідач уклав договір розподілу електричної енергії від 22.01.2021 № 6, чи з засобів обліку електричної енергії.

Посилання відповідача на те, що станом на момент закінчення дії договору, тобто 31.12.2021, Вишгородською міською радою було виконано всі необхідні зобов`язання за договором від 11.02.2021 № 20 та додатковими угодами №№ 2-8 не підтвердженні належними та допустимими доказами та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Посилання відповідача на те, що позивачем не здійснено досудового врегулювання спору та порушено порядок зміни і розірвання господарських договорів, встановленого вимогами ст. 188 ГК України не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється з огляду на таке.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, попереднє, до подання позову до господарського суду, звернення кредитора до боржника з вимогою про погашення заборгованості та нарахованих сум інфляційних втрат, 3% річних та пені, є правом, а не обов`язком сторони та не позбавляє особу права звернутися до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості та нарахованих за час прострочення сум інфляційних втрат, процентів річних та пені.

В позовній заяві позивач повідомляв, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмір 8000 грн.

На адресу Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» надійшло клопотання про розподіл судових витрат, а саме 2419,88 грн. судового збору та 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Між позивачем (далі клієнт) та адвокатським об`єднанням «Право, бізнес і фінанси» (далі об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги від 20.01.2021 № 25-01 (далі договір про надання правової допомоги), відповідно до умов якого клієнт доручає, а об`єднання бере на себе зобов`язання всіма законними методами та способами надавати клієнту правову допомогу у всіх справах, які пов`язані або можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів клієнта в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1 договору про надання правової допомоги).

Відповідно до п. 1.2 договору про надання правової допомоги з метою здійснення захисту клієнта та представництва його інтересів, об`єднання доручає здійснення усіх необхідних дій, пов`язаних з виконанням даного договору, адвокату Драченку Владиславу Вікторовичу (надалі адвокат),

Згідно п. 3.1 договору про надання правової допомоги отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.

Вартість послуг наданих адвокатом складає 1000,00 гривень за одну годину роботи, але не повинна перевищувати суму в розмірі 100000,00 гривень (п. 4.3 договору про надання правової допомоги).

У відповідності до п. 4.4 договору про надання правової допомоги за результатами надання правової допомоги, складається акт виконаних робіт (детальний опис послуг), розмір гонорару в якому розраховується шляхом множення кількості затрачених годин наданої правової допомоги на вартість години-роботи визначеної пунктом 4.3. Договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та є безстроковим і діє до моменту волевиявлення сторони на його припинення (п. 5.1 договору про надання правової допомоги).

На виконання умов договору про надання правової допомоги об`єднання надало позивачу передбачені договором послуги на загальну суму 7000 грн., що підтверджується актом наданих послуг від 14.06.2022 № 9, який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін позивача та адвокатського об`єднання.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Доказів звернення відповідача до суду з відповідним клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з наданням розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до даної справи, відповідач суду не надав.

Суд зазначає, що однією з гарантій забезпечення права особи на правову допомогу є повна і справедлива компенсація всіх понесених витрат на правову допомогу.

Сторона, яка змушена звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів, перебуває у становищі, коли її права та/або інтереси порушуються (не визнаються, оспорюються) іншою стороною спору, у зв`язку з чим позивачу необхідний судовий захист.

Для такого захисту, зумовленого протиправною поведінкою іншої сторони (відповідача), позивачу необхідно витрачати свій час та кошти, докладати зусиль для захисту своїх порушених прав/інтересів.

Тому цілком розумно та справедливо, коли особа, на користь якої вирішено спір, у повній мірі отримує від винної сторони (сторони, яка порушує права та призвела до виникнення спору) компенсацію своїх витрат, понесених для того, щоб захистити свої права/інтереси, які, відповідно, порушуються/не визнаються, оспорюються саме відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрат на професійну правничу допомогу покладається судом на відповідача.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

На адресу Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» надійшло клопотання про стягнення судових витрат, в якому крім судового збору в розмірі 2419,88 грн., витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту представника позивача в розмірі 2079,60 грн.

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту представника позивача в розмірі 2079,60 грн., позивачем подано до суду свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, договір оренди від 29.10.2019 № 1567, фіскальні чеки від 16.08.2022 на суму 2079,60 грн.

Розглянувши подане клопотання суд зазначає наступне.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч. 2 ст. 128 Господарського процесуального кодексу України Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Частиною 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Враховуючи, що позивач не надіслав відповідачу копію зазначеного клопотання про стягнення судових витрат з доданими до нього доказами, які підтверджують понесення позивачем витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту представника позивача, чим унеможливив відповідача надати пояснення чи заперечення на таке клопотання та додані до нього докази, то суд при ухваленні даного рішення у відповідності до ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України не бере до уваги відповідні докази понесення позивачем витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту представника позивача, у зв`язку з чим не здійснює розподіл таких витрат при ухваленні даного рішення.

Крім того, зазначені витрати позивач поніс з власної ініціативи, заявивши клопотання про розгляд справи з викликом сторін, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного провадження, без виклику сторін, яке суд задовольнив та визнав явку сторін обов`язковою, що виключило можливість проведення відеоконференції з огляду на положення ч. 1 ст. 197 ГПК України. Зазначені витрати, за вказаних обставин, позивач поніс за відсутності протиправної поведінки відповідача.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» до Вишгородської міської ради про стягнення 201656,82 грн., з яких 185123,61 грн. основний борг, 11425,83 грн. інфляційні втрати, 1658,50 грн. 3% річних, 3448,88 грн. пеня задовольнити повністю.

2.Стягнути з Вишгородської міської ради (площа Шевченка, 1, м. Вишгород, Вишгородський р-н, Київська обл., 07300, ідентифікаційний код 04054866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (вул. Надпільна, 261, офіс 7, м. Черкаси, Черкаська обл., 18001, ідентифікаційний код 40111046) 185123 (сто вісімдесят п`ять тисяч сто двадцять три) грн. 61 коп. основного боргу, 11425 (одинадцять тисяч чотириста двадцять п`ять) грн. 83 коп. інфляційних втрат, 1658 (одна тисяча шістсот п`ятдесят вісім) грн. 50 коп. 3% річних, 3448 (три тисячі чотириста сорок вісім) грн. 88 коп. пені, 2419 (дві тисячі чотириста дев`ятнадцять) грн. 88 коп. витрат зі сплати судового збору, 7000 (сім тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 12.09.2022.

Суддя Ю.В. Подоляк