Рішення

від 07.09.2022 по справі 912/762/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2022 рокуСправа № 912/762/22 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №912/762/22

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", вул. Арсенія Тарковського, 57, м. Кропивницький, в особі структурного підрозділу Знам`янське управління по експлуатації газового господарства, вул. Коцюбинського, 23, м. Знам`янка, Кіровоградська область, 27400

до відповідача Фізичної особи-підприємця Іваненка Володимира Івановича, АДРЕСА_1

про стягнення 5 793,11 грн

за участю представників:

від позивача - Стрілець Н.П., довіреність № 07/01-178 від 29.10.2020;

від відповідача - Іваненко В.І., особисто (в режимі відеоконференції).

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" в особі структурного підрозділу Знам`янське управління по експлуатації газового господарства (далі - ВАТ "Кіровоградгаз" Знам`янське УЕГГ) до Фізичної особи - підприємця Іваненко Володимира Івановича (далі - ФОП Іваненко В.І.) про стягнення 3021,18 грн боргу, 1 374,38 грн пені, 1212,48 грн інфляційних втрат, 185,07 грн 3% річних з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов`язань по договору розподілу природного газу за заявою-приєднанням від 04.01.2016, в частині оплати послуг.

Ухвалою від 24.06.2022 позовну заяву залишено без руху та зобов`язано позивача в строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки.

08.07.2022 на адресу господарського суду від позивача надійшов лист від 05.07.2022 №20-02-403 на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 12.07.2022 суд відкрив провадження у справі № 912/762/22 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначив на 16.08.2022 о 11:30 та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Протокольною ухвалою від 16.08.2022, на підставі ст. 216 ГПК України, оголошено перерву в судовому засіданні до 08.09.2022 о 11:30 год.

Відповідачем 08.09.2022, через електронний суд подано відзив на позов, у якому позовні вимоги відповідач заперечує та просить визнати заяву-приєднання від 04.01.2016 до публічного типового договору такою, що втратила чинність.

В судовому засіданні брали участь представник позивача та відповідач, господарським судом досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд встановив такі обставини.

04.01.2016 між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" та Фізичною особою - підприємцем Іваненко Володимиром Івановичем укладено договір розподілу природного газу шляхом подання відповідачем заяви-приєднання №56ХO0007AGY7H00B до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (далі - Договір, а.с. 11).

Типова форма договору розподілу природного газу затверджена постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 (далі - договір розподілу природного газу).

Відповідно до п. 1.1 договору розподілу природного газу, цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Пунктом 1.4. типового договору розподілу природного газу встановлено, що послуга з розподілу природного газу це - послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача.

За умовами п. 2.1 договору розподілу природного газу оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Відповідно до п. 2.2 договору розподілу природного газу обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ.

Пунктом 3.1 договору розподілу природного газу погоджено, що споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у період фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи (далі - оператор ГТС) до початку такого періоду. Наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача (його постачальника) доводиться до відома оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку оператором ГТС, а до відома споживача - його постачальником. За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.

Згідно з п. 5.1 договору розподілу природного газу облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

За умовами п. 5.2 договору розподілу природного газу визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором. Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об`єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавання/віднімання до/від об`єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача.

Відповідно до п. 6.1 договору розподілу природного газу оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 6.6. договору розподілу природного газу оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

В пункті 6.8. договору розподілу природного газу визначено, що надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Підпунктом 3 пункту 9.1 договору розподілу природного газу передбачено, що оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі подання споживачем або його постачальником (який уклав з оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання.

За умовами п. 12.1 договору розподілу природного газу останній укладається на невизначений строк.

Згідно з п. 12.3 договору розподілу природного газу може бути розірваний за згодою сторін або за ініціативою споживача у порядку, визначеному законодавством України. У разі зміни власника об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ, та необхідності укладення договору з новим власником договір з попереднім власником може бути розірвано оператором ГРМ в односторонньому порядку. При цьому одностороннє розірвання договору не звільняє попереднього власника від виконання зобов`язань у частині оплати наданих послуг.

30.09.2020 між ВАТ "Кіровоградгаз" та ФОП Іваненко В.І. підписано додаток до акта про надані послуги з розподілу природного газу № б/н від 30.09.2020 за яким сторони визначили, що фактичний обсяг споживання природного газу ФОП Іваненко В.І. за попередній газовий рік (з 01.10.2019 по 30.09.2020) складає 1135 м.куб. Зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача визначений ВАТ "Кіровоградгаз" Знам`янським УЕГГ як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний 2021 рік, становить 1135 м.куб. та не може бути менше обсягів, визначених абзацом четвертим пункту 4 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ. Величина потужності, що розрахована для місячної плати у 2021 році складає 94,58 м.куб. (а.с. 12).

29.06.2021 відповідачу обмежено та опломбовано газопостачання шляхом встановлення заглушки за відмову встановлювати модемний зв`язок, що підтверджується актом № 936 (а.с. 52).

16.08.2021 ФОП Іваненко В.І. подав позивачу заяву про розірвання договору розподілу у зв`язку із припиненням газопостачання (а.с. 53).

30.09.2021 позивачем складено додаток до акта про надані послуги з розподілу природного газу № б/н від 30.09.2021, за яким визначено, що фактичний обсяг споживання природного газу ФОП Іваненко В.І. за попередній газовий рік (з 01.10.2020 по 31.09.2021) складає 1852 м.куб.; зазначений обсяг споживання газу (за замовчуванням споживача) визначений ВАТ "Кіровоградгаз" Знам`янським УЕГГ як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний 2022 рік та становить 1852 м.куб. і не може бути менше обсягів, визначених абзацом четвертим пункту 4 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ. Величина потужності, що розрахована для місячної плати у 2022 році складає 154,33 м.куб. Докази надсилання вказаного додатку позивачем відповідачу та підписання його відповідачем до суду позивачем не надані.

За твердженням позивача, на виконання умов договору протягом липня 2021 року - червня 2022 року (включно) позивач надав, а відповідач прийняв послуги з розподілу природного газу, які позивач підтверджує актами про надані послуги з розподілу природного газу на загальну суму 3 021,18 грн (а.с. 14-24, 25), а саме:

- акт від 31.07.2021 на суму 181,60 грн;

- акт від 31.08.2021 на суму 181,60 грн;

- акт від 30.09.2021 на суму 181,60 грн;

- акт від 31.10.2021 на суму 181,60 грн;

- акт від 30.11.2021 на суму 181,60 грн;

- акт від 31.12.2021 на суму 181,60 грн;

- акт від 31.01.2022 на суму 275,94 грн;

- акт від 28.02.2022 на суму 275,94 грн;

- акт від 31.03.2022 на суму 275,96 грн;

- акт від 30.04.2022 на суму 275,94 грн;

- акт від 31.05.2022 на суму 275,94 грн;

- акт від 30.06.2022 на суму 275,96 грн.

Акти за 2021 рік направлені позивачем відповідачу рекомендованим поштовим відправленням супровідним листом №20-08-730 від 24.12.2022, отримання яких відповідачем 03.01.2022 підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 54-55).

Однак, відповідач підписані акти про надані послуги з розподілу природного газу позивачу не повернув.

Також, позивач направив відповідачу претензією №1-юр-98 від 01.04.2022. До вказаної претензії додатком зазначені оригінали актів на 7 аркушах без зазначення за які саме періоди нарахування додані акти.

Вказану претензію відповідач залишив без розгляду та задоволення, що й стало підставою для звернення ВАТ "Кіровоградгаз" Знам`янське УЕГГ з даним позовом до суду.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини на підставі договору розподілу природного газу, регулювання яких здійснюється нормами Закону України "Про ринок природного газу", ЦК України, ГК України, Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 2494 від 30.09.2015 року.

Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

За п. п. 1, 2 Глави 1. Загальні умови Розділу VI. Комерційні умови доступу до газорозподільної системи для отримання/передачі природного газу Кодексу газорозподільних систем передбачено, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу. Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до п. п. 1, 3-5, 7 Глави 3. Порядок укладання договору розподілу природного газу Розділу VI. Комерційні умови доступу до газорозподільної системи для отримання/передачі природного газу Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається. Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу. Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Пунктами 1, 2, 6-9 Глави 6. Порядок розрахунків за договором розподілу природного газу Розділу VI. Комерційні умови доступу до газорозподільної системи для отримання/передачі природного газу Кодексу газорозподільних систем передбачено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи із річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача відповідно до цього Кодексу, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу. Фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року. Періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць. Оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ. У разі виникнення у споживача заборгованості за договором розподілу природного газу сторони (за згодою Оператора ГРМ) можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення. Надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача. У цих випадках Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII Кодексу ГРМ.

У разі розірвання договору розподілу природного газу або вилучення об`єкта споживача із заяви-приєднання оплата вартості послуги за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем з урахуванням повного календарного місяця, у якому сталося розірвання договору або вилучено об`єкти із заяви-приєднання.

Акти наданих послуг направлялися споживачу, однак відповідач відмовився від їх підписання.

Договір розподілу природного газу укладений 04.01.2016 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) шляхом підписання заяви-приєднання № 56ХO0007AGY7H00B діє, не розірваний у встановленому законом порядку.

Оцінюючи заяву відповідача від 16.08.2021 про розірвання Договору розподілу природного газу в зв`язку з припинення газопостачання суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1 і 4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.

Відповідно до пункту 12.3 Типового договору розподілу природного газу, цей договір може бути розірваний за згодою сторін або за ініціативою споживача у порядку, визначеному законодавством України.

Зазначеним пунктом Типового договору розподілу природного газу не передбачено право споживача розірвати договір розподілу природного газу в односторонньому порядку.

Натомість, у пункті 12.3 Типового договору зазначено, що цей договір може бути розірваний, зокрема, за ініціативою споживача у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідачем 16.08.2021 ініційовано питання про розірвання договору від 04.01.2016. Однак, сторонами не досягнуто згоди щодо його розірвання.

Так, за частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідачем не доведено, що обставини обмеження (припинення) розподілу природного газу є підставами для розірвання договору розподілу природного газу у контексті приписів статей 651, 652 Цивільного кодексу України та умов договору від 04.01.2016.

При припиненні газопостачання відповідачу, не відбулось механічного (зварного) від`єднання газопроводу від газових мереж Оператора ГРМ, тобто об`єкт відповідача вважається приєднаним до газових мереж Оператора ГРМ. Натомість, послуга з розподілу природного газу не обмежується обов`язками оператора ГРМ (ВАТ "Кіровоградгаз" Знам`янське УЕГГ) щодо фізичної доставки обсягів природного газу до об`єктів споживача та формування кількісних показників обсягів спожитого (розподіленого) природного газу, а включає в себе в цілому процес забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об`єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу безпосередньо споживачу, і в розумінні цілого комплексу дій (заходів) оператора ГРМ, пов`язаних із забезпеченням безаварійності та належного стану ГРМ.

Суд враховує, що умовами підпункту 1 пункту 9.1 типового договору передбачено, що оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі несвоєчасної та/або неповної оплати послуг за цим договором. При цьому, ні вимогами Кодексу газорозподільних систем, ні умовами Типового договору не передбачено, що обмеження (припинення) розподілу природного газу є підставою для розірвання договору, укладеного між сторонами.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для розірвання договору після подання відповідачем відповідної заяви, а тому Договір є чинним.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду № 920/1114/20 від 26.10.2021.

До послуги з розподілу входить цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об`єктів споживача до газорозподільної системи, що буквально - наявність технічної можливості у будь-який час, необхідний споживачу, скористатись можливістю розпочати газоспоживання.

Відтак сам факт припинення (споживання) природного газу споживачем не звільняє відповідача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, які згідно з пунктом 1.4 договору, крім розподілу (переміщення) природного газу газорозподільною системою, включають цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, оскільки в даному випадку об`єкт вважається приєднаним навіть, якщо газоспоживаюче обладнання опломбоване на газопроводі - вводі, оскільки для початку фактичного споживання природного газу, окрім зняття пломби немає перешкод.

Згідно з абз. 6 п. 4 гл. 1 розд. І Кодексу ГРМ, в редакції постанови № 2080 від 07.10.2019 року, газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Відповідно до положень гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови № 2080 від 07.10.2019 року, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, здійснюються, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Починаючи з 01.01.2020 року розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу здійснюються не на підставі визначених обсягів розподіленого (спожитого) природного газу за відповідний розрахунковий місяць, а виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача, яка визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до Кодексу ГРМ.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати вартість послуг з розподілу природного газу в порядку передбаченому гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови № 2080 від 07.10.2019, оскільки у сторін наявний договір розподілу природного газу, який не припинено, а також з огляду на те, що у відповідача були наявні обсяги споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, фізичне підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі у спірному періоді, та крім того, споживачем ні заява про остаточне припинення користування природним газом, ні уточнені заявки на величину річної замовленої потужності не подавались. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 12.2 договору передбачено, якщо в установленому порядку Регулятором (НКРЕКП) будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим Договором встановлений інших термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.

У разі незгоди споживача зі змінами, він має право розірвати цей договір шляхом надсилання письмового повідомлення Оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього договору зміни. Не розірвання цього договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду споживча з внесеними до цього договору змінами.

Якщо в установленому порядку відбуваються зміни персоніфікованих даних до заяви-приєднання, споживач повинен у місячний строк звернутися до Оператора ГРМ з відповідною заявою про внесення змін (п. 12.4 договору).

Пунктом 10 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ вбачається, що обов`язок повідомити Оператора ГРМ про припинення користування природним газом лежить саме на споживачу, який не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення об`єкта або приміщення повинен повідомити Оператора ГРМ про припинення користування природним газом. У разі ж неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем Оператора ГРМ про звільнення об`єкта або приміщення споживач повинен здійснювати оплату наданих йому послуг.

Однак, як встановлено судом, відповідач не повідомляв про припинення користування природним газом та не розірвав договір розподілу природного газу, а відтак повинен здійснювати оплату послуг за договором розподілу природного газу.

Суд підкреслює, що згідно з п. 3 гл. 3 розд. І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу. Взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI цього Кодексу (пункт 5 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ).

Отже, п. 9 гл. 6 Розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

У цих випадках Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу та те, що до послуги з розподілу також входить цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об`єктів споживача до газорозподільної системи, що буквально означає - наявність технічної можливості у будь-який час необхідний споживачу скористатись можливістю розпочати газоспоживання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 924/1098/20, № 922/1703/20.

Суд звертає увагу, що відключення 29.06.2021 для відповідача подачу газу за адресою: м. Знам`янка, вул. Гагаріна, 18А шляхом перекриття засувки перед ГРП та встановлення пломби не свідчить про остаточне припинення відповідачем користування природним газом, адже до послуги з розподілу також входить цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об`єктів споживача до газорозподільної системи.

Тобто, оператор ГРМ знаючи, що об`єкт відповідача підключено до газорозподільної системи, підтримує належний тиск у системі з урахування замовленої потужності приєднаних об`єктів споживача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не припинив користування природним газом за Договором від 04.01.2016, а відтак у відповідача виник обов`язок із оплати послуг з розподілу природного газу за договором укладеним шляхом підписання заяви-приєднання №56ХO0007AGY7H00B від 04.01.2016 до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Акт від 31.07.2021 отриманий відповідачем наручно, що підтверджується його підписом (а.с. 14), отже кінцевий термін сплати послуг за вказаним актом є 11.08.2021, відповідно до п. 6.6. Договору.

В той же час, позивачем направлялися лише акти від 31.08.2021, від 30.09.2021, від 31.10.2021, від 30.11.2021 отримання яких відповідачем 03.01.2022 підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 54-55). Отже, відповідно до п. 6.6. та п 6.8. Договору, обов`язок зі сплати вказаних платежів виник у відповідача 03.01.2022, а останнім днем погашення заборгованості є 04.01.2022, згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України.

Стосовно акта від 31.12.2021, суд зазначає, що термін сплати послуг за вказаним актом є 10.01.2022, відповідно до п. 6.6. Договору.

Направлення актів від 31.01.2022, від 28.02.2022, від 31.03.2022, від 30.04.2022, від 31.05.2022 та від 30.06.2022 позивачем та отримання їх відповідачем не підтверджується наявними у справі доказами.

Суд критично ставиться до тверджень позивача про направлення вказаних актів разом з претензією №1-юр-98 від 01.04.2022, оскільки у додатку до вказаної претензії не зазначено за які періоди направляються акти. Крім того, у вказаній претензії зазначено заборгованість станом на 01.04.2022, що повністю виключає можливість направлення відповідачу актів у період з квітня по червень 2022 року.

Враховуючи доведений факт не направлення позивачем та не отримання відповідачем актів за 2022 рік, що станом на момент подачі позову виключає виникнення у відповідача обов`язку з оплати вартості наданих послуг за 2022 рік, позовні вимоги про стягнення заборгованості за актами від 31.01.2022, від 28.02.2022, від 31.03.2022, від 30.04.2022, від 31.05.2022 та від 30.06.2022 в загальній сумі 1 379,72 грн задоволенню не підлягають.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за актами від 31.07.2021, від 31.08.2021, від 30.09.2021, від 31.10.2021, від 30.11.2021, 31.12.2021 в загальній сумі 1 089,60 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 1 374,38 грн пені, 1212,48 грн інфляційних втрат та 185,07 грн 3% річних.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 8.2. договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, суд прийшов до висновку, що позивачем взагалі невірно складено розрахунок, а саме: невірно визначені періоди, суми простроченої заборгованості (без урахування п. 6.6 Договору) та невірний арифметичний розрахунок.

Перевіривши розрахунок пені, що наданий позивачем, суд зазначає, що крім невірно визначених періодів, сум простроченої заборгованості (без урахування п. 6.6 Договору) та невірного арифметичного розрахунку, позивачем також не враховується обмеження, визначені приписами ч. 6 ст. 232 ГК України (нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано).

Здійснивши власний розрахунок, судом встановлено такий розмір пені, інфляційних втрат та 3% річних:

- акт від 31.07.2021 на суму 181,60 грн у період з 11.08.2021 до 15.06.2022 3 % річних складає 4,61 грн. Розмір інфляційних втрат у період серпень 2021 - квітень 2022 складає 26,49 грн. Розмір пені у період з 11.08.2021 по 11.02.2022 складає 16,04 грн;

- акт від 31.08.2021 на суму 181,60 грн у період з 05.01.2022 до 15.06.2022 3 % річних складає 2,42 грн. Розмір інфляційних втрат у період січень 2022 - квітень 2022 складає 19,77 грн. Розмір пені у період з 05.01.2022 по 15.06.2022 складає 17,90 грн;

- акт від 30.09.2021 на суму 181,60 грн у період 05.01.2022 до 15.06.2022 3 % річних складає 2,42 грн. Розмір інфляційних втрат у період січень 2022 - квітень 2022 складає 19,77 грн. Розмір пені у період з 05.01.2022 по 15.06.2022 складає 17,90 грн;

- акт від 31.10.2021 на суму 181,60 грн у період з 05.01.2022 до 15.06.2022 3 % річних складає 2,42 грн. Розмір інфляційних втрат у період січень 2022 - квітень 2022 складає 19,77 грн. Розмір пені у період з 05.01.2022 по 15.06.2022 складає 17,90 грн;

- акт від 30.11.2021 на суму 181,60 грн у період з 05.01.2022 до 15.06.2022 3 % річних складає 2,42 грн. Розмір інфляційних втрат у період січень 2022 - квітень 2022 складає 19,77 грн. Розмір пені у період з 05.01.2022 по 15.06.2022 складає 17,90 грн;

- акт від 31.12.2021 на суму 181,60 грн у період з 11.01.2022 до 15.06.2022 3 % річних складає 2,33 грн. Розмір інфляційних втрат у період січень 2022 - квітень 2022 складає 19,77 грн. Розмір пені у період з 11.01.2022 по 15.06.2022 складає 17,36 грн;

Всього 3 % річних 16,62 грн, інфляційні втрати -125,34 грн, пеня 105,00 грн.

Отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі основного боргу - 1 089,60 грн, 3 % річних 16,62 грн, інфляційні втрати -125,34 грн, пеня 105,00 грн.

Відповідно до ч.9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Іваненка Володимира Івановича, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" в особі структурного підрозділу Знам`янське управління по експлуатації газового господарства (вул. Коцюбинського, 23, м. Знам`янка, Кіровоградська область, 27400, ідентифікаційний код 23688938) 1 089,60 грн основного боргу, 16,62 грн 3 % річних, 125,34 грн інфляційних втрат, 105,00 грн пені та 2481,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати електронною поштою за адресами: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 на поштову адресу, відповідачу на офіційну електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Повне рішення складено 12.09.2022.

Суддя Г.Б. Поліщук