ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" вересня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1317/22
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Зайцева В.В. за довіреністю;
Від відповідача: Баклагіна С.М. /керівник/; Мальцев О.П. за довіреністю;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства „Укртелеком в особі Одеської філії акціонерного товариства „Укртелеком до товариства з обмеженою відповідальністю „Дінас групп про стягнення 16 326,88 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство „Укртелеком в особі Одеської філії акціонерного товариства „Укртелеком (далі по тексту АТ „Укртелеком) звернулося до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Дінас групп (далі по тексту ТОВ „Дінас групп) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 16 326,88 грн., яка складається із основного боргу у розмірі 16 135,32 грн., збитків від інфляції у розмірі 77,33 грн., пені у розмірі 99,33 грн., 3% річних у розмірі 14,90 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором оренди нерухомого майна №51Е100-1356/21 від 21.10.2021р. в частині сплати орендних платежів.
ТОВ „Дінас групп не скористалось наданим законом правом на подання відзиву на позовну заяву, у зв`язку з чим, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України. При цьому, ТОВ „Дінас групп було подано до суду клопотання про виклик свідків.
Відповідно до ч. 9 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження свідки не викликаються. У випадку, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх достовірності, суд не бере до уваги показання свідка.
Згідно з ч. 1 ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Господарським судом було відмовлено ТОВ „Дінас групп у задоволенні клопотання про виклик свідка, оскільки по-перше, дана справа розглядається за правилами спрощеного провадження, що виключає виклик свідків; по-друге, в матеріалах справи відсутні будь-які заяви свідків, лише наявність яких може бути передумовою для виклику свідків у випадках передбачених ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.
21.10.2021р. між АТ „Укртелеком (Орендодавець) та ТОВ „Дінас групп (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №51Е100-1356/21, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого Орендодавець передає, а Орендар бере в строкове платне користування наступне майно: нерухоме майно, розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, на першому поверсі 4-поверхового будинку № 84 літера А , загальною площею 81,9 кв. м., для розміщення складу. Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на план-схемі у додатку №1 до договору. Вартість орендованого майна з урахуванням індексації становить 186 068,29 грн.
Згідно з п. п. 2.1, 2.4 договору оренди нерухомого майна №51Е100-1356/21 від 21.10.2021р. передача орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі. У разі якщо договором передбачено обов`язок Орендаря щодо внесення грошової застави, Орендодавець здійснює передачу Орендованого майна лише після внесення Орендарем Орендодавцю усієї суми грошової застави. Орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути Орендодавцю майно, разом з отриманими приналежностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від орендованого майна, в належному стані, з урахуванням нормального зносу, не пізніше останнього дня строку дії договору (у тому числі при достроковому припиненні договору).
Положеннями п. 3.1 договору оренди нерухомого майна №51Е100-1356/21 від 21.10.2021р. передбачено, що за користування орендованим майном Орендар зобов`язаний сплачувати Орендодавцю орендну плату, що складається з: плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 57,50 грн. за 1 кв. м. за місяць (без урахування IIДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ становить 5 651,10 гривень за 81,90 кв. м. за місяць; плати за надання Орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у додатку №2 до договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений договором).
Відповідно до п. 3.6 договору оренди нерухомого майна №51Е100-1356/21 від 21.10.2021р. розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Зважаючи на дату передачі орендованого майна у користування та дату повернення його з користування, відповідно, перший та/або останній розрахункові періоди можуть бути меншими за календарний місяць. У такому випадку орендна плата нараховується пропорційно кількості календарних днів у відповідному розрахунковому періоді.
Згідно з п. 3.7 договору оренди нерухомого майна №51Е100-1356/21 від 21.10.2021р. орендна плата сплачується Орендарем щомісяця шляхом перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок Орендодавця у наступному порядку: орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця; плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується до 20 числа місяць наступного за розрахунковим.
Відповідно до п. 3.11 договору оренди нерухомого майна №51Е100-1356/21 від 21.10.2021р. починаючи з 2022р. кожного 01 вересня кожного року дії договору орендна плата (за виключенням плати за утриманням орендованого майна), автоматично індексується (збільшується) на 10% від орендної плати, що діяла за попередній рік оренди. При цьому, сторони погодили, що така зміна орендної плати відбувається без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору.
Згідно з п. 6.2 договору оренди нерухомого майна №51Е100-1356/21 від 21.10.2021р. у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором Орендар на вимогу Орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.
Приписами п. 11.1 договору оренди нерухомого майна №51Е100-1356/21 від 21.10.2021р. врегульовано, що цей договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 15.08.2024р. включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовилися, що згідно зі ст. 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до правовідносин, що виникли з 16.09.2021р.
З підписаного між сторонами акту приймання-передачі майна, вбачається, що орендоване за договором оренди №51Е100-1356/21 від 21.10.2021р. майно було передано ТОВ „Дінас групп у користування 16.09.2021р.
План-схема орендованого майна, розрахунок вартості послуг з утримання орендованого майна; перелік додаткових прав та обов`язків Орендаря та Орендодавця щодо забезпечення правил пожежної безпеки були викладені у додатках №1, 2, 3 до договору оренди 51Е100-1356/21 від 21.10.2021р.
З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2022р. АТ „Укртелеком було складено рахунок-акт №51008/2201-228 на суму 8 274,15 грн., з яких 2623,05 грн. витрати на утримання майна; 28.02.2022р. АТ „Укртелеком було складено рахунок-акт №51008/2201-57 на суму 10 476,36 грн., з яких 4 825,26 грн. - витрати на утримання майна; 31.03.2022р. АТ „Укртелеком було складено рахунок-акт №51008/2203-414 на суму 6 025,82 грн., з яких 3 200,27 грн. витрати на утримання майна; 30.04.2022р. АТ „Укртелеком було складено рахунок-акт №51008/2204-304 на суму 3 391,92 грн., з яких 566,36 грн. витрати на утримання майна. Таким чином, у 2022р. позивачем було складено рахунки-акти на загальну суму 28 168,25 грн., з яких 11 214,94 грн. витрати на утримання майна.
01.05.2022р. між АТ „Укртелеком та ТОВ „Дінас групп було укладено додаткову угоду №1 до договору оренди нерухомого майна №51Е100-1356/21 від 21.10.2021р., з якої вбачається, що сторони дійшли згоди достроково розірвати договір та вважати останнім днем оренди 30.04.2022р.
30.04.2022р. між АТ „Укртелеком та ТОВ „Дінас групп було підписано акту приймання-передачі майна, з якого вбачається, що відповідачем було повернуто орендоване за договором №51Е100-1356/21 від 21.10.2021р. майно.
13.05.2022р. АТ „Укртелеком звернулось до ТОВ „Дінас групп із претензією №122-37, відповідно до якої позивач просив сплатити заборгованість за договором оренди нерухомого майна №51Е100-1356/21 від 21.10.2021р. у розмірі 17 124,37 грн.
Як вбачається із складеного АТ „Укртелеком акту звіряння станом на 23.05.2022р. заборгованість ТОВ „Дінас групп за договором оренди нерухомого майна №51Е100-1356/21 від 21.10.2021р. складала 16 135,32 грн. Вказаний акт з боку відповідача підписаний не був.
Звертаючись до господарського суду із даними позовними вимогами до ТОВ „Дінас групп про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна №51Е100-1356/21 від 21.10.2021р., позивачем було наголошено, що орендна плата та витрати на утримання орендованого майна були частково зменшені позивачем за рахунок грошової застави та попередньої передоплати у загальному розмірі 12 032,90 грн., інша частина боргу відповідачем сплачена не була, що стало підставою для звернення АТ „Укртелеком до господарського суду із даними позовними вимогами.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Відповідно до ч. ч. 1-2, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 16.09.2021р. АТ „Укртелеком було передано у користування ТОВ „Дінас групп нерухоме майно. В подальшому, 21.10.2021р. між сторонами по справі було укладено договір оренди нерухомого майна №51Е100-1356/21, умови якого застосовуються до відносин між АТ „Укртелеком та ТОВ „Дінас групп, які виникли з 16.09.2021р.
01.05.2022р. між сторонами по справі було укладено додаткову угоду №1 до договору оренди нерухомого майна №51Е100-1356/21 від 21.10.2021р., згідно умов якої дія договору була достроково припинена.
Проте, зобов`язання зі сплати орендних платежів та відшкодування витрат на утримання орендованого майна протягом періоду з січня 2022р. по квітень 2022р. належним чином ТОВ „Дінас групп виконані не були, доказів протилежного матеріали справи не містять.
З викладених обставин, позовні вимоги АТ „Укртелеком в частині стягнення із ТОВ „Дінас групп суми основного боргу у розмірі 16 135,32 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.
З посиланням на умови п. 6.2 договору оренди нерухомого майна №51Е100-1356/21 від 21.10.2021р., а також приписи чинного законодавства позивачем було заявлено до стягнення пеню у розмірі 99,33 грн., яка була нарахована на заборгованість зі сплати орендної плати за січень та лютий 2022р. по 23.02.2022р. включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, що має наслідком необхідність задоволення заявлених АТ „Укртелеком позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із ТОВ „Дінас групп пені у розмірі 99,33 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, АТ „Укртелеком було заявлено до стягнення із ТОВ „Дінас групп збитки від інфляції у розмірі 77,33 грн., які були нараховані на заборгованість зі сплати орендної плати за січень 2022р. із урахуванням індексу інфляції за лютий 2022р., та 3% річних у розмірі 14,90 грн., які були нараховані на заборгованість зі сплати орендної плати за січень та лютий 2022р. по 23.02.2022р. включно.
Проаналізувавши здійснений АТ „Укртелеком розрахунок господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, що має наслідком необхідність задоволення заявлених позивачем вимог у названій частині.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Підсумовуючи вищезазначене, позов акціонерного товариства „Укртелеком в особі Одеської філії акціонерного товариства „Укртелеком до товариства з обмеженою відповідальністю „Дінас групп підлягає задоволенню шляхом присудження до стягнення на користь позивача основного боргу у розмірі 16 135,32 грн., збитків від інфляції у розмірі 77,33 грн., пені у розмірі 99,33 грн., 3% річних у розмірі 14,90 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Дінас групп /67560, Одеська область, Лиманський район, с. Красносілка, вул. Залізнична, буд. 3, кв. 1; ідентифікаційний код 43404435/ на користь акціонерного товариства „Укртелеком /01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766/ в особі Одеської філії акціонерного товариства „Укртелеком /65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 39, ідентифікаційний код 01186691/ основну заборгованість у розмірі 16 135,32 грн. /шістнадцять тисяч сто тридцять п`ять грн. 32 коп./, збитки від інфляції у розмірі 77,33 грн. /сімдесят сім грн. 33 коп./, пеню у розмірі 99,33 грн. /дев`яносто дев`ять грн. 33 коп./, 3% річних у розмірі 14,90 грн. /чотирнадцять грн. 90 коп./, судовий збір у розмірі 2481,00 грн. /дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 12 вересня 2022 р.
Суддя С.П. Желєзна
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 06.09.2022 |
Оприлюднено | 13.09.2022 |
Номер документу | 106175055 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Желєзна С.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні