Рішення

від 31.08.2022 по справі 917/184/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2022 Справа № 917/184/22

за позовною заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БАТЬКІВЩИНА» (код ЄДРПОУ 30875436, вул. Незалежності, буд. 51, с. Калюжинці, Срібнянський район, Чернігівська область, Україна, 17311)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУБЕНСЬКИЙ МОЛОЧНИИ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 00446813, вулиця Індустріальна, будинок 2, місто Лубни, Полтавська область, 37500)

про стягнення 709 520,89 гривень 89 копійок,

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

Від позивача: не з"явився

Від відповідача: не з"явився

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «БАТЬКІВЩИНА» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУБЕНСЬКИЙ МОЛОЧНИИ ЗАВОД» про стягнення 709 520,89 гривень 89 копійок заборгованості, у тому числі: основна заборгованість в розмірі 706 205,82 гривень 82 копійки за договором №4 на закупівлю молока від 01.01.2021 р., 3 315,07 гривень 07 копійок - 3% річних від простроченої суми,

Ухвалою від 21.02.2022р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 10.03.22, запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Ухвалою від 06.06.2022р. суд постановив призначити підготовче засідання у справі на 23.06.22.

Слід зазначити, що Господарським судом Полтавської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про рух позовної заяви, шляхом направлення копії ухвал від 21.02.2022р. та від 06.06.2022р. засобами поштового зв`язку відповідачу на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.

В матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які підтверджують факт отримання відповідачем копій ухвал від 21.02.2022р. та від 06.06.2022р.

23.06.22 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 565 761,80 гривню 80 копійок за договором №4 на закупівлю молока від 01.01.2021 р., 10 071,46 гривню 46 копійок 3% річних від простроченої суми.

Вказана заява прийнята судом, а розгляд справи відбувається з урахуванням зменшених позовних вимог.

Ухвалою від 14.07.2022р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/184/22, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 09.08.2022.

Ухвалою від 09.08.2022р. суд постановив відкласти розгляд справи на 01.09.2022.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд зазначає, що направлення відповідачу в паперовому вигляді ухвал суду не відбулось у зв`язку з відсутністю поштових марок та тимчасовим припиненням господарським судом Полтавської області відправлення поштової кореспонденції у паперовому вигляді.

Однак, з метою належного повідомлення учасників справи, у тому числі відповідача, судом здійснено направлення ухвал сторонам на електронні адреси.

Порядок вручення учасникам справи судового рішення (ухвали) визначається статтею 242 ГПК України. Днем вручення судового рішення є :

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Крім того, суд зазначає, що Відповідач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.

Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань у даній справі з боку відповідача свідчить про незацікавленість відповідача у її своєчасному розгляді.

Суд також звертає увагу, що у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07.07.1989).

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, в судове засідання явки представника не забезпечив, відзиву не подав.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 01.09.22р. судом складено вступну та резолютивну частину рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01.01.2021 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «БАТЬКІВЩИНА» (далі по тексту - Позивач, Виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛУБЕНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД» (далі по тексту - Відповідач, Переробник) було укладено договір №4 на закупівлю молока (далі по Тексту - договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Виробник зобов`язався передати у власність Переробнику молоко-сировину коров`яче натуральне незбиране (далі за текстом - молоко) партіями, в порядку і на умовах визначених цим Договором, а Переробник зобов`язується прийняти такі партії молока і оплатити їх.

Місцем передавання Виробником молока Переробнику є приймальне відділення ТОВ «Лубенський молочний завод» м. Лубни, вул. Індустріальна, 2.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціна на молоко встановлюється за домовленістю сторін та фіксується протоколом погодження цін на молоко, який є додатком №2 до цього Договору.

Сторони погодилися, що молоко вважається прийняти належним чином і уповноваженою на це особою, якщо у спеціалізованій товарно-транспортній накладній проставлений підпис уповноваженої особи Переробника та печатка у відповідності до п. 2.15.

Згідно пункту 5.1. Договору розрахунок за закуплене молоко Переробник проводить на розрахунковий рахунок виробника не пізніше як через сім календарних днів із дня одержання молока та належним чином оформлених документів зазначених в даному Договорі.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору Позивачем протягом 2021 року поставлялося Відповідачу молоко.

При цьому, за твердженням позивача, за передане молоко, відповідно до умов договору на закупівлю молока №4 від 01.01.2021 р., TOB «ЛУБЕНСЬКИЙ МОЛОЧНИИ ЗАВОД» сплатило йому кошти частково. З урахуванням проведених оплат, борг ТОВ «ЛУБЕНСЬКИЙ МОЛОЧНИИ ЗАВОД» за одержане від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БАТЬКІВЩИНА» молоко становить 706 205,82 грн. Сума заборгованості ТОВ «ЛУБЕНСЬКИЙ МОЛОЧНИИ ЗАВОД» також підтверджується оформленим сторонами актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.12.21р., борг Відповідача за отримане молоко становив 736 205,82 грн.

Так, за даними позивача, на день подання позову до суду неоплаченими Відповідачем були поставки молока, які підтверджуються наступними видатковими накладними оформленими Сторонами:

- №760 від 05.12.21 р. відповідно до накладної Відповідачу поставлене молоко коров`яче незбиране кількістю 17 328, заліковою вагою 18 677,5 кг, за ціною без ПДВ 10,75 грн., на загальну суму 240 939,77 грн., в тому числі ПДВ - 40 156,63 грн;

- №780 від 09.12.21 р. відповідно до накладної Відповідачу поставлене молоко коров`яче незбиране кількістю 17 328, заліковою вагою 18 739,6 кг, за ціною без ПДВ 11,25 грн., на загальну суму 252 984,61 грн., в тому числі ПДВ - 42 164,61 грн.;

- №781 від 12.12.21 р відповідно до накладної Відповідачу поставлене молоко коров`яче незбиране кількістю 17 328, заліковою вагою 17 325 кг, за ціною без ПДВ 11,25 грн., на загальну суму 233 887,51 грн., в тому числі ПДВ - 38 981,51 грн.

В підтвердження передачі Відповідачу вказаних вище партій молока позивач надав наступні документи, підписані Сторонами:

-товарно-транспортну накладну (Форма №1-ТН) №476 від 05.12.21р. на перевезення автомобілем DAF НОМЕР_1 з причіпом/напівпричіпом НОМЕР_2 з трьома секціями молока охолодженого, масою брутто 17328 кг та спеціалізованою товарною накладною на перевезення молочної сировини №476 (Форма №1-ТН (MC);

-товарно-транспортну накладну (Форма №1-ТН) №486 від 09.12.21р. на перевезення автомобілем DAF НОМЕР_1 з причіпом/напівпричіпом НОМЕР_2 з трьома секціями молока охолодженого, масою брутто 17328 кг та спеціалізованою товарною накладною на перевезення молочної сировини №486 (Форма №1-ТН (MC);

- товарно-транспортну накладну (Форма №1-ТН) №492 від 12.12.21р. на перевезення автомобілем DAF НОМЕР_1 з причіпом/напівпричіпом НОМЕР_2 з трьома секціями молока охолодженого, масою брутто 15880 кг та спеціалізованою товарною накладною на перевезення молочної сировини №492 (Форма №1-ТН (MC).

Вартість молока поставленого Відповідачу:

- 05.12.21 р. визначена на підставі протоколу погодження ціни на молоко № 5 від 28.09.21р. підписаного Сторонами;

- 09.12.21 р. та 12.12.21 р. визначена на підставі протоколу погодження ціни на молоко № 6 від 08.12.21р. підписаного Сторонами.

За твердженням позивача, відповідач оплатив частково, в розмірі - 21 606,07 грн., лише партію молока передану 05.12.21 р., що підтверджується платіжним дорученням №997 від 27.01 22р. на суму 30 000,00 грн. Частина коштів отриманих на підставі цього платіжного доручення, в розмірі 8 393,93 грн. були зараховані на погашення бору за поставку Відповідачу молока від 02.12.21р. Станом на день подачі позовної заяви до суду борг Відповідача перед Позивачем за отримане ним молоко на підставі договору №4 на закупівлю молока від 01.01.2021 р. становив 706205,82 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 709 520,89 гривень 89 копійок заборгованості, у тому числі: основна заборгованість в розмірі 706 205,82 гривень 82 копійки за договором №4 на закупівлю молока від 01.01.2021 р., 3 315,07 гривень 07 копійок - 3% річних від простроченої суми,

На стадії підготовчого провадження позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Так, у цій заяві позивач повідомив суд, що після подачі позову до суду відповідач частково сплатив борг по договору №4 на закупівлю молока від 01.01.21 року на загальну суму 170 444,02 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 590 від 09.02.22р. на суму 10 000,00 грн.; № 2751 від 29.04.22р. на суму 30 000,00 грн.; № 3495 від 20.05.22р. на суму 30 000,00 грн.; № 3787 від 31.05.22р. на суму 30 000,00 грн.; № 3893 від 03.06.22р. на суму 30 000,00 грн.; № 4322 від 15.06.22р. на суму 10 444,02 грн. Загальна сума боргу Відповідача перед Позивачем по договору №4 на закупівлю молока від 01.01.21 року, станом на 21.06.22 року становить 565 761,80 грн., що підтверджується також актом від 15.06.22 року звірки взаємних розрахунків по договору №4 на закупівлю молока від 01.01.21 року, який було підписано Сторонами.

У зв`язку зі зміною загальної суми боргу, розрахунок трьох відсотків річних від простроченої суми, який був зроблений позивачем при направленні позову до суду, скоригований станом на день складання заяви про зменшення розміру позовних вимог (станом на 21.06.22 року) та складає 10 071,46 грн.

Таким чином, з урахуванням зменшеного розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 565 761 гривню 80 копійок за договором №4 на закупівлю молока від 01.01.2021 р., 10 071 гривню 46 копійок 3% річних від простроченої суми.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 01.01.2021 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «БАТЬКІВЩИНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛУБЕНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД» було укладено договір №4 на закупівлю молока.

Виходячи із змісту укладеного Договору на закупівлю молока, договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки №4 на закупівлю молока позивач протягом 2021 року поставляв Відповідачу молоко, у тому числі, за наступними видатковими накладними оформленими Сторонами:

-№760 від 05.12.21 р. відповідно до накладної Відповідачу поставлене молоко коров`яче незбиране кількістю 17 328, заліковою вагою 18 677,5 кг, за ціною без ПДВ 10,75 грн., на загальну суму 240 939,77 грн., в тому числі ПДВ - 40 156,63 грн;

-№780 від 09.12.21 р. відповідно до накладної Відповідачу поставлене молоко коров`яче незбиране кількістю 17 328, заліковою вагою 18 739,6 кг, за ціною без ПДВ 11,25 грн., на загальну суму 252 984,61 грн., в тому числі ПДВ - 42 164,61 грн.;

-№781 від 12.12.21 р відповідно до накладної Відповідачу поставлене молоко коров`яче незбиране кількістю 17 328, заліковою вагою 17 325 кг, за ціною без ПДВ 11,25 грн., на загальну суму 233 887,51 грн., в тому числі ПДВ - 38 981,51 грн.

Передача Відповідачу вказаних партій молока також підтверджується наступними документами підписаними Сторонами:

- товарно-транспортною накладною (Форма №1-ТН) №476 від 05.12.21р. на перевезення автомобілем DAF НОМЕР_1 з причіпом/напівпричіпом НОМЕР_2 з трьома секціями молока охолодженого, масою брутто 17328 кг та спеціалізованою товарною накладною на перевезення молочної сировини №476 (Форма №1-ТН (MC);

- товарно-транспортною накладною (Форма №1-ТН) №486 від 09.12.21р. на перевезення автомобілем DAF НОМЕР_1 з причіпом/напівпричіпом НОМЕР_2 з трьома секціями молока охолодженого, масою брутто 17328 кг та спеціалізованою товарною накладною на перевезення молочної сировини №486 (Форма №1-ТН (MC);

- товарно-транспортною накладною (Форма №1-ТН) №492 від 12.12.21р. на перевезення автомобілем DAF НОМЕР_1 з причіпом/напівпричіпом НОМЕР_2 з трьома секціями молока охолодженого, масою брутто 15880 кг та спеціалізованою товарною накладною на перевезення молочної сировини №492 (Форма №1-ТН (MC).

Твердження позивача про те, що молоко поставлене 05.12.21 р., 09.12.21 р. та 12.12.21 р. на підставі договору №4 від 01.01.2021р. на закупівлю молока, було належної якості та було прийняте Відповідачем без будь-яких зауважень, відповідач під час розгляду справи не спростовував.

Згідно пункту 5.1. Договору розрахунок за закуплене молоко Переробник проводить на розрахунковий рахунок виробника не пізніше як через сім календарних днів із дня одержання молока та належним чином оформлених документів зазначених в даному Договорі.

Виходячи з положень п.5.1. Договору, молоко передане Відповідачу:

05.12.21р. повинно бути оплачене відповідно до умов договору до 12.12.21р. включно, з 13.12.21р. Відповідач прострочив оплату поставленого молока;

09.12.21р. повинно бути оплачене відповідно до умов договору до 16.12.21р. включно, з 17.12.21р. Відповідач прострочив оплату поставленого молока;

12.12.21р. повинно бути оплачене відповідно до умов договору до 19.12.21р. включно, з 20.12.21р. Відповідач прострочив оплату поставленого молока.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач оплатив частково, в розмірі - 21 606,07 грн., лише партію молока передану 05.12.21 р., що підтверджується платіжним дорученням №997 від 27.01 22р. на суму 30 000,00 грн.

При цьому, позивач повідомив, що частина коштів отриманих на підставі цього платіжного доручення, в розмірі 8 393,93 грн. були зараховані на погашення бору за поставку Відповідачу молока від 02.12.21р. Судом враховано, що відповідач не повідомляв про неправильність здійснених позивачем зарахувань коштів, тому зарахування частини коштів на погашення бору за поставку Відповідачу молока від 02.12.21р. приймається як правомірне.

Враховуючи викладене, станом на день подачі позовної заяви до суду, борг Відповідача за молоко, яке було ним отримане 05.12.21 р., становило 219 333,70 грн., партії молока, які були передані Відповідачу 09.12.21 р. на суму 252 984,61 грн. та 12.12.2021р. на суму 233 887,51 грн., взагалі оплачені не були.

Отже, станом на день подачі позовної заяви до суду борг Відповідача перед Позивачем за отримане ним молоко на підставі договору №4 на закупівлю молока від 01.01.2021 р. становив 706205,82 грн.

Також матеріалами справи підтверджено, що після подачі позову до суду відповідач частково сплатив борг по договору №4 на закупівлю молока від 01.01.21 року на загальну суму 170 444,02 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 590 від 09.02.22р. на суму 10 000,00 грн.; № 2751 від 29.04.22р. на суму 30 000,00 грн.; № 3495 від 20.05.22р. на суму 30 000,00 грн.; № 3787 від 31.05.22р. на суму 30 000,00 грн.; № 3893 від 03.06.22р. на суму 30 000,00 грн.; № 4322 від 15.06.22р. на суму 10 444,02 грн.

Отже, загальна сума боргу Відповідача перед Позивачем по договору №4 на закупівлю молока від 01.01.21 року, станом на дату ухвалення рішення становить 565 761,80 грн.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів у спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо оплати вартості поставленого товару і позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 565 761,80 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені до стягнення з відповідача 3% річних, що станом на 21.06.22 року складає 10 071,46 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Факт прострочення відповідачем виконання зобов`язань з оплати вартості отриманого товару підтверджується матеріалами справи та відповідачем при розгляді справи не спростовано.

Зазначене, з урахування вимог ст. 625 ЦК України надає право позивачу на нарахування 3% річних за таке прострочення.

Згідно з позовною заявою, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3% річних за загальний період з 13.12.2021 по 21.06.2022 у розмірі 10 071,46 грн.

Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню річних, суд встановив, що розрахований позивачем розмір не перевищує розрахованих судом сум, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача річних за порушення грошових зобов`язань за договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню за загальний період з 17.12.2021 по 23.02.2022 у розмірі 32 469,38 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 129 Господарського кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом враховано, що при розгляді справи позивач змінював ціну позову. Так, при поданні позовної заяви було вказано ціну позову 709 520 грн. 89 коп., у зв`язку з чим було сплачено судовий збір в розмірі 10 642 грн. 81 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1610 від 09.02.2022 року про сплату судового збору, яке знаходиться в матеріалах справи.

У заяві про зменшення позовних вимог вказано, що сума ціна позову у зв`язку з поданням до суду заяви про зменшення позовних вимог змінилася та становить 575 833,26 грн. Суд вирішив спір, виходячи з ціни позову, визначеної у заяві про зменшення розміру позовних вимог.

Виходячи з нової ціни позову позивач мав сплатити 8 637,50 грн. судового збору.

З вказаного наявний висновок, що позивачем надлишково сплачено 2005,31 грн. судового збору платіжним дорученням №1610 від 09.02.2022 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач заявив про повернення судового збору.

Тобто, судовий збір у розмірі 2005,31 грн., сплачений за платіжним дорученням №1610 від 09.02.2022 року, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУБЕНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 00446813, вулиця Індустріальна, будинок 2, місто Лубни, Полтавська область, 37500) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БАТЬКІВЩИНА» (код ЄДРПОУ 30875436, вул.Незалежності, буд. 51, с. Калюжинці, Срібнянський район, Чернігівська область, Україна, 17311) заборгованість в розмірі 565 761,80 грн, 10 071,46 грн 3% річних від простроченої суми, витрати по сплаті судового збору в сумі 8 637,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «БАТЬКІВЩИНА» (код ЄДРПОУ 30875436, вул. Незалежності, буд. 51, с. Калюжинці, Срібнянський район, Чернігівська область, Україна, 17311) з Державного бюджету України - 2005,31 грн судового збору, сплаченого за платіжним дорученням №1610 від 09.02.2022 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 917/184/22.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.09.22

Суддя Киричук О.А.