Рішення

від 30.08.2022 по справі 920/1331/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.08.2022м. СумиСправа № 920/1331/21

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1331/21

за позовом Фермерського господарства «Білошапки Анатолія Яковича» (42004, Сумська область, м. Ромни, вул. Мічуріна, буд. 103),

до відповідачів 1) Роменської міської ради Сумської області (42000, Сумська область, м. Ромни, б-р. Шевченка, буд. 2),

2) Погожокриницької сільської ради Роменського району Сумської області (42071, Сумська область, Роменський район, с. Погожа Криниця, вул. Центральна, буд. 15)

про визнання права постійного користування земельною ділянкою,

Представники учасників справи в судове засідання не з`явились.

1. Стислий виклад позицій сторін по справі.

1.1. 09.12.2021 позивач подав позовну заяву, в якій просить суд визнати за Фермерським господарством «Білошапки Анатолія Яковича» право постійного користування земельною ділянкою площею 21,0962 га, кадастровий номер 5924187600:03:001:0987, розташованою на території Погожокриницької сільської ради Роменського району Сумської області, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 23.04.1997, серія СМ 00033.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 1997 року Фермерським господарством «Білошапки Анатолія Яковича» використовується земельна ділянка площею 21.0962 га, кадастровий номер 5924187600:03:001:0987. На момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення селянського (фермерського) господарства надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єкту голові створюваного селянського (фермерського) господарства. У разі смерті громадянина засновника СФГ, відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігається за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

1.3. Відповідачі відзиви на позовну заяву до суду не надали. Враховуючи відсутність відзивів на позовну заяву, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

2. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

2.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2021, справу призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.

2.2. Ухвалою від 14.12.2021 Господарський суд Сумської області позовну заяву залишив без руху; надав Фермерському господарству «Білошапки Анатолія Яковича» десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви: подання доказів сплати судового збору в розмірі 2270 грн 00 коп.; подання доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачам (касовий чек або розрахункова квитанція).

2.3. 05.01.2021 позивач подав заяву (вх. № 49 від 05.01.2022), згідно якої надав докази усунення недоліків позовної заяви, а саме: докази сплати судового збору в розмірі 2270 грн 00 коп., що підтверджується квитанцією № 40708479-1 від 21.12.2021; докази надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачам, що підтверджується фіскальними чеками від 07.12.2021, поштовими накладними від 07.12.2021.

2.4. Ухвалою від 10.01.2022 Господарський суд Сумської області відкрив провадження у справі № 920/1331/21, призначив підготовче засідання на 16.02.2022, 12:00; надав відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 165 ГПК України; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачам семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України.

2.5. Ухвалою від 16.02.2022 Господарський суд Сумської області продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, відповідно до ст. 177 ГПК України; відклав підготовче засідання на 21.03.2022, 12:00.

2.6. 21.03.2022 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022, веденням бойових дій на території Сумської області, зміною територіальної підсудності судових справ Господарського суду Сумської області розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22.

2.7. У період з 11.04.2022 до 25.04.2022 та з 26.04.2022 до 29.04.2022 суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відпустці.

2.8. Ухвалою від 05.05.2022, враховуючи усунення обставин, які унеможливлювали розгляд справи, припинення бойових дій на території Сумської області, відновлення територіальної підсудності з 25 квітня 2022 року згідно з розпорядженням Голови Верховного Суду від 22.04.2022 № 25/0/9-22, закінчення відпустки судді Жерьобкіної Є.А., Господарський суд Сумської області визначив іншу дату судового засідання та призначив підготовче засідання на 13.06.2022, 10:15.

2.9. Ухвалою від 13.06.2022 Господарський суд Сумської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті з повідомленням сторін на 27.06.2022, 12:30.

2.10. Ухвалою від 27.06.2022 Господарський суд Сумської області відклав розгляд справи по суті з повідомленням учасників справи на 25.07.2022, 11:00.

2.11. 25.07.2022 до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача (вх. № 3210 від 25.07.2022), в якій останній підтримує позовні вимоги та просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

2.12. 25.07.2022 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з тим, що у період з 11.07.2022 до 29.07.2022 суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відпустці.

2.13. Ухвалою від 01.08.2022 Господарський суд Сумської області призначив справу до судового розгляду по суті з повідомленням учасників справи на 31.08.2022, 11:00.

2.14. Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

3.Фактичні обставини справи, встановлені судом.

3.1. Згідно Державного акта на право постійного користування землею серії СМ № 00033, виданого 23.04.1997 за підписом голови Роменської районної ради народних депутатів Л.М. Хміленко, ОСОБА_1 на підставі рішення Роменської районної ради народних депутатів Роменського району Сумської області від 22.04.1997, була надана у постійне користування земельна ділянка площею 21.1 га, що розташована на території Погожокриницької сільської ради, для ведення фермерського господарства. Державний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 33 (а.с. 19).

3.2.17.07.1997 зареєстроване Селянське (фермерське) господарство Білошапки Анатолія Яковича (код ЄДРПОУ 23641428), за адресою: АДРЕСА_1 , про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 678259, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 16211200000000211.

3.3.Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5915352052020 від 02.04.2020, вказаній земельній ділянці площею 21.0962 га присвоєний кадастровий номер 5924187600:03:001:0987.

3.4. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09.03.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ромни Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1 (а.с. 21).

3.5. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно Роменським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_1 зазначений батьком ОСОБА_2 (а.с. 22).

3.6. 04.10.2011 ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька, ОСОБА_1 , яка складається з житлового будинку та надвірних будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 .

3.7. З метою оформлення спадкових прав після смерті батька та реєстрації за фермерським господарством права постійного користування земельною ділянкою 21,0962 га, ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Роменського міського нотаріального округу Сумської області Проскурні Л.І.

3.8. У відповіді нотаріуса № 379/02-14 від 19.04.2021, останній відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право постійного користування земельною ділянкою площею 21,1 га, розташованою на території Погожокриницької сільської ради Роменського району Сумської області, оскільки зазначена земельна ділянка була передана у постійне користування ОСОБА_1 для створення селянського (фермерського) господарства на підставі ст. 51 Земельного кодексу України, що втратив чинність 01.01.2002. Чинним законодавством, зокрема, Земельним кодексом України не передбачена можливість в порядку правонаступництва (спадкування) переходу права постійного користування земельною ділянкою, що виникло на підставі державного акту на право постійного користування землею до набрання чинності цим кодексом, без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі вказаного права.

3.9. На підставі рішення загальних зборів членів Фермерського господарства «Білошапки Анатолія Яковича» № 1 від 28.04.2021, затверджено Статут Фермерського господарства «Білошапки Анатолія Яковича» у новій редакції, уповноважено ОСОБА_2 здійснити усі передбачені законодавством дії для проведення державної реєстрації Статуту ФГ «Білошапки Анатолія Яковича» у новій редакції у тому числі правом підпису даного рішення.

3.10.Пунктом 1.2 Статуту засновником, власником та головою ФГ визначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3.11.Рішенням від 06.09.2021 Роменський міськрайонний суд Сумської області у справі № 585/1409/21, яке набрало законної сили 23.10.2021, визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на майнові права засновника Фермерського господарства «Білошапки Анатолія Яковича» (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код 23641428) в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 .

4.Оцінка доказів з посиланням на норми права, якими керувався суд. Висновки суду.

4.1. Відповідно до ч. 1 ст. 51 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 22.06.1993, на момент створення Селянського (фермерського) господарства «Білошапки Анатолія Яковича»), громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

4.2.Відповідно до ст. 7 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 22.06.1993, на момент створення Селянського (фермерського) господарства «Білошапки Анатолія Яковича»), користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

4.3. Згідно ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 22.06.1993, на момент створення Селянського (фермерського) господарства «Білошапки Анатолія Яковича»), право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

4.4. Суд установив, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення селянського (фермерського) господарства надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єкту - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

4.5. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» (у редакції Закону від 23.07.1993 року № 3312-ХІІ, на момент створення Селянського (фермерського) господарства «Білошапки Анатолія Яковича» втратив чинність 29.07.2003 з моменту набрання чинності Законом України від 19.06.2003 № 973-ІV «Про фермерське господарство»), після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.

4.6. Законодавством, чинним на момент створення Селянського (фермерського) господарства «Білошапки Анатолія Яковича», було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Разом з цим, одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

4.7. З прийняттям 19.06.2003 Закону України № 937-ІV «Про фермерське господарство» втратив чинність Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» № 2009-ХІІ, яким також передбачено, що можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

4.8. Відповідно до ст. 1 Закону № 937-ІV, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

4.9. Відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону № 937-ІV, право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

4.10. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст. 8 Закону № 937- ІV).

4.11. Враховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа суб`єкт господарювання за ст. 55 Господарського кодексу України.

4.12. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17 (провадження № 14-385цс19).

4.13. Із системного аналізу статей 1, 5, 7, 8 Закону № 937- ІV можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки, фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

4.14. Верховний Суд України, в ухвалах від 24.10.2007 у справі № 6-20859св07, від 10.10.2007 у справі № 6-14879св07, від 30.01.2008 у справі № 6-20275св07 зазначив, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство з дати державної реєстрації набуває статусу юридичної особи, та з цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

4.15. Згідно ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України (у редакції Закону, на момент проведення загальних зборів членів Селянського (фермерського) господарства «Білошапки Анатолія Яковича»), право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

4.16. Суд установив, що на момент проведення загальних зборів членів Селянського (фермерського) господарства «Білошапки Анатолія Яковича», право громадян та приватних юридичних осіб на використання земельних ділянок на підставі права постійного користування законодавством не передбачено.

4.17. Пунктом 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (у редакції Закону на момент проведення загальних зборів), було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

4.18.Разом з цим, Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення (рішенням N 5-рп/2005 від 22.09.2005).

4.19. Громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

4.20. Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України (у редакції Закону, на момент смерті ОСОБА_1 ) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

4.21.Відповідно до ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених ст. 31, 32 цього Кодексу.

4.22. Отже підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві (як чинному на момент створення ФГ « ОСОБА_1 », так і з 08.03.2011) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина засновника СФГ відсутня.

4.23.З моменту створення селянського (фермерського) господарства до нього переходять правомочності володіння і користування та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки його засновника. У разі смерті громадянина засновника селянського (фермерського) господарства, право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства, а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18).

4.24.Враховуючи зазначене, у зв`язку з настанням смерті громадянина ОСОБА_1 засновника СФГ, відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до припинення діяльності фермерського господарства у встановленому законом порядку.

4.25.Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщину визначений у статті 1219 Цивільного кодексу України. За змістом вказаного переліку, право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини. Проте право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об`єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. Тільки у такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець.

4.26.Майно фермерського господарства належить йому на праві власності (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про фермерське господарство»). Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання (ч. 1 ст. 22 цього Закону). Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону (ч. 1 ст. 23 цього Закону).

4.27. У випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі.

4.28.Враховуючи вищевикладене, оскільки земельна ділянка площею 21.0962 га, кадастровий номер 5924187600:03:001:0987 надана на праві постійного землекористування для ведення селянського (фермерського) господарства, використовується Фермерським господарством « ОСОБА_1 » з 1997 року, СФГ не припинило свою діяльність як юридична особа, рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 06.09.2021 у справі № 585/1409/21 визнано за ОСОБА_2 право на майнові права засновника ФГ «Білошапки А.Я.» в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання за ФГ « ОСОБА_1 » права постійного користування вказаною земельною ділянкою, розташованою на території Погожокриницької сільської ради Роменського району Сумської області, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 23.041997 серія СМ 00033, є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Визнати за Фермерським господарством «Білошапки Анатолія Яковича» (42004, Сумська область, місто Ромни, вулиця Мічуріна, будинок 103, код ЄДРПОУ 23641428) право постійного користування земельною ділянкою площею 21,0962 га, кадастровий номер 5924187600:03:001:0987, розташованою на території Погожокриницької сільської ради Роменського району Сумської області, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 23.04.1997, серія СМ 00033.

3. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане суддею 12.09.2022.

СуддяЄ.А. Жерьобкіна