Рішення

від 25.08.2022 по справі 260/767/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2022 року м. Ужгород№ 260/767/22

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судових засідань Полянич В.І.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивача - не з`явився;

представника відповідача - не з`явився;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Ужгородської міської ради (пл. Поштова, буд. 3,м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Ужгородської міської ради, згідно якого просив: "визнати протиправним п. 2.9 пункту 2 рішення Ужгородської міської ради XIV сесії VIII скликання № 575 від 22.12.2021 року «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок учасникам бойових дій» про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,12 га для індивідуального садівництва розташованої в межах населеного пункту на території м. Ужгород (Район: Ужгород, КОАТУУ: 2110100000, ЗОНА: 70, КВАРТАЛ: 001); скасувати п. 2.9 пункту 2 рішення Ужгородської міської ради XIV сесії VIII скликання № 575 від 22.12.2021 року «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок учасникам бойових дій» про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,12 га., для індивідуального садівництва розташованої в межах населеного пункту на території м. Ужгород (Район: Ужгород, КОАТУУ: 2110100000, ЗОНА: 70, КВАРТАЛ: 001); зобов`язати Ужгородську міську раду (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, пл. Поштова, буд. З, код ЄДРПОУ - 33868924) надати дозвіл ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,12 га., для індивідуального садівництва розташованої в межах населеного пункту на території м. Ужгород (Район: Ужгород, КОАТУУ: 2110100000, ЗОНА: 70, КВАРТАЛ: 001).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач подав до Ужгородської міської ради Закарпатській області через центр надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність на підставі ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, орієнтовною площею 0,12 га., (12 соток) з цільовим призначенням "для індивідуального садівництва" (код цільового призначення, згідно класифікації видів цільового призначення земель - секція В код: 01.05) із земель комунальної власності, що розташована в межах населеного пункту на території Ужгородської міської ради повноваження щодо передачі якої належать Ужгородській міській раді відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України (Район: Ужгород, КОАТУУ: 21 10100000, ЗОНА: 70, КВАРТАЛ: 001), тобто біля земельної ділянки, кадастровий номер якої, у відповідності до державного земельного кадастру: 2110100000:70:001:0133. Однак, пп. 2.9 п. 2рішення відповідача № 575 від 22.12.2021 року було відмовлено позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність площею 0,1200 га., для введення садівництва оскільки земельна ділянка знаходиться в межах водоохоронної зони річки Уж, згідно з генеральним планом дана територія відноситься до іншої території. Позивач зазначає, що вказана відповідачем підстава для відмови в задоволенні його заяви, а саме: віднесення земельної ділянки до водооронної зони річки Уж не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи. Крім того, Ужгородська міська рада вже надавала рішення дозвільного характеру (дозволу на розроблення проекту землеустрою) іншим громадянам на земельні ділянки поряд із зазначеною позивачем земельною ділянкою де одна й та сама категорія землі. Також, позивач при кресленні графічного матеріалу враховував необхідність відмежування від річки Уж. Таким чином, позивач наголошує, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що жодним чином не відповідає принципу дискримінації прав у земельних відносинах, а тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов, згідно якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, мотивуючи тим, що згідно до п. 2.9 рішення Ужгородської міської ради від 22.12.2021 року № 575 «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок учасникам бойових дій» гр. ОСОБА_1 було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1200 га для ведення індивідуального садівництва в м. Ужгород, кад. зон, діл. 5 в у відповіднсті до висновку управління містобудування та архітектури, згідно якого зазначено, що земельна ділянка знаходиться в межах водоохоронної зони річки Уж, згідно з генеральним планом дана територія відноситься до інших територій. Таким чином, відповідач зазначав, що діяв у межах наданих повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду клопотання про розгляд справи по суті за відсутності представника відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач подав до Ужгородської міської ради Закарпатській області через центр надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради заяву від 19.08.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва, загальною площею 0,12 га., що розташована в м. Ужгород, кад. зон. 70, діл 5, з подальшою передачею у власність (а.с. 48).

До зазначеної заяви позивач надав копії документів, що посвідчують особу та графічні матеріали розташування земельної ділянки із зазначенням конфігурації земельної ділянки (а.с. 47).

Відповідно до п. 2.9 рішення XIV сесії Ужгородської міської ради VIII скликання від 22.12.2021 року № 575 «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок учасникам бойових дій» пзозивачеві було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1200 га для ведення індивідуального садівництва в м. Ужгород, кад. зон. 70, діл. 5 відповідно до висновку управління містобудування та архітектури - земельна ділянка знаходиться в межах водоохоронної зони річки Уж, згідно з генеральним планом дана територія відноситься до інших територій (а.с. 47).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і Законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Статтею 140 Конституції України та статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими Законами.

Згідно ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" установлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Тому діяльність органу місцевого самоврядування із планування території відповідного населеного пункту, внесення змін до генерального плану є виконанням встановлених законом владних управлінських функцій, спрямована на забезпечення інтересів громади.

Статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно п. "б" ч.1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

У відповідності до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Дана норма кореспондується зі змістом абз. 1 ч. 3 ст. 123 ЗК України, якою визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З огляду на вказані норми права, суд дійшов висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Так, в матеріалах справи наявний лист управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 25.04.2022 року № 125/26.01-11, згідно якого надано роз`яснення щодо відповідності земельної ділянки площею 0,1200 га для індивідуального садівництва, розташованої в кадастровому кварталі 001, зоні 70, відповідно до заяви гр. ОСОБА_2 , чинній містобудівній документації (а.с. 55).

Згідно листа від 25.04.2022 року №125/26.01-11 зазначено, що відповідно до викопіювання з містобудівної документації «Генеральний план міста Ужгород», затвердженого рішенням XXIX сесії IV скликання № 313 від 04.06.2004 року територія, в межах якої розміщена земельна ділянка, відноситься до інших територій, знаходиться в межах водоохоронної зони річки Уж. Відповідно до вимог п. 6.1.4 ден Б.2.2-12: 2019 «Планування та забудова територій» розміщення нової дачної та садової забудови в межах населених пунктів, а також на територіях, де діють планувальні обмеження, не допускається (а.с. 55). Також, до листа від 25.04.2022 року № 125/26.01-11 додано викопіювання з генерального плану міста Ужгорода, затвердженого рішенням ХХХІХ сесії Ужгородської міської ради ІV cкликання 04.06.2004 №313 "Про генеральний план міста (а.с. 56).

Отже, у висновку архітектури містяться докази того, що зазначена позивачем земельна ділянка, згідно чинної документації, знаходиться в межах інших територій.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Невід`ємною частиною генерального плану населеного пункту є план земельно-господарського устрою цього населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. Експертизі містобудівної документації на місцевому рівні підлягають виключно генеральні плани міст.

Таким чином, місце розташування земельних ділянок повинно відповідати генеральному плану населеного пункту. На його основі розробляються план зонування території. Зазначена документація розробляється відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". У разі невідповідність місця розташування об`єкта (земельної ділянки) генеральному плану, не безпідставним буде стверджувати, що йдеться про невідповідність місця розташування об`єкта вимогам Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Отже, вище вказаним Законом встановлено обставину, що є перешкодою для передачі (надання) земельних ділянок. Надання дозволу на розробку проекту землеустрою є одним з етапів надання земельних ділянок у власність.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №392/1004/17.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, як підтверджується матеріалами справи, підставою для відмови позивачеві у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва була саме невідповідність містобудівній документації, що відповідає вимогам ст. 118 Земельного кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, щодо наявності, визначених ч. 7 ст. 118 ЗК України, підстав для відмови позивачеві у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, відповідач як суб`єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечних докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і довів правомірність прийнятого ним п. 2.9 рішення від 22.12.2021 року №545.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, суд приходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ужгородської міської ради (пл. Поштова, буд. 3, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 33868924) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

2. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 07.09.2022 року, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.