Рішення

від 11.07.2022 по справі 752/1927/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/1927/22

Провадження № 2/752/5176/22

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 липня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Сітайла В.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОВУД ГРУП» про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

27 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОВУД ГРУП» (далі - ТОВ «ЕКОВУД ГРУП», відповідач, Продавець) про стягнення коштів і просила стягнути на свою користь 100155,07 грн, з яких: 47000,00 грн - основний борг, 33 840,00 грн - пеня, 18800,00 грн - штраф, 376,00 грн - інфляційні втрати, 139,07 грн - 3% річних та суму сплаченого судового збору та понесені судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що між нею та ТОВ «ЕКОВУД ГРУП» було укладено Договір купівлі-продажу № 714 за яким Продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору. Предметом купівлі-продажу є баня будиночок стандарт з літньою терасою. На виконання Договору позивач перерахувала відповідачу попередню оплату в розмірі 50% від ціни Договору, що становлять 47 000,00 грн, Відповідачем взяті на себе зобов`язання, у передбачений Договором строк, а саме, до 10.11.2021 року не виконано, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Просить стягнути грошові кошти з відповідача з урахуванням пені, штрафу, інфляційних витрат, 3% річних у загальній сумі 100 155,07 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г. від 9 лютого 2022 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 23-24).

У судовому засіданні сторони відсутні, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач про причини неявки суду не повідомив, письмового відзиву на позов не надав. Позовну заяву та ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримав 23.06.2022 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

На підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 21 вересня 2021 року між ТОВ «ЕКОВУД ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу № 714, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору. Найменування - баня будиночок стандарт з літньою терасою. Розділена на 2 секреції: парна кімната, літня тераса.

Відповідно до 2.1 Договору продавець зобов`язаний доставити, встановити та передати товар Покупцю у повному обсязі за 30 робочих днів з моменту підписання цього договору та оплати авансового платежу.

Загальна ціна товару, що продається за цим Договором 94 000 грн (п.3.2).

Попередня оплата в розмірі 50% від ціни договору становить 47 000 грн, та має бути перерахована Продавцю протягом однієї доби з моменту підписання цього договору. Остаточна оплата відбувається в момент передачі Продавцем товару Покупцеві. Сума для повного розрахунку становить 47 000 грн (п. 3.3).

Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами. (п. 6.1.)

Даний Договір підписаний позивачем та відповідачем.

В той же день 21.09.2021 року на виконання Договору позивач ОСОБА_1 перерахувала грошові кошти відповідачу, що підтверджується квитанцією № 73160773 (а.с. 10).

Отже, з урахуванням умов Договору щодо строків поставки, останнім днем для виконання ТОВ «ЕКОВУД ГРУП» умов Договору в частині доставки, встановлення та передачі товару є 10.11.2021 року.

Докази виконання відповідачем зобов`язання за Договором № 714 від 21.09.2021 року в матеріалах справи відсутні.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ч. 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ст. 662 ЦК України вказує, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 656 ЦК України вказує, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Ст. 662 ЦК України вказує, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 664 ЦК України товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно ст. 667 ЦК України, якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов`язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов`язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

У пунктах 7, 15, 17, 22 ч. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» дано визначення наступних термінів зокрема під договором розуміється - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція, підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», або іншими документами (далі - розрахунковий документ); під недоліком розуміється - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем); 17) під послугою розуміється - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; під продавцем розуміється - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; 22) під споживачем розуміється - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

З аналізу перелічених норм матеріального праву слідує, що до договорів купівлі-продажу за участю покупця-фізичної особи застосовується законодавство про захист прав споживачів, який зокрема регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності, встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації державного захисту їх прав.

Ч. 1 ст. 6 Законом України «Про захист прав споживачів» вказує, що продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

В пунктах 1, 2, 5, 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» закріплено, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Ч. 1 та 2 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» вказує, що держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав, в тому числі шляхом розробки та проведення відповідних освітніх програм.

Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу, що визначено ч. 1 ст. 665 ЦК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (ст. 615 ЦК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Указане правило діє, якщо в нормах матеріального права немає вказівки про перерозподіл обов`язків доказування.

При вирішенні спорів про захист прав споживачів слід ураховувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання, в тому числі й за спричинену шкоду, лежить на продавцеві (виготівникові).

А тому суд приходить до висновку, що відповідач не належним чином виконав зобов`язання за Договором № 714 від 21.09.2021 року та повинен відшкодувати позивачеві суму коштів попередньої оплати, яку він передав йому за придбання товару.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем у розмірі 47 000,00 грн., а тому з урахуванням наведеного вище позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача пеню, штраф, інфляційні втрати та 3% річних.

У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.5.5 Договору за прострочення поставки або недопоставку товару Продавець сплачує Покупцеві пеню в розмірі 1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення.

Згідно з п.5.7 Договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань, що випливають з цього Договору, винна Сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20% від ціни товару, зазначеній в п. 3.2 цього Договору.

Позивач надав суду розрахунок пені і штрафу, згідно з яким: пеня за період прострочення з 11.11.2021 по 16.12.2021 року (36 днів) становить 33 840,00 грн; розмір штрафу - 18 800,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальна сума втрат від інфляції, яких зазнав позивач складає 376,00 грн, загальна сума 3% річних нарахованих на суму боргу на підставі ст. 625 ЦК України відповідає сумі 139,07 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Надані позивачем розрахунки шрафних санкцій перевірено судом та може бути покладено в основу рішення.

Будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків штрафних санкцій відповідач суду не надав.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення в повному обсязі.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути із відповідача на його користь витрати на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 2, 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правової допомоги № 20/12/01 від 20 грудня 2021 року, акт надання послуг № 6 від 22 грудня 2021 року, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6481, копія квитанції № 0.0.2891731222.1 від 22.12.2021.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн., що на думку суду є обґрунтованим.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 1001,55 грн., що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 12, 19, 42, 76, 89, 263-264, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОВУД ГРУП» про стягнення коштів, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОВУД ГРУП» (місцезнаходження за адресою: 03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, 6Д оф. 43, код ЄДРПОУ 42452472) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованість в розмірі 100 155,07 грн, судовий збір та понесені судові витрати у розмірі 5001,55 грн, що становить належну до стягнення суму у розмірі 105 156 (сто п`ять тисяч сто п`ятдесят шість) гривень 62 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Г. Плахотнюк