Рішення

від 11.09.2022 по справі 600/2102/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/2102/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Керівник Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Відділу освіти, культури, молоді та спорту Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на замовлення розроблення історико - архітектурного опорного плану історичного населеного місця - селища міського типу;

- зобов`язати Відділ освіти, культури, молоді та спорту Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області вжити заходів щодо замовлення розроблення історико - архітектурного опорного плану історичного населеного місця - селища міського типу Глибока.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно не вжито жодних заходів спрямованих на розроблення історико - архітектурного опорного плану історично населеного селища міського типу Глибока. У зв`язку із цим існує загроза самовільної, хаотичної або неконтрольованої забудови історичних центрів на території громади, руйнування пам`яток історії та культури, знищення історичної спадщини громади, а тому на цій підставі керівник Чернівецької окружної прокуратури просив суд задовольнити позов.

Ухвалою суду від 13 червня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Листами від 23 червня 2022 року №352 та від 04 липня 2022 року №379 відповідач повідомив, що він не вживав заходів щодо розроблення історико - архітектурного опорного плану історичного населеного місця - селища міського типу Глибока через наявність інших нагальних питань в діяльності територіальної громади, а тому визнає позовні вимоги керівника Чернівецької окружної прокуратури. Позов просив розглянути без присутності представника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши повідомлені обставини, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 вересня 2020 року Міністерство культури та інформаційної політики України зверталось до Глибоцької селищної ради із листом, в якому наголошувало на необхідності вжиття невідкладних заходів щодо приведення у відповідність до вимог статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» генерального плану історичного населеного селища міського типу Глибока Чернівецької області та розробки і затвердження в установленому порядку ІАОП.

Згідно з інформацією Міністерства культури та інформаційної політики України, викладеної у листі від 26 жовтня 2021 року №15088-21 зазначено, що МКІП зверталося до Глибоцької селищної ради щодо необхідності виконання вимог чинного пам`яткоохоронного законодавства та обов`язковості розроблення історико-архітектурного опорного плану. Однак відповідь не надходила. Вказано, що листи подібного змісту направлялися до органів місцевого самоврядування та місцевих органів охорони культурної спадщини і у попередні роки. Тому МКІП не заперечує щодо представництва прокурором інтересів держави в даному питанні.

10 вересня 2021 року Чернівецька обласна прокуратура зверталась до Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації із листом №15-376вих-21, в якому посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року №878 вказувала, що до Списку історичних населених місць України включено, зокрема селище міського типу Глибока. Прокуратура просила повідомити до 20 вересня 2021 року чи розроблено історико - архітектурний опорний план історичного населеного селища міського типу Глибока; чи зверталось Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації до Глибоцької селищної ради про вжиття відповідних заходів до розроблення та затвердження у встановленому законом порядку історико - архітектурного опорного плану; чи вживались Управлінням заходи, спрямовані на захист інтересів держави, шляхом звернення до суду із позовом про зобов`язання розробити та затвердити історико - архітектурний опорний план Глибоцької селищної ради.

Листом від 17 вересня 2021 року №01/16-623 Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації повідомило Чернівецьку обласну прокуратуру про те, що у селищі міського типу Глибока історико архітектурний опорний план не розроблений і не затверджений. Повідомило, що зверталось до Глибоцької селищної ради щодо розроблення та затвердження в установленому порядку історико - архітектурного опорного плану. Разом із цим, повідомило Прокуратуру про те, що питання щодо контролю за розробленням, затвердженням історико - архітектурних опорних планів, ініціювання судових розглядів у зазначеному контексті не належить до повноважень Управління.

Так, згідно доданого до матеріалів справи листа від 17 вересня 2021 року №01/16-616 вбачається, що Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації зверталось до Глибоцької селищної ради щодо необхідності вжиття невідкладних заходів щодо приведення у відповідність до вимог статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» генерального плану історичного населеного місця смт. Глибока та розробки і затвердження в установленому порядку ІАОП.

Листом від 20 вересня 2021 року №08-07/1089 Глибоцька селищна рада повідомила Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2021 року №926, якою затверджено Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації необхідно провести громадські обговорення з формування завдання на розроблення Комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, у зв`язку з тим, що в Глибоцькій територіальній громаді не затверджена концепція інтегрованого розвитку території територіальної громади. Комплексний план включає планувальні рішення щодо перспективного використання всієї території територіальної громади відповідно до визначених Порядком та завданням складу та змісту комплексного плану, а також генеральний план населеного пункту адміністративного центру територіальної громади. Історико-архітектурний опорний план розробляється для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України у складі генерального плану населеного пункту. Повідомлено, що радою готується проект рішення на чергову сесію з метою надання дозволу виконавчому комітету на розроблення Комплексного плану з подальшим проведенням громадських обговорень.

17 вересня 2021 року Чернівецька окружна прокуратура також зверталась до Глибоцького селищного голови із листом №52/2-666вих-21, зміст якого аналогічний змісту листа Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації від 17 вересня 2021 року №01/16-616.

Листом від 21 вересня 2021 року №08-07/1649 Глибоцька селищна рада повідомила Чернівецьку окружну прокуратуру про те, що у бюджеті Глибоцької селищної територіальної громади на 2022 рік коштів на розробку історико-архітектурного опорного плану смт. Глибока на даний час не заплановано, а тому при перевиконанні селищного бюджету за 1-ше півріччя 2022 року буде розглядатися питання розробки даного плану за рахунок додаткових коштів.

30 вересня 2021 року Чернівецька обласна прокуратура звернулась до Міністерства культури та інформаційної політики України із листом №15-406вих-21, в якому з метою встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді просила в найкоротший строк інформувати про вжиті Міністерством культури та інформаційної політики України заходи, з метою визнання бездіяльності виконавчого комітету Глибоцької селищної ради, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного населеного місця смт. Глибока протиправною та зобов`язання вжити заходів щодо замовлення розроблення зазначеного плану, вказавши чи вживались Міністерством заходи щодо інформування Глибоцької селищної ради (її виконавчого комітету) про необхідність розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану, чи пред`явлено відповідний позов до суду або чи наявний намір до його пред`явлення.

17 січня 2022 року Чернівецька окружна прокуратура звернулась до Глибоцького селищного голови із листом №52/2-111ВИХ-22, в якому просила до 01 лютого 2022 року повідомити чи надходили в Глибоцьку селищну раду з Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації або з інших органів повідомлення про необхідність вжиття заходів до розроблення і затвердження в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану смт. Глибока впродовж останніх чотирьох років; чи відомо Глибоцькій селищній раді про включення смт. Глибока до Списку історичних населених місць України та про необхідність розроблення історико-архітектурного опорного плану; які вживались заходи Глибоцькою селищною радою до розроблення історико-архітектурного опорного плану смт. Глибока.

Крім цього, прокуратура пропонувала вжити заходи щодо приведення у відповідність до вимог до вимог статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» генерального плану історичного населеного місця смт. Глибока та розробки і затвердження в установленому порядку ІАОП.

У разі невжиття або неналежного вжиття передбачених законодавством заходів щодо захисту інтересів держави органами державної влади, органи прокуратури вправі звернутися за захистом цих інтересів безпосередньо до суду.

Листом від 26 січня 2022 року Глибоцька селищна рада повідомила керівника Чернівецької окружної прокуратури про те, що на їх адресу надходив лист з управління культури Чернівецької ОДА з даного питання та на нього було підготовлено відповідь. Раді відомо, що смт. Глибока включена до Списку історичних населених місць України та про необхідність розроблення історико-архітектурного опорного плану. Повідомлено, що 2018-2019 роках Глибоцькою селищною радою було розроблено актуалізовану картографічну основу смт. Глибока у масштабі 1:2000 в рамках підготовки до розроблення генерального плану на територію населеного пункту смт. Глибока. Додатково повідомлено, що при формуванні бюджету на 2022 рік у зв`язку із значним навантаженням на бюджет через зростання цін на енергоносії, не було можливості передбачити кошти на розроблення вищевказаної документації. Вирішення даного питання буде можливе при розгляді перевиконання дохідної частини бюджету загального фонду за підсумками І півріччя більше ніж на 5 %.

28 січня 2022 року Глибоцька селищна рада звернулася до управління культури Чернівецької ОДА із листом, в якому просила розглянути питання фінансування Чернівецькою обласною адміністрацією у 2022 році виготовлення проектно-кошторисної документації з визначення меж територій пам`яток археології місцевого значення грошову оцінку, встановлення меж зони охорони, виготовлення охоронних знаків державного зразка.

09 лютого 2022 року Чернівецька окружна прокуратура звернулась до Глибоцького селищного голови із листом №52/2-269ВИХ-22, в якому повідомлено, що в ході здійснення представницької діяльності на захист інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини встановлено, що історико-архітектурний опорний план смт. Глибока не виготовлявся. Відсутність вказаного плану може призвести до незбереження традиційного характеру середовища, хаотичної та неконтрольованої забудови історичних ареалів населеного пункту, через що втрачається автентична містобудівельна структура населених місць. Посилаючись на статтю 23 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура просила повідомити, який орган є уповноваженим виконавчим органом Глибоцької селищної ради у сфері охорони культурної спадщини та надати належним чином завірену копію положення про вказаний виконавчий орган. Вказану інформацію просила надати у строк до 21 лютого 2022 року.

17 лютого 2022 року Глибоцька селищна рада повідомила виконувача обов`язків керівника Чернівецької окружної прокуратури, що відповідно до рішення Глибоцької селищної ради від 04 лютого 2021 року №127-3/21 «Про перейменування відділу освіти, молоді та спорту Глибоцької селищної ради у відділ освіти, культури, молоді та спорту Глибоцької селищної ради та затвердження положення про відділ освіти, культури, молоді та спорту Глибоцької селищної ради» внесено зміни до Положення про відділ освіти, культури, молоді та спорту Глибоцької селищної ради та додано повноваження у сфері культури. Відповідно до пункту 2.56 даного Положення на відділ освіти, культури, молоді та спорту Глибоцької селищної ради покладено функцію по збереженню культурної матеріальної та нематеріальної спадщини.

Щодо виготовлення історико-архітектурного опорного плану смт. Глибока, рада повідомила, що при формуванні бюджету на 2022 рік у зв`язку із значним навантаженням на бюджет через зростання цін на енергоносії, не було можливості передбачити кошти на розроблення вищевказаної документації. Вирішення даного питання буде можливе при розгляді перевиконання дохідної частини бюджету загального фонду за підсумками І півріччя більше ніж на 5 %.

17 лютого 2022 року Відділ освіти, культури, молоді та спорту Глибоцької селищної ради звернувся до Глибоцького селищного голови із доповідною запискою, в якій просив виділити додаткові кошти при розгляді перевиконання дохідної частини бюджету загального фонду за підсумками І півріччя 2022 року для розроблення та виготовлення історико-архітектурного опорного плану смт. Глибока із подальшим коригуванням генерального плану, а також профінансувати виготовлення облікової документації та встановлених меж на об`єкти культурної спадщини Глибоцької територіальної громади. Вартість виготовлення проекто-кошторисної документації з визначення меж територій пам`яток культурної спадщини місцевого значення на 26 об`єкти пам`яток становитиме орієнтовно 780000 грн.

Зважаючи на необхідність реагування на виявлені порушення вимог законодавства, з метою їх усунення, Чернівецькою окружною прокуратурою листами 19 травня 2022 року №52/2-632Вих-22 та 20 травня 2022 року №52/2-633Вих-22 повідомлено Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації та Міністерства культури та інформаційної політики України про намір представництва прокуратурою, інтересів держави в особі Управління та Міністерства шляхом звернення до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до вимог частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами третьою, четвертою та п`ятою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно з матеріалами справи прокурор, звертаючись до суду із цим позовом в інтересах держави, набув статусу позивача, оскільки у даному випадку орган, уповноважений звертатися до суду з позовом до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправною бездіяльність щодо невжиття заходів спрямованих на розроблення історико - архітектурного опорного плану історично населеного селища міського типу Глибока, відсутній.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Відповідно до пункту 1 абзацу п`ятого частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру у разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» (далі Закон №1805-ІІІ).

Згідно з статтею 1 Закону №1805-ІІІ охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №1805-ІІІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Статтею 6 Закону №1805-ІІІ визначені повноваження інших органів охорони культурної спадщини. Так, згідно частини другої указаної статті До повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, серед іншого, належить забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини; надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об`єктів культурної спадщини; підготовка пропозицій та проектів розпоряджень щодо проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування об`єктів культурної спадщини, відповідного використання пам`яток та подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади; ) виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини.

Як вбачається із матеріалів справи рішенням Глибоцької селищної ради від 04 лютого 2021 року №127-3/21 «Про перейменування відділу освіти, молоді та спорту Глибоцької селищної ради у відділ освіти, культури, молоді та спорту Глибоцької селищної ради» та затвердження Положення про відділ освіти, культури, молоді та спорту Глибоцької селищної ради».

Відповідно до пункту 1.1. Положення відділ освіти, культури, молоді та спорту Глибоцької селищної ради є виконавчим органом Глибоцької селищної ради, створюється селищною радою, підзвітний і підконтрольній селищній раді, підпорядкований виконавчому комітету селищної ради.

Згідно пункту 2.56 Положення на відділ освіти, культури, молоді та спорту Глибоцької селищної ради покладено функцію по збереженню культурної матеріальної та нематеріальної спадщини.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Закону №1805-ІІІ з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, затверджується Кабінетом Міністрів України.

У кожному історичному населеному місці визначається один або більше історичний ареал. Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно частини четвертої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі Закон №3038-VI) для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини та зони їх охорони.

Склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.

Відомості про зазначені в історико-архітектурному опорному плані: об`єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам`ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території вносяться до Державного земельного кадастру в порядку, встановленому відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" як обмеження у використанні земель у сфері забудови (частина п`ята статті 17 Закону №3038-VI).

Відповідно до частини сьомої статті 17 Закону №3038-VI виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Підпунктом 6 пункту а частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад серед власних (самоврядних) повноважень передбачені, у тому числі, підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Окрім цього, серед делегованих повноважень згідно з підпунктом 5 пункту б вказаної статті Закону №280/97-ВР визначені повноваження виконавчого органу сільської, селищної, міської ради щодо організації охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.

Відповідно до підпункту 7 пункту «а» частини першої статті 32 Закону №280/97-ВР серед власних (самоврядних) повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради також передбачені повноваження щодо створення умов для розвитку культури, сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел.

Підпунктом 10 пункту б вказаної статті Закону №280/97-ВР передбачено, що до делегованих повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, віднесено забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Згідно пунктів 1, 4, 5, 6, 7 «Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318 (далі - Порядок №318) історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних|населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини. Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць. Історико-архітектурні опорні плани розробляються на основі комплексних досліджень усієї території історичного населеного місця та його найближчого оточення.

Збереження традиційного характеру середовища історичних ареалів, охорона і раціональне використання розташованих в їх межах нерухомих об`єктів культурної спадщини, збереження її містоформуючої ролі є пріоритетним напрямом містобудівної діяльності в межах історичних ареалів.

З метою реалізації вказаних законодавчих вимог, постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2021 року №926 затверджено Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації (далі Порядок №926). Згідно пункту 1.1 Порядку №926 даний нормативно-правовий акт визначає склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.

Згідно підпункту 12 пункту 2 Порядку №926 історико-архітектурний опорний план - науково-проектна документація, яка розробляється і затверджується у складі генерального плану населеного пункту, внесеного до Списку історичних населених місць України, згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», містить відомості про об`єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам`ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території.

Відповідно до підпункту 4 пункту 43 Порядку №926 під час розроблення генеральних планів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, здійснюється розроблення історико-архітектурного опорного плану відповідно до завдання, цього Порядку, державних будівельних норм та інших норм законодавства.

Зазначені в історико-архітектурному опорному плані відомості є підставою для встановлення обмежень у використанні земель та враховуються під час розроблення планувальних рішень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року внесено зміни до пунктів 8, 9 Порядку №318 та визначено, що проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.

У разі незатвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом Мінкультури та Мінрегіону. При цьому, установлено, що вимоги, зазначені в поточному абзаці застосовуються до 01 січня 2019 року.

Таким чином, з урахуванням внесених законодавчих змін, з 01 січня 2019 року за умови відсутності історико-архітектурного опорного плану будь-яке нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно - просторових характеристик) в історичних населених місцях, у тому числі в тих, в яких визначені історичні ареали, є неможливим.

Відповідно до пункту 35 Порядку № 926 виконавчий орган сільської, селищної і міської ради, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовником розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій) (далі - замовник), який організовує розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради, незалежно від визначених відповідно до закону джерел фінансування.

З метою забезпечення виконання функцій, пов`язаних з організацією замовлення, розроблення, оновлення, внесення змін, погодження та затвердження містобудівної документації, у складі уповноваженого органу містобудування та архітектури може утворюватися окремий структурний підрозділ.

З наведеного вбачається, що з метою збереження об`єктів культурної спадщини, розташованих в смт. Глибока, уповноважений орган місцевого самоврядування повинен забезпечити розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану.

Як вбачається із матеріалів справи, Міністерство культури та інформаційної політики України зверталось до Глибоцької селищної ради із листом, в якому наголошувало на необхідності вжиття невідкладних заходів щодо приведення у відповідність до вимог статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» генерального плану історичного населеного селища міського типу Глибока Чернівецької області та розробки і затвердження в установленому порядку ІАОП.

Крім того, 17 вересня 2021 року Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації також зверталось до Глибоцької селищної ради із листом №01/16-616 щодо необхідності вжиття невідкладних заходів щодо приведення у відповідність до вимог статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» генерального плану історичного населеного місця смт. Глибока та розробки і затвердження в установленому порядку ІАОП.

Проте Відділом освіти, культури, молоді та спорту Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області не вжито жодних заходів, спрямованих на розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного населеного місця - селища міського типу Глибока.

Вказаний факт підтверджується і відповідачем у поданих до суду листах від 23 червня 2022 року №352 та від 04 липня 2022 року №379, в яких останній повідомив про не вжиття заходів щодо розроблення історико - архітектурного опорного плану історичного населеного місця - селища міського типу Глибока через наявність інших нагальних питань в діяльності територіальної громади. Водночас відповідач у поданих листах і не заперечував щодо заявленого позову та визнав його у повному обсязі.

Таким чином, оскільки Відділом освіти, культури, молоді та спорту Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області не вжито жодних заходів, спрямованих на розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного населеного місця - селища міського типу Глибока, то існує загроза самовільної, хаотичної або неконтрольованої забудови історичних центрів на території громади, руйнування пам`яток історії та культури, знищення історичної спадщини громади.

Пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Враховуючи наведені вище норми матеріального та процесуального права, встановленні судом обставини справи та зважаючи на визнання відповідачем заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо невжиття заходів стосовно розроблення історико - архітектурного опорного плану історичного населеного місця - селища міського типу Глибока, а тому він зобов`язаний вчинити дії щодо розроблення історико - архітектурного опорного плану історичного населеного місця - селища міського типу Глибока.

Отже, заявлені вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду даної справи не залучались свідки та не проводились експертизи, то відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 74, 76, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу освіти, культури, молоді та спорту Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на замовлення розроблення історико - архітектурного опорного плану історичного населеного місця - селища міського типу.

Зобов`язати Відділ освіти, культури, молоді та спорту Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області вжити заходів щодо замовлення розроблення історико - архітектурного опорного плану історичного населеного місця - селища міського типу Глибока.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 12 вересня 2022 року.

Повне найменування учасників справи: Чернівецька окружна прокуратура (вул. 28 Червня, 69, м. Чернівці, Чернівецька область, 58000, ЄДРПОУ 02910120), Міністерство культури та інформаційної політики України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, ЄДРПОУ 43220275), Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації (вул. Грушевського, 1, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область, 58010, код ЄДРПОУ 42702233), Відділ освіти, культури, молоді та спорту Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області (Чернівецька область, Чернівецький район, смт. Глибока, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 42788771).

Суддя О.П. Лелюк