Ухвала

від 18.08.2022 по справі 761/13774/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/13774/22

Провадження № 1-кс/761/7705/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Технічно-експертний центр» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022000000000651 від 01.06.2022,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту грошових коштів, що знаходяться на рахунках НОМЕР_1 , НОМЕР_2 у АТ «Таскомбанк», та належать ТОВ «Технічно-експертний центр» звернулася представник власника майна адвокат ОСОБА_3 .

На обґрунтування клопотання його ініціатор зазначила, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42022000000000651 від 01.06.2022, у якому ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві від 11.07.2022 (справа № 761/12463/22) накладений арешт, зокрема, на грошові кошти ТОВ «Технічно-експертний центр», що знаходяться на банківських рахунках у АТ «Таскомбанк».

Вказаний захід забезпечення застосований у зв`язку з тим, що грошові кошти на рахунках низки юридичних осіб здобуті протиправним шляхом, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні заявник клопотання підтримала з підстав, у ньому наведених, та просила його задовольнити. На підтвердження своїх доводів просила долучити до справи відповідні документи.

Прокурор та слідчий заперечували щодо задоволення клопотання заявника, вважаючи його необґрунтованим.

Слідчий суддя, заслухавши думки учасників розгляду, дослідивши надані документи, дійшов висновку про таке.

У силу ст. 131, 132 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення. При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається з метою забезпечення речових доказів.

Частиною 1 статті 98 КПК визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у т.ч. гроші, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Факт того, що слідчий суддя, ухвалюючи 11.07.2022 рішення про задоволення клопотання прокурора (справа № 761/12463/22), застосував ініційований стороною обвинувачення захід забезпечення кримінального провадження, свідчить про встановлення слідчим суддею складових, які дозволили прийняти позитивне для прокурора рішення. Зокрема, слідчим суддею зазначено, що є достатні підстави вважати, що піддані арешту кошти набуті у результаті кримінального правопорушення.

Представник власника майна, звертаючись з клопотанням про скасування арешту, також не спростувала висновків слідчого судді, не довела відсутність обставин, з наявністю яких стаття 132 КПК пов`язує можливість накладення арешту.

Слідчий суддя зазначає, що згідно ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Одним із завдань арешту майна є запобігання можливості приховування, зникнення, використання, передачі, відчуження майна.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, у такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Слідчий суддя, вирішуючи питання, чи є майно, щодо якого ініціювалося накладення арешту, речовим доказом, фактично зазначив, що воно має ознаки, наведені у ч. 2 ст. 167 КПК, тобто має властивості, передбачені ст. 98 КПК, оскільки до речових доказів кримінально-процесуальний закон відносить цінності, набуті кримінально протиправним шляхом.

Доводи прокурора та слідчого, наведені під час розгляду клопотання про скасування арешту, є переконливими, підтверджують, що піддані арешту безготівкові кошти могли бути отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.

Виходячи з вказаної процесуальної норми, на заявника покладається обов`язок довести ті обставини, які можуть стати підставою для скасування арешту.

Отже, власник майна повинен навести докази того, що на цій стадії розслідування втратив свою актуальність вищезазначений захід забезпечення або ж під час його застосування таке рішення прийняте безпідставно, тобто без урахування певних суттєвих обставин.

Попри зазначене, ініціатором клопотання не наведено достатніх доводів на підтвердження поданого клопотання.

Слідчий суддя частково погоджується з аргументацією представника ТОВ «Технічно-експертний центр» щодо порушення рішенням про накладення арешту прав власності цього підприємства.

У той же час, право власності не є абсолютним, статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об`єктом власності, можливе у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

У цьому випадку обмеження права власності ТОВ «Технічно-експертний центр» відбулося на підставі судового рішення, тобто у спосіб, передбачений законом.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 132, 174, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Технічно-експертний центр» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою від 11.07.2022 слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва (справа № 761/12463/22, провадження № 1-кс/761/6938/2022) на грошові кошти ТОВ «Технічно-експертний центр» (код 39038995), які знаходяться на рахунках, що відкрито у АТ «Таскомбанк» (МФО 339500), відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1