Постанова

від 11.09.2022 по справі 753/18098/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/6072/2022

Справа 753/18098/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 вересня2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва, ухвалене у складі судді Лужецької О.Р. в м. Київ 12 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське спеціальне житлово-експлуатаційне сервісне підприємство" про стягнення коштів,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення коштів, просив стягнути з відповідача на свою користь суму надмірно отриманих грошових коштів у розмірі 6070,47 грн.

Позов мотивував тим, що він відноситься до категорії пільговиків на підставі ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", і 28 січня 2016 року уклав договір з відповідачем з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, згідно ж п. 6 якого плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за показаннями згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Абзацом 2 п. 14 Правил передбачено, що показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 573 був затверджений Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, який визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики, для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлового-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, та механізм надання громадянам у грошовій формі пільг.

Згідно із п. 7 Порядку виплата розрахункової суми пільги здійснюється у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Мінсоцполітики в АТ "Ощадбанк". За заявою пільговика, поданою структурному підрозділу з питань соціального захисту населення до 15 жовтня (15 травня), у якій зазначаються виплатні реквізити, виплата пільги здійснюється у грошовій готівковій формі з початку опалювального (неопалювального) сезону. У заяві також зазначається бажання пільговика щодо подальшого використання залишків коштів в його обліковому записі: продовження розрахунків АТ "Ощадбанк" з управителями, об`єднаннями, виконавцями комунальних послуг до їх повного використання або їх виплата пільговику після 01 червня.

Абзацем 6 п. 8 Порядку передбачено, що за отриманням інформації про операції, здійснені за обліковим записом пільговика щодо перерахування коштів управителям, об`єднанням, виконавцям комунальних послуг, пільговики звертаються до АТ "Ощадбанк".

Вказував, що ним від АТ "Ощадбанк" отримана інформація у вигляді витягів з рахунку про операції щодо перерахування коштів відповідачу за період з січня 2020 року по липень 2020 року, відповідно до яких відповідач подавав неправдиву інформацію щодо послуг з центрального водопостачання та центрального водовідведення.

Так, за січень відповідач зазначає за послуги водопостачання 261,06 грн. (в платіжці 87,02 грн.), за послуги водовідведення 98,04 грн. (в платіжці 32,68 грн.) та отримує 359,1 грн., на 239,40 грн. більше. За лютий 2020 року сума за водопостачання та сума за водовідведення відповідачем заявлено по 1606,82 грн. за кожну послугу та отримано 3213,24 грн. (в платіжці за водопостачання 87,02 грн., за водовідведення 32,68 грн.), що на 3093,54 грн. більше. В березні 2020 року відповідач зазначає за послуги водопостачання 4900,50грн. (в платіжці 87,02 грн.), а отримує 1749,42 грн., що на 1716,74 грн. більше. В квітні 2020 року відповідач зазначає за послуги водопостачання 5739,52 грн. (в платіжці 87,02 грн.), а отримує 506,37 грн., що на 419,35 грн. більше. В червні відповідач за послуги водовідведення зазначає 7417,56 грн., а отримує 365,45 грн., що на 332,77 грн. більше. В липні відповідач за послуги водопостачання зазначає 3479,72 грн. (в платіжці 87,02 грн.), а отримує 301,35 грн. Тобто, своїми незаконними діями відповідач привласнив кошти на загальну суму 6070,47 грн.

Абзацем 8 п. 9 Порядку передбачено, що на кінець календарного/бюджетного року залишки коштів, що обліковуються на рахунку для виплати пільг за обліковими записами пільговиків, не повертаються до державного бюджету, а, як зазначено у абзаці 3 п. 7 Порядку, виплачуються пільговику після 01 червня на підставі поданої пільговиком заяви. Надмірно отримані відповідачем кошти у розмірі 6070,47 грн. є залишками, які він не зміг отримати. В серпні 2020 року він звертався з заявою до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації для вжиття відповідних заходів до відповідача щодо привласнення ним коштів. Листом від 03 серпня 2020 року УПСЗН повідомило його, що він повинен звертатись до відповідача. Однак, звернення до відповідача є неможливим, оскільки за місцем їх реєстрації відсутній навіть офіс, а зв`язок відбувається через групу, створену у Viber.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2021 року в позові відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2021 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що 28 січня 2010 року з ТОВ "Українське спеціальне житлово-експлуатаційне сервісне підприємство" укладались два договори: договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, та договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Так як відповідач є єдиним виконавцем послуг як з утримання будинків, так і з надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, то він вважав, що і договори від 28 січня 2010 року є ідентичними за змістом, тому помилково надав договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Пунктом 6 ч. 2 ст. 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції. З огляду на вищевикладене позивач просив визнати поважною причину неподання договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та долучити його до матеріалів справи.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону відповідає.

Відмовляючи ОСОБА_1 в позові про стягнення надмірно отриманих коштів, суд першої інстанції виходив із того, що належних доказів надання відповідачем послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та привласнення ним надмірно сплачених коштів у розмірі 6070,47 грн. за вказані послуги позивачем не надано та не встановлено судом в ході розгляду справи, крім того, відсутні докази неправомірного нарахування відповідачем сум за надані житлово-комунальні послуги.

Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни згідно посвідчення, виданого 01 квітня 2013 року (а. с. 4).

На а. с. 5 - 9 знаходиться надана позивачем копія договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 28 січня 2010 року, укладеного ОСОБА_1 з ТОВ "Українське спеціальне житлово-експлуатаційне сервісне підприємство", предметом даного договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_1 , а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

На а. с. 10 знаходиться копія рахунку-повідомлення станом на 01 жовтня 2019 року ТОВ "Укрспецжитлосервісексплуатація" за утримання будинків та прибудинкових територій, централізоване постачання холодної води та водовідведення на суму 65,27 грн., централізоване водовідведення гарячої води на суму 0,00 грн.

На а. с. 11 знаходиться копія рахунку-повідомлення станом на 01 листопада 2019 року ТОВ "Укрспецжитлосервісексплуатація" за утримання будинків та прибудинкових територій, централізоване постачання холодної води та водовідведення на суму 130,54 грн., централізоване водовідведення гарячої води на суму 32,68 грн.

На а. с. 12 знаходиться копія рахунку-повідомлення станом на 01 грудня 2019 року ТОВ "Укрспецжитлосервісексплуатація" за утримання будинків та прибудинкових територій, централізоване постачання холодної води та водовідведення на суму 87,02 грн., централізоване водовідведення гарячої води на суму 32,68 грн.

На а. с. 13 знаходиться копія рахунку-повідомлення станом на 01 січня 2020 року ТОВ "Укрспецжитлосервісексплуатація" за утримання будинків та прибудинкових територій, централізоване постачання холодної води та водовідведення на суму 174,04 грн., централізоване водовідведення гарячої води на суму 65,36 грн.

На а. с. 14 знаходиться копія рахунку-повідомлення станом на 01 лютого 2020 року ТОВ "Укрспецжитлосервісексплуатація" за утримання будинків та прибудинкових територій, централізоване постачання холодної води та водовідведення на суму 261,08 грн., централізоване водовідведення гарячої води на суму 98,04 грн.

На а. с. 15 знаходиться копія рахунку-повідомлення станом на 01 березня 2020 року ТОВ "Укрспецжитлосервісексплуатація" за утримання будинків та прибудинкових територій, централізоване постачання холодної води та водовідведення на суму 228,38 грн., централізоване водовідведення гарячої води на суму 130,72 грн.

На а. с. 16 знаходиться копія рахунку-повідомлення станом на 01 квітня 2020 року ТОВ "Укрспецжитлосервісексплуатація" за утримання будинків та прибудинкових територій, централізоване постачання холодної води та водовідведення на суму 315,40 грн., централізоване водовідведення гарячої води на суму 163,40 грн.

На а. с. 17 знаходиться копія рахунку-повідомлення станом на 01 травня 2020 року ТОВ "Укрспецжитлосервісексплуатація" за утримання будинків та прибудинкових територій, централізоване постачання холодної води та водовідведення на суму 402,42 грн., централізоване водовідведення гарячої води на суму 196,08 грн.

На а. с. 18 знаходиться копія рахунку-повідомлення станом на 01 червня 2020 року ТОВ "Укрспецжитлосервісексплуатація" за утримання будинків та прибудинкових територій, централізоване постачання холодної води та водовідведення на суму 489,44 грн., централізоване водовідведення гарячої води на суму 228,76 грн.

На а. с. 19 знаходиться копія рахунку-повідомлення станом на 01 липня 2020 року ТОВ "Укрспецжитлосервісексплуатація" за утримання будинків та прибудинкових територій, централізоване постачання холодної води та водовідведення на суму 576,46 грн., централізоване водовідведення гарячої води на суму 261,44 грн.

На а. с. 20 знаходяться копії квитанції ПриватБанку, згідно яких ОСОБА_1 здійснено сплату за постачання холодної води та водовідведення в грудні 2020 року в сумі 119,70 грн. за лічильником.

На а. с. 21 - 27 знаходиться копія електронного листа, надіслана від імені ОСОБА_2 на електронну адресу ОСОБА_1 30 грудня 2020 року.

03 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до УПСЗН в Дарницькому районі м. Києва з заявою, в якій просив допомоги в поверненні йому коштів від ТОВ "Українське спеціальне житлово-експлуатаційне сервісне підприємство" на рахунок в сумі 6101,90 грн. (а. с. 28).

Листом від 03 серпня 2020 року УПСЗН в Дарницькому районі м. Києва повідомило ОСОБА_1 , що п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування" встановлені соціальні нормативи, в межах яких держава надає громадянам пільги або субсидії на оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, а саме для користування послугами з централізованого водопостачання - 2 куб.м. холодної води на одну особу на місяць за наявності послуги з постачання гарячої води; повідомлено, що за отриманням інформації щодо структури тарифу по послузі з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, про спожиті послуги, нараховані суми за послуги, розмір заборгованості (переплати) заявник може отримати, звернувшись до товариства ТОВ "Українське спеціальне житлово-експлуатаційне сервісне підприємство" (а. с. 29 - 30).

На а. с. 38 знаходиться витяг з ЄДРПОУ відносно ТОВ "Українське спеціальне житлово-експлуатаційне сервісне підприємство", код ЄДРПОУ 34818413, основним видом діяльності якого є комплексне обслуговування об`єктів.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Крім того, до апеляційної скарги надано нові докази, а саме копію договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, укладеного 28 січня 2010 року ОСОБА_1 з ТОВ "Українське спеціальне житлово-експлуатаційне сервісне підприємство".

Згідно з ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому апеляційний суд враховує правові висновки Верховного Суду в постанові від 19 травня 2021 року в справі № 488/1449/16-ц (провадження № 61-9308св20), а саме, встановивши, що суд апеляційної інстанції, змінюючи законне і обгрунтоване рішення суду першої інстанції щодо розміру заборгованості, аргументував свою позицію тим, що розмір нарахованої банком заборгованості за процентами розраховано з застосуванням збільшеної процентної ставки, що не було передбачено умовами, які були узгоджені на час підписання довідок про умови кредитування від 20 вересня 2010 року та 12 січня 2011 року. Однак, до позовної заяви банк відповідних довідок не додавав, не приєднував в якості доказу під час розгляду справи в суді першої інстанції, подавши їх лише на стадії апеляційного перегляду справи. У порушення вимог статті 367 ЦПК України позивач не надав доказів неможливості подання зазначених довідок про умови кредитування до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, тому апеляційний суд не мав процесуальних повноважень приймати вказані докази та вирішувати справу з посиланням на ці довідки. Безпідставно змінивши законне й обгрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд допустив помилку в застосуванні процесуального та матеріального закону.

Виходячи з викладеного, оскільки розгляд справи на підставі доказів, які не надавалися до суду першої інстанції, суперечить принципу диспозитивності цивільного судочинства, та оскільки позивачем не надано докази неможливості подання нових доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, суд апеляційної інстанції на підставі ч. 3 ст. 367 ЦПК України позбавлений процесуальної можливості прийняти зазначені документи як належні та допустимі докази та надати їм відповідну оцінку.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 373 затверджено Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, який визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, та механізм надання громадянам у грошовій формі рядку пільг, в тому числі комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно п. 7 Порядку виплата розрахованої суми пільги здійснюється у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Мінсоцполітики в АТ "Ощадбанк" на підставі укладеного між Мінсоцполітики та АТ "Ощадбанк" договору (далі - рахунок для виплати пільг).

За заявою пільговика, поданою структурному підрозділу з питань соціального захисту населення до 15 жовтня (15 травня), у якій зазначаються виплатні реквізити, виплата пільги здійснюється у грошовій готівковій формі з початку опалювального (неопалювального) сезону.

У заяві також зазначається бажання пільговика щодо подальшого використання залишків коштів в його обліковому записі: продовження розрахунків АТ "Ощадбанк" з управителями, об`єднаннями, виконавцями комунальних послуг до їх повного використання або їх виплата пільговику після 1 червня.

Згідно п. 8 Порядку за отриманням інформації про операції, здійснені за обліковим записом пільговика щодо перерахування коштів управителям, об`єднанням, виконавцям комунальних послуг, пільговики звертаються до АТ "Ощадбанк". Інформація надається в порядку, визначеному АТ "Ощадбанк".

Згідно п. 9 Порядку АТ "Ощадбанк" веде у відповідних автоматизованих системах обліку банку персоніфікований облік пільговиків та коштів, які надходять на рахунок для виплати пільг, в розрізі кожного пільговика (далі - облікові записи пільговиків). На кінець календарного/бюджетного року залишки коштів, що обліковуються на рахунку для виплати пільг за обліковими записами пільговиків, не повертаються до державного бюджету.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є зокрема змагальність сторін та диспозитивність.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Стаття 80 ЦПК України передбачає достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, за змістом цих норм процесуального права сторона справи зобов`язана та має право довести обставини, на які вона посилається на підставі доказів, які вона надає самостійно або за допомогою суду.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач як на підставу своїх вимог посилався на укладення ним договору з ТОВ "Українське спеціальне житлово-експлуатаційне сервісне підприємство" про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, і що згідно інформації, отриманої ним з АТ "Ощадбанк", відповідач повідомляв неправдиву інформацію щодо послуг з центрального водовідведення та центрального водопостачання, в результаті своїх незаконних дій привласнивши кошти на загальну суму 6070,47 грн., що вважається залишками в розумінні Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, які позивач як пільговик не зміг отримати в порядку, визначеному абз. 3 п. 7 Порядку на підставі поданої пільговиком заяви.

Також суд першої інстанції встановив, що на підтвердження обставин, на які позивач посилався в позові, ОСОБА_1 до позову додано копію договору, укладеного ним з ТОВ "Українське спеціальне житлово-експлуатаційне сервісне підприємство" про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з якого не вбачається надання відповідачем послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, і будь-які докази надання відповідачем ОСОБА_1 послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в матеріалах справи відсутні.

Апеляційний суд погоджується з даними висновками та звертає увагу, що згідно рахунків-повідомлень на оплату комунальних послуг за адресою АДРЕСА_2 , наявних в матеріалах справи, отримувачем платежу є ТОВ "Укрспецжитлосервісексплуатація", і позивачем не доведено, що дана юридична особа і ТОВ "Українське спеціальне житлово-експлуатаційне сервісне підприємство", залучене до участі в справі як відповідач, є однією і тією ж юридичною особою.

Враховуючи наведене, є обгрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність в матеріалах справи доказів неправомірного нарахування відповідачем сум за надані житлово-комунальні послуги.

Крім того, судом першої інстанції в результаті повного і всебічного дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, у їх сукупності, не встановлено обставин привласнення відповідачем надмірно сплачених коштів в розмірі 6070,47 грн. за послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Апеляційний суд враховує, що на а. с. 21 - 27 наявні копії електронних листів, направлених від імені ОСОБА_2 з адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому міститься інформація щодо ОСОБА_1 , зокрема персональні дані, інформація про пільги, перелік житлових і комунальних послуг, відомості по обліковому запису.

Разом із тим даний лист не містить інформацію, що входить до предмету доказування, щодо передачі ТОВ "Українське спеціальне житлово-експлуатаційне сервісне підприємство" або іншим виконавцем комунальних послуг неправдивої інформації щодо цих послуг, крім того, лист направлений фізичною особою ОСОБА_2 без зазначення та відповідних доказів, що дана особа була уповноважена АТ "Ощадбанк", відтак відомості, які містяться в даному листі, не можна вважати такими, що походять від офіційного джерела.

Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог стало підставою для вмотивованого висновку суду про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, адже зазначені позивачем обставини ґрунтуються на припущеннях.

Повторне викладення позивачем в апеляційній скарзі обставин, на які він посилався в позовній заяві, не становить підставу для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції позивач не був позбавлений можливості доводити перед судом переконливість своїх доводів, надавши до позовної заяви відповідні докази, однак зазначеною процесуальною можливістю не скористався.

Висновок суду по суті вирішеного спору є правильним, законним та обгрунтованим, підтверджується матеріалами справи та не спростований позивачем належним чином.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів та відхиляються апеляційним судом.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обгрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, зводяться до переоцінки доказів, яким було надано належної оцінки судом, і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 7, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді : Кашперська Т.Ц.

Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.