Ухвала

від 08.09.2022 по справі 640/34967/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/34967/21

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

09 вересня 2022 року м. Київ

Суддя-доповідач Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьмишина О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Депс ЮА» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2022 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач-1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.

Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України), з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

При цьому, у пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, судовий збір за подання позову до адміністративного суду складає 2270,00 грн, а, отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 2270,00*150%=3405,00 грн.

Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було, але подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивовано тим, що апелянт наразі не має фінансової спроможності сплатити судовий збір.

Ознайомившись із клопотанням апелянта про відстрочення сплати судового збору, суддя-доповідач приходить до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Разом з тим, доводи апелянта щодо необхідності відстрочення сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для задоволення поданого ним клопотання.

В частині тверджень апелянта стосовно неспроможності сплати судового збору у зв`язку із військовим вторгенням російської федерації на територію України слід зазначити, що такі є безпідставними, позаяк апелянтом не надано жодних доказів та не висловлено доводів стосовно взаємозв`язку воєнного стану із скороченням обсягу бюджетних асигнувань, які призначені для сплати судового збору, апелянту, як суб`єкту владних повноважень. Також відсутні докази спрямування таких бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на потреби Збройних сил України або інших військових формувань, які протистоять військовій агресії російської федерації проти України.

Таким чином, апелянту необхідно усунути вказаний недолік, сплатити судовий збір та надати докази такої сплати.

Клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження буде розглянуто під час відкриття провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 133, 169, 295, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суддя-доповідач,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору, - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без руху.

Надати апелянту десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина