Ухвала

від 11.09.2022 по справі 140/13101/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

12 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/13101/21 пров. № А/857/10403/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Кухтея Р. В.суддів -Носа С. П. Шевчук С. М.

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року у справі № 140/13101/21 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-АВТОГРУП" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України та несплатою судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 26 липня 2022 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та про поновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання мотивоване неможливістю сплати судового збору за подання апеляційної скарги у строк, визначений в ухвалі суду від 22.07.2022.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що як і при початковому поданні апеляційної скарги, так і вдруге був позбавлений можливості своєчасно усунути недоліки апеляційної скарги, а тому строк пропущено через відсутність коштів для сплати судового збору та запровадження воєнного стану.

Колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню в разі подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, в інших випадках - суд повинен надати скаржнику можливість надати заяву про поновлення строку, якщо така не подавалась, або навести інші підстави для поновлення строку, яким судом має бути надана оцінка щодо поважності, після чого апеляційний суд вирішує питання щодо наявності або відсутності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Самих по собі посилань на обставини, пов`язані з неналежним фінансуванням державної установи чи організації чи відсутністю таких коштів взагалі, недостатньо для підтвердження поважності причин пропуску строку. Відповідач, маючи намір реалізації наданого йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків, що також передбачає частина друга статті 49 КАС України.

Відсутність коштів на сплату судового збору не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Відповідна процедура виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом була запроваджена і встановлена державою в особі законодавця, тому виходячи з принципу «належного урядування» наслідки недотримання державою самостійно встановлених нею правил та обов`язків не можуть впливати на добросовісного платника податків.

Усталеною є судова практика Верховного Суду (справи № 806/2321/16, №826/24448/15, №806/2950/15, №200/11691/19-а, № 405/7262/17, №1440/1822/18, №0840/3465/18 та низці інших) щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Колегія судів зазначає, що у скаржника було достатьо час для виконання вимог ухвали при залишення апеляційної скарги без руху.

Крім того, скаржником проігноровано вимоги ухвали без руху від 22.07.2022 та не наведено доводів щодо об`єктивних перешкод, з яких звернення з апеляційною скаргою стало можливим лише 08.07.2022. Також, не вказано дату отримання ухвали про повернення апеляційної скарги. що свідчить про зловживання процесуальними правами.

З приводу покликання апелянта на запровадження воєнного стану як на підставу на поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає, що введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку, якщо це пов`язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію. Таких конкретних причин відповідач не наводить, як і не надає доказів, які б вказували на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Крім того, не доведено, що між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану є безпосередній, прямий, причинний зв`язок.

Щодо продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, колегія суддів зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до порушення розумного строку розгляду адміністративної справи, затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, що відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу.

На переконання колегії суддів у скаржника було достатьо часу для сплати судового збору.

Разом з тим, Головним управлінням ДПС у Львівській області не виконано вимог ухвали апеляційного суду від 22.07.2022 в частині заявлення обгрунтованого клопотання/заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вказані у клопотанні підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тому в задоволенні такого слід відмовити.

Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року у справі № 140/13101/21 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-АВТОГРУП" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук