Ухвала

від 07.09.2022 по справі 953/4178/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/4178/22 Номер провадження 11-сс/814/989/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12022220000000320 від 24.06.2022 за апеляційними скаргами підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 26 липня 2022 року,

встановила:

Цією ухвалою клопотання слідчого задоволено та

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області, громадянину України, українцю, з середньою освітою, маючому на утриманні 4 малолітніх /неповнолітніх дітей, працюючому начальником цеху у ВТО "САН-ЛЕД", зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , не судимому,

підозрюваному за чч.1 ст. 111-2 КК України,

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 23 вересня 2022 включно, без визначення застави.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 підозрюється у тому, що він, будучи громадянином України, перебуваючи на посаді начальника цеху товариства з обмеженою відповідальністю "САН-ЛЕД", код ЄДРПОУ 42499463, у період часу з 10.03.2022 по 17.04.2022, більш точний час встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 год. 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, перебуваючи у с. Руська Лозова Харківського району Харківської області, маючи умисел на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдання шкоди Україні та реалізуючи його, вступив в злочинну змову з окупаційними військами російської федерації.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у період часу з 15.04.2022 по 17.04.2022, більш точний час встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_8 будучи громадянином України, перебуваючи на посаді начальника цеху товариства з обмеженою відповідальністю "САН-ЛЕД", код ЄДРПОУ 42499463, знаходячись на території с. Руська Лозова Харківського району Харківської області, зі своїх особистих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи надати допомогу державі-агресору та її збройним формуванням з метою завдання шкоди Україні, достовірно знаючи, що на території підприємства ТОВ "САН-ЛЕД", розташованого за адресою: вул. Польова, будинок, 14-Б, с. Руська Лозова, Харківський район, Харківська область знаходяться транспортні засоби, призначені для вантажних та пасажирських перевезень, а власники та керівництво ТОВ "САН-ЛЕД" виїхали з населеного пункту та не контролюють обстановку щодо матеріальних ресурсів вказаного підприємства, вирішив добровільно передати представникам збройних формувань держави - агресора російської федерації матеріальні ресурси, що перебували у віданні ТОВ "САН-ЛЕД" код ЄДРПОУ 42499463.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у період часу з 15.04.2022 по 17.04.2022, більш точний час встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_8 , розуміючи, що для передачі транспортних засобів з території ТОВ "САН-ЛЕД" збройних формувань держави - агресора російської федерації, необхідно привести їх у належний справний технічний стан, не маючи необхідних знань та навичок, вирішив залучити ОСОБА_10 , достовірно знаючи, що останній працював на вищевказаному підприємстві на посаді водія трактора та володіє необхідними навичками поводження з транспортними засобами. Реалізуючи злочинний умисел спрямований на підтримку держави агресора РФ, 17.04.2022, близько 10:00 години, ОСОБА_8 прибув за місцем мешкання ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_3 , де погрожуючи ОСОБА_10 засобами впливу з боку збройних формувань держави - агресора російської федерації, знаючи, що сім`я останнього перебуваю в населеному пункті під окупацією вказаних збройних формувань, змусив ОСОБА_10 надати допомогу ОСОБА_8 у приведенні у справний стан транспортних засобів ТОВ "САН-ЛЕД" для подальшої передачі цих матеріальних ресурсів збройних формувань держави - агресора російської федерації. Цього ж дня, приблизно о 10:30 години, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_10 проникли на територію ТОВ "САН-ЛЕД" за адресою: вул. Польова, 14-Б, селище Руська Лозова, Харківського району, Харківської області, де заволодів малогабаритним завантажувачем вилочного типу іноземного виробництва, модель та марка в ході досудового розслідування не встановлено, мікроавтобусом марки Volkswagen темно-червоного кольору, модель та номерний знак в ході досудового розслідування не встановлено та ключами від невстановлених транспортних засобів, які належали ТОВ «САН-ЛЕД». Пізніше, цього ж дня, ОСОБА_8 за допомогою ОСОБА_10 підготували вказані транспортні засоби, перевіривши їх технічний стан, наявність запчастин, палива та перемістили вказані транспортні засоби до вул. Молодіжної в с. Руська Лозова Харківського району Харківської області, де розміщувалось місцеве керівництво збройних формувань держави - агресора Російської Федерації.

Перебуваючи на вказаній місцевості, точного часу не встановлено, але не пізніше 17.04.2022, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на допомогу державі-агресору та її збройним формуванням з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів, добровільно передав представнику збройних формувань держави - агресора Російської Федерації ключі від невстановлених транспортних засобів, мікроавтобус марки Volkswagen темно-червоного кольору, модель та номерний знак в ході досудового розслідування не встановлено та малогабаритний навантажувач вилочного типу іноземного виробництва, модель та марка в ході досудового розслідування не встановлено.

26.07.2022 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України. При цьому вважає недоведеними ризики вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється. Врахував тяжкім можливого покарання, тому дійшов висновку про неможливість більш м`якого запобіжного заходу забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На ухвалу суду підозрюваний подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що суд належним чином не перевірив обґрунтованість підозри ОСОБА_8 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, оскільки зазначає, що всі дії ОСОБА_8 вчиняв під примусом, до нього застосовували фізичне та психологічне насилля.

Вважає, що дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковано не правильно.

Не враховано дані щодо ОСОБА_8 , відсутність судимостей, позитивну характеристику, наявність на утриманні дітей, на початок війни мав роботу.

Крім цього, зазначає про відсутність будь-яких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та вважає, що тяжкість покарання не може бути єдиним виправданням тримання під вартою.

Інші учасники ухвалу не оскаржували.

Заслухавши доповідача, підозрюваного та його захисника в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

На підставі ч.4 ст.176, ст.177 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 цього Кодексу.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, як того вимагають приписи ст.178 КПК України та всупереч твердженням апелянта.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість підозри є непереконливими.

З огляду на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п.175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, про наявність обґрунтованої підозри свідчать, зокрема, дані відображені в протоколах: допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та інших матеріалів досудового розслідування, які додані до клопотання.

Більше того, обґрунтованість підозри підтверджують показаннями самого підозрюваного, який не спростовує сам факт події.

Твердження захисника про необхідність зміни кваліфікації дій ОСОБА_8 колегією суддів на даному етапі не вирішується, оскільки під час досудового розслідування слідчий суддя неправі вирішувати такі питання, так як вказане повинно оцінюватись судом при розгляді кримінального провадження по суті.

Більше того, досудове розслідування не завершено та слідчий чи прокурор можуть самостійно змінити кваліфікацію злочину.

Також слідчий суддя, всупереч доводам захисника, належним чином мотивував наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 цього Кодексу, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на потерпілу та свідків, з огляду на досліджені в судовому засіданні докази. Та обґрунтовано вказав про відсутність інших ризиків, на які вказується в клопотанні про обрання запобіжного заходу.

Про наявність вказаних ризиків свідчить те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 10 до 12 років, вчинив злочин проти основ національної безпеки України. При цьому, суд обґрунтовано послався на можливе покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, оскільки відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків.

Тому слідчий суддя дійшов правильного висновку, що інші, більш м`які запобіжні заходи на даному етапі досудового розслідування не здатні забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Будь-яких даних про неможливість ОСОБА_8 перебувати під вартою через стан здоров`я матеріали провадження не містять та стороною захисту не надано.

Колегія суддів враховує позитивні характеристики ОСОБА_8 , наявність сім`ї та роботи, проте вказані обставини не спростовують висновку суду про неможливість запобігти ризиків, передбачених п.1, п.3 ч.1 ст.177 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу менш суворого, ніж обраний слідчим суддею.

Отже, висновки слідчого судді про наявність підстав для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні обставинах, а саме рішення прийняте у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

З огляду на вказане, апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційні скаргипідозрюваного ОСОБА_8 та йогозахисника адвоката ОСОБА_9 залишити беззадоволення,а ухвалуслідчого суддіКиївського районногосуду м.Харкова від26липня 2022року щодо ОСОБА_8 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_18