Рішення

від 12.09.2022 по справі 591/1135/22

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/1135/22

Провадження № 2/591/1489/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2022 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гончаренко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №591/1135/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , до Колективного управління механізації будівництва (УМБ) Об`єднання «Сумиоблагробуд», ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернувся до суду із позовом, мотивуючи вимоги тим, що 12.12.2019 під час виконання своїх трудових обов?язків загинув ОСОБА_6 , який працював на посаді муляра в КУМБО «Сумиоблагробуд». На будівельному майданчику не було дотримано вимоги нормативно-правових актів з охорони праці та посадових інструкцій. Дії (бездіяльність) головного інженера підприємства ОСОБА_5 перебувають у причинному зв?язку з настанням нещасного випадку на виробництві. ОСОБА_7 було пред?явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України. Потерпілими було визнано ОСОБА_1 (мати загиблого), ОСОБА_2 (батько хагиблого), ОСОБА_4 (донька загиблого). Ухвалою суду від 08.10.2021 було закрито кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто за нереабілітуючими обставинами.

Діями відповідачів позивачам, які є батьками загиблого та його колишньою дружиною, що діє в інтересах доньки загиблого, заподіяна майнова та моральна шкода. Майнова шкода пов?язана з придбанням ліків, лікуванням внаслідок перенесеної психоемоційної травми, оплати витрат, пов?язаних із похованням загиблого. А також моральна шкода, яка полягала у моральних стражданнях, пов?язаних із загибеллю близької особи. Розмір моральної шкоди підтверджений висновком судово-психологічної експертизи.

Просять стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 5033,90 грн, моральну шкоду в розмірі 2106000,00 грн; на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 23402,00 грн, моральну шкоду в розмірі 2106000,00 грн; на користь ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , матеріальну шкоду в розмірі 4310,20 грн, моральну шкоду в розмірі 2106000,00 грн.

Ухвалою суду від 06.05.2022 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 07.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивачі не з`явились, надали до суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Щодо винесення заочного рішення не заперечили.

Відповідачі на неодноразові виклики на підготовче засідання та в судове засідання не з`явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом направлення судових повісток та розміщення оголошення на офіційному сайті. Письмового відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань до суду не надано.

З урахуванням приписів статей 223, 280 ЦПК України суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутність відповідачів в порядку заочного провадження.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_6 (а.с. 137 т. 2 матеріалів справи №591/6594/20).)

ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_6 , а ОСОБА_3 - її матір?ю. Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 був розірваний 29.11.2016 за рішенням Зарічного районного суду м. Суми у справі №591/3909/16-ц (а.с. 25, а.с. 157 т. 2 матеріалів справи №591/6594/20).).

Актом №1 спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, який складений 29 квітня 2020 року, встановлено, що 19.12.2019 під час виконання робіт на підприємстві КУМБ Об?єднання «Сумиоблагробуд» стався нещасний випадок з муляром підприємства - ОСОБА_6 , внаслідок якого він загинув. Нещасний випадок із смертельним наслідком стався із потерпілим ОСОБА_6 під час виконання ним своїх трудових обов?язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства, перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння. Нещасний випадок визнано таким, що пов?язаний із виробництвом.

Особою, яка допустила порушення вимог законодавства з охорони праці згідно з актом вказано ОСОБА_5 - головного інженера КУМБ Об?єднання «Облагробуд», яким порушено вимоги нормативних та локальних актів, оскільки він не забезпечив встановлення на робочому місці муляра, який виконував роботи на висоті, у місцях, де неможливо встановити огороді, застосування страхувальних канатів, передбачених проектом виконання робіт, неналежним чином контролював працівника, унаслідок чого останній перебував у нетверезому стані на робочому місці та виконував роботи на висоті, не подав подання директору підприємства про призначення бригадира за відсутністю його на робочому місці.

Також особою, яка допустила порушення вимог законодавства з охорони праці визначено ОСОБА_6 , який виконував роботи на висоті в стані алкогольного сп?яніння, не подбавши про особисту безпеку, не закріпившись стропом запобіжного пояса за опору при виконанні робіт; ОСОБА_8 - директора підприємства, який не забезпечив дотримання норм і правил охорони праці на будівництві своїми працівниками; ОСОБА_9 , інженера з охорони праці, яка неналежно організувала проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, неналежно здійснювала контроль за дотриманням працівниками вимог законодавства у сфері охорони праці (а.с. 1-16 т. 2 матеріалів справи №591/6594/20)

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-технічної експертизи в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності №1251 від 15.09.2020 муляр КУМБ об?єднання «Сумиоблагробуд» ОСОБА_6 отримував 012.10.2018 каску, жилет та ремінь безпеки. Конструкція механізму під час виконання муляром ОСОБА_6 12.12.2019 робіт відповідала правилам охорони праці та безпеки життєдіяльності і проекту виконання робіт. Дії головного інженера підприємства ОСОБА_5 перебувають у причинному зв?язку з настанням нещасного випадку з муляром ОСОБА_6 12.12.2019, а саме: головний інженер ОСОБА_5 12.12.2019, будучи відповідальним керівником робіт та відповідальним виконавцем робіт, не контролював дотримання безпечних методів виконання роботи муляром ОСОБА_6 ( ОСОБА_5 знаходився переважно внизу і періодично підіймався на місце проведення робіт на 10 поверсі новобудови). Муляр ОСОБА_6 виконував роботи поблизу неогороджених перепадів на висоті на 1.3м і більше, не пристебнувшись страхувальним запобіжним поясом до надійної конструкції (в даному випадку металева петля залізобетонної плити) та перебував в стані алкогольного сп?яніння (а.с. 200-217 т. 2 матеріалів справи №591/6594/20)

За фактом вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України було відкрито кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12019200440003727. Потерпілими у ньому визнані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 (а.с. 1-18 т. 1 матеріалів справи №591/6594/20).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 08.10.2021 закрито кримінальне провадження у справі №591/6594/20 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України (після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України) (а.с. 16-19 т. 4 матеріалів справи №591/6594/20). За результатами апеляційного перегляду вказана ухвала постановою Сумського апеляційного суду від 10.01.2022 залишена без змін (а.с. 79-81 т. 4 матеріалів справи №591/6594/20)

Витрати ОСОБА_2 , які пов?язані з похованням сина, становлять 23402 грн., що підтверджується квитанціями та чеками, а також довідкою Тернівської селищної ради Недригайлівського району (а.с. 46-51 т. 1 матеріалів справи №591/6594/20 ).

У зв?язку зі смертю сина ОСОБА_10 23.12.2019 звертався до лікаря - невролога, йому було призначено лікування (а.с. 111 т. 2 матеріалів справи №591/6594/20)

У зв?язку зі смертю сина ОСОБА_10 23.12.2019 зверталася до лікаря - невролога, їй було призначено лікування, у період з 17.02.2020 по 26.02.2020 перебувала на стаціонарному лікуванні (а.с. 131 т. 2 матеріалів справи №591/6594/20)

У грудні 2019 року - лютому 2020 року ОСОБА_1 придбано ліків та оплачено вартість послуг лікарів на загальну суму 5033,90 грн. (а.с. 63-64 т. 1 матеріалів справи №591/6594/20).

У період з грудня 2019 по вересень 2020 року для ОСОБА_4 придбано ліків та оплачено вартість лікарських послуг на загальну суму 4310,20 грн. (а.с. 76-82 матеріалів справи №591/6594/20).

Відповідно до висновку №1252/1261/1262 від 23.09.2020 за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи ситуація, пов?язана із загибеллю 12.12.2019 ОСОБА_6 на виробництві, є психотравмувальною для матері загиблого ОСОБА_1 , батька загиблого ОСОБА_2 , доньки загиблого - ОСОБА_4 . Вказаним особам спричинені моральні страждання (моральна шкода). Психічні (моральні) страждання, яких зазнають ці особи з огляду на їх інтенсивність, тривалість дії та незворотність наслідків для життєдіяльності є суттєвими. Моральні страждання, завдані вказаним особам, є психологічною підставою для вирішення питання про відшкодування їм моральної шкоди. Орієнтовний розмір відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок трагічної загибелі ОСОБА_6 складає 324 розмірів мінімальної заробітної плати кожному з потерпілих (а.с. 158-185 т. 2 матеріалів справи №591/6594/20).

Статтею 3 Конституції України передбачено, що Людина , її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці, відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Частиною 3 ст.13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Частинами 3 та 4 статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи виникає у зв`язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров`я або смерть фізичної особи.

Позивачі ставлять питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної їм смертю сина та батька, тому право на відшкодування зазначеної шкоди виникло у позивачів на підставі ч. 2 ст. 1168 ЦК України, яка передбачає відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи членам її сім`ї.

Між смертю ОСОБА_6 , який працював на підприємстві відповідача та нещасним випадком, що стався з ним на виробництві, наявний причинний зв`язок, що встановлено актом спеціального розслідування та цей випадок визнано таким, що пов?язаний із виробництвом.

Судом встановлено, що позивачам заподіяно моральну шкоду, оскільки в результаті нещасного випадку на виробництві загинув син позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також батько ОСОБА_4 , що призвело до хвилювань та моральних страждань цих осіб.

В даному випадку факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказування іншими засобами доказування. Факт моральних страждань у зв`язку зі смертю, навряд чи потрібно доводити за допомогою якихось спеціальних засобів доказування. Доведення наявності цих страждань, саме по собі, полягає у засадничих поняттях людяності та розумінні основ людського життя, яке державою Україна визнається найвищою соціальною цінністю.

Вказане передбачає право позивачів, як батьків, а також колишньої дружини померлого, яка діє в інтересах їх спільної доньки, на відшкодування ним майнової та моральної шкоди. Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які регулюють відшкодування шкоди.

Враховуючи викладене, а також відсутність заперечень відповідачів щодо підстав позову, суд визнає, що наявні підстави для відшкодування позивачам майнової та моральної шкоди, яка була заподіяна внаслідок нещасного випадку на виробництві, що спричинив смерть ОСОБА_6 .

Відносно особи, яка повинна відшкодовувати заподіяну шкоду, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 1172 ЦК Ураїни передбачено, що юридична чи фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов?язків.

Відповідно до 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» За моральну немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132-134 КЗпП).

Позов заявлено до двох відповідачів - КУМБ об?єднання «Сумиоблагробуд» та головного інженера - ОСОБА_5 , тобто особи, яка є працівником зазначеного підприємства та, перебуваючи з ним у трудових відносинах, вчинила дії (бездіяльність), що заподіяли позивачам шкоду. Відповідно до наведених вище положень закону у даному випадку відповідальність за заподіяну шкоду повинна нести організація, з якою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 перебували у трудових відносинах на час нещасного випадку. Тому заподіяна шкода підлягає стягненню з одного з відповідачів - КУМБ об?єднання «Сумиоблагробуд».

Відносно розміру майнової шкоди, що підлягає стягненню, суд зазначає, що витрати, пов?язані з лікуванням позивачів, а також проведенням поховання, перебувають у прямому причинному зв?язку із нещасним випадком, який стався із сином та батьком позивачів. Такі витрати підтверджені належними доказами. Іншого відповідачами не спростовано. За таких обставин, на користь позивачів підлягає стягненню заподіяна майнова шкода. На користь ОСОБА_1 необхідно стягнути з підприємства 5033,90 грн., на користь ОСОБА_2 - 23402,00 грн., на користь ОСОБА_3 , яка діє в інтересах своєї доньки ОСОБА_12 - 4310,20 грн.

Відносно розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача суд зазначає таке.

Як роз`яснено в пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності та справедливості.

У ч. 3 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

ЄСПЛ вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом («Stankov v. Bulgaria», № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12.07.2007 року).

У рішенні ЄСПЛ в справі «Недайборщ проти РФ» від 01.07.2010 року (скарга № 42255/04) Європейський суд з прав людини у п. 37 зазначив, що заявник не зобов`язаний надавати будь-які докази наявності понесеної ним моральної шкоди.

Так, позивачі втратила сина та батька, його смерть спричинила їм психологічну травму. Смерть ОСОБА_6 однозначно спричинила втрату важливого життєвого зв`язку позивачів, який поновлений бути не може та відповідно завдає довготривалих та глибоких душевних страждань.

Разом із цим, суд зазначає, що висновок судової психологічної експертизи не може бути визнаний як єдиний об`єктивний критерій для визначення розміру моральної шкоди.

Частиною першою, другою статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

З урахуванням наведених норм процесуального права та встановлених фактичних обставин справи, суд вважає, що висновок експертизи, на який посилається позивач, разом із іншими наявними у матеріалах справи доказами, не дає підстав вважати, що заявлений розмір відшкодування моральної шкоди є обґрунтованим, з огляду також на те, що у ньому зазначено про орієнтовний розмір грошової компенсації за завдані страждання, що є оціночним та суб`єктивним критерієм визначення такого розміру експертом.

Крім того, суд зауважує, що нормами Цивільного кодексу України, якими врегульовані питання відшкодування шкоди § 1. Загальні положення про відшкодування шкоди глави 82 ЦК України не визначено проведення обрахування грошового еквіваленту в рахунок відшкодування моральної шкоди виходячи з розмірі мінімальної заробітної плати.

Враховуючи наведене, а також виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості, суд вважає, що справедливою компенсацією перенесених позивачами моральних страждань, пов`язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму їх життя, буде стягнення з відповідача - юридичної особи моральної шкоди у розмірі по 300 000,00 грн. на користь кожного із позивачів, тим самим задовольняючи позов частково.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачі були звільнені від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 5334,15 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 141, 142, 206, 256, 264, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , до Колективного управління механізації будівництва (УМБ) Об`єднання «Сумиоблагробуд», ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи задовольнити частково.

Стягнути з Колективного управління механізації будівництва (УМБ) Об`єднання «Сумиоблагробуд» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 5033,90 грн, моральну шкоду в розмірі 300 000 грн., заподіяну смертю ОСОБА_6 .

Стягнути з Колективного управління механізації будівництва (УМБ) Об`єднання «Сумиоблагробуд» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 23402,00 грн, моральну шкоду в розмірі 300 000 грн заподіяну смертю ОСОБА_6 .

Стягнути з Колективного управління механізації будівництва (УМБ)Об`єднання «Сумиоблагробуд» на користь ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , матеріальну шкоду в розмірі 4310,20 грн, моральну шкоду в розмірі 300 000 грн.

У іншій частині вимог відмовити у зв?язку з необгрунтованістю.

Стягнути з Колективного управління механізації будівництва (УМБ) Об`єднання «Сумиоблагробуд» на користь держави судовий збір у розмірі 5334,15 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Позивач: ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), яка діє в інтересах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Колективне управління механізації будівництва (УМБ) Об`єднання «Сумиоблагробуд», місцезнаходження: бул. Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, код ЄДРПОУ 05454792.

Відповідач: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП суду невідомо.

Повний текст рішення виготовлено 13.09.2022.

Суддя О.О. Ніколаєнко