Ухвала

від 13.09.2022 по справі 720/1676/22

НОВОСЕЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.09.2022

Справа № 720/1676/22

Провадження № 1-кп/720/166/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12022263120000082 від 09 червня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що в липні 2017 року на земельній ділянці належній його неповнолітній доньці ОСОБА_5 , яка перебувала в його користуванні, кадастровий номер 7323089300:01:006:0103, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,1512 га., всупереч вимогам пунктів «а» та «ґ» ч. 1 ст. 96 Земельного Кодексу України, достовірно знаючи про вид цільового призначення земельної ділянки, без відповідних дозвільних документів на проведення робіт та без проведення зміни цільового призначення земельної ділянки зняв ґрунтовий покрив - родючий шар ґрунту, тим самим створив штучну водойму (ставок), площею 0,0676 га.

Використання ОСОБА_4 вказаної вище земельної ділянки, призвело до виведення земельної ділянки із сільськогосподарського обороту та неможливості використання її в подальшому за цільовим призначенням - вирощування сільськогосподарських культур, чим своїми діями порушив вимоги ст. 19, ст. 96, ч. 2 ст. 168. ч. 1 п. «г», «и» ст. 211 Земельного кодексу України та ст. 37 Закону України «Про охорону земель».

Внаслідок самовільного облаштування ОСОБА_4 штучної водойми (ставку) площею 0,0676 га, без зміни цільового призначення земельної ділянки, кадастровий номер 7323089300:01:006:0103, призначеної для ведення особистого селянського господарства, завдано екологічної шкоди (збитків) довкіллю на суму 5215 гривень 46 копійок.

Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 254 КК України, як безгосподарське використання земель, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно нього, у зв`язку із закінченням строків давності.

Суд, вислухавши думку прокурора, який підтримав заявлене обвинуваченим клопотання, вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст.314КПКУкраїни у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст.284КПКУкраїни кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст.285КПКУкраїни особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У зв`язку з тим, що ст. 254 КК України із змінами 19 грудня 2019 року, які вступили в дію 29 грудня 2019 року, має чотири частини і може погіршувати становище обвинуваченого, суд при вирішенні даної справи застосовує ст. 254 КК України (в редакції із змінами за 2017 рік), диспозиція якої є тотожною із диспозицією ч. 1 ст. 254 КК України.

Частиною 2 статті 4 КК України передбачено, що злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Норми ч. 2 ст. 5 КК України вказують, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Відповідно до обвинувального акту інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення за ст. 254 ч. 1 КК України було вчинено в липні 2017 року.

Слід зазначити, що кримінальне правопорушення за ст. 254 КК України станом на липень 2017 року було злочином невеликої тяжкості, а після змін, які набрали чинності 29 грудня 2019 року, кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 254 КК України стало кримінальним проступком, яке передбачає покарання у виді обмеження волі, тому в обох випадках розповсюджується строки давності, передбачені ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України.

Таким чином, із урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України строки давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за ст. 254 ч. 1 КК України закінчилися 31 липня 2020 року.

До аналогічного правового висновку щодо обчислення строків давності по кримінальним правопорушенням за ст. 254 КК України дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 16 березня 2021 року, справа № 742/1669/17, провадження № 51-197км21.

Судом належним чином роз`яснені обвинуваченому підстави та наслідки закриття провадження у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності за закінченням строку давності, безумовної можливості продовження судового розгляду провадження з його вирішенням по суті, останній не заперечував проти закриття провадження з відповідних підстав.

Обвинуваченому роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49КК України не є реабілітуючою обставиною.

Суд приходить до висновку про те, що обвинувачений, розуміючи зміст процесуальних дій, що відбувались під час підготовчого судового засідання, маючи безумовне та гарантоване законодавством право на судовий розгляд провадження та перевірку судом обґрунтованості підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, таким правом не скористався та не заперечував проти закриття провадження з нереабілітуючих підстав.

Обвинувачений заявив, що підстави та наслідки звільнення за ст. 49 КК України йому зрозумілі і просив суд розглянути подане ним клопотання, звільнивши його від кримінальної відповідальності.

Приймаючи до уваги, що з часу вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення і по день розгляду справи минуло більше трьох років, в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про його ухилення від слідства та суду після вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення або про скоєння ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що під час підготовчого судового засідання встановлено наявність законних підстав для закриття провадження зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності за закінченням строку давності.

Одночасно, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті.

Так, у постанові від 17 червня 2020 року за № 598/1781/17, Велика Палата Верховного Cуду зробила правовий висновок про те, що КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком.

Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За вказаних обставин, із обвинуваченого в дохід держави підлягають стягненню судові витрати за проведення судової експертизи по справі, оскільки провадження у справі підлягає закриттю з нереабілітуючих підстав.

Долю речових доказів кримінального провадження слід вирішити в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України, суд керуючись ст.ст. 100, 284, 286, 314, 371, 372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідності за ч. 1 ст.254ККУкраїни на підставі ст.49ч.1п.2КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12022263120000082 від 09 червня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.254КК України, закрити.

Речові докази по справі технічна документація на земельні ділянки кадастрові номери 7323089300:01:006:0102 та 7323089300:01:006:0103 із оптичними дисками до них, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, після вступу ухвали в законну силу, залишити в справі.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи по справі в розмірі 1887 (одної тисячі вісімсот вісімдесят сім) гривень 80 копійок.

На ухвалу може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький районний суд протягом семи днів з дня її винесення.

Суддя ОСОБА_1