Ухвала

від 05.09.2022 по справі 752/8317/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/8317/22

Провадження № 1-кс/752/3409/22

У Х В А Л А

05 вересня 2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва, подане в рамках кримінального провадження №12022100000000459, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 353, ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 358 КК України, клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, -

встановив:

До слідчого судді надійшло клопотання прокурора відділу Київськоїміської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на речові докази, що виявлені та вилучені 11.08.2022 року в ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 , та в якій проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою збереження та спеціальної конфіскації ізпозбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, а саме: 420 (Чотириста двадцять) купюр номіналом по 500 (П`ятсот) гривень на загальну суму 210000 (Двісті десять тисяч) гривень.

Прокурор надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Власник майна у судове засідання не з`явився, про день час та місце засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомлені.

Неприбуття прокурора та власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Вивчивши клопотання, та матеріали, якими воно обгрунтовується, прихожу до наступних висновків.

Із матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження внесеного 04.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100000000459, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 353, ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 358 КК України.

В обгрунтуванняклопотання зазначено,що уході проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12022100000000459 встановлено, що до злочину може бути причетним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

В рамках даного кримінального провадження 11.08.2022 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 03.08.2022 у справі №752/8317/22 провадження №1-кс/752/3101/22, слідчим відділу розслідування особливотяжких злочинівСУ ГУНПум.Києві старшимлейтенантом поліції ОСОБА_6 проведено обшук квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 , та в якій проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у ході обшуку якої, крім іншого, виявлено та вилучено:

-420 (Чотириста двадцять) купюр номіналом по 500 (П`ятсот) гривень на загальну суму 210000 (Двісті десять тисяч) гривень.

У ході обшуку органом досудового розслідування прийнято рішення про необхідність у вилучені вказаних грошових коштів для забезпечення подальшого повного, всебічного та об`єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, а також з`ясування об`єктивної істини по справі,в результаті чого вони були вилучені.

11.08.2022 вищевказані виявлені грошові кошти визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження, про що винесено відповідну постанову.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Так, до матеріалів клопотання долучена постанова слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 від 11.08.2022 року якою грошові кошти, зазначені у клопотанні, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022100000000459.

Згідно з вимогами ч.ч. 10,11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених вст. 98 КПК Україниможе набути статусу речового доказу за рішенням слідчого або прокурора.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Матеріали, додані до клопотання, обгрунтовано наявність підстав, передбаченихст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно, оскільки останнє в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним вст. 98 КПК України.

При застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею враховано вимоги ст. ст.132,170 - 173 КПК України, а саме арешт на майно накладається з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Надані до суду матеріали клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної чи юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимогст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Беручи до уваги вищевикладене, а також враховуючи що, прокурор у відповідності до вимог ч. 5 ст. 171 КПК України звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт вилученого майна, також з метою збереження речового доказу, та забезпечення подальшого повного, всебічного та об`єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, у органу досудового розслідування виникла обґрунтована потреба у накладенні арешту, у зв`язку з чим клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309 Кримінального процесуального кодексу України,-

постановив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно - речові докази, що виявлені та вилучені 11.08.2022 року в ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 , та в якій проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, а саме: 420 (Чотириста двадцять) купюр номіналом по 500 (П`ятсот) гривень на загальну суму 210000 (Двісті десять тисяч) гривень.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1