Ухвала

від 12.09.2022 по справі 923/916/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття апеляційного провадження

13 вересня 2022 рокум. ОдесаСправа № 923/916/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання: Соловйова Д.В.

за участю представників учасників справи:

від Присиваської сільської ради, Каховський район, Херсонської обл. Данченко Ю.М. за ордером;

від Фермерського господарства "Ритм-Плюс", с. Іванівка, Херсонська область Швець К.О. за ордером;

від Каховської районної державної адміністрації Херсонської області, м.Нова Каховка, Херсонська область не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Присиваської сільської ради, Каховський район, Херсонської обл.

на рішення Господарського суду Херсонської області від 30.11.2021 року, м. Херсон, суддя Ярошенко В.П., повний текст рішення складено та підписано 30.12.2021 року

у справі №923/916/21

за позовом Фермерського господарства "Ритм-Плюс", с. Іванівка, Херсонська область

до відповідача Каховської районної державної адміністрації Херсонської області, м.Нова Каховка, Херсонська область

про скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року Фермерське господарство "Ритм-Плюс", с. Іванівка, Херсонська область звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області, в якій просило суд скасувати розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 року № 201 «Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян» в частині вилучення із землекористування земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, яку надано у постійне користування ОСОБА_1 , відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ХС № 010225 від 19 березня 2001 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів за № 331, на території Іванівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, для ведення фермерського господарства.

Позовні вимоги, зокрема, обґрунтовані тим, що Чаплинська районна державна адміністрація Херсонської області на момент прийняття оскаржуваного розпорядження не була наділена правом розпорядження та передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, також і щодо винесення оскаржуваного розпорядження, яким земельну ділянку площею 44 га, яка позивачу належить на праві постійного користування у відповідності до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ХС № 010225 від 19 березня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 331 віднесено до складу земель запасу району. При цьому, позивач зазначив, що такими правами наділені центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 08.07.2021 року у справі №923/916/21 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено дату, час та місце підготовчого судового засідання.

Зокрема, у вказаній вище ухвалі суду першої інстанції вирішено питання щодо залучення до участі в справі Присиваської сільської ради. Так, суд першої інстанції наголосив, що позивачем у позовній заяві не обґрунтовано підстави для залучення до участі у справі третьої особи вказаної сільської ради, не зазначено на які права, обов`язки вказаної особи може вплинути ухвалене рішення з даного спору та не зазначено, на яких підставах, на якій стороні таку третю особу належить залучити до участі у справі, з огляду на що підстави для залучення Присиваської сільської ради на час розгляду справи у суду відсутні.

Крім того, 19.07.2021 року до Господарського суду Херсонської області від відповідача надійшло клопотання про заміну відповідача по справі (вх. №2084/21), у якому Фермерське господарство "Ритм-Плюс", с. Іванівка, Херсонська область просило суд його задовольнити і останній наполягав, що саме Каховська районна державна адміністрація Херсонської області, м.Нова Каховка, Херсонська область буде в порядку процесуального правонаступництва представляти інтереси відповідача - Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 05.10.2021 року у справі №923/916/21 здійснено заміну відповідача - Чаплинської районної державної адміністрації на його правонаступника - Каховську районну державну адміністрацію (код ЄДРПОУ 44160489, вул. Історична, 52, м. Нова Каховка, Херсонська область, 74900).

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 30.11.2021 року у справі №923/916/21 позовні вимоги Фермерського господарства "Ритм-Плюс", с. Іванівка, Херсонська область задоволено; скасоване розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 року № 201 «Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян» в частині вилучення із землекористування земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, яку надано у постійне користування ОСОБА_1 , відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ХС № 010225 від 19 березня 2001 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів за № 331, на території Іванівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, для ведення фермерського господарства; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в процесі розгляду справи місцевим господарським судом встановлено факт того, що Чаплинська районна державна адміністрація Херсонської області на момент прийняття оскаржуваного розпорядження не була наділена правом розпорядження та передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, зокрема й щодо винесення розпорядження від 09.06.2015 року № 201 «Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян», яким земельну ділянку площею 44.00 га, яка належить на праві постійного користування позивача, віднесено до складу земель запасу району, оскільки такими правами наділені центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, з огляду на що позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Присиваська сільська рада, Каховський район, Херсонської обл., яка учасником справи №923/916/21 не була, з рішенням Господарського суду Херсонської області від 30.11.2021 року у справі № 923/916/21 не погодилася, тому звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила суд рішення Господарського суду Херсонської області від 30.11.2021 року у справі № 923/916/21 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Ритм-Плюс", с. Іванівка, Херсонська область відмовити.

Обґрунтовуючи звернення із відповідною апеляційною скаргою, скаржник зауважив, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції вирішено питання, яке стосується прав та законних інтересів сільської ради, яка не була залучена до справи у якості третьої особи, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи; не доведено обставини, що мають значення для справи, якi суд першої iнстанцiї визнав встановленими; висновки, викладенi у рiшеннi суду першої iнстанцiї не вiдповiдають обставинам справи; не правильно застосовано норми матерiального права.

Зокрема, щодо вирішення питання, яке стосується прав та законних інтересів Ради, скаржник зазначив, що земельна дiлянка загальною площею 44,00 га, що була надана Павелкiв Iринi Мирославiвнi у постiйне користування, складається із земельної дiлянки-1 площею 10,1 га, яка входить до складу земельної ділянки - кадастровий номер 6525481300:02:001:0426, загальною площею 97,7986 га та дiлянки-2 площею 33,9 га, яка входить до складу земельної ділянки - кадастровий номер 6525481300:02:001:0418, загальною площею 63,6734 га, що пiдтверджується наявними у Присиваської сiльської ради вiдомостями з картографiчної, схематичної та iншої землевпорядної документацiї та довiдкою Присиваської сiльської ради за № 415/0/22/618.22..02 вiд 21.01.2022 року. Вказані земельні ділянки є комунальною власністю Присиваської сiльської об`єднаної територiальної громади, в особi Григорiвської сiльської ради.

При цьому, як зазначив скаржник, набуття права комунальної власностi Присиваською сiльською радою на земельнi дiлянки з кадастровими номерами 6525481300:02:001:0613, 6525481300:02:001:0418 вiдбулося на пiдставi Закону України «Про внесения змiн до деяких законодавчих актiв України щодо розмежування земель державної та комунальної власностi», наказу Головного управлiння Держгеокадастру у Херсонськiй областi вiд 21.12.2018 року № 4548 та Акту приймання-передачi земельних дiлянок сiльськогосподарського призначення iз державної у комунальну власність вiд 13.03.2019 року.

Таким чином, на думку скаржника, Господарським судом Херсонської областi при прийнятті оскаржуваного рішення вирiшено питання щодо земельних ділянок, право власностi на якi належить Присиваськiй ТГ (в особi Присиваської сільської ради), відтак, безпосередньо стосується прав власника земельних дiлянок щодо розпорядження такими земельними дiлянками.

Щодо неповного з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи, скаржник, посилаючись на рішення Конституцiйного суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп по справi № 3/35-313 та висновки Верховного Суду України, які наведено у постанові вiд 11.11.2014 року у справi № 21-405а 14 зауважив, що оскаржуване розпорядження є ненормативним актом iндивiдуальної дiї, адже прийняте з метою реалiзацiї положень нормативно-правових актiв щодо конкретної життєвої ситуації, що не мiстить загальнообов`язкових правил поведiнки та стосується прав i обов`язків чiтко визначеного кола осiб ( осіб, що добровiльно вiдмовилися вiд права постiйного користування земельними дiлянками), його застосування можливе лише одноразово i вказане розпорядження є реалiзованим фактом його виконання.

Так, як вказує апелянт, розпорядження є виконаним, адже право постiйного користування земельною ділянкою припинено; Державний акт на право постiйного користування позивачем добровiльно повернуто до державного органу земельних ресурсiв, де зберiгається другий примірник цього документа; земельну дiлянку передано iз державної до комунальної власностi без застереження щодо наявностi на неї прав третiх осiб, з огляду на що скасуванню таке розпорядження не підлягає.

При цьому, як вказано Радою, фактичне користування земельною дiлянкою загальною площею 44,00 га позивачем не здiйснюється з 2015 року, що підтверджується Актом обстеження вiд 16.04.2020 року.

Також, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, Рада наполягає на тому, що заява позивача, у якiй заявлено про волевиявлення останньої про вилучення земельної дiлянки з постiйного користування, є рiшенням позивача про припинення права постiйного користування земельною ділянкою, з огляду на що твердження місцевого господарського суду про те, що оскаржуване розпорядження жодним чином неможливо було виконати шляхом переведення спірної земельної ділянки до земель запасу без скасування державної реєстрації таких прав не відповідає дійсним обставинам справи.

Крім того, скаржник за доводами апеляційної скарги зазначив, що висновки суду першої iнстанцiї щодо вiдсутностi рiшення позивача про припинення права постiйного користування земельною дiлянкою та вiдсутностi скасування державної реєстрації права на постiйне користування є помилковими та не ґрунтуються на нормах права, а рiшення суду по справi № 923/916/21 підлягає скасуванню.

Щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матерiального права скаржник зауважив, що висновок суду, рішення якого оскаржується щодо вiдсутностi повноважень та протиправнiсть дiй при винесенні оскаржуваного розпорядження є помилковим, оскільки у даному випадку розпорядженням голови Чаплинської РДА приймалося рішення саме про вилучення, а не про передачу земельної ділянки у власнiсть чи у користування, з огляду на що, вiднесення вилученої земельної дiлянки загальною площею 44,0 га до земель запасу згiдно оскаржуваного розпорядження вiдбулося в межах вимог ч. 5 ст. 149 Земельного кодексу України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 року за апеляційною скаргою Присиваської сільської ради, Каховський район, Херсонської обл. на рішення Господарського суду Херсонської області від 30.11.2021 року у справі №923/916/21 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до судового розгляду.

Інші учасники справи своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзиви на апеляційну скаргу, в строк, визначений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття провадження не надали, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В судовому засіданні, яке відкладалося, представник скаржника підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, викладені письмово. Представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі щодо порушення його прав та законних інтересів оскаржуваним рішенням, зазначила, що спірна земельна ділянка з користування позивача не вибувала, предмет спору стосується лише наявності підстав для скасування розпорядження адміністрації, з огляду на що рішенням суду першої інстанції права та охоронювані інтереси Присиваської сільської ради не порушено.

Представник Каховської районної державної адміністрації Херсонської області, м.Нова Каховка, Херсонська область в судове засідання не з`явився, про причини неявки в судове засідання не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань суду не надав, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений шляхом направлення копії ухвали суду про призначення справи до розгляду на електронну адресу та розміщення повідомлення про виклик на сайті «Судова влада України».

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Разом із тим право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України").

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також додатково розміщено на офіційному веб-сайті суду повідомлення про розгляд справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав осіб, які з`явились до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Каховської районної державної адміністрації Херсонської області, м.Нова Каховка, Херсонська область.

Враховуючи, що в даному випадку з апеляційною скаргою звернулась особа, яка не є учасником справи, а також виходячи з обставин даної справи та доводів апеляційної скарги зазначеної особи, колегія суддів зазначає, що, перш ніж здійснювати апеляційний перегляд рішення Господарського суду Херсонської області від 30.11.2021 року у справі №923/916/21 по суті, існує необхідність спочатку встановити наявність чи відсутність підстав для такого перегляду з огляду на наявність або відсутність обставин, які б свідчили про вирішення оскаржуваним рішенням суду питання порушення прав, інтересів та обов`язків скаржника, для того, щоб його можна було визначити учасником даної справи і в подальшому, можливості переглядати її по суті в апеляційному порядку.

Так, розглянувши апеляційну скаргу Присиваської сільської ради, Каховський район, Херсонської обл. на рішення Господарського суду Херсонської області від 30.11.2021 року у справі №923/916/21 та дослідивши підстави, з яких вона подана щодо вирішення оскаржуваним рішенням прав та інтересів Ради, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про закриття апеляційного провадження у даній справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п.8 ч. 1 ст.129 Конституції України).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абз. 3 пп. 3 пп 3.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 року № 11-рп/2007).

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Реалізація конституційного права, зокрема на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

З наведеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст. 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки (п. 18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року по справі № 921/730/13-г/3) і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 року по справі № 904/897/19).

Отже, особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на таке рішення суду, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. При цьому обов`язковою умовою для наявності такого права є вирішення судом у справі питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки. У такому разі особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї такого права, обґрунтувавши наявність трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) права, (2) інтереси та (3) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. У свою чергу суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо (постанова Верховного Суду від 21.04.2022 року у справі №908/309/21).

Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Наведену правову позицію викладено також Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 року у справі № 910/18705/17, від 03.06.2019 року у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 року у справі № 910/16430/14, від 05.05.2020 року у справі № 910/9254/18, від 22.09.2020 року у справі № 908/2913/19, від 21.04.2022 року у справі №908/309/21, від 28.10.2021 року у справі №917/388/20.

Якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (п. 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року по справі № 921/730/13-г/3).

При цьому, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 11.07.2019 року у справі № 911/2635/17, від 09.09.2020 року у справі № 908/2805/19, від 30.05.2022 року у справі №922/1567/18.

У даній справі предметом позову є вимога Фермерського господарства "Ритм-Плюс", с. Іванівка, Херсонська область про скасування розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 року № 201 «Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян» в частині вилучення із землекористування земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, яку надано у постійне користування ОСОБА_1 , відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ХС № 010225 від 19 березня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 331, розташованої на території Іванівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, для ведення фермерського господарства.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 30.11.2021 року у справі №923/916/21 позовні вимоги Фермерського господарства "Ритм-Плюс", с. Іванівка, Херсонська область задоволено; скасоване розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 року № 201 «Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян» в частині вилучення із землекористування земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, яку надано у постійне користування ОСОБА_1 , відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ХС № 010225 від 19 березня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 331, на території Іванівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, для ведення фермерського господарства; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Присиваська сільська рада, Каховський район, Херсонської обл., як особа, яка не брала участі у розгляді справи, звернулась з апеляційною скаргою на вищезазначене рішення Господарського суду Херсонської області від 30.11.2021 року у справі № 923/916/21.

При цьому, за доводами апеляційної скарги, рішення Господарського суду Херсонської області від 30.11.2021 року у справі № 923/916/21 впливає на права та обов`язки скаржника, оскільки земельна дiлянка загальною площею 44,00 га, що була надана Павелкiв Iринi Мирославiвнi у постiйне користування, складається із земельної дiлянки-1 площею 10,1 га, яка входить до складу земельної ділянки - кадастровий номер 6525481300:02:001:0426, загальною площею 97,7986 га та дiлянки-2 площею 33,9 га, яка входить до складу земельної ділянки - кадастровий номер 6525481300:02:001:0418, загальною площею 63,6734 га, є комунальною власністю Присиваської сiльської об`єднаної територiальної громади, в особi Григорiвської сiльської ради. Відтак, на думку скаржника, Господарським судом Херсонської областi при прийнятті оскаржуваного рішення вирiшено питання щодо земельних ділянок, право власностi на якi належить Присиваськiй ТГ (в особi Присиваської сільської ради), відтак, безпосередньо стосується прав власника земельних дiлянок щодо розпорядження такими земельними дiлянками.

Проте, колегія суддів зауважує, що скаржник не обґрунтував саме питання вирішення його порушеного права оскаржуваним рішенням у даній справі щодо предмета спору, не надав жодних доказів в підтвердження порушення оскаржуваним рішенням суду першої інстанції його прав та обов`язків, з огляду на таке.

Так, як встановлено колегією суддів, у справі, що переглядається, спірні правовідносини виникли між Фермерським господарством "Ритм-Плюс", с. Іванівка, Херсонська область та Чаплинською районною державною адміністрацією (Каховською районною державною адміністрацією Херсонської області, м.Нова Каховка, Херсонська область) з приводу наявності або відсутності підстав для скасування розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 року № 201 «Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян» в частині вилучення із землекористування земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, яку надано у постійне користування ОСОБА_1 , та Присиваська сiльська об`єднана територiальна громада не є учасником таких правовідносин.

При цьому, з матеріалів господарської справи вбачається, що розпорядженням голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 року № 201 «Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян», земельну ділянку площею 44,0 га, яка належить на праві постійного користування позивачу, віднесено до складу земель запасу району.

Листом Чаплинської районної державної адміністрації № б/н від 26.10.2018 року позивача повідомлено, що у зв`язку з тим, що спірне розпорядження вичерпало свою дію за фактом його виконання внаслідок припинення права постійного користування вказаною земельною ділянкою, її вилучено та віднесено до земель запасу, через що припинилась дія прав землекористувача. При цьому, спірне розпорядження було винесене до передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність Присиваській сільській об`єднаній територіальній громаді у відповідності до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 21.12.2018 року. За актом приймання - передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення спірних земельних ділянок, останні були передані у комунальну власність 13.03.2019 року, а зареєстровані за скаржником 26.11.2019 року та 24.03.2020 року відповідно. Таким чином, апеляційним господарським судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами стосовно розпорядження про вилучення земельних ділянок виникли між сторонами задовго до їх передачі до комунальної власності територіальної громади.

Також, у матеріалах справи наявний Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 22.12.2018 року, складений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель на території Херсонської області, яким встановлено, що розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 року № 201 «Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян» видане з порушенням вимог земельного законодавства, а саме ст.ст. 122, 125, 142, 149 Земельного кодексу України. Докази оскарження результатів перевірки у відповідності до яких було складено вказаний Акт у матеріалах справи відсутній.

В подальшому, 22.12.2018 року Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області звернулось до голови Херсонської обласної державної адміністрації з клопотанням з питань дотримання вимог земельного законодавства № 587-ДК/0005/КВ/06/01-18, відповідно до якого вимагає (пропонує) в межах наданих повноважень, вжити заходів щодо приведення у відповідність до вимог діючого законодавства розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 року № 201 «Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян».

Також, у матеріалах справи наявна копія Державного акту на право постійного користування землею серії І-ХС № 010225 від 19 березня 2001 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів за № 331.

Так, за оскаржуваним рішенням, судом першої інстанції встановлено, що Чаплинська районна державна адміністрація Херсонської області на момент прийняття оскаржуваного розпорядження не була наділена правом розпорядження та передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, зокрема й щодо винесення розпорядження від 09.06.2015 року № 201 «Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян» яким земельну ділянку площею 44,0 га, яка належить на праві постійного користування позивачу, та яку віднесено до складу земель запасу району. Такими правами наділені центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, з огляду на що, позовна заява була задоволена судом у повному обсязі.

При цьому, ухвалюючи оскаржуване рішення у даній справі, суд першої інстанції не вирішував питання про будь-які права чи обов`язки скаржника, оскільки ані описова, ані мотивувальна, ані резолютивна частини рішення суду першої інстанції не містять жодних суджень чи висновків суду саме про права та обов`язки останнього. Більш того, як встановлено колегією суддів, з комунальної власності спірні земельні ділянки не вибували, оскільки до винесення розпорядження про вилучення земельних ділянок останні перебували у позивача у постійному користуванні, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-ХС № 010225 від 19 березня 2001 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів за № 331, державна реєстрація якого в установленому законом порядку не скасована, з огляду на що, підстави вважати, що право власності територіальної громади на комунальне майно у даному випадку порушене, відсутні.

Отже, заявник апеляційної скарги - Присиваська сільська рада, Каховський район, Херсонської обл. не є учасником спірних правовідносин, які існували або існують між учасниками даної справи, а тому її права та законні інтереси не вирішувались оскаржуваним судовим рішенням.

Доводи апеляційної скарги стосуються виключно права власності на спірні земельні ділянки, які до винесення спірного розпорядження перебували у постійному користуванні позивачки, а в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду першої інстанції безпосередньо не зазначено стосовно таких прав та обов`язків скаржника та не міститься відповідних висновків щодо останнього, так само як і в її резолютивній частині відсутня вказівка про такі права скаржника, який не позбавлений можливості звернутися до суду з окремим позовом у випадку, якщо він вважає свої права в цій частині порушеними.

Ураховуючи вказане у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що Присиваська сільська рада, Каховський район, Херсонської обл. не довела свого права на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Херсонської області від 30.11.2021 року у справі № 923/916/21, оскільки самих лише тверджень скаржника про ймовірне порушення його прав власності на спірні земельні ділянки недостатньо для висновку суду апеляційної інстанції про те, що оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду було вирішено питання про його права, інтереси та (або) обов`язки відповідно до вимог ст.254 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

З наведених вище підстав апеляційне провадження за апеляційною скаргою не учасника справи - Присиваської сільської ради, Каховський район, Херсонської обл. на рішення Господарського суду Херсонської області від 30.11.2021 року у справі № 923/916/21 підлягає закриттю відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. 234, 254, 255, 264 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Присиваської сільської ради, Каховський район, Херсонської обл. на рішення Господарського суду Херсонської області від 30.11.2021 року у справі № 923/916/21.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Н.М. Принцевська А.І. Ярош