Постанова

від 11.09.2022 по справі 910/14500/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2022 р. Справа№ 910/14500/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

без повідомлення сторін

розглянувши апеляційну скаргу Моторно (транспортного) страхового бюро України

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021

у справі № 910/14500/21 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"

до Моторно (транспортного) страхового бюро України

про стягнення 8 321,68грн, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 позов задоволено повністю. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 3% річних у розмірі 1 378,53грн, інфляційні втрати у розмірі 6 943,15грн, судовий збір у розмірі 2 270,00грн та 5 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду міста Києва ґрунтується на тому, що:

- МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV) суми 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV) є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування;

- встановлений у справі №910/842/18 розмір грошової вимоги в сумі 32 391,91грн, з яких: 19 256,18грн - сума страхового відшкодування, 1 378,53грн - 3% річних, 6 943,15грн інфляційних втрат, 4 814,05грн пені (що включає спірні нарахування) та обґрунтованість такої вимоги ТОВ "Маркс.Капітал" до ПрАТ "СК "Україна", мають преюдиційне значення і не потребують повторного доказування;

- встановлені судом обставини щодо ліквідації страховика ухвалою суду 17.07.2019, що є початком перебігу строку позовної давності, свідчать про звернення з позовом до МТСБУ 02.09.2021 в межах такого строку.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Моторно (транспортне) страхове бюро України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що:

- суд першої інстанції прийшов до помилково висновку про переривання строку позовної давності, оскільки даний строк не переривався, а зупинявся внаслідок чого після закінчення підстави для зупинки строку позовної давності - він продовжився;

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 року у справі 910/842/18 відповідальність за порушення грошового зобов`язання ПрАТ «СК «України» вважаються повністю погашеними, в свою чергу МСТБУ не є ані правонаступником, ані стороною договору обов`язкового страхування, a отже відповідальність ПРАТ «СК Україна» не може бути покладені на відповідача;

- потерпіла особа не передавала права вимоги цесіонарію та інші вимоги, аніж вимога на отримання страхового відшкодування від ПрАТ «СК Україна», а отже звернення з позовною заявою з приводу отримання інших вимог (пені, 3% річних та інфляційних втрат) є безпідставним у зв`язку з не передачею цих вимог позивачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Шапрана В.В., Буральова С.І. апеляційну скаргу Моторно (транспортного) страхового бюро України залишено без руху, роз`яснено, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали Моторно (транспортне) страхове бюро України має право усунути недоліки, а саме, подати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 3 405,00грн.

04.05.2022 до Північного апеляційного господарського суду від Моторно (транспортного) страхового бюро України надійшов лист, з якого слідує, що заявником виконано вимоги ухвали від 07.02.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Моторно (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі № 910/14500/21 та ухвалено розгляд справи здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, судовою колегією встановлено.

17.04.2015 близько о 15год.00хв. ОСОБА_1 рухався в с. Синяк, по вул. Жовтневій, керуючи автомобілем Dacia Logan номерний знак НОМЕР_1 , в порушення п.16.12 правил дорожнього руху, на перехресті рівнозначних доріг не надав дорогу та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ державний номер НОМЕР_2 , що наближався праворуч. В наслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 19.05.2015 у справі № 363/1964/15-п притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 124 КУпАП.

Станом на дату настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди 17.04.2015, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Dacia Logan номерний знак НОМЕР_1 була застрахована приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" (далі - ПрАТ "СК "Україна") на підставі полісу №АІ/0709817.

24.04.2015 було проведено огляд пошкодженого автомобіля та у подальшому визначено вартість матеріального збитку, завданого в результаті ДТП, що підтверджується ремонтною калькуляцією №11516 від 30.04.2015 проведеною у системі AUDATEX, відповідно до якої вартість ремонту становить 28 864,48 грн.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку вих. №11516 від 30.04.2015, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ ВАЗ 21099 держ. НОМЕР_2 станом на 30.04.2015 складає 20 363,40 грн.

14.07.2015 ОСОБА_2 (власник транспортного засобу ВАЗ 21099 д. н. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ) подав до ПрАТ "СК "Україна" заяву про страхове відшкодування.

25.12.2015 між ОСОБА_2 (цедент, первісний кредитор) та ФОП Шиян Денисом Сергійовичем укладено договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, відповідно до умов якого цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій приймає і зобов`язується оплатити цеденту усі права вимоги, що виникли у цедента у зв`язку із фактом настання дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) за участю автомобіля Dacia Logan д.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , відповідальність якого застрахована згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.08.2014, номер полісу №АІ/0709817, в страховій компанії ПрАТ "СК "Україна".

Характеристика права вимоги, що передається цесіонарію цедентом за цим договором: загальна сума боргу (страхове відшкодування), право вимоги сплати якого передається цедентом, складає 19 256,18грн.

31.12.2015 між ФОП Шиян Д.С. (клієнт) та ТОВ "Маркс.Капітал" (фактор) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 5/31-12/2015, у відповідності до пунктів 1.1, 1.2 якого клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до додатку №1 до цього договору (надалі іменуються "основні договори").

В силу цього договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.

Згідно з п. 1.3 договору про надання фінансових послуг факторингу №5/31-12/2015 від 30.12.2015 характеристика прав, переданих фактору клієнтом за цим договором: загальна сума боргу 1 170 130,06грн.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що зобов`язаною особою (боржником) є особи відповідно до додатку №1 до цього договору; страхова компанія ПрАТ "СК "Україна" (код ЄДРПОУ 30636550); МТСБУ у порядку, передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до п. 37 додатку №1 до договору про надання фінансових послуг факторингу №5/31-12/2015 від 31.12.2015 зобов`язаною особою (боржником) є Букшин Андрій Васильович, розмір переданого права вимоги 19 256,18 грн.

Починаючи з 31.12.2015 кредитором у договірному зобов`язанні за договором страхування № АІ/0709817, яке виникло в результаті ДТП, є ТОВ "Маркс.Капітал".

Однак, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна", порушуючи умови договору страхування (полісу) № АІ/0709817, до 13.10.2015 не здійснило виплату страхового відшкодування (грошового зобов`язання).

З матеріалів справи судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ "СК "Україна".

30.03.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про грошові вимоги до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна", в тому числі за зобов`язанням яке виникло на підставі договору № АІ/0709817.

24.04.2018 позивачем було подано уточнення до заяви про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна" у справі № 910/842/18, у тому числі за зобов`язанням яке виникло на підставі договору № АІ/0709817. Уточнення стосувалися детального розрахунку заборгованості ПрАТ "СК "Україна" перед ТОВ "Маркс.Капітал".

Отже, ТОВ "Маркс.Капітал" у заяві про грошові вимоги до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" просило визнати грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" та включити грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів, в тому числі за договором № АІ/0709817 на суму 32 391,91грн, з яких: 19 256,18грн - сума страхового відшкодування, 1 378,53грн - 3% річних, 6 943,15грн інфляційних втрат, 4 814,05грн пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/842/18 позивача визнано кредитором приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, постановлено ліквідувати ПрАТ "СК "Україна" у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами, а також встановлено, що вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені, у зв`язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.

03.09.2019 у зв`язку з ліквідацією приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" позивач звернувся до відповідача із заявою з проханням здійснити регламентну виплату на суму 848 584,51грн, в тому числі за полісом № АІ/0709817 на суму 32 391,91грн, з яких: 19 256,18грн - сума страхового відшкодування, 1 378,53грн - 3% річних, 6 943,15грн інфляційних втрат, 4 814,05грн пені.

26.09.2019 відповідачем було частково виконано зобов`язання за договором страхування № АІ/0709817, здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 19 256,18грн.

Відповідно до підпункту г. п.41.1 ст.41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Закон № 1961-IV), Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі за текстом - МТСБУ) за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

МТСБУ лише частково виконало зобов`язання за договором №АІ/0709817т та не виконало зобов`язання перед ТОВ "Маркс.Капітал" на суму 8 321,68грн., з яких: 1 378,53грн - 3% річних, 6 943,15грн - розмір інфляційних втрат, у зв`язку з чим звернувся із позовом до Господарського суду міста Києва до МТСБУ про стягнення 8 321,68 грн.

Спір у справі стосується питання стягнення з МТСБУ 8 321,68грн грошових коштів (3% річних та індексу інфляції) як відповідальності ліквідованого страховика за порушення грошового зобов`язання, а саме відшкодування (регламентної виплати), позивачем не заявлялося вимоги про стягнення пені.

Відповідно до п. 9.1 ст. 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно з п. 22.1 статті 22 вказаного закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Наслідки прострочення страховиком відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну, визначені нормами статті 36 Закону №1961-IV, згідно з пунктом 36.5 якої за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до вимог частини другої статті 530 Цивільного кодексу України у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк з дня пред`явлення вимоги.

Грошовим зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Зокрема, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом викладених норм правовідношення, в якому страховик, у разі настання страхового випадку, зобов`язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов`язанням, на суму якого у разі прострочення його виконання страховиком нараховуються суми, передбачені Законом і договором страхування (зокрема, пеня, 3% річних, інфляційні втрати) (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 910/17993/15 та від 01.06.2016 у справі №910/22034/15).

Правовідносини за договором страхування в процедурі ліквідації страховика і після її завершення врегульовані Законами України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За загальним правилом, викладеним в п.3 ст. 20 Закону України "Про страхування", при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Норми статті 87 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (відповідно до приписів якого здійснювалось провадження у справі №910/842/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна") не регулюють наслідки незадоволення вимог кредиторів в процедурі банкрутства страховика через недостатність у нього майна, а норма частини п`ятої статті 45 зазначеного закону встановлює, що вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Натомість, спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють виняток з цього правила щодо страховиків та визначають порядок задоволення вимог кредиторів страховика, що не були задоволені у процедурі банкрутства страховика, через недостатність майна страховика.

Зокрема, відповідно до п.20.3 ст.20 цього Закону у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим законом.

Підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 вказаного закону передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

За змістом викладених норм, що регулюють правила переходу від ліквідованого страховика до МТСБУ обов`язків за договором страхування, МТСБУ виконує обов`язки цього страховика відповідно до умов договору страхування в повному обсязі.

При цьому преамбула статті 41 Закону - щодо відшкодування МТСБУ шкоди на умовах, визначених Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не може тлумачитись без взаємозв`язку із положеннями підпункту "ґ" пункту 41.1. цієї статті та із положеннями пункту 20.3 статті 20 цього закону, пункту 3 статті 20 Закону України "Про страхування". Зазначені нормативні акти в цілому та наведені норми, зокрема, не передбачають винятків із загального правила про майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені) та відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України - сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки спірні відносини виникли з договірних відносин, і позивач продовжує реалізовувати їх в межах договірних зобов`язань, має місце винятково договірний характер обов`язку чи то страховика, чи то МТСБУ щодо відшкодування шкоди потерпілому, а не передбачена статтею 1166 Цивільного кодексу України, позадоговірна (деліктна) відповідальність за завдану майнову шкоду.

Отже, в даному випадку, на підставі норм п. 20.3 ст. 20 та ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" має місце перехід обов`язків до МТСБУ за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ліквідованого страховика.

При цьому, МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України та п.36.5 ст.36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") суми 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.

Правильність цієї позиції узгоджується із фактом визнання у справі про банкрутство кредиторських вимог позивача до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" як на суму страхового відшкодування, так і на спірні у цій справі суми 3% річних, інфляційних втрат, а також узгоджується з умовами в пункті 1.2 договору про надання фінансових послуг факторингу №5/31-12/2015 від 31.12.2015 щодо права позивача (фактора та кредитора за договором) одержати від боржника суми основного боргу, відсотки, неустойки у повному обсязі.

Враховуючи наведене, для вирішення спору про покладення на МТСБУ (відповідно до п. 20.3 ст. 20 та п."ґ" п.41.1. ст. 41 Закону) обов`язку сплачувати за ліквідованого страховика окрім суми страхового відшкодування також 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих в силу Закону за прострочення виплати страхового відшкодування, допущене страховиком, обставини прострочення МТСБУ виплати страхувальнику цього страхового відшкодування не входять до предмету дослідження та доказування, як такі, що не мають значення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.07.2020 у справі №910/14293/19.

Разом із тим, обставини правильності розрахунків спірних сум 3% річних, інфляційних втрат, які були визнані як кредиторські вимоги у справі №910/842/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна", встановлені ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі №910/842/18.

Зважаючи на перехід до позивача прав вимоги до відповідача зі сплати спірного страхового відшкодування, а також враховуючи оплату Моторним (транспортним) страховим бюро України лише тіла цього відшкодування, суд дійшов висновку про доведеність заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (як новим кредитором) позовних вимог про стягнення з відповідача решти нарахованих в силу Закону сум компенсаційних виплат, а саме: 1 378,53грн 3% річних, 6 943,15грн інфляційних втрат.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" про відшкодування 1 378,53грн 3% річних, 6 943,15грн інфляційних втрат, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АІ/0709817 відповідають положенням чинного законодавства.

Під час розгляду судом першої інстанції справи відповідач просив застосувати наслідки спливу позовної давності до пред`явлених позивачем вимог та відмовити у задоволенні позову на цій підставі.

Як визначено статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами статей 257, 258 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність, зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за грошовим зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 262 Цивільного кодексу України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за грошовим зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання зобов`язання.

Правовідносини з виплати страхового відшкодування, які склалися між сторонами у справі на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є грошовим зобов`язанням.

Тож у контексті спірних правовідносин таке право на позов має бути пов`язане, зокрема, з початком виникнення відповідного обов`язку у МТСБУ щодо виконання зобов`язань ліквідованого страховика.

Аналіз положень п.п.2, 3 ст. 20 та п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" свідчить, що обов`язок із виконання договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності покладено на страхову компанію до завершення процедури її ліквідації в особі ліквідаційної комісії, а у разі недостатності коштів (майна) на МТСБУ.

З урахуванням положень підпункту "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов`язок МТСБУ щодо відшкодування шкоди замість ліквідованого страховика виникає з моменту встановлення судом факту недостатності коштів та майна такого страховика, чим, у цьому випадку, є дата постановлення ухвали господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, закриття провадження у справі про банкрутство страховика - банкрута. Важливим при цьому є врахування судами обставин того, що вимоги кредиторів не були задоволені, у зв`язку з відсутністю достатніх майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси.

Правильність цієї позиції підтверджується правовими висновками Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 521/15071/14-ц (постанова від 25.03.2020), предметом розгляду якої була заява про заміну боржника (з ліквідованого страховика на МТСБУ) у виконавчому провадженні з виконання судового рішення про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних втрат та 3% річних. Так, касаційним судом зауважено, що за змістом зазначених вище положень (підпункти "а", "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV) вбачається, що МТСБУ відшкодовує шкоду, на умовах, визначених Законом, тільки у разі недостатності коштів та майна страховика, що визнаний банкрутом та/або ліквідований.

Відтак право вимоги потерпілого до МТСБУ за невиконаними зобов`язаннями ліквідованого страховика виникає саме з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду у справі про банкрутство, а не від дати настання страхової події.

Факт ліквідації Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Україна" встановлено ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі №910/842/18 у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами, що стало підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Встановлені обставини щодо ліквідації страховика ухвалою суду 17.07.2019 є початком перебігу строку позовної давності.

Таким чином, колегією суддів відхиляються, як безпідставні доводи апелянта про звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" з позовом поза межами встановленого строку позовної давності.

Враховуючи вище викладене, оскільки з даним позовом позивач звернувся до суду 02.09.2021, тобто у межах загального строку позовної давності, заява відповідача про її застосування щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних задоволенню не підлягає, а тому судом першої інстанції правомірно та законно стягнено 3% річних у розмірі 1 378,53грн та інфляційні втрати у розмірі 6 943,15 грн.

Також, судом першої інстанції було стягнуто з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00грн, апеляційна скарга не містить доводів стовно неправомірності такого нарахування, а судом апеляційної інстанції не виявлено підстав для скасування рішення у відповідній частині.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Моторно (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі №910/14500/21 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі №910/14500/21 - залишити без змін.

Матеріали справи №910/14500/21 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов