Рішення

від 30.08.2022 по справі 902/560/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" серпня 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/560/21

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Шейкіній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Красноріченський", вул. Октябрьська, буд. 1А, с. Бараниківка, Луганська область, 92922, код - 00858183

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдагрохімцентр", вул. Європейська, 13/55, м. Іллінці, Вінницька область, 22700, код - 42023890

про стягнення 627 200,00 грн

за участю представників:

позивача: Головченко Артем Олександрович

відповідача: Дудчик Олег Михайлович

В С Т А Н О В И В :

31.05.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 25.05.2021 року) Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Красноріченський" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдагрохімцентр" про стягнення 627 200,00 грн заборгованості з яких, 480 000,00 грн попередньої оплати за договором поставки товару № 51 від 13.02.2020 року та 147 200,00 грн збитків.

Ухвалою суду від 07.06.2021 року відкрито провадження у справі № 902/560/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

24.06.2021 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 18.06.2021 року) про приєднання до матеріалів справи доказів.

12.07.2021 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 12.07.2021 року). Додатком до відзиву додано ряд додаткових документів.

12.07.2021 року до суду від представника відповідача надійшла заява (б/н від 12.07.2021 року) в якій останній заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного та просить суд проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.07.2021 року здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 902/560/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 26.08.2021 року.

06.08.2021 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 02.08.2021 року), в якій останній підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задоволити позов.

02.09.2021 року до суду від представника позивача до суду надійшло клопотання (б/н від 30.08.2021 року), в якому останній просить суд призначити у справі № 902/560/21 судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручити Вінницькому Відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 15.09.2021 року задоволено клопотання представника Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Красноріченський" адвоката Головченка А.О. (б/н від 30.08.2021 року), зупинено провадженні у справі № 902/560/21 та призначено судову товарознавчу експертизу. Проведення судової експертизи доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

17.05.2022 року на адресу суду від В.о. завідувача Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз А. Лозінської надійшов лист № 8390/21-21 від 09.05.2022 року. Додатком до листа додано висновок експерта № 8390/21-21 від 09.05.2022 року та матеріали справи № 902/560/21.

Ухвалою суду від 27.05.2022 року поновлено провадження у справі № 902/560/21 та призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 09.06.2022 року.

У судовому засіданні 09.06.2022 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/560/21 для судового розгляду по суті на 26.07.2022 року.

У судовому засіданні 26.07.2022 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на підставі ч. 2 ст. 202, ч. 1 ст. 216 ГПК України до 09.08.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

24.08.2022 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення (б/н від 23.08.2022 року).

30.08.2022 року до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення (б/н від 23.08.2022 року).

У судовому засіданні 31.08.2022 року прийняли участь представники сторін, які підтримали висловлені у процесуальних заяв по суті спору позиції.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Позивач, в якості підстави заявлених позовних вимог, посилається на те, що 13.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдагрохімцентр" (Постачальник) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Красноріченський" (Покупець) укладено Договір поставки товару № 51.

За твердженнями позивача, відповідач у порушення умов Договору та специфікації № 5 від 03.12.2020 року не поставив станом на 05.01.2021 року, аміачну селітру в кількості 64 тон за ціною 7 500,00 грн. в т.ч. ПДВ загальною вартістю 480 000,00 грн. в т.ч. ПДВ.

У зв`язку з не поставкою Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдагрохімцентр" товару за договором поставки товару № 51 від 13.02.2020 року Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Красноріченський" була спрямована до ТОВ "Фірма Ерідон" пропозиція щодо поставити аміачної селітри в кількості 64 тон за ціною 7 500,00 грн. за 1 тону з ПДВ, у зв`язку з чим СВК "Красноріченський" здійснило додаткові витрати на оплату поставки товару - аміачної селітри в сумі 147 200,00 грн.

Таким чином, Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Красноріченський" були завдані збитки в 147 200,00 грн (т. 1 а.с. 1-114).

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову та зазначає, що відповідач на виконання зобов`язань за договором вказаному позивачем перевізникові передав аміачну селітру в кількості 49 тонн загальною вартістю 472 850,000 грн, та вважає що ним було частково виконано зобов`язання за договором щодо поставки товару на здійснену 03.12.2020 року позивачем попередню оплату в сумі 480 000,00 грн, а отже позивач має право на вимогу, щодо повернення лише 7 150,00 грн різниці між сумою попередньої оплати в розмірі 480 000,00 грн, та саме в цій частині відповідач визнає позов.

Крім того, відповідач зазначає, що між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 10.02.2021 року про зміну умов поставки по Специфікації № 5 від 03.12.2020 року до договору № 51 від 13.02.2020 року, за якою відповідач повинен поставити аміачну селітру в кількості 49 тон за ціною 9 650,00 грн з терміном поставки до 28.02.2021 року.

Оскільки відповідно до видаткової накладної № ОБП-65-911346717 від 23.02.2021 року та видаткової накладної № ОБП-65-9114173742 від 13.02.2021 року відповідач отримав від "Окко бізнес Партнер" аміачну селітру в кількості 30 та 29 тон за ціною 9 500,00 грн. з ПДВ.

З урахуванням викладеного відповідач, стверджує що не може погодитись з методикою обрахування збитків та чим керувався позивач звертаючись за придбанням аміачної селітри саме до ТОВ "Фірма Ерідон" та вважає вимоги про стягнення збитків безпідставними та необґрунтованими (а.с. 130-140, т.1).

У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача та заперечує щодо поставки аміачної селітри відповідно до умов специфікації № 5 від 03.12.2020 року

Додаткова угода № 1 від 10 лютого 2021 року про зміну умов поставки по Специфікації № 5 від грудня 2020 року до Договору № 51 від 13 лютого 2020 року не спрямовувалася електронною поштою позивачу, а була отримана позивачем лише 16 червня 2021 року.

Посилання відповідача у відзиві на обставину погодження сторонами умов поставки ЕХW: ПРАТ "Сєвєроонецьке об`єднання АЗОТ" відповідно до додаткової угоди № 1 від 10 лютого 2021 року про зміну умов поставки по Специфікації № 5 від грудня 2020 року до Договору № 51 від 13 лютого 2020 року є безпідставним та не відповідають дійсності.

Умовами договору поставки товару № 51 від 13.02.2020 року не передбачено, що відповідач поставляє позивачу аміачну селітру після отримання її від інших контрагентів, а так саме не зазначено в договорах між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдагрохімцентр" та ТОВ з іноземними інвестиціями "БНХ України", ТОВ "ОККО- БІЗНЕС ПАРТНЕР", що відповідач уклав зазначені договори щоб виконати основне зобов`язання по договору поставки товару № 51 від 13.02.2020 року (а.с. 216-217, т. 1).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 13.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдагрохімцентр" (Постачальник) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Красноріченський" (Покупець) укладено Договір поставки товару № 51 (а.с. 14, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, визначений Специфікацією, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар.

Найменування товару, його ціна, одиниці виміру товару, що підлягає поставці, визначаються у Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2 Договору).

Покупець набуває право власності на майно після повної його оплати на умовах цього договору. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до Покупця з моменту передачі Постачальником товару перевізникові або отримали його у Постачальника безпосередньо Покупцем (п. 1.4 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору Покупець здійснює повну (100%) попередню оплату товару шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника сум вартості товару на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури у термін, який вказаний в рахунку-фактурі.

Покупець про отримання рахунку-фактури Постачальника здійснює відповідне підтвердження на примірник Постачальника (п. 2.1.1 Договору).

Перерахування грошових коштів здійснюється шляхом надання Покупцем платіжного доручення із встановленими НБУ реквізитами до обслуговуючого банку, із зазначенням у ньому Постачальника (та його реквізитів) у якості особи, на користь яке здійснюється перерахування коштів (п. 2.1.2 Договору).

Покупець повинен повідомити Постачальника про здійснення платежу в термін один день з моменту здійснення оплати, шляхом усного телефонного чи факсового повідомлення (п. 2.2 Договору).

Приймання товару за якістю відбувається згідно інструкції № П-7 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання по якості". Приймання товару за кількістю відбувається згідно інструкції № П-6 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання по кількості" (п. 3.2 Договору).

За змістом п. 4.1 Договору Постачальник зобов`язаний здійснити відвантаження товару в строки та на умовах, які визначені в Специфікації до договору після виконання зобов`язання Покупця передбачене у п. 2.1; оформити та передати Покупцю необхідну документацію.

Покупець зобов`язаний своєчасно оплатити та прийняти товар; відшкодувати Постачальнику збитки у випадку односторонньої відмови від власних зобов`язань (п. 4.3 Договору).

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством (п. 5.1 Договору).

Відповідно п. 9.1 договір набуває чинності з моменту здійснення Покупцем попередньої оплати і діє протягом 2020 року до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання усіх обов`язків за Договором (п. 9.1.1 Договору).

На виконання умов договору між сторонами підписано ряд додатків а саме:

- Додаток №1 Специфікацію № 1 від 13.02.2020 року, за змістом якої сторонами погоджено, що Постачальник передає в повну власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в кількості, номенклатурі, ціні, строках та на умовах поставки, а саме: добриво азотно-фофорно-калійне комплексне марки 14-14-14-11(S), в кількості 23 т, ціна за 1 т 10 250,00 грн на загальну суму 235 750,00 грн, умови поставки СРТ Кабанне, термін поставки 05.04.2020 року. Умови оплати - 100% передплата згідно наданого рахунку. Рахунок дійсний протягом п`яти банківських днів з дати пред`явлення рахунку для оплати (а.с. 15, т. 1).

- Додаток № 3 Специфікацію № 3 від 06.07.2020 року за умовами якої сторонами погоджено, що Постачальник передає в повну власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в кількості, номенклатурі, ціні, строках та на умовах поставки, а саме: добриво азотно-фофорно-калійне марки 10-20-20-6 (S) в кількості 64 т, ціна за 1 т 10 820,00 грн на загальну суму 692 480,00 грн, умови поставки СРТ Кабанне, термін поставки 05.08.2020 року. Умови оплати - 100% передплата згідно наданого рахунку. Рахунок дійсний протягом п`яти банківських днів з дати пред`явлення рахунку для оплати (а.с. 20, т. 1)

- Додаток № 5 Специфікацію № 5 від 03.12.2020 року за умовами якої сторонами погоджено, що Постачальник передає в повну власність Покупця товар, а Покупець зобов"язується прийняти та оплатити товар в кількості, номенклатурі, ціні, строках та на умовах поставки, а саме: аміачна селітра (фас, 500 кг) в кількості 64 т, ціна за 1 т 7 500,00 грн на загальну суму 480 000,00 грн, умови поставки СРТ Кабанне, термін поставки 05.01.2021 року. Умови оплати - 100% передплата згідно наданого рахунку. Рахунок дійсний протягом п`яти банківських днів з дати пред`явлення рахунку для оплати (а.с. 26, т. 1).

Згідно платіжних доручень № 2836 від 06.07.2020 року та № 2704 від 14.02.2020 року позивачем проведено оплату за товар на суми 682 130,00 грн та 246 100,00 грн (а.с.18, 23, т. 1).

Відповідно до Специфікації № 1 від 13.02.2020 року на підставі видаткової накладної № 121 від 06.03.2020 року на суму 235 750,00 грн та рахунку на оплату № 89 від 13.02.2020 року відповідачем поставлено позивачу добриво азотно-фосфорно-калійне комплексне марки 14-14-14-11(8) у кількості 23 тон за ціною 10 250,00 грн за 1 тону з ПДВ (а.с. 16-17, т. 1).

Також, відповідачем за Специфікацією № 3 від 06.07.2020 року, на підставі видаткової накладної № 388 від 01.08.2020 року на суму 692 480,00 грн та рахунку на оплату № 337 від 06.07.2020 року поставлено позивачу добриво азотно-фосфорно-калійне комплексне марки 10-20-20-6(8) у кількості 64 тон за ціною 10 820,00 грн за 1 тону з ПДВ (а.с. 21-22, т. 1).

Відповідно до Специфікації № 5 від 03.12.2020 року, 03.12.2020 року відповідачем був виставлений рахунок на оплату № 586 (а.с. 25, т. 1)

Відповідно до платіжного доручення № 2739 від 03.12.2020 року позивачем здійснено переказ грошових коштів на рахунок відповідача на суму 480 000,00 грн. за аміачну селітру (а.с. 27, т. 1).

Надаючи правову оцінку предмету спірних правовідносин, суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Оцінивши наявні у справі докази судом встановлено, що позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов`язання із своєчасної та повної оплати за товар, що підтверджується платіжним дорученням № 2739 від 03.12.2020 року на суму 480 000,00 грн. за аміачну селітру (а.с. 27, т. 1).

Згідно ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення перерахованих коштів в якості попередньої оплати за непоставлений товар.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження обставин виконання обов`язку з поставки оплаченого позивачем товару.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на невиконання обов`язку з поставки аналогічного товару зі сторони контрагента - ТОВ з Іноземними Інвестиціями "БНХ УКРАЇНА" (т. 1 а.с. 143-153), листування з іншою юридичною особою - ПП "Саймон-2006" (т. 1 а.с. 155-160).

Також, не можуть підтверджувати належне виконання зобов`язання зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдагрохімцентр" обставини укладення позивачем договору поставки з ТОВ "ОКК-БІЗНЕС-ПАРТНЕР" (т. 1 а.с. 163-194).

Відповідно до ст. 511 ЦК України, зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Однак, укладений сторонами договір не містить положень щодо можливості здійснення поставки товару третіми особами.

В силу положень ч. 1 ст. 551 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторонами у належній формі не досягнуто згоди щодо внесення змін до Специфікації №5 до Договору №51 від 13.02.2020 року, запропонована відповідачем Додаткова угоди №1 не підписана СВК "Красноріченський" (т. 1 а.с. 161).

Відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Згідно умов укладеного сторонами договору поставки, положень ст. ст. 7, 655, 659, 712 ЦК України, умов виконання попередніх поставок товару, належними доказами передачі товару є видаткові накладні, документи щодо вручення товару уповноваженому представнику позивача, тощо.

Тобто, дані обставини не можуть підтверджуватись показами свідків, повинні доводитись сукупністю письмових доказів.

Тому, суд відхиляє та вважає неналежними доказами відповідача - заяви свідків ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 160) та ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 195, 196).

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 480 000,00 грн попередньої оплати за договором поставки товару № 51 від 13.02.2020 року правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення збитків в сумі 147 200,00 грн судом встановлено наступне.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до положень статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

В силу вимог ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Стандарт доказування обставин понесення збитків має особливий зміст, з огляду на правову природу збитків та упущеної вигоди, як їх форми, а також правові висновки Верховного Суду з приводу вирішення цього питання.

Відповідно до положень частин першої - третьої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 ЦК України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.

Правовідносини щодо відшкодування збитків урегульовані положеннями глави 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" Господарського кодексу України (далі - ГК України) та глави 82 "Відшкодування шкоди" Розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" Книги п`ятої "Зобов`язальне право" ЦК України).

Частиною третьою статті 147 ГК України передбачено, що збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до положень частини першої статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення.

Для стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками, розмір завданих збитків.

Позивачу в цій категорії справ також слід довести в порядку, передбаченому положеннями частини третьої статті 13, статтей 74, 76-77 ГПК України, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника передбачених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/1742/20, від 17.02.2021 у справі № 916/450/20, від 03.11.2020 у справі № 916/3563/19, від 20.10.2020 у справі № 910/17533/19, від 26.02.2020 у справі № 914/263/19, від 21.04.2021 року у справі № 913/335/20.

З приводу протиправної поведінки відповідача, як підстави та елементу відшкодування збитків, суд виходить і встановленого вище факту прострочення виконання зобов`язань з поставки товару згідно Специфікації №5 від 03.12.2020 року (Додаток №5 до Договору №51 від 13.02.2020 року).

Відповідно до Специфікації № 5 від 03.12.2020 року, яка є додатком до Договору № 51 від 13.02.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдагрохімцентр" повинно було поставити Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Красноріченський" аміачну селітру у кількості 64 тони за ціною 7 500,00 грн за 1 тону з ПДВ в строк до 05.01.2021 року на загальну суму 480 000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 2739 від 03.12.2020 року позивачем перераховано на рахунок відповідача 480 000,00 грн за аміачну селітру.

Тобто, прострочення поставки товару (аміачної селітри у кількості 64 тони) мало місце починаючи з 06.01.2021 року.

Матеріали справи не містять доказів повернення попередньої оплати або поставки відповідного товару станом на момент звернення до суду та розгляду справи.

Отже, зміст порушеного права позивача становить не отримання відповідного товару за погодженою ціною.

В розумінні ст. 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі (реальні збитки), а також

2) витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) або

3) витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

4) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, виникнення потреби у приданні певних товарів та тягар понесення витрат на вчинення таких дій, у розумінні положень п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, є достатнім для кваліфікації збитків та визнання їх обґрунтованого розміру.

Тому, для встановлення складу збитків, які полягають у змушених витратах для відновлення порушеного права, достатнім є встановлення факту порушення зобов`язання та обставин виникнення у позивача об`єктивної потреби придбання аналогічного товару.

Отже, суд вважає цілком обґрунтованими та виправданими доводи позивача щодо необхідності придбати аналогічний товар у інших контрагентів, враховуючи порушення строків поставки зі сторони відповідача та внаслідок неповернення передплати.

Суд враховує, що потреба у придбанні аналогічного товару, за умови його не поставки контрагентом, переслідує легітимну мету щодо безперешкодного, безперервного здійснення господарської діяльності.

Тому дійсно позивач змушений був звернутися до третьої особи з метою придбання аналогічного товару

На підтвердження обставин вчинення дій щодо придбання відповідного товару позивачем надано договір поставки № 206/21/142 від 13.11.2020 року (а.с.34-36, т. 1), пропозицію до ТОВ "Фірма Ерідон" (вих. № 3 від 06.01.2021 року) щодо поставки аміачної селітри в кількості 64 тон за ціною 7 500,00 грн. за 1 тону з ПДВ (а.с.31, т. 1), лист відповідь ТОВ "Фірма "Ерідон" від 09.02.2021 року, рахунок № 6177 від 09.02.2021 року щодо сплати грошових коштів у розмірі 666 400,27 грн за продаж 68 тон аміачної селітри (а.с.37, т. 1), платіжне доручення № 2786 від 10.02.2021 року на суму 666 400,27 грн. в т.ч. ПДВ 111 066,71 грн (а.с. 38, т. 1), видаткову накладну № 8161 від 02.03.2021 року ТОВ "Фірма Ерідон" на суму 666 400,27 грн. в в.ч. ПДВ 111 066,71 грн (а.с. 40, т. 1).

Власне факт укладення відповідного договору та здійснення витрат підтверджує потребу позивача у придбанні відповідного товару, яка виникла внаслідок прострочення виконання зобов`язання зі сторони ТОВ "Трейдагрохімцентр", оскільки товар не було поставлено.

З урахуванням наданих доказів позивачем доведено, у період прострочення виконання зобов`язання з поставки товару зі сторони ТОВ "Трейдагрохімцентр", понесення реальних збитків на придбання відповідної кількості товару (який був предметом договору з відповідачем), що підтверджує вимушеність понесення наднормових витрат на відновлення порушеного права..

Таким чином у зв`язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдагрохімцентр" строків поставки товару за договором поставки № 51 від 13.02.2020 року Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Красноріченський" були завдані збитки, які виражені у різниці в ціні за одну тону товару за Договором поставки № 51 від 13.02.2020 - 7 500,00 грн, та за Договором поставки № 206/21/142 від 13.11.2020 року (а.с. 34-36, т. 1).

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача підтверджується положеннями договору поставки та не поставкою товару, а також відсутністю об`єктивної можливості у позивача отримати потрібний товар з будь-яких інших джерел, за ціною, що склалася у січні 2021 року, яка б дозволяла понести витрати від відповідних господарських операцій в очікуваному розмірі, без здійснення понаднормових витрат.

Отже, збитки позивача виникли у формі втрати в майні позивача та полягали у необхідності придбання товару за вищою ціною у третіх осіб, замість використання закупленого у відповідача товару за цінами січня 2021 року.

Аналогічні висновки, щодо можливості стягнення збитків, які виникли внаслідок не поставки товару, у випадку виникнення у потерпілої особи обов'язку придбавати аналогічний товар за вищими ринковими цінами, алгоритму обчислення збитків шляхом співставлення ринкових цін, порівняно з ціною укладеного з відповідачем договору, наведені у Постановах КГС ВС від 12 березня 2019 року у справі № 916/3211/16, від 30 вересня 2021 року у справі № 913/92/21 та 28 жовтня 2021 року у справі № 913/717/20.

Зокрема, КГС ВС підтверджено правомірність висновків судів апеляційної інстанції відносно кваліфікації причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача шляхом тлумачення умов договору поставки, протиправною не поставкою товару, а також відсутністю об`єктивної можливості у позивача отримати потрібний товар з будь-яких інших джерел, за ціною, яка б дозволяла понести витрати від відповідних господарських операцій в очікуваному розмірі.

Тому, суд вважає за можливе застосувати наведенні висновки при вирішенні справи № 902/560/21.

Враховуючи підстави заявленого позову, які мотивовані посиланням на ст. 22 ЦК України та обумовлені тим, що у позивача виникла об'єктивна потреба у понесенні понаднормових витрат, предмет договору поставки, погоджений сторонами термін передачі товару, невиконання відповідачем обов'язку з поставки товару протягом тривалого періоду часу, суд доходить висновку про об'єктивне доведення позивачем наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача щодо порушення договірних зобов'язань та необхідності відповідача придбавати відповідний товар за іншими ринковими цінами.

З приводу визначення обґрунтованого розміру спричинених збитків, суд виходив з наступного.

З метою дотримання балансу інтересів сторін та уникнення невиправданих витрат відповідача, застосовуючи засади справедливості та пропорційності (ст. ст. 2, 7, 11, 15 ГПК України), на суд покладено тягар визначення об'єктивної оптової ціни та відповідний товар.

При оцінці визначеної позивачем суми збитків та доводам про збільшення ринкових цін на товар, який позивач змушений придбати для власних потреб, суд також враховує, що посилаючись на відсутність підстав для стягнення збитків, окрім усних заперечень, відповідач не надав належних та допустимих доказів.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 910/16505/19, у якій досліджував питання застосування стандарту доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саму ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

За приписами ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

При оцінці наданих сторонами доказів суд враховує, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

З огляду на предмет спору висновок проведеної у справі судової експертизи має стосуватися питань, які входять до предмету доказування, а отже може вважатись належним та допустимим засобом доказування у справі (правовий висновок Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 12.03.2019 року у справі № 916/3211/16).

Таким чином, як положення ЦК України, так і правові висновки Верховного Суду визначають обов'язковість визначення суми збитків саме з урахуванням ринкових цін та висновку експерта.

Згідно Інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень", затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 03.11.1998 року №705/3145, основними завданнями товарознавчої експертизи є визначення: визначення вартості товарної продукції; визначення змін показників якості товарної продукції (п. 1.2.).

До орієнтовного переліку вирішуваних питань, зокрема входить: яка вартість об`єктів дослідження на території України (із зазначенням дати, на яку необхідно провести оцінку)?

Тобто, у межах експертного дослідження можливе вирішення експертом питань відносно ринкової вартості продукції на конкретну дату.

Ухвалою суду від 15.09.2021 року, з метою визначення правильності розрахунку суми збитків з урахуванням ринкової вартості однієї тонни аміачної селітри станом на 05.01.2021 року, призначено по справі судову товарознавчу експертизу.

На вирішення експертів поставлено питання стосовно визначення ринкової вартості (ціни) однієї тони аміачної селітри на внутрішньому ринку України, станом на 05.01.2021 року, ринкова вартість (ціна) однієї тони аміачної селітри на внутрішньому ринку України, станом на 25.05.2021 року. Також у випадку неможливості визначення вартості на конкретну дату встановити ціну товару аміачної селітри станом на відповідний календарний місяць (січень 2021 року, травень, червень 2021 року) або період найбільш наближений до відповідної календарної дати?

Згідно висновку експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 09.05.2022 року № 8390/21-21 встановлено, що ринкова вартість 1 (однієї) тони добрива - аміачної селітри на внутрішньому ринку України, станом на 05.01.2021 року, складала: 7 515,06 грн та ринкова вартість 1 (однієї) тони добрива - аміачної селітри на внутрішньому ринку України, станом на 25.05.2021 року, складала: 9 335,38 грн (а.с. 39-44, т. 2).

Позивач направив позов до суду 25.05.2021 року (т. 1 а.с. 114), тому, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 623 ЦК України та відсутність доказів добровільного виконання зобов`язання зі сторони відповідача, суд вважає обґрунтованою вартістю 1 тони аміачної селітри, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, у розмірі 9 335,38 грн, яка визначена експертом з урахуванням ринкових цін.

Всупереч положенням ст. ст. 98, ст. 101 ГПК України відповідач не скористався правом самостійного звернення до експертної установи та долучення до матеріалів справи висновку іншого змісту, складеного на основі усіх доводів та заперечень.

Матеріали справи не містять інших доказів, наданих відповідачем, які б визначали іншу ціну товару або створювали обґрунтовані сумніви у висновках експертизи.

Отже, суд вважає більш вірогідними та достатніми надані позивачем докази в обґрунтування розміру збитків, які виразились у формі понесених витрат на придбання аналогічного товару.

Оцінивши наявні у справі докази в сукупності, суд доходить висновку про доведення позивачем усіх елементів складу реальних збитків, які підстави для їх стягнення з відповідача.

Враховуючи викладене, належний розмір збитків які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становлять в сумі 117 464,32 грн (ціна за одну тону за договором поставки № 51 від 13.02.2020 року - 7 500,00 грн та з урахуванням висновку експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 09.05.2022 року № 8390/21-21 (ринкової вартості (ціни) однієї тони аміачної селітри на внутрішньому ринку України, станом на 25.05.2021 року) ціна тонни за висновком становить - 9 335,38 грн, різниця складає 1 835,38 грн х 64 т (кількість не поставленого товару).

При цьому, суд відмовляє у задоволенні позову Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Красноріченський" в частині вимог про стягнення 29 735,68 грн збитків, як заявлених безпідставно.

Підсумовуючи, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

З приводу розподілу судових витрат, суд вважає за доцільне призначити окреме судове засідання згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України, враховуючи клопотання представника представників сторін.

31.08.2022 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшла заява (б/н від 31.08.2022 року) (вх.канц. № 01-34/7212/22), в якій останній просить суд відстрочити виконання рішення у даній справі до моменту зміни адреси місцезнаходження підприємства позивача та його податкової адреси на адресу з місцезнаходженням на території, яка не являється тимчасово окупованою та на якій не ведуться активні бойові дії у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

Також, у заяві останній просить суд заборонити проводити примусове стягнення коштів з відповідача та користь позивача до моменту зміни останнім своєї адреси місцезнаходження та його податкової адреси на адресу з місцезнаходженням на території, яка не являється тимчасово окупованою та на якій не ведуться активні бойові дії у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

Відносно розгляду відповідної заяви суд зазначає наступне.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині судового рішення також вказується про: порядок і строк виконання рішення; надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні (ч. 1 ст. 239 ГПК України).

Тобто, питання щодо відстрочення виконання судового рішення може бути ухвалено як одночасно з постановляння судового рішення, так і на стадії його виконання.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

У рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі № 5-рп/2013 зазначено, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Відповідно п. 1, 3 ч. ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відтак, суд зобов`язаний врахувати обставини об`єктивної дійсності, які склалися на момент ухвалення рішення по даній справі.

Так, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Згідно Указу Президента № 133/2022 від 14.03.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

17.08.2022 набув чинності Закон про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 7664 від 12.08.2022 (офіційне опублікування: Голос України від 17.08.2022, № 168), яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб, а саме до 21.11.2022 року.

Тому, виконання судових рішень повинно здійснюватись з дотримання законодавства. яке регулює відповідні правовідносини у період дії воєнного стану.

Судом встановлено, що місцезнаходженням позивача Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Красноріченський" є вул. Октябрьська, буд. 1А, с. Бараниківка, Луганська область, 92922.

Бараниківська сільська рада - орган місцевого самоврядування у Кремінському районі Луганської області з адміністративним центром у с. Бараниківка.

14 липня 2017 року рада припинила свої повноваження та при`єдналася до Красноріченської селищної територіальної громади з адміністративним центром у селищі міського типу Красноріченське.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 "Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)" визначено перелік відповідних територіальних громад, до яких також віднесено Красноріченську селищну територіальну громаду.

Таким чином, місцезнаходженням позивача є тимчасово окупована територія.

Питання провадження господарської діяльності на тимчасово окупованих територіях врегульовано Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

На підставі ч. ч. 2-6 ст. 13 даного Закону, здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Під час режиму тимчасової окупації платіжний режим діє з урахуванням того, що система електронних платежів Національного банку України та внутрішньодержавні платіжні системи, платіжними організаціями яких є резиденти України, не застосовуються на тимчасово окупованій території.

Переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України забороняється.

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ст. 45 ПК України).

Таким чином, відносно юридичних осіб, податковою адресою (місцезнаходженням), яких є тимчасово окупована територія діє особливий порядок здійснення розрахунків та перерахування грошових коштів.

В силу положень ст. 17 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Тобто, на суд покладено обов`язок, у межах визначених процесуальним законодавством, вживати відповідних заходів щодо дотримання вимог ст. 13 відповідного Закону.

Враховуючи наведені висновки, виконання судового рішення до моменту зміни Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Красноріченський" податкової адреси, здійснення платежів на окуповану територію порушуватиме норми Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", міжнародного права, не сприятиме захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Тому, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для встановлення порядку та способу виконання судового рішення, з урахуванням положень Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Крім того, суд доходить висновку також щодо наявності виключних підстав для відстрочення виконання судового рішення в частині стягнення грошових коштів на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Красноріченський" до моменту зміни податкової адреси (місцезнаходження) з тимчасово окупованої території, визначеної Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 "Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)", на іншу територію України.

Згідно ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, суд обмежений у застосування заходів відстрочення виконання судового рішення на термін в один рік з дня його проголошення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73-80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232-238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдагрохімцентр" (вул. Європейська, 13/55, м. Іллінці, Вінницька область, 22700, код - 42023890) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Красноріченський" (вул. Октябрьська, буд. 1А, с. Бараниківка, Луганська область, 92922, код - 00858183) 480 000,00 грн попередньої оплати за Договором поставки товару № 51 від 13.02.2020 року та 117 464,32 грн збитків.

3. Визначити наступний порядок виконання судового рішення:

- дозволити перерахування або примусове стягнення грошових коштів на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Красноріченський" (вул. Октябрьська, буд. 1А, с. Бараниківка, Луганська область, 92922, код - 00858183) виключно після зміни податкової адреси (місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) з тимчасово окупованої території, визначеної Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 "Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)", на іншу територію України;

- перерахування або примусове стягнення грошових коштів на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Красноріченський" (вул. Октябрьська, буд. 1А, с. Бараниківка, Луганська область, 92922, код - 00858183) здійснювати з дотриманням норм Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та інструкцій Національного банку України щодо роботи внутрішньодержавних платіжних систем під час режиму тимчасової окупації;

- дозволити перерахування або примусове стягнення грошових коштів на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Красноріченський" (вул. Октябрьська, буд. 1А, с. Бараниківка, Луганська область, 92922, код - 00858183) виключно платіжними організаціями (банківськими установами), які є резидентами України;

- дозволити перерахування або примусове стягнення грошових коштів на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Красноріченський" (вул. Октябрьська, буд. 1А, с. Бараниківка, Луганська область, 92922, код - 00858183) виключно на рахунки, що відкриті та обслуговуються на території України, яка на момент перерахування, звернення стягнення, списання грошових коштів не віднесена до тимчасово окупованої території, визначеної Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 "Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)".

4. Відстрочити виконання судового рішення в частині стягнення грошових коштів на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Красноріченський" (вул. Октябрьська, буд. 1А, с. Бараниківка, Луганська область, 92922, код - 00858183) до моменту зміни податкової адреси (місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) з тимчасово окупованої території, визначеної Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 "Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)", на іншу територію України, на строк, який не перевищує одного року з дня ухвалення судового рішення, до 31.08.2023 року.

5. Відмовити у задоволенні позову Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Красноріченський" (вул. Октябрьська, буд. 1А, с. Бараниківка, Луганська область, 92922, код - 00858183) в частині вимог про стягнення 29 735,68 грн збитків.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 13.09.2022 року о 09:30 год.

8. Встановити сторонам строк подачі доказів щодо розміру понесених судових витрат, заперечень щодо понесених стороною витрат, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 05.09.2022 року включно.

9. Примірник судового рішення надіслати учасникам справи на офіційні електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом та засобами електронного зв`язку за наступними адресами: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , treidagrol@gmail.com, ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 12 вересня 2022 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Октябрьська, буд. 1А, с. Бараниківка, Луганська область, 92922)

3 - відповідачу (вул. Європейська, 13/55, м. Іллінці, Вінницька область, 22700)