Рішення

від 30.08.2022 по справі 902/304/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" серпня 2022 р. Cправа № 902/304/22

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.

За участю представників сторін:

позивача: Хоменко О.О., ордер АІ №1229965 від 27.04.2022 (в режимі ВКЗ);

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Стоколос-Агроінвест" (село Вовківське, Миргородський район, Полтавська обл., 37262; вул. Дегтярівська, буд. 52, м. Київ, 04112)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРАФУД" в особі Філії "Молоко" (вул. Зеленогірська, буд. 8, м. Київ, 03037; вул. Полковника Ганджі, буд. 2, м. Тульчин, Вінницька обл., 23600)

про стягнення 556275,67 грн заборгованості згідно договору поставки

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Стоколос-Агроінвест" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРАФУД" в особі Філії "Молоко" про стягнення 556 275,67 грн. заборгованості, з яких: 537 824,18 грн. - основного боргу, 2 406,72 грн. - 3% річних, 16 044,77 грн. - пені.

Позовні вимоги обгрунтовані порущенням відповідачем умов договору поставки №02-0520Р від 15.05.2020 в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою від 11.05.2022 суд постановив відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначити на 06 червня 2022 року о 11:00 год.

02.06.2022 на адресу суду засобами електронного зв`язку надійшла заява Приватного підприємства "Стоколос-Агроінвест" №01-06 від 01.06.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 03.06.2022 суд постановив задовольнити вищевказану заяву.

02.06.2022 надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

На визначену судом дату (06.06.2022) представники сторін не з`явились.

В судовому засіданні судом задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 06.06.2022 суд постановив відкласти підготовче засідання на 04.07.22 о 11:00 год.

23.06.2022 на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшла заява Приватного підприємства "Стоколос-Агроінвест" №01-06 від 01.06.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 24.06.2022 суд постановив задовольнити вищевказану заяву.

28.06.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

На визначену судом дату 04.07.2022 з`явився представник позивача який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В судовому засіданні, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи до припинення воєнного стану.

Ухвалою від 04.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/304/22 для судового розгляду по суті на 17 серпня 2022 р та задоволено усне клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

15.08.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За наслідками судового засідання 17.08.2022 суд протокольною ухвалою постановив оголосити перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 31.08.2022 о 14:30 задовольнив усне клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, суд ухвалою від 18.08.2022 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України. Дану ухвалу відповідач отримав 23.08.2022 особисто, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою трекінгу відстеження поштових відправлень з сайту Укрпошта.

26.08.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про долучення доказів до справи, яка 29.08.2022 надійшла засобами поштового зв`язку, до даних заяв позивачем долучено податкові накладні.

На визначену судом дату 31.08.2022 з`явився представник позивача, який брав участь у справі в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та в установленому законом порядку, що стверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відзиву, будь-яких письмових заяв, клопотань чи заперечень на день розгляду справи (31.08.2022) від відповідача до суду не надходило. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 31.08.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15.05.2020 р. між Приватним підприємством "Стоколос-Агроінвест" (позивач, в договорі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРРАФУД", від імені якого діє філія "Молоко" ТОВ "ТЕРРАФУД" (відповідач, в договорі Покупець) укладено договір поставки молока № 02-0520Р.

Відповідно до предмету договору Постачальник зобов`язується передати сільськогосподарську продукцію, що є власно вирощеною (виробленою) - молоко в встановлений строк, у власність Покупця, для використання його у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов`язується прийняти його і сплатити за нього певну грошову суму на умовах, викладених в даному Договорі по ціні, узгоджені між сторонами в додатковій угоді (протоколі), що є невід`ємною частиною даного Договору (п. 1.1. Договору).

Згідно із пунктом 3.1 Договору, поставка з пунктів заготівлі молока виконується автотранспортом Покупця. Зміна базису поставки може бути виконано по взаємній домовленості сторін.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що оплата Товару здійснюється безготівково, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника протягом 10 банківських днів, від фактичної дати отримання партії Товару. Загальна сума Договору складає суму вартості усіх поставлених партій Товару за період дії договору.

Відповідно до п. 6.1. претензії по кількості та якості поставленого по даному Договорі молока, можуть бути заявлені Покупцем в відповідності з діючим Законодавством. Основою для пред`явлення претензії по якості буде являтись Акт контрольної лабораторії Покупця. Постачальник має право перевірити на місці обґрунтованість претензії.

Сторони несуть повну матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань передбачених даним Договором. В разі прострочення оплати за молоко, Постачальник має право вимагати від Покупця сплати штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п. 7.1 та п. 7.3. Договору).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2021 р. Якщо за 15 календарних днів до закінчення дії даного договору жодна із сторін письмово не попередить іншу про його припинення то договір пролонговується на 1 календарний рік на тих самих умовах (п.10.1. та п.10.2. Договору).

Між сторонами 01.06.2020 укладена Додаткова угода до Договору № 02-0520Р від 15.05.2020 р. згідно якої сторони дійшли згоди на час співпраці філія «Молоко» ТОВ «ТЕРРАФУД» надає в користування ПП «Стоколос-Агроінвест» наступне майно: Молокоохолоджувач-2000 л; Насос ГНВ 2-10/20ГОПБ та Проміжний пункт (для холодилки та насоса).

Як слідує з матеріалів справи позивачем на виконання умов договору було поставлено товар на загальну суму 537824,18 грн, що підтверджується видатковими накладними № 82 від 20.02.2022 р., № 81 від 25.02.2022 р., № 83 від 10.02.2022 та товарно транспортними накладними (а.с. 21-91).

Матеріалами справи стверджується, що позивачем були виставлені рахунки на оплату, а саме № 11 від 20.02.2022 р. на суму 370137,60 грн, № 10 від 10.02.2022 р. на суму 396,38 грн та №12 від 25.02.2022 р. на суму 167290,20 грн (а.с. 18-20).

Разом з тим відповідач у визначені в договорі строки не здійснив оплату отриманої продукції, що підтверджується актом звірки та довідкою про стан заборгованості виданою дирекцією ПП "Стоколос-Агроінвест".

З метою досудового врегулювання спору позивачем була направлена претензія (вих № 21/03-1 від 21.03.2022 р.) з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 537824,18 грн до 25.03.2022 року.

В матеріалах справи міститься відповідь відповідача на вищевказану претензії, зі змісту якої судом встановлено, що відповідач фактично визнає заборгованість, при цьому зазначає про форс мажорні обставини які спонукали останнього до несплати боргу, а саме введення воєнного стану на території України, що спричинило фінансові труднощі (а.с. 101).

Крім того, в матеріалах справи наявні податкові накладні №5 від 10.02.2022, №7 від 20.02.2022 та №8 від 25.02.2022 та квитанції про реєстрацію даних накладних на загальну суму 537824,18 грн.

Враховуючи встановлені обставини справи суд враховує наступне.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Приписами статей ст. 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Вирішуючи питання щодо наявності факту порушення відповідачем прав позивача, за захистом яких останній звернувся, суд враховує наступне.

Як зазначалось вище, Товар було поставлено відповідачу на загальну суму 537824,18 грн., що підтверджується видатковими накладними, товарно транспортними накладними та податковими накладними.

Суд зазначає, що видаткові накладні підписані лише позивачем, разом з тим товарно транспортні накладні підписані обопільно сторонами та скріплені печатками.

Крім того, Касаційний господарський суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця). Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним. Данні висновки викладені Касаційним господарським судом у постановах від 04.11.2019 у справі №905/49/15 та від 29.01.2020 у справі №916/922/19.

З огляду на викладене, наявними у справі доказами підтверджується поставка позивачем відповідачу товару на загальну суму 537824,18 грн.

Поряд з тим, матеріали справи не містять доказів проведення відповідачем розрахунків за отриманий товар.

Також матеріалами справи підтверджується визнання відповідачем заборгованості перед позивачем, що вбачається з акту звірки взаєморозрахунків та листа відповіді на претензію, у зв`язку із чим суд вважає позовну вимогу про стягнення 537824,18 грн заборгованості правомірною та обґрунтованою.

Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 2 406,72 грн. - 3% річних, 16 044,77 грн. - пені.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 7.3 договору в разі прострочення оплати за молоко, Постачальник має право вимагати від Покупця сплатити штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою системи "ЛІГА ЗАКОН", розрахунки заявлених до стягнення пені та 3% річних, судом помилок не виявлено, тому суд вважає, що вимоги щодо стягнення 2 406,72 грн. - 3% річних, 16 044,77 грн. - пені є правомірними та підлягають задоволенню, як такі, що відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву чи докази, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 126, 129, 231-233, 238, 240-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Террафуд" (вул. Зеленогірська, буд. 8, м. Київ, 03037, код ЄДРПОУ 36867724) в особі філії "Молоко" ТОВ "Террафуд" (вул. Полковника Ганжі, буд. 2, м. Тульчин, Вінницька обл., 23600, код ЄДРПОУ 43604313) на користь Приватного підприємства "Стоколос-Агроінвест" (село Вовківське, Миргородський район, Полтавська обл., 37262, код ЄДРПОУ 38714080) 537 824,18 грн. - основного боргу, 2 406,72 грн. - 3% річних, 16 044,77 грн. - пені та 8344,14 грн - витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом та на відому суду адресу електронної пошти позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 12 вересня 2022 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (Проспект Героїв, 146, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл. 24000)