Рішення

від 06.09.2022 по справі 902/700/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/700/22

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Шейкіній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА ІНТЕРТРЕЙДІНГ УКРАЇНА", вул. Рибальська, буд. 22, м. Київ, 01011, код - 32708773

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ", вул. Агатангела, м. Вінниця, 21037, код - 42577847

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ АГРО", вул. Лесі Українки, буд. 54, с. Гуменне, Вінницький район, Вінницька область, 23203, код - 41115146

про солідарне стягнення 411 185,51 грн

за участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача 1, 2: Пинзар Ігор Віталійович

ВСТАНОВИВ:

04.08.2022 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 04.08.2022 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА ІНТЕРТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ АГРО" про солідарне стягнення 411 185,51 грн заборгованості, з яких 144 050,92 грн основного боргу, 144 576,03 грн пені, 95 280,31 грн інфляційних втрат, 27 277,84 грн відсотків за користування грошовими коштами за договором поставки сільськогосподарської техніки № VAITUA-190419 від 19.04.2019 року. Зазначену заяву заявником сформовано в системі "Електронний суд".

Ухвалою суду від 09.08.2022 року відкрито провадження у справі № 902/700/22 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07.09.2022 року.

29.08.2022 року до суду від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 25.08.2022 року).

06.09.2022 року до суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 06.09.2022 року (вх.канц. № 01-34/7418/22), в якому останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги повністю та просить суд проводити розгляд справи за його відсутності. Зазначене клопотання заявником сформовано в системі "Електронний суд".

В судовому засіданні 07.09.2022 року прийняв участь представник відповідачів 1,2. Представник позивача правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

При цьому суд зазначає, що у матеріалах справи наявна заява представника позивача про проведення судового засідання за його відсутності.

Ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, ст.ст. 42, 46 ГПК України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми ст.ст. 182, 183 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Положеннями ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України визначено, що, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Як вбачається із позовної заяви, позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФА ІНТЕРТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ" за договором поставки сільськогосподарської техніки № VAITUA-190419 від 19.04.2019 року.

19.04.2019 року в забезпечення виконання зобов`язань за договором поставки сільськогосподарської техніки № VAITUA-190419 від 19.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФА ІНТЕРТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" (Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ" (Боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ АГРО" (Поручитель) укладено договір поруки.

В зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором поставки сільськогосподарської техніки № VAITUA-190419 від 19.04.2019 року у Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ" (відповідач 1) утворилась заборгованість в сумі 411 185,51 грн.

З огляду на вказане, позивачем заявлено позов, щодо солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ АГРО" 144 050,92 грн основного боргу, 144 576,03 грн пені, 95 280,31 грн інфляційних втрат, 27 277,84 грн відсотків за користування грошовими коштами за договором поставки сільськогосподарської техніки № VAITUA-190419 від 19.04.2019 року.

У відзиві на позовну заяву представник відповідачів 1, 2 визнає заявлені позовні вимоги, в частині стягнення 144 050,92 грн основного боргу та зазначає про невірності в обрахунку пені та 3% річних, при цьому останній заперечує проти нарахування інфляційних втрат.

Оскільки, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Норми частини другої статті 625 ЦК щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Отже інфляційні втрати в сумі 95 280,31 грн є безпідставно нарахованими.

Крім того, до поданого відзиву представником відповідачів додано власний розрахунок штрафних санкцій, за яким останній просить суд позов задовольнити частково, стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 144 050,92 грн основного боргу, 63 851,77 грн пені.

Також, останній зазначає, з стягненню тільки з відповідача 1 підлягають 23 664,64 грн 3% річних, оскільки згідно договору поруки відповідач 2 виступає поручителем щодо виконання зобов`язань за договором в частині оплати вартості товару, сплати пені та штрафу (а.с. 89-94, т. 1).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 19.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФА ІНТЕРТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ" (Покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської техніки № VAITUA-190419 (а.с.38-49, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність сільськогосподарську техніку (товар) Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його ціну у розмірі передбаченому цим договором.

Найменування товару, його комплектація, кількість, ціна у гривні та її еквівалент в іноземній валюті, строки оплати та строки поставки встановлені у Додатку № 1 (Специфікація), який є невід`ємною частиною цього договору. При поставці товару з нестандартним комплектом поставки, деталі щодо такого комплекту визначаються у Специфікації (п. 1.2 Договору).

Ціна договору встановлюється у Специфікації. Ціною договору є загальна вартість товару, що підлягає поставці відповідно до цього договору. Сторони мають визначити ціну товару у гривні та її еквівалент в іноземній валюті у Специфікації (п. 2.1 Договору).

У випадку порушення Покупцем графіку оплати, зазначеному у Специфікації та застосування Постачальником пені та/або штрафів у зв`язку з цим, черговість зарахування грошових коштів Покупця у рахунок існуючих зобов`язань визначається ст.534 ЦКУ (п. 2.3.5 Договору).

Розрахунки проводяться шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок Постачальника (п. 2.4 Договору).

За змістом п. 2.5 Договору днем оплати за цим договором є день зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника.

Покупець повинен надати Поручителя для укладання договору поруки в якості додаткового забезпечення виконання Покупцем своїх зобов`язань за цим договором (п. 2.6 Договору).

Обов`язок Постачальника передати товар Покупцеві виникає лише після підписання сторонами договору поруки та його нотаріального посвідчення (п. 2.7 Договору).

Умови поставки товару визначаються згідно з умовами Іncoterms 2010. Особливий вид Іncoterms 2010, умови поставки стосовно товару визначаються у розділі "Місце поставки", що міститься у Специфікації до цього Договору. Якщо умови поставки згідно з розділом "Місце поставки" передбачають поставку товару Постачальником на адресу, що буде зазначена Покупцем, вартість товару включатиме також вартість поставки (п. 4.1 Договору).

Датою переходу права власності Покупцю вважатиметься дата підписання Акту прийому-передачі товару, зазначеного у Специфікації до цього договору (п.4.1.1 Договору).

Згідно п. 5.1 Договору зобов`язання Постачальника поставити товар виникає з моменту фактичного зарахування попередньої оплати від Покупця на рахунок Постачальника, у повному обсязі та в межах строків, що зазначаються у цьому договорі.

Договір набирає законної сили з моменту його підписання сторонами та діятиме до його повного виконання (п. 5.2 Договору).

Згідно з пунктом 7.3. Договору, Покупець несе відповідальність за необґрунтовану затримку оплати товару, шляхом сплати пені, що дорівнює розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у відповідний момент часу, стосовно суми простроченої заборгованості, за кожен день затримки за весь час існування заборгованості.

Також, 19.04.2019 року на виконання умов укладеного договору поставки сільськогосподарської техніки № VAITUA-190419 від 19.04.2019 року між ТОВ Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА ІНТЕРТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ" (Боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ АГРО" (Поручитель) укладено договір поруки (а.с. 35-37, т. 1)

Відповідно п. 1.1 Договору Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Кредитором за виконання зобов`язань Боржника щодо оплати вартості сільськогосподарської техніки (товар) в сумі еквівалентної 38 000,00 євро, що на дату підписання Договору складає 1 147 957,20 грн, які виникли за Договором поставки сільськогосподарської техніки № VAITUA-190419 від 19.04.2019 року (основний договір) укладеним між Кредитором та Боржником.

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником зобов`язання щодо оплати решти вартості товару в розмірі гривневого еквіваленту 30 400,00 євро (п. 2.1 Договору).

За змістом п. 2.2 Договору Поручитель відповідає за виконання інших грошових зобов`язань за основним договором в тому числі, але не виключно:

- за сплату Боржником пені, що дорівнює розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у відповідний момент часу стосовно суми простроченої заборгованості, за кожен день затримки;

- за сплату Боржником штрафу у розмірі 10% ціни товару у випадку розірвання основного договору за ініціативою Кредитора у випадку будь-якої затримки оплати понад 30 календарних днів.

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання (п. 3.1 Договору).

Після виконання Поручителем обов`язку за основним договором. Кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок Боржника у 5-денний термін з дня виконання обов`язку Поручителем (п. 3.2 Договору).

Згідно п. 3.3 Договору до Поручителя, який виконав обов`язок за основним договором, переходять усі права Кредитора щодо цього обов`язку за Основним договором, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Порука припиняється у разі переведення боргу Кредитором на іншу особу, якщо Поручитель не поручився за нового Боржника (п. 3.4 Договору).

У разі порушення Боржником зобов`язання за основним договором Поручитель зобов`язується виконати за Боржника зобов`язання останнього у 5-денний термін з дня отримання вимоги від Кредитора (п. 4.1 Договору).

Відповідно п. 5.1 Договору у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) Боржником обов`язку за основним договором, Кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до Боржника, так і до Поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

У разі порушення своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України (6.1 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки (п. 7.1 Договору).

До умов договору поставки № VAITUA-190419 від 19.04.2019 року між сторонами підписано Додаток № 1 Специфікацію, за змістом якого сторонами погоджено поставку товару, а саме трактора Deutz-Fahr Agrofarm 115 G DT E2 за ціною 1 147 957,20 грн разом з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті становить 38 000,00 євро) (а.с. 30, т. 1).

Також за Специфікацією сторонами встановлено Графік оплати:

- 20 % - попередня оплата до 20.04.2019 року 229 591,44 грн (еквівалент в іноземній валюті становить 7 600,00 євро);

- 30 % - черговий платіж до 30.12.2019 року 344 387,16 грн (еквівалент в іноземній валюті становить 11 400,00 євро);

- 50 % - остаточний платіж до 30.08.2020 року 573 978,60 грн (еквівалент в іноземній валюті становить 19 000,00 євро).

24.04.2019 року між сторонами підписано акт прийому-передачі товару, згідно якого Постачальник передав, а Покупець прийняв товар, трактор Deutz-Fahr Agrofarm 115 G DT E2 за ціною 1 147 957,20 грн разом з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті становить 38 000,00 євро) (а.с. 52, т. 1).

Відповідачем 1 проведено частково розрахунок за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи (а.с. 21-33, т. 1).

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 144 050,92 грн (що еквівалентно 3 893,61 євро).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Матеріали справи підтверджують належне виконання позивачем зобов`язань щодо поставки товару за Договором поставки сільськогосподарської техніки № VAITUA-190419 від 19.04.2019 року та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони відповідача за отриманий товар.

При цьому, сума основного боргу в розмірі 144 050,92 грн боргу за поставлений товар згідно договору поставки сільськогосподарської техніки № VAITUA-190419 від 19.04.2019 року визнана відповідачами 1, 2, що підтверджується викладеною процесуальною позицією у відзиві (б/н від 25.08.2022 року) (а.с. 89-91, т. 1).

Суд вважає доведеними вимоги позову в частині покладення солідарного обов`язку щодо стягнення 144 050,92 грн боргу за поставлений товар згідно договору поставки сільськогосподарської техніки № VAITUA-190419 від 19.04.2019 року та вважає її правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її у повному обсязі.

Крім того, судом розглянуто вимогу щодо стягнення 95 280,31 грн інфляційних втрат згідно встановленого індексу інфляції за час прострочення, за результатами зроблено наступні висновки.

Ціна договору встановлюється у Специфікації. Ціною договору є загальна вартість товару, що підлягає поставці відповідно до цього договору. Сторони мають визначити ціну товару у гривні та її еквівалент в іноземній валюті у Специфікації (п. 2.1 Договору).

Сторони цим підтверджують, що протягом дії цього договору зобов`язання Покупця з оплати товару виникають та мають бути виконані в національній валюті України - гривні. Базова ціна товару складає гривневий еквівалент вартості товару в іноземній валюті. що встановлено в Специфікації до цього договору, що є його невід`ємною частиною; і такий еквівалент гривні має визначатись на основі міжбанківського курсу продажу іноземної валюти, опублікованого на сайті http://minfin.com.ua/ у розділі "Міжбанк" (Міжбанківська ставка), що діяв на 17:00 годину (GМТ+2) дня, що передував дню підписання Специфікації до Договору. Загальна вартість, що підлягає сплаті за товар у гривні має бути еквівалентна сумі кожного платежу, що підлягає сплаті за товар в іноземній валюті, як зазначено в Специфікації до договору, помноженої на Міжбанківську ставку, що діяла на 17.00 годину (GМТ + 2) дня, що передував дню фактичної оплати за товар Покупцем (п. 2.2 Договору).

Згідно п. 2.3 Договору оплата товару здійснюється наступним чином:

- перший платіж у розмірі зазначеному у Специфікації повинен бути оплачений не пізніше наступного банківського дня від дати отримання Покупцем рахунку від Постачальника. У разі якщо Міжбанківська ставка на день зарахування грошей на рахунок Постачальника збільшиться по відношенню до Міжбанківської ставки, зазначеної статтею 2.2 цього Договору більше ніж на 1%, ціна Договору в гривні змінюється пропорційно автоматично (п. 2.3.1 Договору);

- сума чергового платежу, що підлягає сплаті за товар у гривні має бути еквівалентна сумі, що підлягає сплаті за товар в іноземній валюті, як зазначено в Специфікації до договору, помноженої на Міжбанківську ставку, що діяла на 17.00 годину (GМТ+ 2) дня, що передує дню фактичної оплати за товар Покупцем (п. 2.3.2 Договору;

- оплата решти вартості товару повинна бути здійснена у розмірі та відповідно до графіку оплати, зазначеному у Специфікації (п. 2.3.3 Договору).

Як встановлено нормами Закону № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення", індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.

Тому норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, яке визначене у гривні.

Офіційний індекс інфляції це знецінення - зниження купівельної спроможності грошової одиниці України - гривні, а не іноземної валюти, тому долар США у борговому зобов`язанні індексації не підлягає (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.02.2019 року по справі № 638/10417/15-ц).

У випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.

Аналогічні позиції викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.10.2018 року по справі № 905/192/18 (ЄДРСРУ № 77149725), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.07.2018 року по справі № 761/1617/15-ц.

Таким чином, враховуючи зміст договірних відносин та правові позиції Верховного Суду інфляційні втрати у даному випадку стягненню не підлягають.

В зв`язку з чим, у задоволенні позову в частині стягнення 95 280,31 грн інфляційних втрат суд відмовляє.

Також, судом розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідачів 144 576,03 грн пені, 27 277,84 грн відсотків річних за користування грошовими коштами (3% річних) за Договором поставки сільськогосподарської техніки № VAITUA-190419 від 19.04.2019 року.

Згідно з приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 статті 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України є правомірними та обґрунтованими, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства України.

Перевіркою правильності розрахунку 3% судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок на весь строк прострочення виконання зобов`язань.

Тоді як період нарахування має проводитись щодо кожного із грошових зобов`язань окремо, а саме:

- 30 % черговий платіж в розмірі 344 387,16 грн, який мав бути виконаний до 30.12.2019 року;

- 50 % черговий платіж в розмірі 573 978,60 грн, який мав бути виконаний до 30.08.2020 року.

Як вбачається з долучених до відзиву розрахунків, відповідачем у вірно обраховано періоди прострочення за кожним платежем.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми 3% річних за відповідний період судом отримано 23 664,64 грн 3 % річних.

Враховуючи викладене, підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 23 664,64 грн.

При цьому, суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ" 3 613,20 грн 3% річних, як заявлених безпідставно.

Окрім того суд, зазначає, що відповідно п. 1.1 Договору поруки Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Кредитором за виконання зобов`язань Боржника щодо оплати вартості сільськогосподарської техніки (товар) в сумі еквівалентної 38 000,00 євро, що на дату підписання Договору складає 1 147 957,20 грн, які виникли за Договором поставки сільськогосподарської техніки № VAITUA-190419 від 19.04.2019 року (основний договір) укладеним між Кредитором та Боржником.

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником зобов`язання щодо оплати решти вартості товару в розмірі гривневого еквіваленту 30 400,00 євро (п. 2.1 Договору).

За змістом п. 2.2 Договору поруки Поручитель відповідає за виконання інших грошових зобов`язань за основним договором в тому числі, але не виключно:

- за сплату Боржником пені, що дорівнює розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у відповідний момент часу стосовно суми простроченої заборгованості, за кожен день затримки;

- за сплату Боржником штрафу у розмірі 10% ціни товару у випадку розірвання основного договору за ініціативою Кредитора у випадку будь-якої затримки оплати понад 30 календарних днів.

Тому, 3% річних підлягають стягненню виключно з відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ", оскільки до обсягу відповідальності поручителя не входить відшкодування 3% річних.

Також, судом розглянуто вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 144 576,03 грн пені.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Розділом 7 договору сторонами погоджено відповідальність сторін.

Згідно з пунктом 7.3. Договору, Покупець несе відповідальність за необґрунтовану затримку оплати товару, шляхом сплати пені, що дорівнює розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у відповідний момент часу, стосовно суми простроченої заборгованості, за кожен день затримки за весь час існування заборгованості.

Тобто, сторонами погоджено розмір, підстави та строк нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов`язань.

У відповідності до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

На підставі ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Таким чином, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення пеню за порушення умов договору.

Як встановлено судом з наданого позивачем розрахунку пені, останнім помилково нараховано пеню на весь строк прострочення виконання зобов`язань

Тоді як період нарахування має проводитись щодо кожного із грошових зобов`язань окремо, а саме: 30 % черговий платіж в розмірі 344 387,16 грн, який мав бути виконаний до 30.12.2019 року; 50 % черговий платіж в розмірі 573 978,60 грн, який мав бути виконаний до 30.08.2020 року.

Крім того, при здійсненні розрахунку позивачем не застосовано положення ч. 6 ст. 232 ГК України щодо обмеження шести місяцями періоду нарахування пені за кожним платежем.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, судом встановлено обґрунтованість нарахування пені в сумі 63 851,77 грн, відтак у стягненні 80 724,26 грн пені слід відмовити.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв`язку з відмовою у стягнення інфляційних втрат в сумі 95 280,31 грн, 3 613,20 грн - 3% річних та 80 724,26 грн - пені.

Стосовно вирішення питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне призначити окреме судове засідання, згідно вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України та клопотання представника відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути cолідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ" (вул. Агатангела, м. Вінниця, 21037, код - 42577847) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ АГРО" (вул. Лесі Українки, буд. 54, с. Гуменне, Вінницький район, Вінницька область, 23203, код - 41115146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА ІНТЕРТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" (вул. Рибальська, буд. 22, м. Київ, 01011, код - 32708773) 144 050,92 грн - основного боргу за Договором поставки сільськогосподарської техніки № VAITUA-190419 від 19.04.2019 року та 63 851,77 грн - пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ" (вул. Агатангела, м. Вінниця, 21037, код - 42577847) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА ІНТЕРТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" (вул. Рибальська, буд. 22, м. Київ, 01011, код - 32708773) 23 664,64 грн - 3% річних.

4. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА ІНТЕРТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" (вул. Рибальська, буд. 22, м. Київ, 01011, код - 32708773) в частині вимог про стягнення 95 280,31 грн - інфляційних втрат, 80 724,26 грн - пені, 3 613,20 грн - 3% річних.

6. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 20.09.2022 року о 09:30 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, зал № 1).

7. Видати накази після набранням судовим рішенням законної сили.

8. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам на офіційні електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення, та засобами електронного зв`язку: y.borisenko@vait.co.ua, ivpatlogist@ukr.net.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 12 вересня 2022 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Рибальська, буд. 22, м. Київ, 01011)

3 - відповідачу 1 (вул. Агатангела, м. Вінниця, 21037)

4 - відповідачу 2 ( вул. Лесі Українки, буд. 54, с. Гуменне, Вінницький район, Вінницька область, 23203)