Рішення

від 11.09.2022 по справі 916/1422/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" вересня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1422/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

розглянувши справу № 916/1422/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Алма Рітейл" /ЄДРПОУ 43523554, адреса - 65055, м. Одеса, вул. Хутірська, 87, e-mail: d.kykyryza@lab-consult.com/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Лайн Лоджик" /ЄДРПОУ 35565081, адреса - 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21, оф. 704/1/

про стягнення 173 126,41 грн

ВСТАНОВИВ:

04.07.2022 року товариство з обмеженою відповідальністю " Алма Рітейл" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 1474/22/ до товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Лайн Лоджик" про стягнення заборгованості у розмірі 173 126,41 грн, з яких:

- 127 195,15 грн - основний борг;

- 10 910,82 грн - пеня;

- 1 213,23 грн - 3 % річних;

- 10 264,39 грн - інфляційні втрати;

- 22 030,46 грн - штраф 0,15% від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення;

- 721,26 грн - штраф у порядку п. 4.5 договору;

- 791,10 грн - курсова різниця.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором безперервного постачання нафтопродуктів № 0309-53/20 від 03.09.2020 року.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 530, 549, 551, 611, 625, 629, 638, ЦК України, ст.ст. 193, 216, 230-232 ГК України, п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Ухвалою суду від 11.07.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1422/22; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 916/1422/22 від 11.07.2022 року направлялись учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21, оф. 704/1, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

21.07.2022 року за вх. № 11106/22 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення, яке направлялося разом із ухвалою суду про відкриття провадження відповідачу, з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.07.2022 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/1422/22, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено судом при безпосередньому дослідженні доказів, 03.09.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АЛМА РІТЕЙЛ» (позивач/постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «СІ ЛАЙН ЛОДЖИК» (відповідач/покупець) було укладено договір безперервного постачання нафтопродуктів № 0309-53/20 AlRit, за умовами якого постачальник зобов`язується забезпечити безперервне постачання у власність (поставляти) покупця нафтопродуктів - дизельне паливо (Товар), найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних на Товар, які оформлюються двічі на місяць у відповідності до п. 231.3 Податкового кодексу України /п. 1.1 договору/.

Одиниця виміру: літри/тони (згідно з заявкою Покупця на постачання Товару), Одиниця виміру кількості Товару та кількість поставки кожної Партії Товару, що поставляється за Договором, визначається в товарно-транспортних накладних, видаткових накладних на підставі Заявок Покупця /п. 1.2 договору/.

Кількість товару у кожній партії зазначається Сторонами у відповідній відомості (акт приймання - передачі), які складаються представником Постачальника та затверджуються Покупцем шляхом підписання відомості (акту приймання - передачі), а в даному випадку видаткової накладної (п 2.3. Договору).

Відповідно до п. 2.5. Договору встановлено, що факт поставки (передачі у власність) кожної партії товару в рамках цього Договору підтверджується підписанням відомості (акта приймання - передачі). Кожна відомості є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.7. після підписання відомості (акта приймання - передачі) або видаткової накладної. Претензії по кількості до Постачальника не пред`являються та товар вважається прийнятим. Претензії щодо кількості Товару в межах природних втрат маси та граничного розходження визначеної маси нетто між сторонами не розглядаються.

Згідно п. 2.8. Договору Сторони домовились, що наявність підписів уповноважених представників Сторін на відомостях (актах приймання - передачі) та/або видаткових накладних свідчить про те. що всі відомості зазначені в них є вірними, погодженими та прийнятими Сторонами та є підтвердженням обов`язку Покупця по сплаті товару, вказаного у видатковій накладній.

Ціна Товару, що поставляється, є договірною, встановлюється в залежності від його асортименту та кількості, виходячи з ціни, що формується Постачальником на момент отримання заявки для кожної партії товару окремо, зазначається з урахуванням ПДВ в рахунку на оплату; фіксується в видатковій накладній та відомості. Оплата (часткова/повна) такого рахунку також є підтвердженням її узгодження Сторонами для кожної партії товару (п.3.1. Договору).

Пунктом 3.3. Договору, передбачено, що зобов`язання Постачальника по поставці партії Товару визначеної вартості з моменту отримання заявки (письмової/усної) від Покупця.

Пунктом 3.4. передбачено, що Покупець здійснює оплату протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня виставлення рахунку та направлення його на електронну адресу Покупця.

Згідно п. 6.1. Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання прийнятих на себе зобов`язань за даним Договором, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили (форс мажору).

Положеннями п 6.3 договору передбачено, що сторона, для якої виникла неможливість виконання зобов`язань за цим Договором у зв`язку з форс - мажорними обставинами, зобов`язана сповістити про це іншу Сторону шляхом надсилання повідомлення електронною поштою. Якщо про такі події непереборної сили не буде повідомлено протягом 10 календарних днів з дня настання події, що унеможливлює часткове або повне невиконання умов Договору, Сторона для якої настала подія непереборної сили, не може на неї посилатися.

Пунктом 6.5. Договору встановлено, що положення розділу 6 Договору не застосовуються, якщо обставини непереборної сили (форс - мажору) настали в період прострочення виконання зобов`язань Стороною, яка на них посилається.

Відповідно до п. 7.10 договору, документообіг між сторонами здійснюється за допомогою засобів поштового, електронного або кур`єрського зв`язку. Сторони домовилися, що оригінали документів можуть бути отримані ними як під час так і після проведення поставки. Договір, додаткові угоди до нього, а також інші документи, створені при його виконанні, які відправлені електронною поштою мають повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами продовжують права та обов`язки для сторін, можуть бути подані в судові інстанції в якості належних доказів і не можуть заперечуватися сторонами.

Всі документи, відправлені електронною поштою, повинні бути відправлені в оригіналі рекомендованим листом протягом 15 календарних днів від дати відправки електронною поштою, якщо інший строк не обумовлений умовами договору.

Сторони домовилися, що у випадку не отримання оригіналів належним доказом факту поставки та отримання товару покупцем є відповідні копії таких документів у тому числі, цього договору, додатків до цього договору, а також провізних документів та документів про зберігання товару.

У п. 7.10 договору у графі «електронна пошта покупця» відсутня інформація про електронну адресу відповідача.

Позивач зазначає, що у відповідача відсутня електронна адреса, за усною домовленістю Сторони погодили, що рахунки на оплату можуть бути направлені, через багатоплатформовий клауд-месенджер, який дозволяє обмінюватися текстовими, голосовими та відеоповідомленнями, наліпками та фотографіями, файлами багатьох форматів - ТЕЛЕГРАМ.

Судом встановлено, що при здійсненні господарських операцій сторони використовували при виконанні умов цього Договору електронні документи, для підтвердження описаних в них господарських операцій. Електронний документ були створенні (оформлені), підписані за допомогою електронного цифрового підпису і переданий однією Стороною Договору іншій Стороні за допомогою системи М.Е.Рос або інших програм для електронного документообігу у відповідності до вимог чинного законодавства України, в тому числі Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р №851-IV та Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 р. №2155-VІІІ.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов Договору безперервного постачання нафтопродуктів № 0309 - 53/20 AlR.it від 09.09.2020 року позивач здійснив поставку нафтопродуктів (дизельного пального) відповідачу, відповідно до наступних видаткових накладних:

- № 132 від 31.01.2022 року на зальну суму 14 525,00 грн., у тому числі ПДВ;

- № 208 від 15.02.2022 року на загальну суму 59 323,39 грн., у тому числі ПДВ:

- № 207 від 15.02.2022 року на зальну суму 9 540,95 грн., у тому числі ПДВ;

- № 280 від 28.02.2022 року на загальну суму 68 798,31 грн., у тому числі ПДВ.

Вказані видаткові накладні були створені (оформлені), підписані та передані відповідачу за допомогою системи M.E.Doc, що підтверджується відповідними цифровими підписами.

На підставі усної заявки відповідача, передбаченої п. 3.3 Договору, позивачем було виставлено:

- рахунок на оплату № 90 від 31.01.2022 року на суму 73 848,39 грн, який було направлено та одночасно отримано відповідачем, через мережу Телеграм 01.02.2022 року;

- рахунок на оплату № 207 від 10.02.2022 року на суму 9 540,95 грн, який було направлено та одночасно отримано відповідачем 10.02.2022 року, через мережу Телеграм;

- рахунок на оплату № 234 від 24.02.2022 року на суму 68 798,31 грн, який було направлено та одночасно отримано відповідачем, через мережу Телеграм 06.03.2022 року;

Судом встановлено, що відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості, а саме: 08.02.2022 року у розмірі 14 525,00 грн; 23.02.2022 року у розмірі 10 467,50 грн.

На виконання вимог податкового законодавства та п. 2.4. Договору на підтвердження вищевказаних господарських операцій позивачем здійснено реєстрації податкової накладних, які були направлені та прийняті покупцем, зокрема:

- податкова накладна № 24 від 31.01.2022 року;

- податкова накладна № 15 від 15.02.2022 року;

- податкова накладна № 14 від 15.02.2022 року;

- податкова накладна № 118 від 28.02.2022 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки товару за договором безперервного постачання нафтопродуктів № 0309-53/20 від 03.09.2020 року на загальну суму 152 187,65 грн.

При цьому враховуючи часткову оплату відповідачем заборгованості, а саме: 08.02.2022 року у розмірі 14 525,00 грн; 23.02.2022 року у розмірі 10 467,50 грн, господарський суд зазначає, що основна сума заборгованості за договором становить 127 195,15 грн.

Доказів погашення вартості товару на суму 127 195,15 грн. матеріали справи не містять.

Оскільки, відповідач не здійснив оплату товару у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 127 195,15 грн відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Алма Рітейл" в частині стягнення основного боргу цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 910,82 грн - пені, 1 213,23 грн - 3 % річних, 10 264,39 грн - інфляційних втрат, 22 030,46 грн - штрафу 0,15% від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення; 721,26 грн - штрафу у порядку п. 4.5 договору, 791,10 грн - курсової різниці, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено судом вище, п. 4.4 договору визначено, що у випадку порушення Покупцем термінів здійснення оплати, передбачених Договором, Покупець сплачує Постачальнику:

- пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору (п.п.4.4.1. Договору);

- штраф в розмірі 0,15% від вартості несплаченого Товару за кожен день прострочення (п.п.4.4.2. Договору);

- курсову різницю з дня виставлення рахунку по день фактичної оплати (п.п. 4.4.3 договору).

Також п. 4.5. Договору передбачено, що у випадку відстрочення оплати за поставлений товар, понад строк, зазначений в п. 3.4. покупець додатково сплачує 15 (п`ятнадцять) копійок за літр, які нараховуються з наступного дня після спливу строку для сплати.

Судом перевірено розрахунок пені, здійснений позивачем та встановлено його правильність. Так, пеня за прострочення оплати за Договором безперервного постачання нафтопродуктів № 0309-53/20 від 03.09.2020 року становить 10 910,82 грн, з яких:

- по рахунку № 90 від 31.01.2022 року за період з 16.02.2022 року по 29.06.2022 року становить 4 711,49 грн;

- по рахунку № 207 від 10.02.2022 року за період з 25.02.2022 року по 29.06.2022 року становить 865,13 грн;

- по рахунку № 234 від 24.02.2022 року за період з 21.03.2022 року по 29.06.2022 року становить 5 334,20 грн.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних, здійснений позивачем та встановлено його правильність. Так, 3 % річних за прострочення оплати за Договором безперервного постачання нафтопродуктів № 0309-53/20 від 03.09.2020 року становить 1213,23 грн, з яких:

- по рахунку № 90 від 31.01.2022 року за період з 16.02.2022 року по 29.06.2022 року становить 544,10 грн;

- по рахунку № 207 від 10.02.2022 року за період з 25.02.2022 року по 29.06.2022 року становить 98,01 грн;

- по рахунку № 234 від 24.02.2022 року за період з 21.03.2022 року по 29.06.2022 року становить 517,12 грн.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем та встановлено його правильність. Так, інфляційні втрати за прострочення оплати за Договором безперервного постачання нафтопродуктів № 0309-53/20 від 03.09.2020 року становлять 10 264,39 грн, з яких:

- по рахунку № 90 від 31.01.2022 року за період з 16.02.2022 року по 29.06.2022 року становить 5 203,06 грн;

- по рахунку № 207 від 10.02.2022 року за період з 25.02.2022 року по 29.06.2022 року становить 1 016,01 грн;

- по рахунку № 234 від 24.02.2022 року за період з 21.03.2022 року по 29.06.2022 року становить 4 045,32 грн.

Судом перевірено розрахунок штрафу в розмірі 0,15% від вартості несплаченого Товару за кожен день прострочення (п.п.4.4.2. Договору), здійснений позивачем та встановлено його правильність. Так, штраф на підставі п.п.4.4.2. Договору становлять 22 030,46 грн, з яких:

- по рахунку № 90 від 31.01.2022 року за період з 16.02.2022 року по 29.06.2022 року становить 9819,52 грн;

- по рахунку № 207 від 10.02.2022 року за період з 25.02.2022 року по 29.06.2022 року становить 1788,75 грн;

- по рахунку № 234 від 24.02.2022 року за період з 21.03.2022 року по 29.06.2022 року становить 10 422,19 грн.

Судом перевірено розрахунок штрафу у порядку п. 4.5 договору, здійснений позивачем та встановлено його правильність. Так, штраф на підставі п. 4.5 Договору становлять 721,26 грн, з яких:

- по рахунку № 90 від 31.01.2022 року становить 361,47 грн;

- по рахунку № 207 від 10.02.2022 року становить 45,00 грн;

- по рахунку № 234 від 24.02.2022 року становить 314,79 грн.

Стосовно вимог позивач позивача про стягнення курсової різниці за рахунком № 90 від 31.01.2022 року у розмірі 791,10 грн, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 16.03.2021 у справі № 905/392/19 зазначив, що під час розгляду справи дослідженню підлягало питання щодо розмежування заявленої до стягнення суми боргу із уже сплаченими інфляційними втратами. Зокрема, суд виходив з того, що втрати, пов`язані з інфляційними процесами у державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, і фактично сума, що виникає у зв`язку з курсовою різницею і є інфляційними втратами. Тому, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що сума боргу за коригуючими рахунками підлягала стягненню лише в тій частині, якою не відновлено у повному обсязі втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції, шляхом стягнення у справі № 905/3510/16 інфляційних втрат за відповідними видатковими накладними.

За таких обставин, господарський суд вважає, що недопустиме стягнення заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці) згідно з договором, якщо одночасно покриваються інфляційні втрати, оскільки донарахування вартості товару з урахуванням курсової різниці охоплюється стягненням боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, що передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням вказаного, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення курсової різниці за рахунком № 90 від 31.01.2022 року у розмірі 791,10 грн

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, враховуючи відсутність будь-яких заперечень та доказів на їх підтвердження від відповідача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Алма Рітейл" підлягають частковому задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 596,89 грн., що вбачається із платіжного доручення № 290 від 28.06.2022 року.

Таким чином, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Алма Рітейл", судовий збір у розмірі2 584,94 /99,54 % від задоволених вимог/ підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 123, 126, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Алма Рітейл" - задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Лайн Лоджик" /ЄДРПОУ 35565081, адреса - 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21, оф. 704/1/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Алма Рітейл" /ЄДРПОУ 43523554, адреса - 65055, м. Одеса, вул. Хутірська, 87, e-mail: d.kykyryza@lab-consult.com/ заборгованість за договором безперервного постачання нафтопродуктів № 0309-53/20 від 03.09.2020 року у розмірі 172 335,31 грн /сто сімдесят дві тисячі триста тридцять п`ять гривень 31 копійка/, з яких: 127 195,15 грн - основний борг; 10 910,82 грн - пеня; 1 213,23 грн - 3 % річних; 10 264,39 грн - інфляційні втрати; 22 030,46 грн - штраф 0,15% від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення; 721,26 грн - штраф у порядку п. 4.5 договору.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Лайн Лоджик" /ЄДРПОУ 35565081, адреса - 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21, оф. 704/1/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Алма Рітейл" /ЄДРПОУ 43523554, адреса - 65055, м. Одеса, вул. Хутірська, 87, e-mail: d.kykyryza@lab-consult.com/ судовий збір у розмірі 2 584,94 грн /дві тисячі п`ятсот вісімдесят чотири гривні 94 копійки/.

4. В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження аби прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 вересня 2022 р.

Суддя Н.Д. Петренко