Ухвала

від 11.09.2022 по справі 916/2239/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" вересня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2239/22Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

розглянувши заяву (зареєстрована 09.09.2022 р. за вх. № 2-770/22)

про забезпечення

позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" (01001, м. Київ, площа Спортивна, БЦ "ГУЛІВЕР", буд. 1-А, поверх 15, Код ЄДРПОУ 30307207)

до відповідача: Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" (48510, Тернопільська обл., Чортківський р-н, с. Звиняч, вул. Паркова, буд. 22, Код ЄДРПОУ 30787900)

про стягнення 6823608,00 грн,

встановив:

09.09.2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" 6823608,00 грн штрафу у зв`язку із неналежним виконання умов договору поставки від 03.02.2021 р. № К2102-5522 в частині виконання взятих на себе обов`язків із своєчасного відвантаження товару.

Окрім заявлених до стягнення 6823608,00 грн штрафу, позивача просить стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 190118,82 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2022 р. позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/2239/22 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для розгляду справи.

Одночасно із пред`явленням позову Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" подано до Господарського суду Одеської області заяву (зареєстрована 09.09.2022 р. за вх. № 2-770/22) про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на усе належне Приватному агропромисловому підприємству "ДЗВІН" рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, що обліковуються на рахунках у банківських або інших кредитно-фінансових установах, в межах суми позовних вимог та понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" судових витрат у загальному розмірі 7013726,82 грн.

Обґрунтовуючи підстави для забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" посилається на пункт 5.2 укладеного 03.02.2021 р. договору поставки № К2102-5522, за яким товар повинен бути відвантажений відповідно до показників якості та у кількості у період з 01.11.2021 р. до 21.11.2021 р.; пункт 7.1 укладеного 03.02.2021 р. договору поставки № К2102-5522, відповідно до якого за непостачання товару постачальник зобов`язується сплатити покупцеві штраф у розмірі 30% від суми непоставленого товару.

Однак у встановлений договором строк відповідний товар не поставлено. При цьому 17.12.2021 р. та 01.02.2022 р. Приватним агропромисловим підприємством "ДЗВІН" здійснено оплати у сумі 100000,00 грн та 500000,00 грн відповідно із призначення платежу «Штраф зг. договору № К2102-5522 від 03.02.2021 р. від 03.02.2021 р. дод угода № 4 від 10.12.2021 р.».

03.08.2022 р. позивачем отримано відповідь Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області, відповідно до якої відповідачу на праві власності належать 134 транспортні засоби.

Крім того, з метою підтвердження наявності у відповідача об`єктів нерухомого майна, на які можливо звернути стягнення в ході виконавчого провадження у разі задоволення позову, позивачем 29.08.2022 р. отримано інформаційну довідку № 308399373 з Державного реєстру речових право на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності за параметрами пошуку (пошук права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження за власником юридичною особою із кодом ЄДРПОУ 30787900) встановлено зареєстровані за Приватним агропромисловим підприємством "ДЗВІН" об`єкти нерухомого майна.

Поряд з цим, 31.08.2022 р. позивачем отримано інформаційну довідку № 308625515 з Державного реєстру речових право на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності за параметрами пошуку (права власності, інші речові права, іпотеки обтяження, за власником юридичною особою із кодом ЄДРПОУ 30787900, роль суб`єкта боржник, іпотекодавець, майновий поручитель, особа, майно/права якої обтяжується) та встановлено, наступне:

зареєстрована за кадастровим номером 6125510100:01:001:0130 земельна ділянка (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2300389961103), загальною площею 0,0267 га, розташована за адресою: Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Олеся Гончара, земельна ділянка 6в, яка знаходиться у власності Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН", є предметом іпотеки за укладеним 14.09.2021 р. між Приватним агропромисловим підприємством "ДЗВІН" та Акціонерним товариством "ПРОКРЕДИТ БАНК" договором іпотеки;

нежитлова будівля магазину та кафе з офісним приміщення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1541992461103), загальною площею 924,5 кв.м., розташована за адресою: Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Олеся Гончара, буд. 6в, яка знаходиться у власності Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН", є предметом іпотеки за укладеним 14.09.2021 р. між Приватним агропромисловим підприємством "ДЗВІН" та Акціонерним товариством "ПРОКРЕДИТ БАНК" договором іпотеки;

нежитлова будівля будинок ремонтної майстерні (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1368890761255), загальною площею 1779 кв.м., за адресою: Тернопільська обл., с. Косів, вул. Франка Івана, буд. 9-А, яка знаходиться у власності Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН", є предметом іпотеки за укладеним 22.12.2020 р. між Приватним агропромисловим підприємством "ДЗВІН" та Акціонерним товариством "ПРОКРЕДИТ БАНК" договором іпотеки;

нежитлова будівля автопрофілакторій (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1368856261255), загальною площею 819,4 кв.м., за адресою: Тернопільська обл., с. Косів, вул. Франка Івана, буд. 9-К, яка знаходиться у власності Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН", є предметом іпотеки за укладеним 22.12.2020 р. між Приватним агропромисловим підприємством "ДЗВІН" та Акціонерним товариством "ПРОКРЕДИТ БАНК" договором іпотеки;

нежитлова будівля (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1368837361255) загальною площею 51 кв.м., за адресою: Тернопільська обл., с. Косів, вул. Франка Івана, буд. 9-З, яка знаходиться у власності Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН", є предметом іпотеки за укладеним 22.12.2020 р. між Приватним агропромисловим підприємством "ДЗВІН" та Акціонерним товариством "ПРОКРЕДИТ БАНК" договором іпотеки;

зареєстрована за кадастровим номером 6125580700:02:001:4449 земельна ділянка (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 737054461255), площею 1,5239 га, яка знаходиться у власності Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН", є предметом іпотеки за укладеним 15.12.2017 р. між Приватним агропромисловим підприємством "ДЗВІН" та Акціонерним товариством "ПРОКРЕДИТ БАНК" договором іпотеки;

зареєстрована за кадастровим номером 6125584900:02:001:0330 земельна ділянка (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 736786361255), площею 2,1159 га, яка знаходиться у власності Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН", є предметом іпотеки за укладеним 22.12.2020 р. між Приватним агропромисловим підприємством "ДЗВІН" та Акціонерним товариством "ПРОКРЕДИТ БАНК" договором іпотеки;

комплекс, об`єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80175061255), загальною площею складових частин об`єкта 1616 кв.м., розташований за адресою: Тернопільська обл., с. Білобожниця, вул. Шевченка, буд. 6а, який знаходиться у власності Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН", є предметом іпотеки за укладеним 15.12.2017 р. між Приватним агропромисловим підприємством "ДЗВІН" та Акціонерним товариством "ПРОКРЕДИТ БАНК" договором іпотеки.

Основини зобов`язаннями, котрими забезпечено укладеними між Приватним агропромисловим підприємством "ДЗВІН" та Акціонерним товариством "ПРОКРЕДИТ БАНК" договорами іпотеки, вказано укладені між Приватним агропромисловим підприємством "ДЗВІН" та Акціонерним товариством "ПРОКРЕДИТ БАНК" рамкову кредитну угоду від 10.03.2017 р. № FW302.1164 (строк виконання основного зобов`язання: 20.06.2029 р, розмір основного зобов`язання 75000000,00 грн) та рамкову кредитну угоду від 20.06.2019 р. № FW302.1313 (строк виконання основного зобов`язання: 20.06.2029 р., розмір основного зобов`язання 1000000,00 дол. США).

Враховуючи викладене, на думку позивача, у випадку порушення відповідачем кредитних зобов`язань Акціонерне товариство "ПРОКРЕДИТ БАНК" зверне стягнення на предмети іпотеки, внаслідок чого значно ускладниться або унеможливиться виконання судового рішення у випадку задоволення позову, можливість виконання якого передбачає, серед іншого звернення стягнення на майно, що належить відповідачу на праві власності.

При цьому, позивач позбавлений можливості отримання інформації стосовно руху грошових коштів на рахунках відповідача з огляду на банківську таємницю, та контролювати витрачення відповідачем коштів.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" про забезпечення позову справі, суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Отже, законодавець дозволяє суду забезпечити існуючий позов не тільки з мотивів неможливості чи ускладнення виконання рішення суду, але й у зв`язку з неможливістю чи ускладненням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В силу приписів частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 2 частини 1 статті 138 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Частиною 1 статті 27 ГПК України передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При цьому частиною 2 статті 27 ГПК встановлено, що для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до отриманої судом інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" є Тернопільська обл., Чортківський р-н, с. Звиняч, вул. Паркова, буд. 22. Крім того у відповідному реєстрі зазначено, що розмір статутного капіталу Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" становить 883000 грн.

Поряд з цим, частина 1 статті 29 ГПК України передбачає, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

При цьому частиною 5 зазначеною статті встановлено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

У той же час, пункт 5.1 укладеного 03.02.2021 р. між позивачем та відповідачем договору поставки № К2102-5522, передбачає, що відповідач як постачальник зобов`язується передати товар на умовах DAT (поставка на терміналі) ТОВ "БРУКЛІН-КИЇВ", 65026, м. Одеса, площа Митна 1, та/або (винятково за вибором позивача, який є покупцем) DAT (поставка на терміналі) ТОВ "БОРІВАЖ", 67550, Одеська обл., Лиманський район, смт Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10, та/або (винятково за вибором позивача, який є покупцем) DAT (поставка на терміналі) ТОВ "ТІС-ЗЕРНО", 67543, Одеська обл., с. Визирка, вул. Чапаєва, 60, що є пунктом призначення за умовами договору.

Отже, сторонами договору поставки від 03.02.2021 р. № К2102-5522 узгоджено, що місцем його виконання є Одеська область, а тому, беручи до уваги те, що спір у цій справі виник щодо зазначеного договору, з урахуванням приписів частини 5 статті 29 ГПК України, яка пов`язує можливість застосування альтернативної територіальної юрисдикції (підсудності) з необхідністю визначення місця виконання такого договору, господарський суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову, подана одночасно із пред`явленням позову, може бути подано до Господарського суду Одеської області (за місцем виконання договору), а не лише за місцезнаходження відповідача.

Відповідно до положень статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач припускає вчинення дій, які можуть призвести до того, що іншою особою (Акціонерним товариством "ПРОКРЕДИТ БАНК"), котра не входить до передбаченого договором поставки кола осіб, буде реалізовано право на звернення стягнення на предмет іпотеки, внаслідок чого, позивач у випадку задоволення позову не матиме можливості виконання судового рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно із частиною 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р. № 3477-IV при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 вказаної Конвенції передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України (п.77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 р. у справі Шмалько проти України (п.43, Заява № 60750/00) наголосив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97 р., Reports of Judgments and Decisions 1997-II, с. 510, п. 40).

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

У даному випадку господарським судом встановлено, що спір у даній справі між сторонами існує спір щодо існування у відповідача обов`язку сплати штрафу у зв`язку із порушенням умов договору поставки в частин своєчасної поставки товару у розмірі 6823608,00 грн, з урахуванням здійснених оплат.

Господарським судом, з урахуванням наданих заявником доказів, встановлено, що на теперішній час певне майно відповідача (із реєстраційними номерами об`єкта нерухомого майна 2300389961103, 1541992461103, 1368890761255, 1368856261255, 1368837361255, 737054461255, 736786361255 та 80175061255) перебуває під обтяженням на суму 75000000,00 грн та 1000000,00 дол. США і у випадку задоволення позовних вимог неможливо буде отримання задоволення за рахунок зазначеного майна, у той же час за відповідачем зареєстроване інше нерухоме та рухоме майно, згідно з відкритими даними.

Крім того, отримавши витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань господарським судом встановлено, що розмір статутного капіталу відповідача становить 883000,00 грн, тобто менше заявленої до стягнення суми коштів.

Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову у виді накладення арешту на майно відповідача в межах заявлених позовних вимог і предметом спору, співмірність і адекватність, господарський суд доходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладання арешту на рухоме та нерухоме, яке не є предметом обтяження, в межах ціни позову.

Оскільки між сторонами існує спір щодо оплати вартості штрафу у розмірі 6823608,00 грн у зв`язку із неналежним виконання відповідачем умов договору поставки, а виконання майбутнього судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у відповідача, присудженої до стягнення суми заборгованості, те, що статутний капітал відповідача складає лише 883000,00 грн, що менше заявлених до відповідача позовних вимог, а також перебування частини майна останнього під обтяженням на суму 75000000,00 грн та 1000000,00 дол. США, тобто наявні обставини, що в підсумковому висновку може свідчити про існування сумнівів щодо можливості виконання судового рішення у випадку стягнення з відповідача 6823608,00 грн.

Оскільки предметом спору є стягнення штрафу в розмірі 6823608,00 грн, накладення арешту на грошові кошти відповідача у такому розмірі здатне суттєво погіршити його майновий стан, у той час як накладення арешту на об`єкти рухомого та нерухомого майна, щодо якого, станом на день звернення з заявою про забезпечення позову, відсутні обтяження, мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність. Отже, обраний вид забезпечення позову накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18 та постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 р. у справі № 908/2382/21.

Згідно із частиною 6 статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, вказана особа не позбавлені права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 ГПК України.

Відповідно до частини 7 статті 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву (зареєстрована 09.09.2022 р. за вх. № 2-770/22) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на рухоме та нерухоме майно в межах ціни позову 6823608,00 грн, яке належить Приватному агропромисловому підприємству "ДЗВІН" (48510, Тернопільська обл., Чортківський р-н, с. Звиняч, вул. Паркова, буд. 22, Код ЄДРПОУ 30787900) на праві власності, окрім зареєстрованої за кадастровим номером 6125510100:01:001:0130 земельної ділянки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2300389961103), загальною площею 0,0267 га, розташованої за адресою: Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Олеся Гончара, земельна ділянка 6в; нежитлової будівлі магазину та кафе з офісним приміщення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1541992461103), загальною площею 924,5 кв.м., розташована за адресою: Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Олеся Гончара, буд. 6в; нежитлової будівлі будинок ремонтної майстерні (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1368890761255), загальною площею 1779 кв.м., за адресою: Тернопільська обл., с. Косів, вул. Франка Івана, буд. 9-А; нежитлової будівлі автопрофілакторій (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1368856261255), загальною площею 819,4 кв.м., за адресою: Тернопільська обл., с. Косів, вул. Франка Івана, буд. 9-К;нежитлової будівлі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1368837361255) загальною площею 51 кв.м., за адресою: Тернопільська обл., с. Косів, вул. Франка Івана, буд. 9-З; зареєстрованої за кадастровим номером 6125580700:02:001:4449 земельної ділянки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 737054461255), площею 1,5239 га; зареєстрованої за кадастровим номером 6125584900:02:001:0330 земельної ділянки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 736786361255), площею 2,1159 га; комплекс, об`єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80175061255), загальною площею складових частин об`єкта 1616 кв.м., розташований за адресою: Тернопільська обл., с. Білобожниця, вул. Шевченка, буд. 6а, яке є предметом договорів іпотеки, укладених між Приватним агропромисловим підприємством "ДЗВІН" та Акціонерним товариством "ПРОКРЕДИТ БАНК".

У задоволенні решти заяви (зареєстрована 09.09.2022 р. за вх. № 2-770/22) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" для виконання судових рішень.

Стягувачем за ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" (01001, м. Київ, площа Спортивна, БЦ "ГУЛІВЕР", буд. 1-А, поверх 15, Код ЄДРПОУ 30307207).

Боржником за ухвалою є: Приватне агропромислове підприємство "ДЗВІН" (48510, Тернопільська обл., Чортківський р-н, с. Звиняч, вул. Паркова, буд. 22, Код ЄДРПОУ 30787900).

У відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 12.09.2022 р. та у відповідності до ч.8 ст.140, ч.2 ст.254, п.4 ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення. Згідно ч.8 ст.140 ГПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання у строки, визначені ст.12 Закону України „Про виконавче провадження.

Суддя Гут Сергій Федорович