Рішення

від 04.09.2022 по справі 921/284/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 вересня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/284/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

при секретарі судового засідання Саловська О.А.

розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Будівельний затишок" (48130, Тернопільська область, Теребовлянський район, смт. Дружба, вул. Лесі Українки, 25а)

до відповідача Приватного підприємства "Промінвестбуд-Т" (47708,Тернопільська область, Тернопільський район, с. Довжанка, вул. Містечко, 41)

про стягнення 13 866,89 грн заборгованості

За участі представників:

Позивача: Шкварок Тарас Романович, адвокат

Відповідача: не з`явився

Суть справи:

Приватне підприємство "Будівельний затишок" звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Промінвестбуд-Т" про стягнення 10 570 грн боргу за поставлений згідно видаткової накладної товар (бруківка, пісок), 505 грн 3% річних, 2 791,89 грн інфляційних втрат.

В позовній заяві, як на підставу звернення з позовом до суду, позивач посилається на порушення відповідачем свого обов`язку щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі.

Ухвалою суду від 26.07.2022 відкрито провадження у даній справі; постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження; призначено розгляд справи по суті на 15.08.2022 на 15:30 год., а також встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов та відповіді на відзив.

15.08.2022 за клопотанням представника позивача, розгляд справи судом відкладено на 05.09.2022 на 14:30 год., про що учасників справи повідомлено шляхом направлення на їх адреси копії відповідної ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 05.09.2022 не прибув, жодних заяв по суті справи чи з процесуальних питань суду не надав.

Слід зазначити, що копія ухвали Господарського суду Тернопільської області від 26.07.2022 повернулася на адресу суду без вручення ПП "Промінвестбуд-Т". Ухвала суду від 15.08.2022 направлена на адресу відповідача: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Довжанка, вул. Містечко, 41, рекомендованим листом №4602510352178. Поряд із цим, поштове відправлення за №4602510352178 (ухвала від 15.08.2022) не було вручено адресатові та повернуто на адресу суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Ст.42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приписами ст.248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 ГПК України).

Згідно з ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За даних обставин, беручи до уваги закінчення визначених ст. 248 ГПК України строків розгляду спору, зважаючи на те, що явка сторін не визнавалась судом обов`язковою, наявних в матеріалах справи документів достатньо для прийняття обґрунтованого рішення, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача в судове засідання 05.09.2022 з`явився, позовні вимоги повністю підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання можуть виникати, зокрема, з договорів, інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта.

Згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною першою ст.181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст.202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як свідчать матеріали справи, між Приватним підприємством "Будівельний затишок" та Приватним підприємством "Промінвестбуд-Т" склалися договірні відносини, пов`язані із поставкою товару, а саме бруківки та піску, згідно видаткової накладної №662 від 19.11.2020 на суму 20 970 грн.

В підтвердження факту поставки позивачем товару відповідачу на вказану суму до матеріалів справи долучено належним чином засвідчену копію вищенаведеної видаткової накладної, а також копію квитанції про реєстрацію податкової накладної.

Як вказує позивач, Приватне підприємство "Промінвестбуд-Т" здійснило часткову оплату поставленого товару в сумі 400 грн 16.01.2021 та 10 000 грн 05.02.2021.

Суму заборгованості в розмірі 10 570 грн сторони підтвердили актом звірки розрахунків за період 01.09.2020 23.02.2021 підписаного представниками сторін без заперечень.

20.05.2021 позивач направив відповідачу претензію про виконання зобов`язань з оплати вартості решти поставленого товару на загальну суму 10 570 грн, яку останній залишив без відповіді та задоволення.

Оскільки станом на час подання позовної заяви несплаченими залишилися 10570 грн заборгованості за поставлений відповідачу товар, позивач звернувся із даним позовом до господарського суду.

Дослідивши подані докази в їх сукупності, та за відсутності будь-яких заперечень відповідача, суд вважає належним чином підтвердженим факт поставки Приватним підприємством "Будівельний затишок" відповідачу товару згідно вищенаведеної видаткової накладної.

За змістом ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

З наявних у справі доказів суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару, шляхом укладення договору поставки у спрощений спосіб, а дії сторін щодо передачі/отримання товару та його часткової оплати засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України, ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, статтею 692 Цивільного кодексу України унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до усталеної судової практики, зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі - продажу не встановлено інший строк оплати.

Відтак, за відсутності іншого погодженого сторонами в договорі строку оплати товару, в даному випадку обов`язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 Цивільного кодексу України) виник після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Поряд з цим, матеріали справи вказують на те, що відповідач свого обов`язку щодо повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару згідно вищевказаної видаткової накладної належним чином не виконав, оплатив за поставлений йому товар частково, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість в сумі 10 570 грн.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи порушення відповідачем строків проведення розрахунку за товар та надані послуги, позивачем на підставі ст.625 ЦК України заявлено до стягнення 2791,89 грн інфляційних втрат, нарахованих за період грудень 2020 червень 2022, та 505 грн 3% річних, нарахованих за період з 20.11.2020 по 24.06.2022.

Перевіривши надані позивачем розрахунки заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає правомірним нарахування відповідачу: 2 791,89 грн інфляційних нарахувань за період грудень 2020 червень 2022 та 505 грн 3% річних за період 20.11.2020 24.06.2022.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 2, 3 ст.80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що відповідач відзиву на позов не подав, викладені у позовній заяві обставини не спростував, як і не подав суду доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості станом на дату розгляду справи, а тому позовні вимоги щодо стягнення з Приватного підприємства "Промінвестбуд-Т" на користь Приватного підприємства "Будівельний затишок" 10 570 грн боргу за поставлений згідно видаткової накладної товар (бруківка, пісок), 505 грн 3% річних, 2 791,89 грн інфляційних втрат підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не оспорені відповідачем.

Відповідно до ст.129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 3856,20 грн покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 202, 232, 233, 236-238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Промінвестбуд-Т", Тернопільська область, Теребовлянський район, с.Довжанка, вул. Містечко, 41 (код 40526793) на користь Приватного підприємства "Будівельний затишок", Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Дружба, вул. Лесі Українки, 25А (код 34041757) 10 570 (десять тисяч п`ятсот сімдесят) грн. боргу, 505 (п`ятсот п`ять) грн. 3% річних, 2791 (дві тисячі сімсот дев`яносто одну) грн. 89 коп. інфляційних втрат і 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Сторони мають право оскаржити це рішення до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 вересня 2022 року.

Суддя Ю.О. Чопко