Рішення

від 12.09.2022 по справі 927/419/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

13 вересня 2022 року справа № 927/419/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Акціонерного товариства "Чернігівобленерго", вул. Гонча, буд. 40, м. Чернігів, 14000, e-mail: kanc@energy.cn.ua

до відповідача: Приватного підприємства «Експрес - Котедж», вул. Л. Птухи, буд. 29, м. Остер, Чернігівський район, Чернігівська область, 17044, e-mail: не відомий

про стягнення 26395 грн. 01 коп.

Без виклику сторін.

встановив:

Акціонерне товариство Чернігівобленерго" звернулось з позовом до Господарського суду Чернігівської області про стягнення з Приватного підприємства «Експрес - Котедж» боргу у сумі 24702 грн. 53 коп. за послугу з розподілу електричної енергії та 1692 грн. 48 коп. боргу за перетікання реактивної електроенергії.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №392 від 20.07.2007 та від 01.01.2019.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2022 відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення сторін, встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов; запропоновано позивачу у строк до п`яти днів з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив, надіславши одночасно копію даної відповіді на відзив відповідачу у справі, а докази надсилання надати суду. Повідомлено сторони, що у разі надходження до суду відзиву відповідача на позовну заяву позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення на відповідь позивача у строк до п`яти днів з дня отримання відповідних документів.

Ухвала суду від 11.07.2022 про відкриття провадження у справі надсилалася на адресу Приватного підприємства «Експрес - Котедж», вул. Л. Птухи, буд. 29, м. Остер, Чернігівський район, Чернігівська область, 17044, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася не врученою відповідачу, із позначкою поштового відділення «адресат відсутній за даною адресою».

З`ясовуючи належність повідомлення сторін про розгляд справи та можливість вирішення даного господарського спору, суд виходить з такого.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, відсутністю адресата за вказаною адресою.

Судом встановлено, що адреса відповідача, яка зазначена у позовній заяві повністю збігаються з адресою, зазначеною на конверті.

Ухвала суду, яка направлялась на адресу Приватного підприємства «Експрес-Котедж» вул. Л. Птухи, буд.29, м. Остер, Чернігівський район, Чернігівська область, 17044) міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись із відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Заяв про зміну місцезнаходження чи місця проживання від відповідача не надходило.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, а також близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

Крім того, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене вище та факт надсилання судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі, враховуючи повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення учасника судового процесу про відкриття провадження у справі №927/419/22.

Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не наданий.

Відпов ідач у справі не повідомляв суд про намір подати відзив на позовну заяву у більш тривалий строк згідно положень п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) "Про видачу ПАТ "Чернігівобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом" №1434 від 13.11.2018, ПАТ "Чернігівобленерго" (код 22815333) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Чернігівської області та м. Славутич Київської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) ПАТ "Чернігівобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством) (а.с. 14).

Враховуючи зазначене, позивач є оператором системи розподілу електричної енергії.

20.07.2007 між ВАТ «Чернігівобленерго» (оператор системи, позивач) та ПП «Експрес-Котедж» (споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії №392 від з додатками до нього (а.с.17-40).

01.01.2019 між АТ «Чернігівобленерго» (оператор системи, позивач) та ПП «Експрес-Котедж» (споживач, відповідач) укладено договір споживача послуг з розподілу електричної енергії №392 від з додатками до нього (а.с.42-57).

Рішенням загальних зборів від 16.04.2019 змінено найменування ПАТ «Чернігіволбленерго» на АТ «Чернігівобленерго». АТ «Чернігівобленерго» є новим найменуванням ПАТ «Чернігівобленерго», а також є правонаступником по всьому майну, правам та обов`язкам, що підтверджується Статутом.

Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (надалі - споживач) як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов даного договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до даного договору (п.1.1 Договору).

Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2 договору).

У заяві-приєднанні, що підписана відповідачем 17.12.2018, та паспорті точки розподілу електричної енергії (додаток №2), зазначені ЕІС коди точок розподілу, найменування та адреси об`єктів споживача (а.с.41, 48).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП №309 від 14.03.2018 та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу об`єктом споживача, який є Додатком 2 до договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних Оператора системи.

Відповідно до п. 2.3 договору споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 даного договору та інші послуги Оператора системи згідно із Додатком 4 "Порядок розрахунків".

Пунктом 11.1 договору визначено, що набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Пунктом 7 додатку до договору №4 "Порядок розрахунків" (а.с.50-51), підписаного сторонами, визначено, що споживач, який згідно п. 5.4 договору оплачує послугу з розподілу безпосередньо Оператору системи, здійснює на поточний рахунок Оператора системи повну оплату вартості послуги з розподілу електричної енергії, заявленого на наступний розрахунковий період за формою попередньої оплати. Попередня оплата здійснюється до 25 числа включно місяця, що передує розрахунковому, у розмірі повної вартості послуги з розподілу очікуваного обсягу споживання електричної енергії на підставі отриманого у оператора системи рахунка, в якому зазначається кінцева дата його оплати. Очікувані обсяги споживання (розподілу) електричної енергії визначаються оператором системи одним із вказаних нижче способів і беруться для розрахунків ті, які є більшими: згідно з наданою «Відомістю про обсяги очікуваного споживання електричної енергії споживачем» або визначені згідно з п.2.4.3 ПРРЕЕ; згідно з фактичними обсягами споживання (розподілу) електричної енергії у попередньому розрахунковому періоді. Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період здійснюється споживачем на підставі виставленого оператором системи рахунка відповідно до даних про покази засобів обліку, які фіксуються у терміни та способи, передбачені договором. Якщо сума передоплати перевищує вартість фактичних послуг з розподілу електроенергії, різниця зараховується в рахунок наступних платежів. За підсумками розрахункового місяця оператор системи оформляє та направляє (надає) споживачу «Акт про використану електричну енергію». Оформлений належним чином «Акт про використану електричну енергію» споживач повертає оператору системи у триденний термін. У разі неповернення споживачем «Акта про використану та відсутності заперечень, останній вважається підтвердженим.

Остаточний розрахунок за послуги з розподілу електричної енергії та за надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (в разі проведення таких розрахунків), оформлені рахунками оператора системи, здійснюються Споживачем безпосередньо Оператору системи протягом 5-ти робочих днів з дня отримання рахунка непобутовим споживачем, у разі якщо інше не зазначено у рахунку. Датою здійснення оплати є дата на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок оператора системи (п. 8, 9 Додатку № 4).

Додатком №10 "Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії" №392 від 01.01.2019, передбачено, що оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а споживач вживає вичерпних технологічних заходів компенсації перетікань реактивної електричної енергії в своїх електричних мережах та/або здійснює оплату оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами (а.с.52-54).

Додатком №1 до договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії" від 01.01.2019 визначений Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (а.с.55-57).

На виконання умов укладених договорів позивач склав акти про використану електричну енергію від 28.02.2022, від 31.03.2022, від 30.04.2022 та 31.05.2022 (а.с.58-61), які з боку відповідача не підписані та не містять будь-яких зауважень чи застережень.

Проте, факт отриманої електроенергії відповідачем у справі не спростовано.

На підставі актів про використану електричну енергію позивач виставив відповідачу рахунки на оплату послуг з розподілу електричної енергії та за послуги із забезпечення перетікань реактивної електроенергії:

- НОМЕР_1 від 28.02.2022 на суму 877,17 грн. (плата за послугу з розподілу електричної енергії), у якому вказано про те, що остаточний розрахунок за даним рахунком слід здійснити в термін до 09.03.2022 (а.с. 62);

- НОМЕР_2 від 31.03.2022 на суму 985,06 грн. (плата за послугу з розподілу електричної енергії), у якому вказано про те, що остаточний розрахунок за даним рахунком слід здійснити в термін до 07.04.2022 (а.с. 63);

- НОМЕР_3 від 30.04.2022 на суму 21855,24 грн. (плата за послугу з розподілу електричної енергії), у якому вказано про те, що остаточний розрахунок за даним рахунком слід здійснити в термін до 06.05.2022 (а.с.64);

- НОМЕР_4 від 31.05.2022 на суму 985,06 грн. (плата за послугу з розподілу електричної енергії), у якому вказано про те, що остаточний розрахунок за даним рахунком слід здійснити в термін до 07.06.2022 (а.с.65);

- НОМЕР_5 від 30.04.2022 на суму 1692,48 грн. (плата за перетікання реактивної електроенергії), у якому вказано про те, що остаточний розрахунок за даним рахунком слід здійснити в термін до 06.05.2022 (а.с.66).

Зазначені акти та рахунки направлялися позивачем відповідачу.

Від відповідача не надходило заперечень щодо отримання актів та рахунків, направлених позивачем відповідно до супровідного листа за №56/759/01-13 від 09.06.2022 (а.с. 67).

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 з додатками до нього, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у сумі 24702,53 грн. за надану послугу з розподілу електричної енергії та заборгованість у сумі 1692,48 грн. за перетікання реактивної електроенергії.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (надалі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договір про надання послуг з розподілу; договір постачання електричної енергії споживачу.

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

За статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договори про надання послуг з розподілу.

Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви - приєднання, за формою, наведеною в додатку до цієї Постанови.

Пунктом 6 вищевказаної Постанови зазначено, що до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (в частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства в сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Відповідно до п.2.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.

За пунктом 2.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.11.2018 №1434 "Про видачу ПАТ "Чернігівобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом" АТ "Чернігівобленерго" є оператором системи з розподілу електричної енергії.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі заяви-приєднання споживача, між АТ "Чернігівобленерго" (оператор системи) та Приватним підприємством «Експрес-Котедж» (споживач, відповідач) укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 з додатками до нього.

Як встановлено судом, відповідачем у період лютий-травень 2022 року на підставі договору отримано послуги з розподілу електроенергії на загальну суму 24702,53 грн. та у квітні 2022 року послуги із забезпечення перетікань реактивної електроенергії на загальну суму 1692,48 грн.

Факт постачання електричної енергії відповідачу та її обсяг за договором підтверджується наданими до позовної заяви актами про використану електричну енергію від 28.02.2022, від 31.03.2022, від 30.04.2022 та 31.05.2022 (а.с.58-61), та рахунками НОМЕР_1 від 28.02.2022, НОМЕР_2 від 31.03.2022, НОМЕР_3 від 30.04.2022, НОМЕР_4 від 31.05.2022, НОМЕР_5 від 30.04.2022 (а.с.62-67).

Як встановлено судом, вказані акти та рахунки не підписано уповноваженим представником споживача, проте матеріали справи не містять доказів звернення відповідача із заявою про припинення дії або перегляд умов договору, будь-яких доводів щодо непоставки електричної енергії позивачем, отже, договір є чинним, а його умови обов`язковими до виконання сторонами, а тому не підписані з боку відповідача акти та рахунки не є підставою для звільнення останнього від сплати вартості спожитої електричної енергії.

Таким чином, враховуючи зазначені приписи чинного законодавства та умови договору, надані позивачем акти про використану електричну енергію та рахунки на оплату є належними та допустимими доказами у підтвердження постачання позивачем електроенергії відповідачу у лютому-травні 2022 та квітні 2022 року.

У рахунках на оплату зазначено строк, до якого необхідно здійснити оплату.

Сума боргу відповідача за договором підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, доказів протилежного відповідачем не надано, доводи позивача, викладені у позовній заяві, відповідачем не спростовано, належність та допустимість наданих позивачем у справі доказів відповідачем також не спростовані.

З урахуванням викладеного вище вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за лютий-травень 2022 року на підставі договору за послуги з розподілу електроенергії на загальну суму 24702,53 грн. та за квітень 2022 року за послуги із забезпечення перетікань реактивної електроенергії на загальну суму 1692,48грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Експрес - Котедж» (вул. Л. Птухи, буд. 29, м. Остер, Чернігівський район, Чернігівська область, 17044, код 31706031) на користь Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (вул. Гонча, буд. 40, м. Чернігів, 14000, код 22815333) заборгованість за послуги з розподілу електроенергії у сумі 24702,53 грн., заборгованість за послуги із забезпечення перетікань реактивної електроенергії у сумі 1692,48 грн., та 2481 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення підписано 13.09.2022.

Суддя М.О. Демидова