Рішення

від 01.09.2022 по справі 443/595/22

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/595/22

Провадження №2/443/507/22

РІШЕННЯ

іменем України

02 вересня 2022 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І.,

провів у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Жидачеві розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади села Сидорівка в особі Журавненської селищної ради Львівської області про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, -

за участю:

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки адвоката Яременка І.О.

встановив:

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Яременко І.О. звернувся до суду із позовом до територіальної громади села Сидорівка в особі Журавненської селищної ради Львівської області в якому просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_2 в м. Дрогобичі Львівської області на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) на території Сидорівської сільської ради, площею 2,92 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №3592 від 13.05.1997, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 21.04.1997 № 248 та зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів за №465. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,6525 га, кадастровий номер 4621583300:01:000:0336. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,6070 га, кадастровий номер 4621583300:01:000:0288.

.

Обґрунтування позовних вимог.

В обґрунтування позовної заяви позивачка покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік її тітки ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина до складу якої, окрім іншого, входило право на земельну частку (пай) на території Сидорівської сільської ради площею 2,92 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №3592 від 13.05.1997. ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_3 . На день смерті ОСОБА_3 в даному будинку була зареєстрована і проживала дружина ОСОБА_2 . У виконкомі Сидорівської сільської ради від імені ОСОБА_3 заповіту не посвідчено. ОСОБА_2 спадщину після смерті свого чоловіка прийняла за законом, оскільки проживала із ним постійно на час відкриття спадщини та не відмовлялася від неї, проте юридично не оформила своїх спадкових прав. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла тітка позивачки ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої входили земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сидорівської сільської ради, площею 0.6525га, згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія I-ЛВ №039645 від 20.03.2003 та площею 1.607 га, згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія I-ЛВ №039645 від 20.03.2003. Також у склад спадщини увійшло право на земельну частку пай на території Сидорівської сільської ради площею 2,92 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №3592 від 13.05.1997, що вона фактично успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , але юридично не оформила своїх спадкових прав. ОСОБА_2 була зареєстрована в АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, але фактично там не проживала. В Сидорівській сільській раді від померлої ОСОБА_2 посвідчувався заповіт за реєстрованим № 8 від 17.04.2012 в користь позивачки. ОСОБА_2 хворіла і потребувала постійного догляду. Саме тому позивачка забрала її на постійне проживання до себе в м. Дрогобич, де вона проживала без реєстрації аж до своєї смерті. Окрім позивачки, інших спадкоємців за заповітом, а також осіб, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині не було. Оскільки позивачка постійно проживала із ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, не заявляла про відмову від спадщини, то на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, вважається такою, що її прийняла, проте юридично не оформила. 15.06.2022 позивачка звернулася до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті тітки ОСОБА_2 , однак нотаріус відмовив, через пропуск піврічного строку для прийняття спадщини, а також через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на земельні ділянки на території Сидорівської сільської ради, що належали померлій і є спадковим майном. За таких обставин позивачка змушена звертатися до суду із вимогами про встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини та вимогами про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом. Вважаючи, що її спадкові права порушено, позивачка звернулася із даним позовом до суду.

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 21.06.2022 року цивільну справу прийнято до розгляду та призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 14.07.2022 /а.с.29-30/..

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 14.07.2022 у зв`язку із клопотанням представника позивачки про витребування доказів підготовче засідання відкладено на 28.07.2022. /а.с.41-42/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 28.07.2022 підготовче провадження закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті на 02.09.2022 /а.с.50-51/.

Розгляд справи по суті відбувся 02.09.2022 за участю позивачки та її представника.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

В судовому засіданні 02.09.2022 року представник позивачки заявлені вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, покликаючись на підстави викладені у позовній заяві.

Представник відповідача Журавненської селищної ради Львівської області в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти позову не заперечує.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 пояснили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були подружжям, але спільних дітей не мали. Свідки зазначили, що позивачка приходиться племінницею ОСОБА_2 по материній лінії, а також те, що вона постійно проживала разом із тіткою на час відкриття спадщини у м. Дрогобичі Львівської області.

Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 1 ст. 223 ЦПКвстановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею..

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та свідків, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до довідки Відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 09.06.2022, у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по Сидорівській сільській раді зареєстрований сертифікат серії ЛВ № 3592 від 13.05.1997 на гр. ОСОБА_3 . Реєстраційний номер 465. Площа земельної ділянки 2,92 умовних кадастрових гектари. Підстава для видачі сертифікату: розпорядження Голови Жидачівської районної державної адміністрації від 21.04.1997 №248. Державні акти на право приватної власності на землю взамін вищевказаного сертифіката не видавались. /а. с.19/.

Відповідно до довідки Відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 09.06.2022, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на ОСОБА_2 зареєстровані земельні ділянки: площею 0,6525 га, кадастровий номер 4621583300:01:000:0336, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 644909446215 та площею 1,6070 га, кадастровий номер 4621583300:01:000:0288, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 644912446215. Цільове призначення земель: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначені земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі. /а.с.21/.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №38120864 від 26.05.2015, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сидорівської сільської ради, площею 0.6525га, кадастровий номер 4621588300:01:000:0336, згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія I-ЛВ №039645 від 20.03.2003 /а.с.22/.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №38121030 від 26.05.2015, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сидорівської сільської ради, площею 1.607га, кадастровий номер 4621588300:01:000:0288, згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія I-ЛВ №039645 від 20.03.2003 /а. с.24/.

Відповідно до актового запису про шлюб від 07.03.1988 ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 і після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище - « ОСОБА_5 » /а.с.48/

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.07.2011, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Журавно Жидачівського району Львівської області у віці 72 років, про що зроблено відповідний актовий запис №10 /а.с.12/.

Згідно довідки Журавненської селищної ради №42 від 23.02.2022, ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_3 . На день смерті ОСОБА_3 в даному будинку була зареєстрована і проживала дружина ОСОБА_2 . У виконкомі Сидорівської сільської ради від імені ОСОБА_3 заповіту не посвідчено /а.с.13/.

Згідно витягу зі спадкового реєстру №68669289 від 23.02.2022, після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася /а.с.14/.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 06.06.2020, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дрогобичі Львівської області у віці 90 років, про що зроблено відповідний актовий запис №366 /а.с.15/.

Згідно довідки Журавненської селищної ради №41 від 17.02.2022, ОСОБА_2 була зареєстрована в АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . В Сидорівській сільській раді від померлої ОСОБА_2 посвідчувався заповіт за реєстрований за № 8 від 17.04.2012. На день смерті заповідача заповіт незмінено і не скасовано. Померла ОСОБА_2 на день смерті була зареєстрована в будинку по АДРЕСА_1 , але фактично не проживала. /а.с.16/.

Відповідно дозаповіту від17.04.2012,посвідченого секретаремСидорівської сільськоїради ПетрушкаС.Г.та зареєстрованомуу реєстріза №8,вбачається,що ОСОБА_2 на випадоксвоєї смерті,заповіла усесвоє майноплемінниці ОСОБА_1 /а.с.17/.

Згідно витягу зі спадкового реєстру №68669436 від 23.02.2022, після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася /а.с.18/.

Згідно листа приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу №37/02-31 від 15.06.2022, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку із пропуском піврічного терміну для подання заяви про прийняття спадщини та відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на земельні ділянки на території Сидорівської сільської ради, що належали померлій і є спадковим майном /а.с.26/.

При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

Відповідно до ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Пунктом 1 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикув справахпро встановленняфактів,що маютьюридичне значення»№ 5від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У статті 1216ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України(статті1218,1231 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом статті 1268ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2,3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивачки за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачкою та оцінені судом.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові у справі № 484/747/17 від 10 січня 2019 року.

Згідност. 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч.1 ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності дост. 1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст.1268,1269,1270ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 3Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.

Згідно зіст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 № 899-IVправо на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно дост. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.

З роз`яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підтверджується зібраними і дослідженими письмовими доказами, поясненнями свідків, які сумнівів у своїй належності та допустимості не викликають.

Встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем позивачці необхідно для юридичного оформлення спадщини, так як відповідно до ч. 3ст.1268ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Спадкодавиця ОСОБА_2 успадкувала право на земельну частку (пай) на території Сидорівської сільської ради площею 2,92 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №3592 від 13.05.1997 після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 .

Також, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка є єдиною спадкоємицею за заповітом, яка прийняла спадщину після смерті спадкодавці ОСОБА_2 своєчасно та належним чином (у встановленому законом порядку).

Враховуючи те, що обставин, які б вказували, що спадкодавець ОСОБА_2 , за життя набула або володіла спірним майном неправомірно, в суді не встановлено; позивачка оформити право власності на спадкове майно не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з підстав відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно; відповідач проти задоволення позову не заперечує, що не суперечить закону; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому, враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями4,5,12,13,81,259,263-265,268,315 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до територіальної громади села Сидорівка в особі Журавненської селищної ради Львівської області про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) на території Сидорівської сільської ради, площею 2,92 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЛВ №3592 від 13.05.1997, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 21.04.1997 № 248 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №465.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,6525 га, кадастровий номер 4621583300:01:000:0336 та площею 1,6070 га, кадастровий номер 4621583300:01:000:0288.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.09.2022.

Суддя Р.Г. Равлінко