Рішення

від 14.07.2022 по справі 450/5235/21

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/5235/21 Провадження № 2/450/636/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2022 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Покидько Л. Р.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Солонківської територіальної громади Львівського району Львівської області, Садівничого кооперативу «Лелека», третя особа Перша львівська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме: земельну ділянку площею 0,0527 га., яка знаходиться на території Солонківської сільської ради (територіальної громади, та відноситься до Садівничого кооперативу «Лелека».

В обґрунтування позову, покликається на те, що Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Першої львівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, яка складається із: земельної ділянки пл..0,0527 га, що знаходиться на території Солонківської територіальної громади, а саме на території Садівничого кооперативу «Лелека». Для видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус зобов`язаний перевірити склад спадкового майна. Однак, на основі наданого позивачем ОСОБА_1 . Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину. У постанові про відмову, нотаріус зазначає, що видати свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 не може оскільки, Державний акт про право приватної власності на землю Серії ЛВ 6957, який видано на ім`я ОСОБА_2 , на підставі рішення виконкому Солонківської сільської Ради народних депутатів від 19 жовтня 1995 року, видали уже після смерті його батька. Рішення Солонківської сільської Ради народних депутатів №110 від.19.10.1995 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» було винесено на підставі заяв громадян, які відповідно були написані задовго до прийняття вказаного рішення. Батько позивача, ОСОБА_2 , 14 квітня 1990 року був прийнятий у члени Садівничого товариства, та 30 квітня 1990 р. отримав членську книжку Садівничого товариства «АІСТ». Також у членській книжці зазначено що сім`я складається з чотирьох людей, та зазначено, що дружиною члена товариства є ОСОБА_3 , тобто мати позивача. Правонаступником Садового товариства «АІСТ» на сьогоднішній день є Садівничий кооператив «Лелека». Також приналежність батька позивача до зазначеної земельної ділянки підтверджується Технічним паспортом від 28.04.1995 р., який було видано на прізвище ОСОБА_2 , в якому також зазначається площа земельної ділянки в розмірі 526,9 кв.м. У Рішенні Солонківської сільської ради народних депутатів №110 від 19.10.1995 р. зазначено: передати у приватну власність земельні ділянки членам садівничо-городнього кооперативу «Лелека»», де під номером 46 вказано прізвище батька позивача, - ОСОБА_2 , та вказана площа земельної ділянки в розмірі 526,9 кв.м. Згодом на підставі вище зазначеного Рішення отримано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, серії ЛВ 6957 від 20 травня 1996 року, площею 0,0527 га. Окрім позивача ОСОБА_1 , інших спадкоємців за законом немає. Позивач має намір оформити свої спадкові права на земельну ділянку за адресою с. Солонка, Пустомитівського (Львівського) району, Львівської області, що залишилася після смерті його батька ОСОБА_2 , однак внаслідок того, що заява спадкодавцем була подана до сільської ради, в той час, коли він жив, а рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність уже на момент, коли він помер, на тій підставі нотаріус відмовив позивачу у оформленні та видачі свідоцтва про право на спадщину, відтак позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права у нотаріальній конторі.

13.01.2022 року відкрито провадження у справі.

13.05.2022 року задоволено клопотання про витребування доказів.08.07.2022 року справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явивсь, подав на адресу суду заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задоволити.

Представник відповідача Солонківської територіальної громади в судове засідання не з`явився, хоч був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини своєї не явки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляд справи чи розгляд справи у його відсутності на адресу суду не надходило. Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.

Представник відповідача Садівничого кооперативу «Лелека», в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник третьої особи Першої львівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З копії Свідоцтва про смерть, виданого повторно, серія НОМЕР_1 від 12.04.2002 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 - батько позивача ОСОБА_1 , що стверджується наявною в матеріалах справи копії свідоцтва про народження, виданого повторно, серія НОМЕР_2 від 28.04.2020 року.

У день смерті ОСОБА_1 відкрилась спадщина.

До кола спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_2 увійшов його син - ОСОБА_1 , що стверджується наявною в матеріалах справи копією спадкової справи, заведеної після смерті спадкодавця № НОМЕР_3 , що заведена Першою львівською державною нотаріальною конторою.

ОСОБА_2 , 14 квітня 1990 року був прийнятий у члени Садівничого товариства, та 30 квітня 1990 р. отримав членську книжку Садівничого товариства «АІСТ», станом на час розгляд справи судом Садівничий кооператив «Лелека».

З копії Рішення Солонківської сільської ради народних депутатів №110 від 19.10.1995 р. вбачається, що останнім вирішено передати у приватну власність земельні ділянки членам садівничо-городнього кооперативу «Лелека»», де під номером 46 вказано прізвище батька позивача, - ОСОБА_2 , та вказана площа земельної ділянки в розмірі 526,9 кв.м.

Встановлено, що на підставі вище зазначеного Рішення отримано 20.05.1996 року Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, серії ЛВ 6957 від 20 травня 1996 року, площею 0,0527 га.

З копії відповіді Першої львівської державної нотаріальної контори № 1118/02-14 від 16.11.2021 року вбачається, що в нотаріально порядку видати свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 неможливо оскільки, Державний акт про право приватної власності на землю Серії ЛВ 6957, який видано на ім`я ОСОБА_2 , на підставі рішення виконкому Солонківської сільської Ради народних депутатів від 19 жовтня 1995 року, видали уже після смерті його батька.

Оскільки ОСОБА_2 помер 1993 року, до правовідносин спадкування слід застосовувати норми закону, які діяли на час його смерті.

У відповідності до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно з ст. 549 ЦК УРСР 1963 року вважається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Відповідно до ст. 560 ЦК УРСР 1963 року спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

Ст. 561 цього ж кодексу визначає, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. Дана стаття не встановлює граничного строку, протягом якого спадкоємець, який прийняв спадщину повинен звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька та в установленому порядку прийняв спадщину після його смерті.

Згідно з частиною 1 статті 22 ЗК України 1990 року, який діяв на час передачі земельної ділянки спадкодавцю ОСОБА_2 згідно рішення Солонківської сільської ради народних депутатів №110 від 19.10.1995 р. право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Документи, що посвідчували право на земельну ділянку були визначені статтею 23 ЗК України 1993 року.

Проте, дію статті 23 було зупинено відносно власників земельних ділянок, визначених статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» від 26 грудня 1992 року за № 19-52. Пунктом 3 Декрету встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, а саме: ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, посвідчується відповідною радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Отже, пунктом 3 Декрету було визначено, що право власності на земельну ділянку посвідчувалося самим рішенням уповноваженого органу про передачу у власність земельної ділянки. Згідно з пунктом 7 Перехідних положень ЗК України 2001 року громадяни, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Таким чином, судом встановлено, що покійному ОСОБА_2 батькові позивача, рішенням Солонківської сільської ради народних депутатів №110 від 19.10.1995 р. було передано у приватну власність земельну ділянку, що знаходиться на території Солонківської сільської Ради (територіальної громади), а саме відноситься до Садівничого кооперативу «Лелека», та складається з площі 0,0527 га.

Разом з тим, оскільки державний акт на цю земельну ділянку був виданий після смерті спадкодавця, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва на спадщину на це майно. Отже позивач, як спадкоємець після смерті батька, не має можливості іншим шляхом, окрім як підтвердити належність земельної ділянки спадкодавцю в судовому порядку, захистити своє право на спадкове майно.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки рішення суду в такому разі буде підставою для належного оформлення ним права власності на успадковане майно.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене та те, що позивач прийняв спадщину після смерті батька, однак не може у нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на належну спадкодавцеві земельну ділянку, враховуючи визнання позову відповідачем та те, що рішення на користь позивача не порушує права третіх осіб, позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та підлягають до задоволення.

Таким чином, представлені суду докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на предмет їх достовірності та допустимості, а також їх достатності та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені обставини судом свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 328, 1216, 1218, 1223, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 11, 13, 142, 200, ч. 2 ст. 247, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,0527 га., яка знаходиться на території Солонківської сільської Ради (територіальної громади), а саме відноситься до Садівничого кооперативу «Лелека» (Державний акт на право приватної власності на землю, серії ЛВ 6957 від 20 травня 1996 року).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 15.07.2022 року.

СуддяІ. І. Мельничук