Ухвала

від 13.09.2022 по справі 947/20565/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/20565/22

Провадження № 1-кс/947/8939/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2022 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_3 , яке погоджено начальником Подільского відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №62019150000000985 від 06.12.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.425 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019150000000985 від 06.12.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.425 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснює група прокурорів Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення, ч.3ст.425 КК України недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо це заподіяло істотну шкоду,вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

06.12.2019 у складських приміщеннях військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_1 сталась пожежа, в результаті якої знищено значну кількість військового майна.

Місцезнаходження військової частини НОМЕР_1 являється територія фактичного місця знаходження військової частини НОМЕР_2 . Фактично за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться дві військові частини НОМЕР_2 та НОМЕР_1 не відділені жодним чином та проводять свою діяльність на одній території.

Згідно акту службового розслідування за фактом пожежі, яка сталась 06.12.2019, матеріальна шкода завдана державі складає 6699 960,49 грн. Згідно проведеної судово-економічної експертизи документально підтверджується сума нанесених збитків на суму 4645205,06 грн. (з урахуванням акту інвентаризації уцілілого майна від 21.04.2020).

Причиною виникнення пожежі у внутрішньому просторі складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , є займання горючої рідини (інтенсифікатора горіння) в осередках пожежі, внаслідок занесення стороннього джерела запалювання. За викладених обставин вбачається, що пожежа виникла внаслідок підпалу. Разом з тим експертизою встановлено, що вимог безпеки дотримано не було.

За викладених обставин вбачається, що в період з 06.03.2017, тобто з моменту призначення командиром військової частини НОМЕР_1 по 06.12.2019, дату виникнення пожежі, ОСОБА_5 ,знаходячись на території військової частини НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , діючи із кримінальною протиправною недбалістю, тобто не передбачаючи, що в результаті бездіяльності, як командира частини, може бути завдано шкоду охоронюваним законом правам та інтересам держави в особі військової частини НОМЕР_1 , хоча повинен був і міг це передбачити, недбало ставився до військової служби в частині, що стосується протипожежної охорони та безпечної експлуатації об`єктів, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді знищення значної кількості військового майна внаслідок пожежі, яка сталась 06.12.2019 у місці зберігання військового майна за адресою: АДРЕСА_1 , та нанесені збитків на суму 4645205,06 грн. (з урахуванням акту інвентаризації уцілілого майна від 21.04.2020).

08.08.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру. Згідно вказаного повідомлення ОСОБА_6 , підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «підполковник», тобто військовою службовою особою, яка постійно обіймала посаду у військовій частині НОМЕР_1 , пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, діючи в порушення вимог ст. ст. 16, 59, 66, 67, 132, 182 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 року № 300 та Положення про пожежну безпеку в Міністерстві оборони України і Збройних Силах України, що затверджене наказом Міністерства оборони України від 29.09.2014 року №685, в період часу з 06.11.2018 по 06.12.2019, знаходячись на території військової частини НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , діючи із кримінальною протиправною недбалістю, тобто не передбачаючи, що в результаті бездіяльності, як командира частини, може бути завдано шкоду охоронюваним законом правам та інтересам держави в особі військової частини НОМЕР_1 , хоча повинен був і міг це передбачити, недбало ставився до військової служби в частині, що стосується протипожежної охорони та безпечної експлуатації об`єктів, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді знищення значної кількості військового майна внаслідок пожежі, яка сталась 06.12.2019 у місці зберігання військового майна складських приміщеннях військової частини НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Покарання за ч.3 ст.425 КК України, передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до семи років.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.08.2022 № 308343177, ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , належать на праві приватної власності наступні об`єкти: земельна ділянка з кадастровим номером 3520886900:02:000:5011 площею 2 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: Кіровоградська область, Бобринецькийр., с/рада Солонцюватська реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 642792335208.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Пунктом 4 частини 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Таким чином, виникла необхідність в накладенні арешту на майно, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 3520886900:02:000:5011 площею 2 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Бобринецькийр., с/рада Солонцюватська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 642792335208.

Слідчий надав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого,прокурора,цивільного позивачапро арештмайна,яке небуло тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вважаю, що клопотання слідчогоне підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1, 2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Відповідно до приписів ч.ч.1-3 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Як вбачається матеріалів клопотання, слідчий посилається на те, що накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , а саме: земельної ділянкиз кадастровимномером 3520886900:02:000:5011площею 2га,з цільовимпризначенням дляведення особистогоселянського господарства,яка розташованаза адресою:Кіровоградська область,Бобринецькийр.,с/радаСолонцюватська,реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна 642792335208,необхідно з метою конфіскації майна як виду забезпечення відшкодування нанесених державі збитків.

Однак, санкцією ч.3 ст.425 КК України не передбачений такий вид покарання, як конфіскація майна.

Також, у даному випадку не передбачено застосування спеціальної конфіскації.

Крім того, у кримінальному провадженні до підозрюваного ОСОБА_5 цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, враховуючи, що клопотання про арешт майна не містить належного обґрунтування, яке б давало підстави для накладення арешту на майно підозрюваного з метою конфіскації майна як виду способу забезпечення відшкодування нанесених державі збитків слідчий суддя приходить до переконання, що вказане клопотання слідчого задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенніклопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_3 , яке погоджено начальником Подільского відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №62019150000000985 від 06.12.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 425 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1