Рішення

від 12.09.2022 по справі 211/2479/22

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/2479/22

Провадження № 2/211/2685/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н.О.,

при секретарі Зоріній С.М.,

без участі сторін

розглянувши в м. Кривий Ріг у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська стоматологічна поліклініка № 7» Криворізької міської ради про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська стоматологічна поліклініка № 7» Криворізької міської ради про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати. Свій позов обґрунтовує тим, вона працює на підприємстві відповідач медичною сестрою. Станом на 01.07.2022 року заборгованість відповідача по заробітній платі за період з 01.01.2022 рік по 30.06.2022 рік складає 73963,52 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також зобов`язати відповідача нарахувати та виплати їй індексацію по заробітній за період 01.01.2022 рік по 30.06.2022 рік.

12.08.2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Згідно відзиву відповідач позовні вимоги визнає частково. Зазначив, що підприємством за період з 01.01.2022 року, станом на 02.08.2022 року виплачено позивачу 43031,48 грн. із належної їй заборгованості. Просив позовну заяву задовольнити частково.

Відповідно до ч. 2ст. 247ЦПК України уразі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, дійшов наступних висновків.

Згідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Судом встановлено, щоз ОСОБА_1 працює в Комунальному некомерційному підприємстві «Криворізька міська стоматологічна поліклініка № 7» Криворізької міської ради, що не заперечується відповідачем.

Станом на 13.06.2022 рік заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 становить 62037,71 грн. За червень місяць відповідач нарахував ОСОБА_1 заробітну плату в розмірі 11925,81 грн. ( а.с. 2,4).

Щодо позовних вимог про стягнення не виплаченої заробітної плати станом на 01.07.2022 рік в сумі 73963,52 грн., спростовується довідкою Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська стоматологічна поліклініка № 7» Криворізької міської ради ( а.с. 14), згідно якої ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 року по 12.08.2022 рік було отримано на картковий рахунок наступні суми зарахування заробітної плати: за січень 2022 0,00 грн., лютий 2022 1000,00 грн., березень 1000,00 грн., 2000,00 грн., 1000,00 грн., квітень 2022 1500,00 грн., 3510,70 грн., 1000,00 грн., травень 2022 1000,00 грн., 1000,00 грн., 2000,00 грн., 1000,00 грн. червень 2022 8699,46 грн., липень 2022 10009,82 грн., серпень 2022 1000,00 грн. Всього 43031,48 грн.

Згідно з ч. 1 та 2ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вирішуючи справу по суті, суд виходить із того, щоКонституцією України, як Основним Законом, закріплено право на працю і заробітну плату, а саме у ст. 43 зазначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітнуплату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Положенням ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною 5 статті 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.08.2020 року у справі №266/6853/18 (провадження №61-9549св19) зроблено висновок, що «згідно положень ст.ст.115,116 КЗпП Українивідсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не позбавляє позивача від обов`язку доведення наявності права на отримання певних сум».

Отже, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Відповідно до ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 117 КЗпП Українизастосовується у разі несвоєчасної виплати належних працівнику від підприємства сум незалежно від наявності клопотання працівника про таку виплату.

Обов`язок із виплати заборгованості із заробітної плати покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану виплату.

Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

За приписами ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Разом із тим ст. 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці у справах, пов`язаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у зв`язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі ст. 34 Закону і Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1427, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати (проіндексованої за наявності необхідних для цього умов) на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток. За наявності зазначених умов у тому ж порядку індексації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення.

Компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу, за відповідний місяць (після утримання податку й обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення компенсації. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом та є загальновідомими.

Таким чиномз відповідачапідлягає стягненнюзаборгованість позаробітній платіза періодз 01.01.2022рік по01.07.2022рік всумі 41941,86грн.(73963,52грн. 32021,66грн.),що неспростовано відповідачем,та індексація не виплаченої заробітної плати за період з 01.01.2022 по 30.06.2022 рік.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст. ст.3,12,13,76-81, 141, 258,259,263-265,268, 354ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська стоматологічна поліклініка № 7» Криворізької міської ради про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська стоматологічна поліклініка № 7» Криворізької міської ради ( код ЄДРПОУ 01984180) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , заборгованість із заробітної плати за період з 01.01.2022 року по 30.06.2022 рік в сумі 41941 ( сорок одну тисячу дев`ятсот сорок одну ) гривню 86 коп.

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Криворізька міська стоматологічна поліклініка № 7» Криворізької міської ради ( код ЄДРПОУ 01984180) нарахувати та виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , індексацію по заробітній платі внаслідок затримки її виплати за період з 01.01.2022 рік по 30.06.2022 рік.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська стоматологічна поліклініка № 7» Криворізької міської ради ( код ЄДРПОУ 01984180) в дохід держави судовий збір в розмірі 992 ( дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Повний текст рішення складено 13.09.2022 р.

Суддя: Н. О. Сарат