Рішення

від 29.08.2022 по справі 216/1988/22

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/1988/22

провадження №2/216/2049/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Коваля В.О.

за участю:

секретаря судового засідання Пилипенко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомКриворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Криворізька міська рада звернулася до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у період з 25.06.2021 по 31.12.2021 року відповідач користувалася земельною ділянкою площею 0,2346 га, кадастровий номер 1211000000:08:247:0006, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , без будь-яких правовстановлюючих документів та не сплачуючи відповідну плату власнику земельної ділянки Криворізькій міській раді, фактично збільшуючи свої доходи, що позбавило позивача, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати. Зазначав, що до моменту оформлення власником об`єктів нерухомості права орендиземельних ділянок, на яких ці об`єкти розташовані, відносини з фактичногокористування земельними ділянками без укладених договорів їх оренді недоотримання їхнім власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними. Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянок на підставі частини першоїстатті 1212 ЦК України. У період з 25.06.2021 по 31.12.2021 між позивачем і відповідачем не існувало договірних відносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:247:0006. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача безпідставно збережених коштів несплачених за оренду землі в розмірі 23702,41 грн. та судовий збір.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про відкладення розгляд справи та відзиву на позовну заяву не надала.

Відповідно до ч. 2ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо, відповідно до положень цьогоКодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно дост. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1ст.2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч. 1 ст. 181 ЦПК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, а тому використання нежитлової будівлі, яка належить відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0007818182021, земельна ділянка площею 0,2346 га, кадастровий номер 1211000000:08:247:0006, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ( на теперішній час АДРЕСА_1 є сформованою з 31.12.2010.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено устатті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положеньстатті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістомстатті 125 Земельного кодексу Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав та нерухомого майна, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:247:0006 площею 0,2346 га за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за № 378166212110 від 04.06.2014, земельна ділянка належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.

Разом з тим, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав та нерухомого майна, право власності на об`єкт нерухомого майна комплекс будівель, що складається з адміністративної будівлі А, площею 49,65 кв.м, Б - майстерні, площею 438,0 кв.м, В - побутового корпусу, площею 155,5 кв.м, Г - майстерні, площею 14,4 кв.м, Д сторожевого посту, площею 9,5 кв.м, І замощення, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за № 279122212110 від 25.06.2021 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що відповідач правомірно володіє об`єктом нерухомого майна комплексом будівель, розташованих на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . Проте відповідне право щодо вказаної земельної ділянки за відповідачем не зареєстровано.

Відповідно достатті 206 Земельного кодексу Українивикористання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14Податкового кодексу Українивизначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно рішення LXI сесії VI скликання Криворізької міської ради № 3728 від 24.06.2015 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» середня (базова) вартість 1 кв.м земель міста станом на 01.01.2014 становить 270,60 грн.

Згідно рішення LXI сесії VIІ скликання Криворізької міської ради № 4799 від 30.06.2020 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2021 році», затвердженні ставки плати за землю, а саме: земельного податку, орендної плати за землю, пільги із земельного податку по різним видам цільового призначення земель, згідно з додатком, які вступають в силу 01.01.2021.

Позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом, як на правову підставу своїх вимог послався на положеннястатті 1212 Цивільного кодексу України, а обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення 23702,41 грн., зауважив, що ця сума є сумою несплаченої відповідачем орендної плати за використання земельної ділянки, яка перебуває у власності Криворізької міської ради, без укладення договору оренди за період з 25.06.2021 по 31.12.2021, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду, чим позивачеві завдано збитки у виді неодержаної орендної плати за землю.

Стаття 1212Цивільного кодексу Українидосить широко визначає підстави виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

У зобов`язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, б) відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими правовими актами, в) вартість безпідставного збагачення.

Тягар доказування відсутності підстав для збереження майна лежить на власнику майна. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1ст.15 Закону України «Про оренду землі»визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Згідно інформації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, за ОСОБА_1 по кодам класифікації бюджету 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб» та 180010900 « Орендна плата з фізичних осіб» у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу інтегровані картки платника не обліковуються.

Згідно з ч. 2ст.1212 Цивільного кодексу Україниположення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, обов`язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх. При цьому має значення лише сам об`єктивний результат: наявність безпідставного збагачення.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом пункту 4 частини третьоїстатті 1212 Цивільного кодексу України положенняглави 83 Цивільного кодексу Українизастосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності.

На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини третьоїстатті 1212 Цивільного кодексу Українивина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Відповідно дост.1214 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , правомірно володіючи майном - комплексом будівель, користується спірною земельною ділянкою.

Оскільки відповідач не є власником спірної земельної ділянки та, як вже було зазначено судом, не може бути постійним землекористувачем, а тому, не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Таким чином єдиною формою здійснення оплати за користування спірною земельною ділянкою для відповідача є орендна плата.

Частиною 14.1.136ст.14 Податкового кодексу Українипередбачено, що орендна плата за земельні ділянки комунальної власності це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

При цьому, відповідач належні дії, спрямовані на оформлення права власності або права на постійне землекористування вказаною ділянкою не вчинив.

Та з часу виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник й обов`язок укласти та зареєструвати договір оренди на спірну земельну ділянку.

Протягом тривалого часу цього обов`язку відповідач не виконував, а отже без законних підстав зберігав у себе майно - кошти за оренду землі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 року по справі № 3-1345гс16.

Розмір доходу відповідача було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

За даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 97-4-0.110,4-28/301-22 від 06.01.2022, цільове призначення земельної ділянки площею 2346,00 м2 , за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:08:247:0006 віднесено до секції 03.15 землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2346 кв.м, складає 5 097294,96 грн.

Згідно з розрахунком розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування без оформлення належним чином права користування земельною ділянкою за період з 25.06.2021 по 31.12.2021 сума орендної плати становить 23702,41 грн.

Також слід зазначити, що перехід до особи права власності на нерухоме майно, надає останній право на оформлення відносин землекористування, реалізація якого виражається в укладенні сторонами договору та виникненні у такої особи обов`язку внесення орендної плати власнику земельної ділянки.

Статтею 116Земельного кодексу Українивизначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Суд зазначає, що відновлення порушених прав міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які остання мала би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

За таких обставин, суд вважає за можливе позов Криворізької міськоїради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Приймаючи до уваги вимогист. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2481 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,81,258,259,263-265,273,280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Криворізької міськоїради до ОСОБА_1 простягнення безпідставнозбережених коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 33874388) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:247:0006,за період з 25.06.2021 до 31.12.2021, у розмірі 23702, 41 грн. (двадцять три тисячі сімсот дві грн. 41 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради сплачений судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складений 09 вересня 2022 року.

Відомості про сторони:

Позивач: Криворізька міська рада: місцезнаходження: 50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 33874388.

Відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя В.О.КОВАЛЬ