Ухвала

від 11.09.2022 по справі 640/829/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/829/21

УХВАЛА

12 вересня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів Василенко Я.М., Ганечко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Почайна" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його у апеляційному порядку.

Статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт 6 ч.3 ст. 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також ст. 13 цього Кодексу, якою визначено право учасників справи на апеляційний перегляд справи.

Механізм же реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Зокрема, КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Як убачається з матеріалів справи, апелянт оскаржує рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2021 та вдруге подає апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Первинна апеляційна скарга була подана 13.08.2021.

Надалі, вдруге апеляційна скарга подана 01.08.2022 (згідно штампу на поштовому конверті), тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 299 КАС України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки..

Таким чином, передумовами за яких суд апеляційної інстанції може відразу постановити ухвалу про відмову у відкритті, як це передбачено в статті 299 КАС України, є: 1) апеляційна скарга подається прокурором, суб`єктом владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення; 2) суб`єкт владних повноважень у справі був повідомлений про розгляд справи; 3) суб`єкт владних повноважень у справі був залучений до участі в справі.

Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 6-7 ч. 5 цієї статті).

Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що підтверджують повноваження представників.

Як убачається з матеріалів справи, сторони були повідомлені про розгляд справи, копію спірного рішення отримано апелянтом 16.07.2021.

Враховуючи вище у сукупності, колегія суддів приходить висновку, що Головне управління Державної податкової служби у м. Києві було залучене до участі в розгляді даної справи та повідомлене належним чином про її розгляд, отримало копію оскаржуваного судового рішення, що підтверджується матеріалами справи.

Судом апеляційної інстанції враховано ту обставину, що апеляційна скарга подана апелянтом вдруге лише 01.08.2022, після спливу одного року з дня ухвалення рішення, тобто з порушенням строку, встановленого для її подання, подання апеляційної скарги у встановлений чинним законодавством строк залежало виключно від суб`єктивної волі заявника апеляційної скарги.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі № 815/91/18.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Суд наголошує, що апелянт зобов`язаний був демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби для отримання інформації щодо руху справи та прийнятого рішення.

Вищевикладене перешкоджає прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, а відтак необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Колегія суддів також враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішенні від 18.10.2005 у справі «МШ «Голуб» проти України», відповідно до якого, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Враховуючи в сукупності вищевикладене, та те, що апеляційну скаргу подано суб`єктом владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, відповідач був обізнаний про розгляд даної справи та брав у ній участь, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 299, 321, 325 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Почайна" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко