Постанова

від 12.09.2022 по справі 140/1151/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/1151/22 пров. № А/857/10365/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Пліша М.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2022 року (суддя Сорока Ю.Ю., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "ЛС-ГРУП" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ЛС-ГРУП (далі ПП ЛС-ГРУП) у січні 2022 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУДПС у Волинській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 21.12.2021 №3752 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства ЛС-ГРУП (далі Наказ №3752). В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується з оскаржуваним наказом, зазначаючи, що постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року №89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" (далі Постанова №89), в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, суперечить нормам пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні Положення Податкового кодексу України (далі ПК України). Як наслідок оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2022 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.В обґрунтування апеляційних вимог посилається на введення в дію Постанови №89, за якою йому дозволено здійснювати документальні перевірки та вказує що в даному випадку така містить спеціальні норми права, і у випадку розбіжності загальних і спеціальних норм необхідно керуватися принципом, згідно з яким при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 21.12.2021 начальником ГУ ДПС у Волинській області на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у зв`язку із надходженням інформації від Національного банку України, яка надана ПАТ АБ Південний щодо порушення термінів розрахунків в іноземній валюті та на підставі отриманих від ПП ЛС-ГРУП пояснень та їх документальних підтверджень на запит від 21.12.2020 №28839/10/03-20-07-12-10 та у зв`язку з ненаданням ПП ЛС-ГРУП пояснень та їх документальних підтверджень на запит від 10.06.2021 №1962/12/03-20-07-12-12 та від 15.07.2021 №11071/6/03-20-07-12-06, видано Наказ №3752.

Даним наказом визначено провести перевірку ПП ЛС-ГРУПза період діяльності з 26.08.2019 по 22.12.2021 з метою дослідження питань дотримання вимог валютного законодавства, починаючи з 22.12.2021, протягом 5 робочих днів.

З метою проведення перевірки згідно вказаного наказу та на підставі направлень від 22.12.2021 №4128, №4129 працівниками ГУ ДПС у Волинській області 28.12.2021 здійснено виїзд за адресою місцезнаходження ПП ЛС-ГРУП: м. Луцьк, вул. Володимирська, 74-А.

Представника ПП ЛС-ГРУП адвоката Колба С.О. було ознайомлено із оскаржуваним наказом, проте останній не допустив працівників контролюючого органу до проведення перевірки, про що було складено відповідний акт про відмову у допуску до проведення позапланової документальної перевірки від 28.12.2021.

Не погодившись з оскаржуваним наказом, позивач звернувся з позовною заявою до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що змінити норми, встановлені ПК України, в тому числі і щодо зміни строків та компетенції проведення документальної планової виїзної перевірки можливо лише шляхом внесення відповідних змін до ПК України, як це передбачено пунктом 2.1 статті 2 ПК України. Відтак, за наявності чинної норми пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, прийняття оскаржуваного Наказу №3752, наслідком та реалізацією якого є безпосереднє проведення перевірки з 22.12.2021 тривалістю 5 робочих днів, у період дії карантину, є протиправним та таким, що суперечить вимогам податкового законодавства.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю або митного оформлення.

За змістом статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Статтею 81 ПК України визначено умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Зокрема, згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як видно з матеріалів справи, ПП ЛС-ГРУП, звернувшись з позовом до суду, оскаржило Наказ №3752. Наказом, який є предметом оскарження в даній справі, вирішено провести перевірку ПП ЛС-ГРУП за період діяльності з 26.08.2019 по 22.12.2021 з метою дослідження питань дотримання вимог валютного законодавства, починаючи з 22.12.2021, протягом 5 робочих днів.

Досліджуючи спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити, що право на судовий захист передбачене частиною першою статті 5 КАС, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що …за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи правового акту індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

На підставі системного аналізу фактичних обставин справи у сукупності з приписами наведених вище нормативно-правих актів колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскаржуваний у цій справі наказ є актом індивідуальної дії, який реалізовуються їх застосуванням, а тому оскарження позивачем спірного наказу не є належним способом захисту права платника податків, оскільки скасування такого наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Таким чином, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не можуть бути предметом окремого позову, але можуть бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що даний спір з приводу оскарження Наказу №3752 не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. При цьому поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Наведена в цій справі правова позиція узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі пункту 3 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково

За правилами частини першої статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу..

Враховуючи викладене, судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відтак оскаржуване рішення суду відповідно до вимог статті 319 КАС України підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю з підстав наведених вище.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинські області задовольнити частково.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2022 року у справі №140/1151/22 скасувати, а провадження у справі - закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш