Рішення

від 30.08.2022 по справі 570/2495/21

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/2495/21

Номер провадження 2/570/135/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2022 року Рівненський районнийсуд Рівненськоїобласті у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,

представника позивачки адвоката Дем`яненко Л.П.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Кузьменюк-Волошиної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, припинення права на частку у праві власності, визнання права на частку у праві власності, -

в с т а н о в и в :

У червні 2021 р. позивачка ОСОБА_3 звернулася в Рівненський районний суд Рівненської області із позовом до відповідачів Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та просить:

визнати незаконним і скасувати рішення Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 31.01.2003 р. №29 «Про оформлення права приватної власності на будинок», який знаходиться в АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , посвідчене 31.01.2003 р. виконавчим комітетом Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області на ім`я ОСОБА_1 ;

припинити право ОСОБА_2 і ОСОБА_4 на частку у спільному майні колишнього колгоспного двору на ј частку кожного з них у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 ;

визнати за позивачкою Ѕ частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивачка вказує, що в даний час у провадженні Рівненського районного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до неї, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про усунення перешкод у здійсненні користування своїм майном шляхом позбавлення права на користування житловим приміщенням, предметом спору у якій є житловий будинок АДРЕСА_1 .

За матеріалами даної цивільної справи вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності, посвідченого виконавчим комітетом Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області 31.01.2003 р., виданого на підставі рішення виконавчого комітету Зорянської сільської ради від 31.01.2003 р. за №29. Право власності на об`єкт зареєстрований за ОСОБА_1 в Рівненському обласному бюро технічної інвентаризації та записаний в реєстрову книгу том с. Зоря стор. 127, поз. 842.

З рішення Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 31.01.2003 р. №29 «Про оформлення права приватної власності на будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 » вбачається, що він належить ОСОБА_1 на підставі виписки з погосподарської книги №5 особовий рахунок № НОМЕР_1 Зорянської сільської ради №7625 від 20.12.2002 р.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджених наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13.04.1979 р. №112/5, а згодом Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням СРСР 12.05.1985 р. №5-24/26 та Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених постановою Державного комітету статистики СРСР від 25.05.1990 р. №69, які були замінені Інструкцією ведення погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених наказом Міністерства статистики України від 22.02.1995 р. №48.

Згідно вищевказаних Вказівок суспільна група господарства визначалася залежно від роду занять голови господарства (сім`ї) і якщо він був членом колгоспу, то господарство належало до колгоспної суспільної групи.

З виписки погосподарської книги Зорянської сілсьької ради з №2406 по №2458 по с.Зоря за 1991-1995 роки видно, що господарство, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , відносилося до колгоспної суспільної групи і до його складу входив ОСОБА_7 голова господарства, ОСОБА_1 його дружина, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 сини, та позивачка ОСОБА_8 дочка.

З введенням в дію з 15.04.1991 р. ЗУ «Про власність» колгоспні двори було ліквідовано і питання права власності на майно колишніх колгоспних дворів стало регулюватися нормами ЦК УРСР 1963 р., у якому правовий режим власності колгоспного двору, виділ частки з колгоспного двору, його поділ, а також підстави втрати права на частку в майні колгоспного двору визначено статтями 120-126 УРСР 1963 р. та позивачка наводить положення статтей 120 та 123 ЦК УРСР 1963 р.

Згідно виписки з погосподарської книги Зорянської сільської ради за 1991-1995 роки господарство за вказаною адресою мало у своїй власності житловий будинок загальною площею 43 кв.м., жилою 30 кв.м.

За договором купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_9 , посвідченого секретарем виконавчого комітету Зорянської сільської ради 12.05.1988 р., р. №79, господарство придбало другу частину житлового будинку за вказаною адресою.

Таким чином, з урахуванням виказаних обставин, положень ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР 1963 р., станом на 15.04.1991 р. житловий будинок з надвірними будівлями за вказаною адресою належав п`ятьом особам: ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,, ОСОБА_4 і ОСОБА_8 в рівних частках по 1/5.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, зокрема і на належну йому частку у майні колишнього колгоспного двору на 1/5 частку у праві власності на житловий будинок за вказаною адресою.

За даними погосподарської книги с.Зоря за 1991-1995 роки на день смерті ОСОБА_7 усі колишні члени колгоспного двору як спадкоємці першої черги за законом, прийняли спадщину шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном, внаслідок чого частки кожного з них збільшилися на 1/20 (1/5:4=1/20), тобто кожному стала належати по ј частці у праві власності на житловий будинок за вказаною адресою.

Після смерті ОСОБА_7 його обидва сини ОСОБА_10 і ОСОБА_4 залишили батьківський будинок і в ньому стала проживати ОСОБА_1 та позивачка.

З часом житловий будинок за вказаною адресою перестав відповідати вимогам їхньої сім`ї, яка збільшилася у зв`язку з народженням сина, тому вони з чоловіком зі згоди ОСОБА_1 почали його благоустроювати і з цією метою чоловік з 2001 р. разом з ОСОБА_1 почав їздити на заробітки за кордон в Португалію.

Отримуючи щомісячні валютні надходження від чоловіка ( ОСОБА_1 всі свої доходи витрачала на власні потреби на допомогу синові ОСОБА_2 ), позивачка закупляла необхідні будівельні матеріали, наймала робітників і провела реконструкцію житлового будинку, дозвіл на яку отримав ще її батько ОСОБА_7 , внаслідок якої житловий будинок за вказаною адресою був повністю оновлений як зовні, так і зсередини. Пізніше позивачка зайнялася надвірними будівлями: міняла дахи господарських будівель, ремонтувала стіни, підлогу, робила додатковий септик, зводила гараж, євро паркан, на горищі облаштовувала мансарду з двох жилих кімнат і коридору.

У 2004 р. чоловік позивачки у Португалії отримав трудове каліцтво, у зв`язку з чим Суд праці в Портімау присудив йому значну грошову компенсацію, яка як і попередні доходи чоловіка, була вкладена в ремонт і реконструкцію житлового будинку за вказаною адресою.

Повернувшись з Португалії разом із співмешканцем, ОСОБА_1 у спірному будинку фактично не проживала, її місцем проживання стало м.Сарни Рівненської області, а за місцем її реєстрації в с.Зоря ОСОБА_1 стала жити лише в 2018 р. Незабаром на грунті зловживання нею спиртними напоями між ними розпочалися конфлікти, та аби не травмувати психіку неповнолітньої дочки, позивачка була змушена залишити батьківських будинок, у який майже два десятки років вони з чоловіком вкладали кошти, хоча іншого житла на праві власності вони з чоловіком не мають.

Про те, що ОСОБА_1 в 2003 р. за рішенням виконавчого комітету Зорянської сільської ради оформила на себе увесь спірний житловий будинок і отримала свідоцтво про право власності на нього, на підставі якого на даний час намагається позбавити позивачку права володіння і користування спірним житловим будинком, відповідачка ОСОБА_1 позивачку не повідомила.

Позивачка вказує, що рішення Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 31.01.2003 р. №29 «Про оформлення права приватної власності на будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 » за ОСОБА_1 прийняте на підставі ЗУ «Про власність» від 07.02.1991р. та п. 6.1 Тимчасового положення «Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затверджене наказом МЮУ 07.02.2002 р. №7/5, є неправомірним, оскільки суперечить чинним на той актам цивільного законодавства ст.ст. 1200126 ЦК УРСР 1963 р. і порушує її права та інтереси як співвласника.

До того ж рішенням виконавчого комітету Зорянської сільської ради від 22.06.1988 р. ОСОБА_7 було дано дозвіл на добудову веранди до власного житлового будинку та проведення обмірюючих робіт для виготовлення документації на газифікацію власного житлового будинку після добудови веранди, і на виконання даного рішення районний архітектор виготовив та надав ОСОБА_7 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудівнику в с.Зоря, а рішенням виконавчого комітету Зорянської сільської ради від 03.06.1991 ОСОБА_7 було дозволено газифікувати власну літню кухню в с.Зоря.

Згідно з відповіддю Зорянської сільської ради від 11.05.2021 р. №1640 спірний будинок рахується за померлим ОСОБА_7 .

Вищевказані обставини свідчать про те, що свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок з надвірними будівлями, посвідчене 31.01.2003 р. виконавчим комітетом Зорянської сільської радий Рівненського району Рівненської області на ОСОБА_1 , не відповідало вимогам законодавства, оскільки на момент його посвідчення спірний будинок з надвірними будівлями з врахуванням частки ОСОБА_7 належав не лише ОСОБА_1 , а й ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та позивачці в рівних частках по ј.

Згідно з повідомленням Зорянської сільської ради Рівненського району від 07.05.2021 р. за №661/02-12/21 ОСОБА_2 був знятий з реєстраційного обліку за вказаною адресою 11.02.2000 р., а ОСОБА_4 з 03.10.2006 р. (фактично не проживав з 2001 р.). Вони обоє у реконструкції та ремонтно будівельних роботах у спірному будинку з надвірними будівлями участі не приймали ні коштами, ні працею.

Наводить положення п.2 ч.1 ст. 346 ЦК України та вказує, що з урахуванням тієї обставини, що ОСОБА_2 і ОСОБА_4 після вибуття із господарства за адресою АДРЕСА_1 в межах трьохрічного строку позовної давності не звернулися з вимогою про витребування своєї частки з майна колишнього колгоспного двору, вважає, що їх право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за вказаною адресою припинилося у зв`язку з фактичною відмовою від нього і їхня частка автоматично перейшла до позивачки та відповідачки ОСОБА_1 , внаслідок чого їхні частки стали дорівнювати по Ѕ.

Оскільки про порушення свого права як члена колишнього колгоспного двору і спадкоємця одного з них позивачка довідалася лише у 2020 р. після подання до Рівненського районного суду позову ОСОБА_1 , то строк позовної давності нею не пропущено.

Ухвалою Рівненського районного суду від 29.06.2021 р. відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (а.с.43 т.1).

Ухвалою Рівненського районного суду від 05.07.2021 р. вжито заходів забезпечення позову (а.с.50 т.1).

Ухвалою Рівненського районного суду від 07.10.2021 р. витребувано від КП «РБТІ» РОР матеріали інвентарної справи по спірному будинковолодінню.

Ухвалою Рівненського районного суду від 07.10.2021 р. витребувано від ГУПФ України у Рівненській області відомості про місце роботи та заробітну плату позивачки; витребувано від ГУ ДПС у Рівненській області відомості про місце роботи та заробітну плату позивачки.

Ухвалою Рівненського районного суду від 07.10.2021 р. витребувано належним чином засвідчені копії квитанцій з підписом та/або інші фінансові документи щодо переказу коштів ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 з використанням системи ОСОБА_11 .

Ухвалою Рівненського районного суду від 07.10.2021 визнано потрібним явку представника відповідача Зорянської сільської ради в судове засідання.

Ухвалою Рівненського районного суду від 26.10.2021 р. витребувано від Зорянської сільської ради погосподарські книги за період 1991-1995 р., 1996-2000 р., 2001-2005 р. для огляду у судовому засіданні (т. 2 а.с.29).

Ухвалою Рівненського районного суду від 26.10.2021 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (т.2 а.с.34).

Ухвалою Рівненського районного суду від 19.05.2022 р. витребувано від КУ «Трудовий архів Рівненської міської ради» книгу обліку трудового стажу колгоспника у колгоспі «Зоря комунізму», (фонд №229, опис 2-ос, спр.195, арк.54), виходячи з архівної довідки №4/04-02 від 05.01.2022 р., виданої КУ «Трудовийм архів територіальних громад Рівненського району» на запит адвоката РАА «Право» ОСОБА_12 .

У відзивівх.15754від 20.09.2021р.(а.с.74-81)представниквідповідачки ОСОБА_1 - адвокатКузьменюк-ВолошинаН.М. вказує, що заперечує проти позову. Позивач, описуючи обставини справи у позові, вводить суд в оману, оскільки вони не відповідають дійсності. Позивачка знала, визнавала та погоджувалася, що ОСОБА_1 завжди являлася єдиним власником спірного будинковолодіння на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 31.01.2003 р. Виконавчим комітетом Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області

У 2000 р. відповідачка ОСОБА_1 склала заповіт, відповідно до якого заповіла все своє майно, в тому числі і спірне будинковолодіння для позивачки, про що вона також знала. Позивачка ніде ніколи не працювала. Відповідачка разом із чоловіком позивачки поїхали на заробітки в Португалію, де він через місяць впав і отримав травму, у зв`язку з чим відповідачка ОСОБА_1 була змушена його доглядати, лікувати, годувати і пересилати гроші для його сім`ї, оскільки він їхав на запозичені кошти. Відповідачка наймала адвоката за 10000 доларів США для ОСОБА_6 , щоб відсудити йому пенсію, яку він зараз отримує.

У 2011 р. відповідачка ОСОБА_1 виграла значну суму коштів у розмірі 283003, 93 грн. у лотереї «Лото-Забава», які повністю були витрачені на позивачку, в тому числі їй був придбаний автомобіль.

Після повернення відповідачки із заробітків в Україну, для позивачки припинилися грошові перекази, відносини між ними погіршилися. Позивачка почала вимагати, щоб відповідачка переоформила на неї спірний будинок шляхом укладання договору дарування купівлі-продажу.

У 2016 р. відповідачка ОСОБА_1 скасувала заповіт, про що позивачка дізналася у 2019 р., коли викрала документи у відповідачки ОСОБА_1 . Після чого 26.03.2019 р., 03.05.2019 р., 08.06.2019 р., 08.06.2019 р., 11.02.2020 р. до Рівненського РВП Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області від відповідачки надходили заяви щодо чинення відносно неї насильства позивачкою та її чоловіком ОСОБА_5 .

За подією 11.02.2020 р. Рівненська окружна прокуратура направила до Рівненського районного суду обвинувальний акт відносно позивачки і на даний час проводиться судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопрушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України завдання тілесних ушкоджень матері ОСОБА_1

02.04.2020 р. Рівненським районним судом було прийнято постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивачку за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, де було встановлено, що 09.03.2020 р. позивачка вчинила сварку зі своєю матір`ю, в чому вона визнала свою вину.

22.09.2020 р. позивачка подала до Рівненського районного суду позовну заяву (570/3726/20) до ОСОБА_1 про визначення порядку користування житловим приміщенням, де позивачка вказує, що відповідачці ОСОБА_1 належить на праві приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , та посилається на ст.ст.150, 156 ЖК УРСР, вказує, що вона як член сім`ї власника має право користуватися даним жилим приміщенням на рівні з власником і просить суд виділити їй у користування перелічені у позові кімнати.

19.10.2020 р. відповідачка ОСОБА_1 задля свого захисту подала до Рівненського районного суду позовну заяву з позовними вимогами до відповідачки ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном шляхом позбавлення осіб права на користування житловим приміщенням.

Зупинено провадження у справі №570/3726/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням у справі №570/4193/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном шляхом позбавлення права на користування житловим приміщенням.

Вказує, що право ОСОБА_1 на спірне будинковолодіння набуто у встановленому законом порядку та наводить положення Постанови Ради Народних Комісарів СРСР від 26.01.1934 р. №185 «Про первинний облік у сільських радах», Закону РСФСР від 19.07.1968 р. «Про селищні, сільські Ради народних депутатів РСФСР», ст. 11 Закону РСФСР від 19.07.1968 «Про селищні, сільські Ради народних депутатів РСФСР», п.20 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 р., п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 31.10.1975 р. №45/5, додатки №№32, 33 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР від 19.01.1976 р. №1/5, ст.563 ЦК Української РСР 1963 р.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно іззаявою прозастосування строківпозовної давностівх.235від 11.01.2022р.представника відповідачки ОСОБА_1 адвокатКузьменюк В.Й. вказує, що про те, що ОСОБА_1 завжди являлася єдиним повноправним власником спірного будинковолодіння на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 31.01.2003 р. Виконавчим комітетом Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області позивачка ОСОБА_3 знала завжди і це визнавала, і з цим погоджувалася. З моменту прийняття оскаржуваних позивачкою рішення та свідоцтва виконавчого комітету Зорянської сільської ради від 31.01.2003 р. пройшло 19 років. При цьому по відношенню до своїх братів позивачка автоматично застосовує строки позовної давності, вказуючи на сторінці 5 позовної заяви. Якщо позовні вимоги позивачки судом буде визнано обгрунтованими, то просить відмовити у позові у зв`язку зі спливом позовної давності ( т.2 а.с.111-113).

У відзивівх.ЕП-2822/21Вх.21.09.2021р.(а.с.174-175)відповідач Зорянськасільська радаРівненського району заперечує проти законності позовних вимог позивачки та вказує, що відповідно до Закону РСФСР від 19.07.1968 р. «Про селищні, сільські Ради народних депутатів РСФСР» погосподарська книга являється документом первинного обліку на території сільської ради і підтвердженням про знаходження у їх власності нерухомого майна.

Відповідно до записів погосподарської книги станом на 20.12.2002 р., а також 31.01.2003 р. спірний житловий будинок належав відповідачці ОСОБА_1 . Попередньо будинковолодіння належало ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і відповідно до Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджених постановою Деркомстату СРСР від 25.05.1990 р. №69, починаючи з 11.09.1993 р. спірне будинковолодіння рахується за ОСОБА_1 .

Позивач маніпулює доказами, долучивши до позовної заяви довідку Зорянської сільської ради №1640 від 11.05.2021 р., де вказано згідно погосподарської книги, особовий рахунок № НОМЕР_2 (1991-1995) будинок АДРЕСА_1 рахується за померлим ОСОБА_7 . Оскільки з 01.01.1991 р. по 11.09.1993 р. будинок рахувався за ОСОБА_7 , однак починаючи з 11.09.1993 р. вказане будинковолодіння рахується за ОСОБА_1 .

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Розгляд справи проводити без участі представника Зорянської сільської ради.

Відповідно до додаткових пояснень вх.205 від 10.01.2022 р. (т.2 а.с.107-109) представник відповідача Зорянської сільської ради вказує, що записи у погосподарську книгу здійснювалися шляхом опитування під час обходу господарств представником ради, дані, які вносилися у записи, отримувалися зі слів саме осіб, які проживали у господарстві, жодних документів про працевлаштування під час обходу представнику ради не надавалося та у раді не зберігалося. Представник ради у 1991 році при здійсненні обходу спірного домогосподарства зі слів осіб, які там проживали, здійснив запис у погосподарську книгу, що ОСОБА_7 визначено головою сім`ї, місцем роботи є агрофірма «Зоря» на посаді стропольщика, а при обході у 1992 році було повідомлено, що місце його роботи змінено на «молочний комплекс».

Будь-яких інших даних про зарахування ОСОБА_7 до членів колгоспу КСП «Зоря Комунізму» (у тому числі про офіційне працевлаштування у колгоспі КСП «Зоря Комунізму») погосподарська книга не містить, а тому чому у книзі суспільна група вказаного вище домогосподарства записана як «колгоспна», а не «робоча», враховуючи приписи п.20 Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Постановою Держкомстату СРСР від 25.05.1990 р. №69, відповісти неможливо. Оскільки, навіть якщо припустити, що ОСОБА_7 працював у колгоспі (хоча книга також не містить таких записів), однак він не був членом колгоспу, то суспільна група спірного домогосподарства є «робочою» згідно приписів п.20 Вказівок. У Зорянській сільській раді Рівненського району у період з 01.01.1970 р. по 31.12.1993 р. також відсутні протоколи, рішення, розпорядження зборів (правлінь, комісій) про зарахування (включення) відрахування (виключення) ОСОБА_7 , 1949 р.н., до чи з членів колгоспу «Зоря Комунізму». Такі документи у Зорянській сільській раді ніколи не зберігалися, а станом на сьогодні документи фонду колгоспу «Зоря комунізму» знаходяться на зберіганні Архівного відділу Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області.

Відповідно до відповіді на відзив відповідачки ОСОБА_1 вх. 16359 від 28.09.2021 р. (а.с.182-184) представник позивачки адвокат Дем`яненко Л.П. вказує, що аргументи відзиву лише характеризують міжособисті відносини позивачки з матір`ю. Згідно вказаних відповідачкою правових норм суспільна група господарства визначалася залежно від роду занять голови господарства (сім`ї) і якщо він був членом колгоспу, то господарство належало до колгоспної суспільної групи. Представник відповідачки статусу господарства, розташованого в АДРЕСА_1 як колишнього колгоспного двору не заперечує. Застосування до вказаних правовідносин ст. 563 ЦК УРСР 1963 р. є помилковим, оскільки вказана норма закону була виключена на підставі постанови ВРУ «Про введення в дію ЗУ «Про власність» після набуття чинності якого 15.04.1991 р. колгоспні двори були ліквідовані, а питання права власності на майно колишніх колгоспних дворів стало регулюватися нормами ЦК УРСР 1963 р., у якому правовий режим власності колгоспного двору, виділ частки з колгоспного двору, його поділ, а також підстави втрати права на частку в майні колгоспного двору визначено ст.ст. 120-126 ЦК УРСР 1963 р. Наводить положення ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР 1963 р. Станом на 15.04.1991 р. спірне домоволодіння належало п`ятьом особам ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 і ОСОБА_8 в рівних частках, тобто по 1/5, а після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 решті членам колгоспного двору по ј.

З урахуванням вищевказаного, оспорюване рішення Зорянської сільської ради від 31.01.2003 р. №29 суперечить ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР 1963 р.

Відповідно довідповіді навідзив відповідачаЗорянської сільськоїради вх.16727від 04.10.2021р.(а.с.186-188)представник позивачкиадвокат Дем`яненкоЛ.П. вказує, що згідно з архівних матеріалів Рівненського обласного бюро технічної інвентаризації інвентарної справи, заведеної на спірний житловий будинок, 21.01.2003 р. на підставі замовлення (заяви) ОСОБА_1 та виписки з погосподарської книги с. Зоря №7625 від 20.12.2002 р. вказане бюро лише провело первинну технічну інвентаризацію, жодного висновку цього бюро, зазначеного у рішенні виконавчого комітету №29 від 31.01.2003 р., в матеріалах інвентарної справи немає. Позивачка не заперечує правильності ведення записів погосподарської книги с. Зоря Рівненського району Рівненської області і зміну записів про голову господарства. Зорянська сільська рада помилково вважає, що зі зміною голови господарства на нього переходить і право власності на будинковолодіння. Особовий рахунок вказаного господарства містить усі необхідні відомості для кваліфікації його як такого, що відноситься до колгоспної суспільної групи, однак у відзиві Зорянської сільської ради немає жодного слова про правовий статус господарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

У заяві вх. 3570 від 14.03.2022 р. представник позивачки адвокат Дем`яненко Л.П. (т.2 а.с. 131-134) вказує, що просить визнати такою, що визнається і не підлягає доказуванню відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставину статусу спірного господарства як колишнього колгоспного двору. Відповідачами не зазначено жодного доказу тієї обставини, що ОСОБА_7 не був членом колгоспного двору і тому статус даного домогосподарства у погосподарській книзі Зорянської сільської ради за 1990-1995 р.р. був визначений неправильно. Суперечливу та непослідовну поведінку відповідачів спростовує долучена до позову довідка про право власності селянського двору на жилий будинок, яка видається у зв`язку з відчуженням будинку або його частини, видана голові колгоспного двору ОСОБА_9 , співвласнику домогосподарства по АДРЕСА_1 , у якій зазначено, що всі будівлі розташовані на землі закріпленій за агрофірмою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » площею 0,28 га, належать колгоспному двору. До того ж КУ «Трудовий архів територіальних громад Рівненського району» надала на запит архівну довідку №4/04-02 від 05.01.2022 р. та належним чином завірену копію з книги обліку трудового стажу колгоспника ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , записи якої в частині виконуваної ним роботи повністю збігаються із записами погосподарської книги Зорянської сільської ради з 1970 р. по 1993 рік.

Стосовно вибуття позивачки зі складу спірного домогосподарства у період з 15.10.1999р. по 24.11.2003 р., на чому наголошують відповідачі, то навіть при наявності такого вибуття зі складу домогосподарства 15.10.1999 р. право позивача на частку у майні колгоспного двору не припинилося, оскільки вона була його членом станом на 15.04.1991 р.

Згідно паспорту позивачки, з 21.06.1995 р. вона була зареєстрована Зорянською сільською радою по АДРЕСА_1 , а 15.10.1999 р. виконавчим комітетом Зорянської сільської ради без виписки з попереднього місця була прописана по АДРЕСА_2 . Штамп у паспорті позивачки про виписку Рівненським РВ УМВС УКраїни 28.08.2000 стосується саме з цієї адреси. Тобто з 28.08.2000 р. до 24.11.2003 р. позивачка не мала зареєстрованого місця проживання, хоча і проживала у спірному будинку, оскільки ОСОБА_1 уже вибула на заробітки за кордон, склавши перед цим заповіт на весь будинок на позивачку.

Даними погосподарської книги Зорянської сілсьької ради Рівненського району, паспорту та іншими документами доведено обставину постійного (з дня народження, за деякими виключеннями) проживання позивачки у спірному житловому будинку.

З відзиву представника відповідачки ОСОБА_1 видно, що про скасування заповіту на її ім`я позивачка довідалася у 2019 р., після чого між ними стали виникати конфлікти з приводу володіння і користування спірним будинком.

Позивачка була неповнолітньою, коли помер її батько ОСОБА_7 , за яким рахувався вищевказаний будинок до дня його смерті в 1993 році. Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України неповнолітня особа вважається такою, що прийняла спадщину. Позивачка до 2019 року мала законні підстави вважати спірний будинок своєю власністю нарівні вз ОСОБА_1 , оскільки інші відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на нього не претендували. Таким чином, перебіг строку позовної давності для позивачки розпочався в 2019 р. у зв`язку з чим вона строк позовної давності не пропустила.

Згідно із заявою вх.16131 від 24.09.2021 р., ЕП 3168/21-Вх від 26.10.2021 р. представник відповідача Зорянської сільської ради просить розглянути справу без участі її представника згідно чинного законодавства (а.с.176 т.1).

Представник позивачки адвокат Дем`яненко Л.П. у судовому засіданні позовні підтримала та просить їх задоволити, заперечує проти заяви про застосування строку позовної давності.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Кузьменюк-Волошина Н.М., яка також представляє інтереси відповідача ОСОБА_2 , у судовому засіданні просять у задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився жодного разу, відзиву не подано, судом було вжито належних заходів щодо його повідомлення про дату, час та місце його проведення.

Суд, вислухавши пояснення представників учасників процесу у судовому засіданні, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася позивачка ОСОБА_8 , батьками якої є ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , що підтверджується засвідченою копією свідоцтва про народження НОМЕР_3 , видане 10.02.1979 р. (а.с.9 т.1).

Згідно з договором купівлі-продажу від 12.05.1988 р. ОСОБА_9 продав, а ОСОБА_7 купив Ѕ житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету від 22.06.1988 р. надано дозвіл за заявою ОСОБА_7 на добудову веранди до власного житлового будинку ОСОБА_7 жителю с.Зоря. (а.с. 28 т.1).

Як убачається з відповіді Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області №453/02-12/21 від 12.03.2021 р. Згідно записів погосподарської книги станом на 01.01.1991р. у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_7 голова господарства, ОСОБА_1 дружина, ОСОБА_2 син, ОСОБА_4 син, ОСОБА_8 дочка (а.с. 14 т.1).

Рішенням виконкому Зорянської сільської ради народних депутатів Ровенського району Ровенської області від 03.06.1991р. дозволено газифікувати власну літню кухню ОСОБА_7 в с.Зоря (а.с. 30 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки - ОСОБА_7 , що підтверджується засвідченою копією Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , видане 12.09.1993 р. (а.с.11).

Згідно звиписки №1640від 11.05.2021р.з погосподарськоїкниги Зорянськасільська рада,згідно погосподасрькоїкниги особовийрахунок № НОМЕР_2 (1991-1995) будинок АДРЕСА_1 рахується за померлим ОСОБА_7 (а.с. 19 т.1).

25.10.1996 р. позивачка ОСОБА_3 уклала шлюб із ОСОБА_5 , що підтверджується засвідченою копією Свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 25.10.1996 р. (а.с. 10 т.1).

Як убачається з відповіді Зорянської сільської ради №661/02-12/21 від 07.05.2021 р. відповідач ОСОБА_2 знятий з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою спірного будинку з 11.02.2000р. (а.с. 24 т.1).

Як убачається з відповіді директора КП РОБТІ М.М. Тарасюка №1856 від 21.04.2021 р. згідно архівних матеріалів бюро, інвентарної справи, заведеної на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , первинну технічнуінвентаризацію проведено21.01.2003р. на підставі замовлення (заяви) ОСОБА_1 та виписки з погосподарської книги с. Зоря №7625 від 20.12.2002 р. (а.с. 17, а.с. 97 т.1).

Як убачається з рішення №29 від 31.01.2003р. виконавчого комітету Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області «Про оформлення права приватної власності на будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 », розглядом заяви ОСОБА_1 про оформлення права приватної власності на будинок АДРЕСА_1 встановлено, що вищезгаданий житловий будинок з надвірними будівлями належить ОСОБА_1 на підставі виписки з погосподарської книги №5 особовий рахунок № НОМЕР_1 Зорянської сільської ради №7625 від 20.12.2002 р. (а.с.16, 18 т.1).

31.01.2003 р. на підставі рішення виконкому Зорянської сільської ради від 31.01.2003 р. №29 видано Свідоцтво про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, об`єкт в цілому, який розташований в АДРЕСА_1 , зареєстрований в Рівненському ОБТІ на праві приватної власності за відповідачкою ОСОБА_1 (а.с.12 т.1).

Як убачається з відповіді Зорянської сільської ради №661/02-12/21 від 07.05.2021 р. відповідач ОСОБА_4 знятий з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою спірного будинку з 03.10.2006р. (а.с.24 т.1).

Згідно з Витягу з рішення Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 20.06.2007 р. №423 «Про передачу земельних ділянок у власність», розглянувши заяву ОСОБА_1 про необхідність передачі у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, керуючись ст.ст. 12, 118, 121 Земельного Кодексу України, наказом Держкомзему України, від 29.02.2000 р. за №25 і іншими документами про проведення земельної реформи, сільська рада вирішила передати безоплатно у власність ділянки, які знаходяться у користуванні в с.Зоря Рівненського району Рівненської області ОСОБА_1 загальною площею 0,55 га в тому числі: для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 0,40 га.; для ведення та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд земельну ділянку площею 0,15 га, що відповідає довідці №1828 від 05.05.2009 р. Зорянської сільської ради (а.с. 9, 10 т.2)

Згідно іззамовлення доРівненського ОБТІ№6710від 18.10.2007 р. відповідачка ОСОБА_1 просила видати витяг з реєстру для пред`явлення у нотаріальну контору (банк) на предмет оформлення договору дарування (а.с.109 т.1).

Згідно з рішенням виконкому Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області №445 від 15.11.2007р. надано дозвіл ОСОБА_1 на реконструкцію будинку (прибудови) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 110).

Згідно з Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно КП «РОБТІ» номер витягу 16711962 від 19.11.2007р. заявник ОСОБА_1 , власник об`єкта житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності від 31.03.2003 р.: загальна площа об`єкта 109,3 кв.м., житлова 71,2 кв.м. (а.с.13, 20 т.1).

Як убачається з довіреності, яка посвідчена нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Павлюк Т.С. від 24.06.2009 р., зареєстрована в реєстрі №1291, строком до 24.06.2012 р. відповідачка ОСОБА_1 : « … уповноважила ОСОБА_13 , що мешкає в АДРЕСА_1 зареєструвати моє право власності на присуджене мені, успадковане чи іншим чином набуте мною нерухоме майно в органах БТІ, органах Деркомзему, місцевого самоврядування, комунальних службах тощо, управляти цим майном, оплачувати рахунки, пов`язані з його експлуатацією та наданими комунальними послугами за попередні роки та в подальшому; займатися питанням приватизації земельної ділянки на моє ім`я та отримати Державний акт на право власності на цю ділянку. Крім цього надаю їй право подавати від імені необхідні в кожному конкретному випадку документи, включаючи заяви будь-якого змісту, пояснення, підписуватися за мене, одержувати будь-які належні мені чи видані на моє ім`я документи, отримувати належні мені кошти, відкривати на моє ім`я будь-які рахунки у банківських установах України для перерахування вищевказаних чи інших коштів, розпоряджатися цими рахунками та закривати їх, сплачувати необхідні податки, збори, мито чи інші платежі, а також вчиняти всі інші юридично значимі дії та формальності, пов`язані з цією довіреністю».

Відповідно до Висновку про погодження технічної документації №4894 від 29.12.2009р. Управління Держкомзему у Рівненському районі Рівненської області ГУ Держкомзему у Рівненській області встановлено , що технічна документація щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд для ведення особистого селянського господарства, що надаються ОСОБА_1 , відповідає вимогам Земельного Кодексу України «Про землеустрій» іншим нормативно-правовим актам, що регулюють питання земельних відносин і погоджується (а.с. 24 т.2).

Як убачається з відповіді РОБТІ №261 від 16.09.2021 р. (а.с.129 т.1), згідно архівних матеріалів бюро, інвентарної справи №563, заведеної на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вказана у запиті довіреність була надана довіреною особою ОСОБА_1 ОСОБА_3 03.09.2010р. до замовлення №95102 про проведення поточної техінвентаризації будинку за вищевказаною адресою, що підтверджується оглянутою в судовому засіданні оригіналу Справи №563, зокрема а.с. 26, 29 інвентарної справи.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області у справі №570/1504/14-ц від 29.04.2014 р. розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Рішення суду набрало законної сили 13.05.2014 р. (а.с.147 т.1).

Згідно з Витягу №45221748 від 27.09.2016р. про реєстрацію в Спадковому реєстрі, у Спадковому реєстрі за заявою скасовано запис 375815, тип реєстрації реєстрація скасування заповіту. Відомості про заповіт, який скасовано: заповіт номер у Спадковому реєстрі 375815, номер у реєстрі 1827, дата посвідчення 21.08.2000, посвідчений Рівненська обл., Рівненський районний приватний нотаріус Павлюк Т.С., заповідач ОСОБА_1 (а.с. 130 т.1).

Згідно з інформацією Рівненського РВП Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області від 30.11.2020 р., 26.03.2019р., 03.05.2019 р., 08.06.2016 р., 11.02.2020 р., 13.09.2020 р. надійшли повідомлення ОСОБА_1 про конфлікти з дочкою ОСОБА_3 та зятем ОСОБА_5 ; 08.05.2019 р. надійшла заява ОСОБА_1 , що 01.05.2019 р. за спільним місцем проживання дочка ОСОБА_3 та її колишній колишній чоловік ОСОБА_5 погрожували фізичною розправою, а також на її думку, здійснили крадіжку документів на будинок та грошових коштів. Дане повідомлення зареєстроване в Єдиному обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Рівненського районного відділення поліції Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області за №4394 від 08.05.2019 р. Відомості за даним фактом внесено до ЄРДР №12019180180000586 від 08.05.2019 р. (а.с. 141-142 т.1).

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області у справі №570/1308/20 від 02.04.2020 р. ОСОБА_3 за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП: «09.03.2020 р. близько 17 год. 00 хв. за місцем проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_14 вчинила сварку зі своє матір`ю, чим завдала шкоди психічному та моральному здоров`ю потерпілої», піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 170 грн. рішення суду набрало законної сили 14.04.2020 р. (а.с. 140 т.1)

22.09.2020р. ОСОБА_3 звернулася в Рівненський районний суд із позовом до ОСОБА_1 про визначення порядку користування житловим будинком АДРЕСА_1 , в якому вказала, що оригінали доказів до позовної заяви знаходяться у позивача (а.с.131-133 т.1). Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 09.10.2020 р. відкрито провадження у справі №570/3726/20 (провадження 2/570/1201/2020).

04.12.2020 р. ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 04.12.2020 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 як законного представника ОСОБА_16 про усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном шляхом позбавлення осіб права на користування житловим приміщенням (а.с.139 т.1).

Як убачається з відповіді начальника Архівного відділу Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області №365/04-01 від 04.10.2021 р. інформація про зарахування в члени колгоспу «Зоря комунізму» ОСОБА_7 та виключення його з членів даного колгоспу архівний відділ Рівненської районної державної адміністрації інформує про те, що в документах фонду колгоспу «Зоря комунізму» відповідна інформація відсутня (а.с. 207 т.1).

Як убачається з відповіді КУ «Трудовий архів Рівненської міської ради» №46/01-18 від 11.03.2022 р., відомості про прийняття або виключення до/з членів колгоспу «Зоря Комунізму» ОСОБА_7 у документах, які знаходяться на зберіганні, відсутні. Надають звірену копію розпорядження про прийом на роботу ОСОБА_7 , в якому не вказано про зарахування в члени колгоспу. Відомості про звільнення відсутні. Як убачається з розпорядження з долученого розпорядження «Прийняти на роботу на консервний завод слюсарем тов. ОСОБА_7 з 22 червня 1970 року. спр. 3 арк.8».

Як убачається з відповіді Зорянської сільської ради №1442/02-12/21 від 04.10.2021 р. Згідно записів погосподарської книги за період з 01.01.1991 р по 31.12.1995 р. по особовому рахунку № НОМЕР_2 відбулися зміни голови господарства з ОСОБА_7 на ОСОБА_1 у зв`язку зі смертю ОСОБА_7 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 01.01.1991 р. по 11.09.1993 р. будинок АДРЕСА_1 рахувався за померлим ОСОБА_7 , а з 11.09.1993 р. будинок АДРЕСА_3 почав рахуватися за ОСОБА_1 , про що у погосподарській книзі зроблені відповідні дії закреслено попереднього власника і вписано нового власника будинковолодіння. Щодо виписки виданої Зорянською сільською радою за №7625 20.12.2002 р., то її дані відповідають реальним записам погосподарської книги №5 (період з 01.01.2001 р. по 31.12.2005 р.) особовий рахунок № НОМЕР_1 , згідно яких будинок АДРЕСА_3 рахувався за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 214 т.2).

Як убачається з відповіді Зорянської сільської ради №1435/02-12/21 від 04.10.2021 р. Згідно записів погосподарської книги за період з 01.01.1996 р. по 31.12.2000 р. особовий рахунок № НОМЕР_5 та записів погосподарської книги за період з 01.01.2001 р. по 31.12.2005 р., особовий рахунок № НОМЕР_1 підтверджують, що ОСОБА_3 у період з 15.10.1999 р. по 24.11.2003 р. рахувалася членом домогосподарства АДРЕСА_3 , оскільки вибула до іншої адреси. Згідно записів погосподарської книги за період з 01.01.2001 р. по 31.12.2005 р. особовий рахунок № НОМЕР_1 підтверджують, що станом на 20.12.2002 р. та станом на 31.01.2003 р. головою домогосподарства була ОСОБА_1 , а членом домогосподарства був лише ОСОБА_4 (а.с. 216 т.1).

Як убачається з відповіді Зорянської сільської ради №40/02-12/22 від 11.01.2022 р. згідно записів архівної погосподасрької книги за 1991-1995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_2 будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_3 відноситься до колгоспної групи господарства (а.с. 125 т.2).

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачка вказує, що має право на частку у спірному будинковолодінні, зазначаючи про належність останнього до суспільної групи господарств - колгоспний двір, а вона, будучи неповнолітньою на момент смерті голови колгоспного двору ОСОБА_7 , як член його сім`ї, має відповідну частку.

На підтвердження вказаних обставин посилається на записи в погосподарській книзі за період з 01.01.1991 по 01.01.1995, а також довідки Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області, зокрема №1640 від 11.05.2021 р., з яких вбачається, що ОСОБА_7 був головою даного двору, а позивачка та відповідачі - членами двору, та господарство, в якому вони проживали, відносилося до суспільної групи господарств колгоспників.

Разом з тим, правильність цього визначення оспорюється відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідачка ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_7 ніколи не був членом колгоспу, йому так само ніколи не належав земельний пай як члену колгоспу. Спірне домогосподарство не мало статусу майна колгоспного двору і набуте нею у власність правомірно.

Отже, між сторонами існує спір щодо правомірності набуття відповідачкою ОСОБА_1 одноосібного права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

До правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору.

З введенням у дію з 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність» колгоспні двори ліквідовано і питання права власності на майно колишніх колгоспних дворів регулюється нормами ЦК УРСР 1963 року.

Правовий режим власності колгоспного двору, виділ частки з колгоспного двору, його поділ, а також підстави втрати права на частку в майні колгоспного двору визначено статтями 120-126 ЦК УРСР 1963 року.

Так, згідно зі статтями 120, 123 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Правильне застосування судами приписів статей 120, 123 ЦК УРСР передбачає з`ясування питання про віднесення будинку до відповідної суспільної групи господарств.

Спеціальним нормативним актом, який визначає порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах, є нормативно-правові акти, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин, а саме: Технічні вказівки по веденню книжок погосподарського обліку в сільських радах, затверджені Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 27 червня 1972 року, Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 13 квітня 1979 року № 112/5 (далі - Вказівки № 112/5), а згодом Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 12 травня 1985 року № 5-24/26 (далі - Вказівки № 5-24/26) та Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69 (далі - Вказівки № 69), які були замінені Інструкцією ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджених наказом Міністерства статистики України від 22 лютого 1995 року № 48.

Згідно із зазначеними Вказівками визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено саме на сільські ради.

Відповідно до положень нормативно-правових актів, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин, віднесення до певних суспільних груп господарств мало значення для набуття права власності на майно. Суспільні групи господарств встановлювалися відповідно до діючих на той час Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів.

Зокрема, суспільна група господарства переважно встановлюється залежно від роду занять глави сім`ї. Глава сім`ї визначається в кожному конкретному випадку повнолітніми членами сім`ї за їхньою взаємною згодою. Залежно від роду занять глави сім`ї, господарство відноситься до суспільної групи колгоспників, робітників, службовців, кустарів чи селян-одноосібників. Виняток із загального правила складають господарства, в яких проживають працюючі члени колгоспу. Такі господарства, незалежно від роду занять глави сім`ї, відносяться до господарства колгоспників. Особи, які працюють у колгоспі, але не є членами колгоспу, належать до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади. Господарства пенсіонерів, які не мають працюючих членів сім`ї відносяться до тієї суспільної групи, до якої ці особи відносилися до переходу на пенсію.

Таким чином, виходячи зі змісту вказаних норм, слід дійти висновку, що господарства, в яких є працюючі члени колгоспу, відносяться до колгоспного двору незалежно від роду занять голови двору.

Відповідно до статей 3, 48 Примірного статуту колгоспників, прийнятого ІІІ Всесоюзним з`їздом колгоспників 27.11.1969, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 28.11.1969, громадяни СРСР приймались в члени колгоспу на підставі заяви, яка розглядалася спочатку правлінням колгоспу, після чого прийом у члени колгоспу проводиться загальними зборами колгоспників за поданням правління. Допускається залучення на роботу за трудовими договорами фахівців та інших працівників з боку лише в тих випадках, коли в колгоспі немає відповідних фахівців або коли сільськогосподарські та інші роботи не можуть бути виконані в необхідні терміни силами колгоспників (стаття 24 Примірного статуту 1969 року).

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310, та чинних на час розгляду справи (надалі по тексту також - Основні Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Також слід відмітити про встановлений взірець трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення , відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV "відомості про роботу" - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Отож, виходячи з наведеного можна дійти висновку про те, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого взірця, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімуму трудової участі).Водночас,критерієм для визначення суспільної групи двору є членство, а не робота, в колгоспі.

Трудова книжка ОСОБА_7 у матеріалах справи відсутня, так само як і відсутня інформація щодо його членства у колгоспі «Зоря Комунізму.

Вказані обставини, та запис у розпорядженні про прийом на роботу ОСОБА_7 на консервний завод слюсарем з 22.06.1970 р., з урахуванням наведених приписів законодавства, дають підставу вважати, що ОСОБА_7 з 22.06.1970 р. перебував у трудових відносинах з колгоспом «Зоря Комунізму», структурним підрозділом якого був Консервний завод, тобто, дійсно працював в колгоспі, проте не був його членом і відносився до суспільної групи робочих.

Із правових позицій, які висловив Верховний Суд України у постановах від 15 січня 2014 року № 6-145цс13, від 24 грудня 2014 року №6-192цс14 вбачається, що застосування судами норм статей 120, 123 ЦК УРСР без належного з`ясування питання щодо правильності зарахування будинку до суспільної групи господарств - колгоспний двір, є помилковим.

У своїй ухвалі від 17.12.2014 по справі № 6-36239св14 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що наявність запису у трудовій книжці про перебування особи в трудових відносинах із колгоспом та відповідного запису у витягу з погосподарської книги є недостатньою правовою підставою для безперечного висновку про те, що особа була членом колгоспу. Такі обставини можуть підтверджуватися рішенням (витягом з нього) загальних зборів членів колгоспу про включення особи до членів колгоспу.

З наведеного слідує, що належним та достатнім доказом наявності в особи статусу - члена колгоспу, в тому числі наявності членства в колгоспі «Зоря Комунізму», що діяв на території с. Зоря Рівненського району Рівненської області, є відповідне рішення загальних зборів колгоспників цього колгоспу.

Проте, позивачкою, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, вказані обставини не доведено, рішення загальних зборів колгоспників про зарахування ОСОБА_7 в члени колгоспу не надано.

Поряд з цим суд звертає увагу не та, що в матеріалах справи також відсутнє рішення загальних зборів колгоспників «Зоря комунізму», яким виділялася земельна ділянка, що могло б дати можливість встановити той факт, що земельна ділянка надавалася ОСОБА_7 саме як члену колгоспу.

Така вказівка відсутня і у виписці із рішення виконкому Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської обласіт №423 від 20.06.2007 р. (а.с. 9 т.2).

У довідках Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області, зокрема №40/02-12/22 від 11.01.2022 р. (а.с. 125 т.2), в якій міститься запис про те, що згідно записів архівної погосподасрької книги за 1991-1995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_2 будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_3 відноситься до колгоспної групи господарства (а.с. 125 т.2) також не зазначено підстави віднесення господарства до суспільної групи колгоспний двір.

Відтак, докази, які б підтверджували той факт, що ОСОБА_7 як голова господарства, та його дружина ОСОБА_1 та їх діти позивачка ОСОБА_3 та її брати відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , як член сім`ї були членами колгоспного двору в матеріалах справи відсутні.

Крім того, до суду для дослідження подано записи з погосподаської книги лише починаючи з 1991 року.

З`ясувавши питання щодо відсутності підстав для зарахування спірного будинку до суспільної групи господарств - колгоспний двір, на думку суду, є безпідставним обгрунтування позивачкою своїх вимог наявністю договору купівлі-продажу від 1988 р. Ѕ частини спірного будинку та із вказанням у п.2 Довідки про право власності селянського двору на жилий будинок, яка видається в зв`язку з відчуженням будинку або його частини, що всі будівлі розташовані на землі, закріпленій за агрофірмою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » площею 0,28 га належать колгоспному двору, що також не свідчить про вказаний статус спірного майна як колгоспного двору.

Вказані обставини дають підставу суду вважати надані позивачкою в підтвердження своїх позовних вимог докази недостатніми.

За таких обставин, враховуючи наявність заперечень зі сторони відповідачів та відсутність спростувань їх доводів шляхом представлення належних доказів зі сторони позивачки, суд вважає недоведеним той факт, що господарство, в якому позивачка, будучи неповнолітньою проживала із ОСОБА_7 , як член його сім`ї, відносилося до господарства колгоспників, і вона має право на частку вказаного будинку з господарськими спорудами як член колишнього колгоспного двору, тому й решта позовних вимог до задоволення не підлягають.

На думку суду, запис в погосподарській книзі щодо зарахування спірного господарства до суспільної групи господарствколгоспний двір, є суперечливим, таким, що здійснений без врахування вимог п.20 Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджених постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодомВказівок по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджених постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року №69, а тому не може слугувати достатньою правовою підставою при вирішенні даного спору.

З огляду на наведене, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.ст. 256,257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст. 261, ч.ч.3,4 ст. 267 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Представником відповідачки ОСОБА_1 адвокатом Кузьменюк Волошиною Н.М. під час розгляду справи подано відповідну заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідно до змісту абзацу 3 п.11 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 "Про судове рішення у цивільній справі" встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Разом з тим, враховуючи те, що в задоволенні позовних вимог позивачки відмовлено повністю у зв`язку із недоведеністю вимог, то суд, в даному випадку, не враховує заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання незаконним і скасування рішення Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 31.01.2003 р. №29 «Про оформлення права приватної власності на будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 »; визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , посвідчене 31.01.2003 р. виконавчим комітетом Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області на ім`я ОСОБА_1 ; припинення права ОСОБА_2 і ОСОБА_4 на частки у спільному майні колишнього колгоспного двору - на ј частку кожного з них у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 ; визнання за ОСОБА_3 Ѕ частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 - - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Сторони справи:

Позивачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач Зорянська сільська рада Рівненського району Рівненської області, площа В.Плютинського, 1, с.Зоря Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04387220.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .

Повне судове рішення складено 09.09.2022 р.

Суддя Гнатущенко Ю.В.