Ухвала

від 11.09.2022 по справі 440/6949/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 вересня 2022 року

м. Київ

справа №440/6949/21

адміністративне провадження №К/990/22686/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСФЕР ГРУП" до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АСФЕР ГРУП" задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС від 25.05.2021№ 00029870701 та № 00029860701; здійснено розподіл судових витрат.

18.08.2022 ГУ ДПС подало касаційну скаргу на постанову вищезазначені судові рішення.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана без дотримання частини першої статті 329, пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 330 КАС: у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); відповідач пропустив строк на касаційне оскарження; до касаційної скарги не долучено документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

ГУ ДПС у касаційній скарзі зазначає підставами касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС (неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права - пункту 44.1 статті 44, пункту 134.1 статті 134, статті 198 Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також порушення норм процесуального права - статей 9, 72, 73, частини п`ятої статті 242 КАС, та без урахування висновку Верховного Суду в постановах від 20.03.2020 у справі №826/11054/15 та від 19.09.2019 у справі №804/7009/13-а), а також пункт 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статті 353 КАС.

Відповідно до абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до абзацу другого пункту 4 частини другої статті 330 КАС у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Згідно з висновками Верховного Суду у постановах, на які посилається ГУ ДПС як на приклад іншого правозастосування, порівняно із застосуванням норм права в оскаржуваних судових рішеннях, підставою для відображення господарських операцій у податковому обліку є фактичне здійснення таких операцій у межах господарської діяльності та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, які розкривають суть та зміст операцій та відображають їх реальне вчинення. При цьому потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету.

Як свідчить зміст рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021, суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов, виходили із встановлених у справі обставин щодо здійснення позивачем господарських операцій з придбання будівельних матеріалів (щебеню, піску, відсіву гранітного, швелера, труб) у ТОВ "ТК "Грін Хаус" та послуг з оренди екскаватора у ТОВ "Талан Сервіс" на підставі оцінки доказів у справі.

У справі ж №826/11054/15 підставою для часткового задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.2015 № 0000452202, суд визнав ту обставину, що в судовому процесі не було встановлено факт здійснення господарських операцій з придбання товару, що згідно з висновком суду, виключає підставу для віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість в ціні товару.

У справі №804/7009/13-а суд, врахувавши ненадання позивачем документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують відповідні господарські операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне виконання, відсутність у контрагента матеріально-технічних можливостей здійснити постачання товару на користь позивача, дефектність первинних документів, дійшов висновку, що надані позивачем під час перевірки та впродовж розгляду справи первинні документи не підтверджують реальність операцій, які зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання (позивача).

Отже, правовідносини у справі №440/6949/21 та у справах №804/7009/13-а, №826/11054/15 не є подібними, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій у справі №440/6949/21 встановлено факт здійснення господарських операцій, фінансові показники яких ГУ ДПС виключило з податкового обліку позивача як за нереальними (безтоварними) операціями.

Доводи ГУ ДПС у касаційній скарзі щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, лежать у площині оспорювання встановлених судам обставин на підставі цієї оцінки.

Що ж до зазначення у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328, пунктом 1 частини другої статті 353 КАС, то на обґрунтування цієї підстави ГУ ДПС наводить довід, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, які підтверджують факт поставки товару, хоча перелік таких доказів відповідач не зазначає.

Підсумовуючи наведене вище, ГУ ДПС не зазначено підстави касаційного оскарження, як того вимагає пункт 4 частини другої статті 330 КАС. Норма цього пункту, безумовно, презюмує зазначення у касаційній скарзі не лише формальне, а й фактичне викладення підстави касаційного оскарження.

Відтак, відповідачу необхідно уточнити підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень першої і апеляційної інстанцій у цій праві.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у червні 2021 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум на 01.01.2021 встановлено у розмірі 2270,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Правильність сплати судового збору особою, яка звернулася до суду, перевіряється судом на кожній стадії судового процесу безвідносно до того, чи правильно був сплачений судовий збір на попередніх стадіях.

Судовий збір за подання адміністративного позову у цій справі складає 12035,76 грн (802383,75 грн *1,5 %).

Таким чином, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 24071,51 грн (12035,76 грн *200%), однак, до касаційної скарги не долучено документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Одночасно з касаційною скаргою ГУ ДПС подало клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що перша касаційна скарга подана відповідачем у строк, встановлений частиною першою статті 329 КАС, проте була повернута згідно з ухвалою Верховного Суду від 25.01.2022. Також згідно з ухвалами Верховного Суду від 21.04.2022, від 12.05.2022 були повернуті касаційні скарги відповідача, з якими він звернувся повторно. ГУ ДПС, звертаючись із цією касаційною скаргою, просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій у справі, з огляду на вчинення ним у найкоротші строки активних дій щодо касаційного оскарження вказаних судових рішень.

Перевіряючи наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з того, що відповідно до норми частини першої статті 121 КАС причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема, строку на касаційне оскарження, можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.

Згідно з інформацією з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" касаційні скарги ГУ ДПС були повернуті згідно з ухвалами Верховного Суду від 25.01.2022 (отримана відповідачем 31.01.2022), від 21.04.2022, від 12.05.2022 (отримана відповідачем 15.05.2022), як такі, що не відповідали пункту 4 частини другої статті 330 КАС (в касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 КАС).

Право особи повторно звернутися з касаційною скаргою після її повернення відповідно до положень частини восьмої статті 169, частини другої статті 332 КАС не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленому законом.

Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань.

Зважаючи на викладене, наведені ГУ ДПС підстави для поновлення строку лежать поза межами підстав, з якими норма частини першої статті 121 КАС пов`язує можливість поновлення процесуального строку.

Враховуючи наведені недоліки, касаційна скарга ГУ ДПС залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: касаційну скаргу з уточненням підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій; документ про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для такого поновлення (в разі якщо такі підстави є).

Керуючись статтею 248, пункту 4 частини другої, частиною четвертою статті 330, частиною другою, третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

І.В. Дашутін

М.М. Яковенко ,

Судді Верховного Суду