Ухвала

від 11.09.2022 по справі 620/5244/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 620/5244/20

адміністративне провадження № К/990/22500/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року у справі №620/5244/20 за розглядом заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом суб`єкта виборчого процесу - кандидата на посаду Ічнянського міського голови Прилуцького району Чернігівської області ОСОБА_1 до Ічнянської міської територіальної виборчої комісії Прилуцького району Чернігівської області, голови Ічнянської міської територіальної виборчої комісії Прилуцького району Чернігівської області Животяги Ярослава Васильовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №620/5244/20, в якій просила скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року у справі 620/5244/20 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду 22 грудня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №620/5244/20 задоволено та скасовано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року. Позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправними та скасовано протоколи Ічнянської міської територіальної виборчої комісії Прилуцького району Чернігівської області про повторний підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях №740201, №740210, №740217, №740221, №740224, №740226, №740227, №740230, №740233, №740238 з виборів Ічнянського голови Прилуцького району Чернігівської області;

- зобов`язано Ічнянську міську територіальну виборчу комісію Прилуцького району Чернігівської області врахувати відомості протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях №740201, №740210, №740217, №740221, №740224, №740226, №740227, №740230, №740233, №740238 з виборів Ічнянського голови Прилуцького району Чернігівської області;

- визнано протиправним та скасовано протокол Ічнянської міської територіальної виборчої комісії Прилуцького району Чернігівської області про результати голосування з виборів Ічнянського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі від 07.11.2020;

- визнано протиправним та скасовано постанову Ічнянської міської територіальної виборчої комісії Прилуцького району Чернігівської області від 07.11.2020 №37 «Про встановлення результатів виборів Ічнянського міського голови»;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.

22 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року у справі №620/5244/20.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що на обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що обставини, викладені у заяві, є по суті новими доказами, не узгоджується з приписами статті 361 КАС України та позиції Верховного Суду, викладеної у постановах: від 02 травня 2018 року у справі № 2а-7523/10/1270, від 02 травня 2018 року у справі № 303/3535/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 809/824/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 826/14224/15.

Суд зазначає, що в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Водночас скаржником зазначених вимог не дотримано. Судом установлено, що зміст касаційної скарги зводиться до незгоди скаржника з висновками суду апеляційної інстанції та тлумачення норми матеріального права, а саме: статті 361 КАС України в частині визначення поняття «нововиявлені обставини». Зокрема, скаржник зауважує, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що нововиявлена обставина як юридичний факт мав існувати на момент подання позову, неузгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у зазначених постановах.

Проте Суд зауважує, що у зазначених скаржником постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 2а-7523/10/1270, від 02 травня 2018 року у справі № 303/3535/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 809/824/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 826/14224/15 містяться лише загальні висновки щодо визначення поняття "нововиявлені обставини" та разом з тим відсутній висновок який би спростовував позицію суду апеляційної інстанції про те, що нововиявлена обставина як юридичний факт має існувати на момент подання позову.

З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку, що вказане обґрунтування не свідчить про наявність правових підстав для оскарження судового рішення на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі скаржник також посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Суд критично оцінює ці доводи скаржника та зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів під час застосування відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У касаційній скарзі скаржник не зазначає, у чому полягає помилка суду апеляційної інстанції щодо застосування частини другої статті 361 КАС України, а також не обґрунтовує який саме висновок має бути сформовано Верховним Судом у спірних правовідносинах щодо застосування відповідної норми. Також Суд зауважує, що одночасне посилається скаржника на такі підстави касаційного оскарження судового рішення, як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, а також відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, є взаємовиключними обставинами.

Отже, з наведеного випливає, що касаційна скарга не містить об`єктивних мотивів підстави, визначеної у пункті 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Таким чином, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачених статтею 328 КАС України підстав, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

За наведених обставин клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження вирішенню не підлягає.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року у справі №620/5244/20 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя: О.Р. Радишевська