Ухвала

від 23.06.2022 по справі 753/21098/16-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

з участю прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12014100020001404 стосовно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 357 КК України, за апеляційною скаргою представника потерпілого ТОВ «Смаківниця» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 05 листопада 2021 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05 листопада 2021 року ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 357 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження №12014100020001404 відносно ОСОБА_8 закрито.

Цивільний позов потерпілого ТОВ «Смаківниця» залишено без розгляду.

Таке рішення суд першої інстанції мотивував тим, що з дня вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, а саме 10.02.2014 року, минуло

Справа №11-кп/824/482/2022 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_9

Категорія: ч. 3 ст. 357 КК України Доповідач ОСОБА_1

більше п`яти років, при цьому, перебіг давності не зупинявся і не переривався, обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності та від слідства не ухилявся, закриття провадження з цих нереабілітуючих підстав є обов`язковим, тому він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закриттю.

В апеляційній скарзі представник потерпілого ТОВ «Смаківниця» - адвокат ОСОБА_6 , посилаючись на те, що судом першої інстанції не в повній мірі виконано вимоги кримінального процесуального закону, просить ухвалу суду скасувати, а матеріали кримінального провадження направити на новий судовий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що Пленум Верховного Суду у п. 14 постанови "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" №12 від 23 грудня 2005 року вказав, що постанова (ухвала) суду (судді), винесена у порядку передбаченому статтями 248, 282 КПК (1960 року), має бути вмотивованою та, зокрема, поряд із доказами винності особи у вчиненні злочину в цій постанові слід зазначити умови та підстави, з урахуванням яких суд вирішив звільнити особу від кримінальної відповідальності.

Однак в ухвалі суду про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 не наведено доказів винності останнього у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 357 КК України.

Такі порушення вимог кримінально-процесуального закону, допущені місцевим судом, є істотними, оскільки ставлять під сумнів законність та обґрунтованість ухваленого судового рішення і будуть мати негативне значення при зверненні ТОВ «Смаківниця» в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_8 про відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (злочином).

Також ухвала суду не забезпечує належну охорону прав та законних інтересів потерпілої юридичної особи ТОВ «Смаківниця» у разі звернення в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_8 про відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (злочином).

Таким чином, ухвала суду про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 підлягає скасуванню, а матеріали кримінального провадження направленню на новий судовий розгляд.

У запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_7 стверджує про законність та обґрунтованість ухвали суду, тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу представника потерпілого, як безпідставну, без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника потерпілого ТОВ "Смаківниця" - адвоката ОСОБА_6 на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, а також заперечення прокурора та захисника проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Звільнення від кримінальної відповідальності регламентованорозділом ІХ КК України.

Зокрема, порядок та умови звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності визначено у ст. 49 КК України.

З аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Вказаною нормою встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеноїприписами ст. 12 КК, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 357 КК України, та відповідно до висунутого обвинувачення інкриміновані йому дії він вчинив 10 лютого 2014 року.

Під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції захисник ОСОБА_7 08 травня 2019 року звернулася до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки з моменту вчинення останнім кримінальних правопорушень минуло п`ять років, і таке клопотання просив задовольнити обвинувачений ОСОБА_8 , не заперечуючи проти закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України. Прокурор не заперечував проти задоволення вказаного клопотання, натомість проти нього заперечував представник потерпілого ТОВ "Смаківниця" - адвокат ОСОБА_6 .

Суд першої інстанції 05 листопада 2021 року постановив ухвалу, якою звільнив ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності заст. 356, ч. 3 ст. 357 КК України на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності та закрив кримінальне провадження щодо нього.

На час постановлення ухвали місцевим судом, положення ст. 12 КК України та ст. 49 КК України зазнали змін та діяли в редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , згідно з нормами ст. 12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) є кримінальними проступками: заст. 356 КК України передбачено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до трьох місяців; за ч. 3 ст. 357 КК України - покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешту на строк до трьох місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Відповідно до положень ст. 49 КК(в редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили: минули зазначені у законі строки (два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покаранняу виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ять років -у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у п. 2 цієї частини; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину); протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

В даному кримінальному провадженні, до внесення змін до вказаних статей, інкриміновані ОСОБА_8 злочини, якими передбачалось таке ж покарання, що наведене вище, відносились до категорії злочинів невеликої тяжкості та до них застосовувались такі ж строки давності, а саме - особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покаранняу виді обмеження волі, чи позбавлення волі на строк не більше двох років.

Вирішуючи питання про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 у зв`язку із закінченням строків давності, суд першої інстанції, перевіривши передбачені ст. 49 КК України підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності, встановивши відсутність факту умисного вчинення останніми дій, спрямованих на ухилення від слідства або суду, дійшов правильного висновку про необхідність звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_8 за ст. 356, ч. 3ст. 357 КК України, але помилково зазначив, що таке має здійснюватись на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, оскількиз дня вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень минуло більше п`яти років, адже в даному випадку ОСОБА_8 підлягав звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 357 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Проте у даному випадку неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування щодо ОСОБА_8 п. 3 ч. 1ст. 49 КК України замість п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України неможе бути підставою для скасування ухвали місцевого суду, оскільки строки давності для звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за інкриміновані йому кримінальні правопорушення в будь-якому випадку сплинули, адже на час ухвалення судового рішення цей строк становив більше семи років.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано прийняв рішення про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності та закрив кримінальне провадження.

Що стосується доводів апеляційної скарги представника потерпілого ТОВ "Смаківниця" - адвоката ОСОБА_6 про недотримання судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону внаслідок того, що не проведено належного судового розгляду, під час якого необхідно було встановити всі обставини вчинення кримінальних правопорушень та навести в ухвалі докази винуватості ОСОБА_8 у їх вчиненні, то вони не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Як зазначено вище, відповідно до приписів ч. 1 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 4ст. 288 КПК України, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, закрити кримінальне провадження, звільнивши обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Ці норми, як і положення ст. 49 КК України, є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання.

Тож суд першої інстанції об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, підтверджені доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, отримавши клопотання сторони захисту, що було підтримане обвинуваченим ОСОБА_8 , про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, керуючись вимогами кримінального і кримінального процесуального законів, розглянув зазначене клопотання та обґрунтовано задовольнив його, звільнивши ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності та закривши кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.

При цьому за позицією представника потерпілого ТОВ "Смаківниця" - адвоката ОСОБА_6 у суді першої інстанції, останній заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_10 , у зв`язку із закінченням строків давності, з тих підстав, що в діях обвинуваченого наявний склад іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, який є тяжким злочином.

Між тим, відповідно до положень ст. 337 КПК України, якою визначено межі судового розгляду, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення,і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею, а ч. 3 вказаної норми встановлено, що суд вправі вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людиниі її основоположних свобод, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Тобто, виходячи з даних процесуальних норм, проведення судового розглядупоза межами висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, що погіршувало би становище ОСОБА_8 , а також з урахуванням його позиції, котрий, будучи обізнаним про те, що звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України не носить реабілітуючого характеру, наполягав на застосуванні до нього вказаної норми кримінального закону, виходило би за встановлені межі судового розгляду.

Таким чином, оскільки положеннями статей 284-288 КПК України встановлено сукупність підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді,а саме: наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах, тозвільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за наявності сукупності вказаних умов є обов`язковим.

При цьому згода сторони обвинувачення на задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України чи визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення, кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Поряд з цим, звільнення особи від кримінальної відповідальностіна підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давностіжодним чином не позбавляє потерпілого права та можливості звернутися до суду зцивільним позовом про відшкодування заподіяної внаслідок кримінального правопорушення шкоди в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, доводи представника потерпілого ТОВ "Смаківниця" - адвоката ОСОБА_6 про незаконність оскаржуваного судового рішенняу кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 є необґрунтованими, адже спростовуються матеріалами провадження, положеннями кримінального і кримінального процесуального закону.

За таких обставин, апеляційна скарга представника потерпілого ТОВ "Смаківниця" - адвоката ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу представника потерпілого ТОВ "Смаківниця" - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 05 листопада 2021 року, якою ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 357 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, та кримінальне провадження №12014100020001404 відносно ОСОБА_8 закрито, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3