Ухвала

від 07.09.2022 по справі 201/9078/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/9078/21

Провадження № 6/201/99/2022

УХВАЛА

08 вересня 2022 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із заявою про зміну способу виконання судового рішення в порядку ст. 435 ЦПК України. В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.01.2022 р. у справі №201/9078/21 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму грошових коштів в розмірі 1 118 374 грн. 90 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 11 350,00 грн. Вказане судове рішення, набравши законної сили в установленому законом порядку, боржником в добровільному порядку не виконано. 27.04.2022 р. приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжою О.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. 01.06.2022 р. приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжою О.В. винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з неможливістю примусового виконання рішення суду. Таким чином рішення суду залишається невиконаним, що призводить до порушень прав та інтересів позивача та стягувача.

Позивач заявлені вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про поважність причин неявки суду не повідомили, тому суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.

Суд повно та всебічно дослідивши обставини справи та надані сторонами докази щодо заявлених вимог вважає встановленими наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17.01.2022 року рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська стягнуто з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) суму грошових коштів в розмірі 1 118 374 грн. 90 коп., та судовий збір в розмірі 11 350,00 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа О.В. від 27.04.2022 р. відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №201/9078/21 від 04.04.2022 року з виконання вищезазначеного рішення суду.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа О.В. від 01.06.2022 р. щодо примусового виконання виконавчого листа №201/9078/21 від 04.04.2022 року повернуто виконавчий документ стягувачу.

Згідно договору довічного утримання (догляду) від 24 грудня 2009, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О. за № 4459, ОСОБА_1 належить 7\10 частин домоволодіння та земельної ділянки площею 291 кв.м. призначену для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий №1210100000:03:229:0003, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору дарування, посвідченого 29.01.1970 року Першою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром № 1-1380, 3\10 частин жилого будинку, який в цілому складається з : літ. А-1 житловий будинок, загальна площа 102,9 кв.м., житлова площа 73,4 кв.м., літ. Б навіс, 1-4 11-огорожі, споруди, замощення, розташоване на земельній ділянці площею 668 кв.м., з них жила кімната l-12 площею 20,2 кв.м. та по 1\2 ч. тамбура l-l, коридорів 1-9, уборної 1-10, кухні 1-6, ваної 1-7, всього площею 30,9 кв.м., забора № 1, забора № 2 та земельна ділянка площею 263 кв.м. що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 .

Відповідно до відповіді Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області від 19.08.2022 року за вих. № 9-4-0.223-3561/2-22 земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0263 га зареєстровано Державний акт на право приватної власності на землю від 14.07.1997, серія ДП Д * № 005026, номер запису в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю 5026, виданий на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради від 19.06.1997 за № 930, на імя ОСОБА_3 .

За боржником ОСОБА_3 на праві власності зареєстрована частина житлового будинку, площею 30,9 кв.м., та земельна ділянка площею 0,0263 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до висновку ПП «Експерта Група Класика» від 13.06.2022р. про попередню вартість майна, ринкової вартості домоволодіння, яке розташоване на земельній ділянці загальною площею 668 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , складає в цілому 1 805 000 грн. 00 коп., в тому числі вартість житлового будинку з надвірними побудовами 1 448 100 грн. 00 коп. та земельна ділянка 356 900 грн. 00 коп., відповідно 3\10 частини житлового будинку (30,9 кв.м.) з надвірними побудовами, що належить відповідачу складає 434 400 грн. та вартість земельної ділянки площею 263 кв.м. складає 140 500 грн., а всього 574 900 грн., що є меншою за суму боргу відповідача перед стягувачем.

За рахунок даного майна можливо виконати рішення суду, тому як вартість даного майна, яке належить боржникам, менша, ніж сума боргу, який підлягає стягненню з боржників, а саме 1 118 374 грн. 90 коп.

Порядок зміни способу виконання судового рішення врегульовано цивільним процесуальним кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до ч.ч. 1, 3ст. 435ЦПК України, За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно ч. 3ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

У пункті 9 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року № 8 «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» зазначено: «Зміна способу та порядку виконання рішення полягає у визначеній законодавством послідовності і змісті вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також у реалізації прав і обов`язків суб`єктів виконавчого провадження. Тобто, у судом застосовуються інші (нові) заходи реалізації рішення суду за умови неможливості його виконання у спосіб та в порядку, який був передбачений раніше у цьому рішенні. При цьому, спосіб виконання рішення визначається в межах встановлених Цивільним кодексом способів захисту цивільних прав, наприклад припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Тобто, фактично здійснюється заміна одного заходу примусового виконання іншим. Під час вирішення питання про зміну способу виконання суд з`ясовує обставини, що свідчать про цілковиту неможливість виконання судового рішення».

Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. Зміни одного способу та порядку виконання судового рішення на інший пов`язані з обов`язковим його виконанням незалежно від того, яким чином це відбувається - добровільно чи примусово. Про зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови суду або про відмову у їх задоволенні виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому законом порядку (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень пункту 20 частини першої статті 106, частини першої статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України від 25 квітня 2012 року№ 11-рп/2012).

У п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно до положень ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Не виконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Стаття 9 Конституції України визначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Проте, як зауважує Європейський Суд з прав людини, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (рішення від 20.07.2004р. у справі «Шматько проти України», заява №60750/00).

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст. 16 Цивільного кодексу України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений - заміна одного виду виконання іншим, спрямованого на виконання припису рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що боржники дійсно ухиляються від виконання судового рішення, також ігнорують виклики приватного виконавця, що унеможливлює здійснення виконавчих дій, суд вважає, що заява про зміну способу виконання судового рішення обґрунтована і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштівзадовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.01.2022р. по цивільній справі № 201/9078/21 зі стягнення суми боргу з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )на визнання за стягувачем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )права власності.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 3\10 частин домоволодіння, що складаються з: в житловому будинку літ. А-1, житлової кімнати l-12 площею 20,2 кв.м., 1\2 частини тамбура l-l, коридорів 1-9, уборної 1-10, кухні 1-6, ванної 1-7, всього площею 30,9 кв.м., та забора № 1, забора № 2 яке в цілому складається з : літ. А-1 житловий будинок, загальна площа 102,9 кв.м., житлова площа 73,4 кв.м., літ. Б навіс, 1-4, I, II - огорожі, споруди, замощення, розташоване на земельній ділянці площею 668 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на земельну ділянку площею 0,0263 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.С. Федоріщев