Рішення

від 12.09.2022 по справі 540/1192/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/1192/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна поліклініка" про стягнення капіталізованих платежів

В С Т А Н О В И В:

До Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна поліклініка" про стягнення капіталізованих платежів.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 року відкрито провадження у справі №540/1192/22 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна поліклініка" про стягнення капіталізованих платежів у сумі 182054,78 грн.

Згідно з розпорядженням Верховного Суду №11/0/9-22 від 18.03.2022 року, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та віднесено на Одеський окружний адміністративний суд.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справі між суддями від 07.07.2022 року справу №540/1192/22 передано для розгляду головуючому судді Марину П.П.

Ухвалою суду від 12.07.2022 року прийнято до провадження справу №540/1192/22 за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна поліклініка" про стягнення капіталізованих платежів. Розгляд справи №540/1192/22 розпочато спочатку та вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» одним із джерел формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Враховуючи, що відповідач вніс до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ліквідацію вказаного підприємства, позивач, здійснивши розрахунок потреби в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілими на виробництві, що складає 182054,78 грн., просить стягнути з відповідача спірну суму в примусовому порядку.

Відповідач, у встановлений ухвалою суду строк, не надав до суду відзив на адміністративний позов.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Згідно відомостей, які містяться у відкритих ресурсах, товариство з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна поліклініка» зареєстровано в якості юридичної особи 18.12.2001 року за адресою: вул. Леніна, 13, м. Каховка, Херсонська область, 73034), та станом на день розгляду справи вказане підприємство перебуває в стані припинення.

Відповідач перебуває на обліку позивача як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до акта №2 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, зафіксовано факт нещасного випадку, який стався 06.06.90 року з працівником підприємства ОСОБА_1 .

Згідно з постановою Каховського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Херсонській області від 31.03.2021 року №2102/20167/20167/113 «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати відповідно до частини другої статті 37», потерпілій ОСОБА_1 , який перебуває на обліку з 02.02.1994 року та має зареєстрований страховий випадок - трудове каліцтво, що стався 06.06.1990 року, призначено перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 1265,06 грн., яку провадити з 01.03.2021 року безстроково.

За висновком МСЕК від 18.10.2001 року серії б/н №б/н, потерпілій встановлена стійка втрата професійної працездатності 25% безстроково.

Згідно з розрахунком потреби в капіталізації коштів ТОВ «Стоматологічна поліклініка» для відшкодування шкоди потерпілому на виробництві ОСОБА_1 станом на 01.02.2022 року загальна потреба в капіталізації платежів по вказаному підприємству становить 182054,78 грн.

На час прийняття рішення у цій справі підтверджуючих документів щодо сплати сум спірних капіталізованих платежів від відповідача до суду не надійшло, у зв`язку з цим позивач звернувся з позовом до суду.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я врегульовані нормами Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-ХІV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 15 Закону № 1105-ХІV, роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Частинами першою та другою статті 4 Закону № 1105-ХІV передбачено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов`язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб`єктів підприємницької діяльності.

В силу вимог пункту 2 частини першої статті 16 Закону № 1105-ХІV, застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Частинами першою та сьомою статті 36 Закону 1105-XIV передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Страхові виплати складаються, зокрема, із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата).

Відповідно до частини другої статті 1205 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Пунктом 5 частини першої статті 11 Закону № 1105-ХІV передбачено, що джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, законодавством України передбачено, що підприємства, установи, організації, у разі їх ліквідації, не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 986 затверджений Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників (далі - Порядок № 986), відповідно до пунктів 2 та 3 якого термін «капіталізація платежів» означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Терміни «застрахована особа» та «страхувальники» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством. Пунктом 4 Порядку № 986 передбачено, що капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення.

Пунктами 6-8 Порядку № 986 передбачено, що капіталізація платежів для забезпечення витрат на одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого проводиться у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

Капіталізація платежів включає заборгованість страхувальника з виплат, пов`язаних із його зобов`язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров`ю застрахованої особи, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат на догляд за потерпілим і виплат за листками непрацездатності.

У кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

Таким чином, наведеними нормами законодавства страхувальника зобов`язано проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації та не залежно від вини у настанні нещасного випадку на виробництві.

Частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до частини першої статті 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема серед іншого, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частиною третьою статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора (частина шоста статті 105 Цивільного кодексу України).

В силу вимог статті 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ліквідувався як юридична особа без правонаступника, на підставі чого повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особі, потерпілій на підприємстві протягом всього її життя.

З урахуванням викладеного, наведеними нормами Цивільного кодексу України та Закону № 1105-ХІV передбачено обов`язок страхувальника проводити капіталізацію платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів, коли страхувальник припинить свою діяльність та не буде сплачувати страхові внески, при цьому, визначено обов`язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, передбачених законодавством.

Згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком, загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим складає 182054,78 грн.

У матеріалах справи наявні докази, якими підтверджено обґрунтованість заявлених позовних вимог, а саме: виписка з акту огляду МСЕК, відповідно до якої встановлено факт втрати 25% професійної працездатності ОСОБА_1 ; постанова про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.05.2021 року безстроково; розрахунок потреби в капіталізації платежів щодо відповідача.

Однак, зі змісту зазначених правових приписів та їх правового аналізу вбачається, що на роботодавця, який припинив свою діяльність та має обов`язки перед застрахованою особою внаслідок заподіяння шкоди її життю та здоров`ю покладається обов`язок по сплаті до Фонду соціального страхування України капіталізованих платежів.

У разі несплати застрахованою особою таких капіталізованих платежів, фонд соціального страхування зобов`язаний звернутись до останнього з відповідною вимогою.

При цьому, у випадку ігнорування сплати капіталізованих платежів за вимогою Фонду соціального страхування, останній наділяється правом на звернення до суду з позовом про його стягнення, як крайнього заходу погашення такої заборгованості.

Зазначені висновки узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.05.2020 у справі № 820/315/17, від 30.05.2018 у справі № 822/1472/17, від 06.06.2018 у справі № 811/289/16, від 17.10.2018 у справі № 822/1544/16, згідно яких, якщо виникає спір через відмову суб`єкта підприємницької діяльності, який зареєстрував припинення своєї підприємницької діяльності, виплатити ці платежі, то такі спори підлягають розгляду відповідно до правил Кодексу адміністративного судочинства України судами адміністративної юрисдикції.

Водночас, у спірних правовідносинах належних доказів звернення Каховського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області до ТОВ «Стоматологічна поліклініка» із відповідною вимогою позивач не надав, внаслідок чого неможливо встановити факт відмови ТОВ «Стоматологічна поліклініка» сплачувати капіталізовані платежі. Наведене свідчать, що відсутні докази того, що відповідач відмовлявся отримувати та сплачувати вимогу Фонду.

Невручення відповідачу вимоги Каховського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області, окрім того, що відповідач не був обізнаний про обов`язок сплати капіталізованих платежів, позбавило його права висловити свої зауваження з приводу їх розрахунку та скористатися процедурою досудового врегулювання спору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна поліклініка" про стягнення капіталізованих платежів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 41313410, адреса: вул. Рєпіна, 1, м. Херсон, 73034);

Відповідач: товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна поліклініка" (код ЄДРПОУ 31711209, адреса: вул. Соборності (Леніна), 13, м. Каховка, Херсонська область, 74800).

Суддя П.П.Марин

.