Рішення

від 13.09.2022 по справі 466/10769/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/10769/21

Провадження № 2/466/959/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2022 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

секретар ЛАНЬ М.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача БАЛЮЄВА С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) про визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

12.11.2021 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом, у якому з врахуванням заяви про уточнення вимог від 16.06.2022р., просить визнати за нею право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0631га, кадастровий номер 461:01375400:05:004:0490, цільове призначення для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 , у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 .

В обгрунтування позову посилається на те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 прийняла спадщину за законом, до якої входила 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_2 . Право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.05.2021 року за №2364736946101. Другим співвласником будинку АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 , рідний брат батька позивачки.

Крім цього, ще за життя ОСОБА_4 , останній разом із братом ОСОБА_3 почали процедуру приватизації присадибної земельної ділянки площею 0,06314 га на АДРЕСА_3 .

Ухвалою Львівської міської ради від 4028 від 20.09.2018 року їм надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою для оформлення земелекористування на земельну ділянку, яка раніше була надана їм у користування для обслуговування індивідуального житлового будинку.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 01.03.2021 року ОСОБА_3 подав у Львівську міську раду заяву про зняття з розгляду проекту ухвали про передачу земельної ділянки у спільну сумісну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у зв`язку зі смертю співвласника та долучив копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 . Проте, ухвалою Львівської міської ради від 25.03.2021 року громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 передано у спільну сумісну власність земельну ділянку за кадастровим номером 46101375400:004:0490.

З метою реєстрації права власності на земельну ділянку третя особа ОСОБА_3 звернувся у Центр надання адміністративних послуг м. Львова з відповідною заявою. Рішенням від 02.07.2021 року №59063657 йому відмовлено, оскільки правовстанолюючий документ ухвала Львівської міської ради №516 від 25.03.2021 року видана після смерті суб`єкта права ОСОБА_4 .

Позивачка є єдиним спадкоємцем за законом на усе майно після смерті батька ОСОБА_4 .

Вона звернулась із заявою в Третю Львівську державну нотаріальну контору для оформлення спадщини, однак, листом №3006/02-14 від 16.09.2021 року, її повідомлено, що оскільки у позивачки відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яка належала спадкодавцю, то свідоцтво про право на спадщину одержати не є можливим.

Позивачка позбавлена можливості оформити належним чином свої спадкові права після смерті батька, тому змушена звернутися в суд за захистом своїх прав.

Провадження в справі було відкрито ухвалою від 04.01.2022 року за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 14.07.2022 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд у справі.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала, покликаючись на обставини, зазначені в уточненій позовній заяві, просила позов задовольнити, визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька право власності на земельну ділянку площею 0,0631га, кадастровий номер 461:01375400:05:004:0490, цільове призначення для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 .

Представник відповідача ОСОБА_6 при вирішенні справи по суті поклався на розсуд суду.

Третя особа по справі ОСОБА_3 26.05.2022 року подав заяву, якою позовні вимоги позивачки просив задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, беручи до уваги заяву третьої особи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України. Серед таких способів захисту є визнання права власності на майно.

Позивачка звернулася до суду із метою захисту свого права на спадкування.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Верховний Суд у своїй практиці зазначає про те, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Згідно ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У даній справі судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 почали процедуру приватизації присадибної земельної ділянки площею 0,06314 га на АДРЕСА_3 .

Ухвалою Львівської міської ради від 4028 від 20.09.2018 року їм надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою для оформлення земелекористування на земельну ділянку, яка раніше була надана їм у користування для обслуговування індивідуального житлового будинку. Вказана технічна документація була виготовлена.

ОСОБА_4 , після звернення до Львівської міської ради з метою передачі йому у спільну сумісну власність земельної ділянки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не дочекавшись відповідного рішення.

01.03.2021 року тертя особа по справі ОСОБА_3 подав у Львівську міську раду заяву про зняття з розгляду проекту вищевказаної ухвали у зв`язку зі смертю співвласника будинку та долучив копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 .

Львівська міськарада,маючи інформаціюпро дануобставину,в межахсвоїх повноваженьрозпорядилася земельноюділянкою закадастровим номером46101375400:004:0490на АДРЕСА_1 і прийняла рішення про передачу земельної ділянки у спільну сумісну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яке оформлено ухвалою Львівської міської ради від 25.03.2021 року.

З метою реєстрації права власності на земельну ділянку третя особа ОСОБА_3 звернувся у Центр надання адміністративних послуг м. Львова з відповідною заявою. Рішенням від 02.07.2021 року №59063657 йому відмовлено, оскільки правовстанолюючий документ ухвала Львівської міської ради №516 від 25.03.2021 року видана після смерті суб`єкта права ОСОБА_4 .

Згідно довідки державного нотаріуса Третьої львівської державної нотаріальної контори Семенюк О.Є. №1922/02-14 від 29.06.2021 року позивачка ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем за законом на усе майно після смерті батька ОСОБА_4

ОСОБА_7 звернулась із заявою в Третю Львівську державну нотаріальну контору для оформлення спадщини. Листом №3006/02-14 від 16.09.2021 року нотаріус повідомив позивачку про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку за відсутності реєстрації права власності на неї за спадкодавцем.

Враховуючи те, що спадкодавець за життя звернувся до Львівської міської ради щодо передачі йому у спільну сумісну власність земельної ділянки для обслуговування належного йому на праві спільної сумісної власності житлового будинку, однак з незалежних від нього причин за життя не отримав відповідного рішення органу місцевого самоврядування, таке рішення прийнято уже після його смерті, суд вважає, що ОСОБА_4 набув право власності на земельну ділянку площею 0,0631га, кадастровий номер 461:01375400:05:004:0490, цільове призначення для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 .

Відповідно доч.1ст.2 ЗаконуУкраїни Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація не є способом набуття права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав. На даній правовій позиції неодноразово наголошував Верховний Суд.

За ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, земельна ділянка площею 0,0631га, кадастровий номер 461:01375400:05:004:0490, цільове призначення для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 входить до складу спадкового майна ОСОБА_4

ОСОБА_2 у встановленому законом порядку прийняла спадщину, набула право власності на спадкове майно. Проте, вона не може оформити своє право на спадщину в частині спірної земельної ділянки через відсутність реєстраційних документів. Це її право підлягає захисту шляхом визнання за нею права спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0631га, кадастровий номер 461:01375400:05:004:0490, цільове призначення для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 , у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 .

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що позов підставний та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12,14,81,141, 258, 259, 264,265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0631га, кадастровий номер 461:01375400:05:004:0490, цільове призначення для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 , у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.08.2022 року.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська