Постанова

від 13.09.2022 по справі 490/9589/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

14.09.22

22-ц/812/767/22

Єдиний номер справи 490/9589/18

Провадження 22-ц812/767/22 Головуючий по 1 інстанції Саламатін О.В.

Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

14 вересня 2022р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Ямкова О.О.

секретар судового засідання Стрілець К.О.,

за участі представників заявника і суб`єкта оскарження ОСОБА_1 , Суслової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 лютого 2022р.

за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльністьдержавного виконавцяІнгульського відділудержавної виконавчоїслужби умісті МиколаєвіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)Троян АльониЮріївни,

встановила:

У січні2021р. ОСОБА_1 звернулась вінтересах ОСОБА_2 зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Троян А.Ю.

Зазначає,що удержавного виконавцяТроян А.Ю. перебуваєзведене виконавчепровадження №62224130про стягненняз ньогона користь ОСОБА_3 аліментів наутримання дітей.У зв`язку з тимчасовими фінансовими труднощами, які викликані запровадженням в державі карантинних заходів та нестабільною економічною ситуацією у нього з березня по травень 2020р. була заборгованість зі сплати аліментів.

Проте, станом на 30.07.2020р. заборгованість перед ОСОБА_3 погашена у повному обсязі і станом на 11 січня 2021р. відсутня.

Після офіційного працевлаштування у липні 2020р. вперше звернувся до державного виконавця із заявою в якій запропонував забезпечити виконання судового рішення в інший спосіб ніж звернення стягнення на його нерухоме майно, а саме шляхом звернення стягнення на заробітну плату чи накладення арешту на інше конкретно визначене рухоме чи нерухоме майно, інші цінності або майнові права на яку 29 липня 2020р. отримав відповідь про відмову у задоволені звернення з посиланням на те, що запропоноване ним майно вже арештоване, а заробіток за місцем роботи не покриває місячний платіж по аліментах.

У грудні 2020р. ним було повторно подано заяву з цього ж приводу до державного виконавця, яку також задоволено не було і з тих же підстав.

Посилаючись на те, що він офіційно працевлаштований до Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського, заборгованості по аліментах не має, у його власності перебувають водні транспортні засоби, які зареєстровані за ним в Єдиному судновому реєстрі України, що свідчить про можливість забезпечення виконання рішення в інший спосіб ніж звернення стягнення на все майно, а саме шляхом звернення стягнення на заробітну плату чи накладення арешту на інше конкретно визначене рухоме чи нерухоме майно, інші цінності або майнові права, заявник просив визнати бездіяльність державного виконавця незаконною з покладенням обов`язку на останнього зняти арешт з його майна.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 лютого 2022р. у задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі представник заявник, посилаючись на незаконність ухвали суду, просила її скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення скарги.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні в Інгульському відділі Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває зведене виконавче провадження №62224130 до складу якого входить:

-виконавче провадження №57969075 з примусового виконання судового наказу 32-н/490/1057/2018р. від 11.12.2018р., виданого Центральним районним судом м. Миколаєві про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ., сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі Ѕ частини заробітку (доходу), але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

-виконавче провадження №60919470 з примусового виконання виконавчого листа №2/490/3051 від 10.12.2019р., виданого Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/10 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 листопада 2018р. і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до 23 років.

07.02.2020р. головним державним виконавцем Інгульського відділу ДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пєрєвєрзєвою Н.М. в межах виконавчого провадження №60919470, з метою вжиття заходів з примусового виконання виконавчого листа №2/490/3051 від 10.12.2019р., виданого Центральним районним судом м. Миколаєва та у зв`язку із заборгованістю станом на 01.02.2020р. в розмірі 16951,18 грн. було накладено арешт на все майно що належить боржнику ОСОБА_2 .

За даними Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку за ОСОБА_2 зареєстровано 42 земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Відомості щодо оренди, суборенди, земельного сервітуту, суперфіцію, емфітевзису відсутні.

Наказом Миколаївського Національного університету імені В.О. Сухомлинського №126/ від 05.06.2020р. ОСОБА_2 прийнято на роботу з 10.06.2020р. на умовах строкового трудового договору (до обрання за конкурсом), на посаду професора кафедри психології та соціальних наук, на 0,5 ставки, з посадовим окладом 4246,30 грн.

У липні 2020р. представник боржника подав до державного виконавця заяви про зняття арешту з майна з посиланням на те, що виконання рішення може бути забезпечено шляхом звернення стягнення на заробітну плату боржника або на належні йому водні транспортні засоби.

29 липня 2020р. листом начальника ДВС було повідомлено боржника про відсутність підстав для зняття арешту з посиланням на те, що водні транспортні засоби були арештовані 07.02.2020р., посадовий оклад боржника не забезпечує виконання рішень в інший спосіб ніж звернення стягнення на його майно, а також останнім станом на 29.07.2020р. не було подано декларації про доходи.

У грудні 2020р. представник боржника повторно подав до державного виконавця заяву про зняття арешту з майна з посиланням на те, що виконання рішення може бути забезпечено шляхом звернення стягнення на заробітну плату боржника або на належні йому водні транспортні засоби.

11 січня 2021р. листом начальника ДВС було повідомлено боржника про відсутність підстав для зняття арешту з посиланням на те, що водні транспортні засоби були арештовані 07.02.2020р., посадовий оклад боржника не забезпечує виконання рішень в інший спосіб ніж звернення стягнення на його майно, а також останнім станом на 11.01.2021р. не було подано декларації про доходи.

Постановою Миколаївського апеляційного суду Миколаївської області від 10 серпня 2021р., залишеної без змін постановою Верховного Суду від 08 грудня 2021р., скаргу ОСОБА_3 на дії та бездіяльність головного державного виконавця Інгульського відділу ДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пєрєвєрзєвої Н.М. задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Інгульського відділу ДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пєрєвєрзєвої Н.М. щодо невстановлення всіх джерел доходу боржника в межах виконавчого провадження №60919470 з виконання виконавчого листа від 10 грудня 2019р. №490/9589/18, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва, про стягнення аліментів.

14 вересня 2021р. постановою Миколаївського апеляційного суду Миколаївської області змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ., сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме постановлено про стягнення по 6000 грн. щомісячно на кожну дитину.

06 жовтня 2021р. на виконання вказаної постанови суду апеляційної інстанції від 10 серпня 2021р. державним виконавцем направлено вимогу до Головного управління статистики у Миколаївській області для з`ясування розміру отриманого боржником доходу від користування земельними ділянками.

11 жовтня 2021р. державним виконавцем направлено вимогу ОСОБА_2 про надання інформації про розмір доходу з земельних ділянок за період з 2019р. по 2021р., яку боржник відмовився надавати.

Згідно розрахунку державного виконавця від 19.08.2022р. заборгованість зі сплати аліментів за ВП №57969075 станом на 01.07.2020р. (розрахунок від 20.07.2020р.) відсутня, а станом на 13.09.2021р. становить 166937,84 грн.

Заборгованість зі сплати аліментів за ВП №60919470 згідно розрахунку державного виконавця від 19.08.2022р. станом 01.12.2020р. відсутня (розрахунок від 07.05.2022р.), а станом на 01.08.2022р. становить 203294,13 грн.

За даними державного виконавця, які були підтверджені представником боржника ОСОБА_2 офіційно непрацевлаштований.

За таких обставин, а саме наявності у ОСОБА_2 заборгованості за вказаним зведеним виконавчим провадженням, а також відсутності даних про його офіційне працевлаштування, то можна погодитись із судом про відсутність підстав, передбачених ст.59 Закону «Про виконавче провадження», ст.451 ЦПК для задоволення скарги.

Посилання в апеляційній скарзі на упередженість і порушення прав як сторони виконавчого провадження є безпідставними, тому що факт наявності заборгованості є доведеним на підставі належних і допустимих доказів, а запропоновані ним альтернативи в недостатній мірі забезпечують виконання судового рішення.

Наявність постанови Миколаївського апеляційного суду від 20.07.2020р. по справі №945/560/20 про забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя не спростовує висновки суду, так як суду і державному виконавцю надані повноваження щодо арешту майна (ст.ст.149,150 ЦПК, ст.18 Закону «Про виконавче провадження»), їх рішення з цього приводу не є взаємовиключними, стосуються майна однієї і тієї ж особи та направлені на забезпечення виконання рішення.

Оскільки суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ст.375 ЦПК підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.367,374,375,382 ЦПК, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишитибез задоволення, а ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 лютого 2022р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 14 вересня 2022р.

Головуючий: Судді: