Постанова

від 12.09.2022 по справі 905/1595/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 року м. Харків Справа № 905/1595/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Є.В.

та представників учасників справи:

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Маріупольської міської ради (вх.№307Д/1-43) на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2021 (суддя К.С. Харакоз, повне рішення складено 24.12.2021) у справі №905/1595/21

за позовом Приватного підприємства Фірма Карат, м.Маріуполь, Донецька область,

до 1 Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, Донецька область,

до 2 ОСОБА_1 , м. Маріуполь, Донецька область,

про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради, визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство Фірма Карат, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Маріупольської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради, визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою суду від 02.11.2021 залучено до участі у справі №905/1595/21 за позовом ПП Фірма Карат в якості співвідповідача ОСОБА_1 .

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2021 у справі №905/1595/21 позов задоволено.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.01.2022 у справі №905/1595/21 внесено виправлення в рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2021 у справі №905/1595/21.

Ухвалено вважати вірним за текстом судового рішення у справі №905/1595/21 номер оскаржуваного рішення Маріупольської міської - №8/6-512;

Вважати вірною за текстом судового рішення у справі №905/1595/21 дату договору оренди землі 25.10.2011;

Доповнити резолютивну частину судового рішення у справі №905/1595/21 абзацом наступного змісту:

«Визнати незаконним та скасувати рішення Маріупольської міської ради №8/6-512 від 28.04.2021».

Маріупольська міська рада з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2021 у справі №905/1595/21 та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що враховуючи той факт, що позивач 04.02.2021 звернувся через ЦНАП до Маріупольської міської ради з листом про укладання додаткової угоди до договору оренди землі від 25.10.2011, та вже листом №26.6.3-8904-26.1 від 16.02.2021 Маріупольська міська рада повідомила позивача про відсутність наміру поновлювати договір оренди, що свідчить про дотримання відповідачем умов 33 Закону України Про оренду землі щодо місячного строку розгляду відповідного звернення орендаря.

Зазначає, що в преамбулі оскаржуваного рішенні відповідача, що до проекту оскаржуваного рішення було надано зауваження Лівобережної районної адміністрації Маріупольської міської ради від 04.03.2021 № 164 та зауваження юридичного департаменту Маріупольської міської ради від 15.03.2021 року №31.6/9742, згідно яких об`єкту нерухомості по просп. Перемоги 100 в Лівобережному районі міста не було присвоєно номер 100г. Тобто, до заяви позивачем надано копію договору купівлі-продажу від 20.12.2019, укладеного на об`єкт нерухомості за неіснуючою адресою, при тому, що аргументи з приводу зміни поштової адреси відповідного об`єкту нерухомості не наведені; документів на підтвердження присвоєння об`єкту нерухомості номеру 100г не надано. Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про неважливість поштової адреси як ідентифікуючої ознаки об`єкта нерухомості.

Вважає, що відсутні підстави для укладення додаткової угоди, оскільки з метою дотримання ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі протягом місяця після закінчення строку договору відповідач направив позивачу лист №15.2-21484-26.1 від 05.04.21 про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди землі.

Одночасно з апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2021 у справі №905/1595/21, посилаючись на те, що отримав повний текст оскаржуваного рішення 04.01.2022, надавши відповідні докази.

01.02.2022 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №905/1595/21 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 у справі №905/1595/21 у зв`язку з тим, що апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу, а саме: апелянтом не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Від Маріупольської міської ради надійшло клопотання про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 02.02.2022 (вх.1849 від 14.02.2022). До вказаного клопотання апелянт додав платіжне доручення №19 від 26.01.2022 на суму 6810,00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі №905/1595/20 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Маріупольської міської ради на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2021 у справі №905/1595/21. Призначено справу до розгляду на "21" березня 2022 р. о 12:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №115.

Враховуючи, що Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, судове засідання, призначене на 21.03.2022, у справі не відбулося.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 у справі №905/1595/21 зокрема доведено до відома учасників справи, що дата наступного судового засідання у справі №905/1595/21 буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку життю і здоров`ю сторін спору та інших учасників судового процесу. Ухвалено додатково повідомити учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги Маріупольської міської ради на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2021 у справі №905/1595/21.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Маріупольської міської ради на рішення господарського суду Донецької області від 16.12.2021 у справі №905/1123/21 відбудеться "13" вересня 2022 р. о 12:15 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 131.

В судове засідання 13.09.2022 представники сторін не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю учасників справи.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2018 року ОСОБА_1 здійснила відчуження нежитлової будівлі на користь ОСОБА_2 , на підтвердження чого суду надана нотаріально засвідченої заява ОСОБА_1 від 03.02.2021 року про розірвання договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1412336900:01:013:0203, у зв`язку із відчуженням нерухомого майна, що знаходиться на вказаній земельній ділянці - торгівельного кіоску у комплексі із зупинковим навісом, площею 0,0056 га (т.1 а.с. 37).

20.12.2019 Приватне підприємство Фірма Карат (далі Приватне підприємство Фірма Карат, Позивач) на підставі укладеного договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Бедненко С.В. за реєстровим №5885 (далі - Договір купівлі-продажу), прийняв від ОСОБА_2 у власність нежитлову будівлю - магазин літ. А-1, загальною площею - 26,2 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , розташоване на земельній ділянці Маріупольської міської ради, кадастровий номер 1412336900:01:013:0203, площею - 0,0056 га (т.1 а.с. 35).

В підтвердження проведення реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, суду наданий Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.12.2019 номер 194138498, за яким Приватне підприємство Фірма Карат є власником нерухомого майна магазину, загальною площею 26,2 кв.м., який знаходиться за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Перемоги, будинок 100 г (т.1 а.с. 36).

Частиною 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

25.10.2011р. між Маріупольською міською радою (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Кошевою Людмилою Леонідівною (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі договір), згідно до рішення Маріупольської міської ради від 29.03.2011р. за № 6/6-452, кадастровий номер: 1412336900:01:013:0203, площею 0,0056 га яка знаходиться по проспекту Перемоги, 100 (сто) в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя (т.1 а.с. 116-121). Даний договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області, про що у книзі записів про державну реєстрацію вчинено запис №141230004000566 від 07.12.2011р. 25.10.2011 зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Скоробогатько О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2654.

Земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для функціонування торгівельного кіоску у комплексі з зупинковим навісом (п. 5.1. договору).

Згідно п. 3.2. договору після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяці до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

Згідно п. 9.2.9. договору орендар зобов`язаний звернутися до орендодавця за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди з письмовою заявою про поновлення договору шляхом переукладення договору оренди.

Рішенням Господарського суду Донецької області у справі №905/469/17 задоволено позовні вимоги Фізичної особи- підприємця Кошевої Людмили Леонідівни до Маріупольської міської ради про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 25.10.2011 та зобов`язання укласти додаткову угоду до нього. Визнано поновленим договір оренди земельної ділянки від 25.10.2011 укладений між Фізичною особою- підприємцем Кошевою Людмилою Леонідівною та Маріупольською міською радою на 5 (п`ять) років до 29.03.2021.

04.02.2021 року з метою переоформлення права оренди земельної ділянки при переході права власності на об`єкти нерухомості керівник позивача звернувся до ЦНАП м.Маріуполь із заявою про надання йому в оренду земельної ділянки у зв`язку зі зміною власника нерухомого майна за адресою: м.Маріуполь, проспект Перемоги, б.100 (т.1 а.с. 65-66).

Маріупольською міською радою було розглянуто відповідну заяву позивача і прийнято рішення №8/6-512 від 28.04.2021, згідно з пунктом 1 якого було відмовлено у наданні в оренду земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412336900:01:013:0203) площею 0,0056 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для функціонування торгівельного кіоску у комплексі із зупинковим навісом) по проспекту Перемоги, б. 100г в Лівобережному районі міста (т.1 а.с. 44-45).

В рішенні зазначено, що згідно з рішенням колегії Орджонікідзевської районної адміністрації від 10.09.2012 №101-3, існуючий об`єкт нерухомості: магазин літ. А-1 по просп. Перемоги, 100, який належить ОСОБА_1 , розташований у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, визначено за адресою: просп. Перемоги, 100г. Згідно з договором купівлі продажу нерухомого майна від 20.12.2019 №5885, магазин по просп. Перемога, 100г в Лівобережному районі міста належить приватному підприємству Фірма Карат. Згідно наданих зауважень Лівобережної районної адміністрації Маріупольської міської ради від 04.03.2021 №164 до заяви надано копію не існуючого рішення колегії Орджонікідзевської районної адміністрації від 10.09.2012 №101-3, тобто об`єкту нерухомості по АДРЕСА_1 , власником якого була громадянка ОСОБА_1 , не було присвоєно номер 100г. Згідно зауваження юридичного департаменту Маріупольської міської ради від 15.03.2021 №31.6/9742 до заяви надано копію договору купівлі-продажу від 20.12.2019, укладеного на об`єкт нерухомості за неіснуючою адресою.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ради, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Маріупольської міської ради від №8/6-512 від 28.04.2021 та визнання укладеною Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 25.10.2011.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та доведеність, вказавши про неправомірність позбавлення позивача права оренди, шляхом прийняття немотивованого та незаконного рішення.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статті 1 Закону України Про оренду землі, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 1 статті 377 ЦК України також передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Також, ч.3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Згідно пункту е ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Тобто, сукупність наведених норм законів визначає припинення правовідносин оренди між первісним орендарем земельної ділянки та орендодавцем, та відповідно виникнення прав у нового власника нерухомості, що розташована на земельній ділянці, за тим саме договором оренди.

Таким чином, слід вважати, що позивач набув права оренди земельної ділянки, саме за договором оренди землі від 25.10.2011, та відповідно, набув статус сторони цього договору (орендаря).

Статтею 30 Закону України Про оренду землі передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) регламентовано переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк.

Частинами 1-5 статті 33 вказаного Закону встановлено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Статтею 32-2 вказаного Закону встановлено, що поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Згідно частини 2 статті 126-1 Земельного кодексу України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Згідно частин 3, 4 вказаної статті кодексу, сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору. У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.

Як зазначалося, на звернення позивача до ЦНАП м. Маріуполь 04.02.2021 про переоформлення права оренди земельної ділянки у зв`язку зі зміною власника нерухомого майна за адресою: м.Маріуполь, вул.Перемоги, б.100 (кадастровий номер 1412336900:01:013:0203) Маріупольською міською радою було прийнято рішення №8/6-512 від 28.04.2021, згідно з п.1 якого, позивачу було відмовлено у наданні в оренду вказаної земельної ділянки з огляду на зауваження юридичного департаменту Маріупольської міської ради від 15.03.2021 №31.6/9742, що договір купівлі-продажу від 20.12.2019, укладений на об`єкт нерухомості за неіснуючою адресою: м.Маріуполь, вул.Перемоги, б. 100 г.

Отже, враховуючи факт переходу права власності на нерухоме майно, що розташоване на спірній земельній ділянці, наявність волевиявлення позивача щодо продовження строку дії договору оренди, яке було ним висловлено в зазначеному вище зверненні, продовження фактичного користування земельною ділянкою, та сплату за користування нею орендну плату (в підтвердження чого суду надані платіжні доручення, податкові декларації з плати за землю, лист ГУ ДПС у Донецькій області №15624/6 від 18.05.2021, лист Департаменту фінансів Маріупольської міської ради №28.2-14528-28.1 від 12.05.2021 (т.1 а.с. 168-192), а також відсутністю жодних обґрунтованих заперечень відповідача щодо поновлення договору оренди, суд приходить до висновку про наявність підстав для поновлення строку дії договору оренди на той самий строк.

Посилання в рішенні Маріупольської міської ради №8/6-512 від 28.04.2021 на зауваження юридичного департаменту Маріупольської міської ради від 15.03.2021 №31.6/9742 про укладання договору купівлі-продажу від 20.12.2019 щодо об`єкту нерухомості за неіснуючою адресою суд вважає безпідставними, оскільки поштова адреса не є ідентифікаційною ознакою об`єкту нерухомості.

Крім того, в договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 20.12.2019, на підставі якого виникло право власності у позивача на будівлю, є посилання на реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна, а також, є посилання на кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташоване таке майно.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, встановив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі, добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

За встановлених судами обставин належного виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із заявою про поновлення договору, орендодавець, не надавши своєчасної відповіді, порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже, і на укладення додаткової угоди до договору, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором від 25.10.2011.

Згідно зі ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Організація та діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України Про місцеве самоврядування в Україні (розділ II). Тому ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування правозастосовного та юрисдикційного змісту приймаються на основі Конституції і законів України, а самі ці органи як носії публічної влади є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами (частина перша статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

За приписами ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Організація та діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України Про місцеве самоврядування в Україні (розділ II). Тому ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування правозастосовного та юрисдикційного змісту приймаються на основі Конституції і законів України, а самі ці органи як носії публічної влади є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами (частина перша статті 74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні.

Відповідно до пункту 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду, що прийняте Маріупольською міською радою рішення №8/6-512 від 28.04.2021 року порушує приписи ст.ст. 120, 126-1 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, статті 7, 32, 33 Закону України "Про оренду землі", у зв`язку з чим воно підлягає визнанню незаконним, та, як слід, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також правомірним є висновок місцевого суду про обґрунтованість вимоги про визнання поновленим договору оренди на такий самий строк і на таких самих умовах, які були передбачені договором, та відповідно про задоволення позовних вимог в частині визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки в редакції позивача.

Твердження і доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують обґрунтованих висновків місцевого господарського суду та стосуються виключно переоцінки доказів.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені відповідачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2021 у справі №905/1595/21 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 14.09.2022.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя Т.Д. Геза

Суддя О.І. Терещенко