Рішення

від 13.09.2022 по справі 910/2416/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.09.2022Справа № 910/2416/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова мостова компанія"

про стягнення 2035000,00 грн

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Єременок О.В.

Представники учасників справи

від позивача: Малеванчук І.В.

від відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні 14.09.2022 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрі" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова мостова компанія" про стягнення 2035000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором від 15.04.2019 № 20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.03.2022.

03.08.2022 від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про прискорення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 сторін повідомлено про призначення підготовчого засідання на 25.08.2022.

12.08.2022 від відповідача надійшов лист про зміну місцезнаходження, а саме: 04080, місто Київ, Подільський район, вулиця Кирилівська, будинок 60, офіс 202, а зв`язку з чим ухвалу суду від 09.08.2022 направлено відповідачу за вищезазначеною адресою та вручено йому 14.08.2022.

Ухвалою суду від 25.08.2022 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 14.09.2022.

31.08.2022 та 08.09.2022 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про компенсацію витрат на правову допомогу.

В судове засідання 14.09.2022 представник відповідача не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 14.09.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги повністю з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача просив задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрі" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова мостова компанія" (Замовник) укладено договір № 20 про надання послуг автокранами, за умовами п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги по переміщенню вантажів автокраном на об`єктах замовника.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору надані послуги повністю не сплатив, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 2035000,00 грн.

Згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Як встановлено у п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами фінансових зобов`язань за даним договором.

Відповідно до п. 4.4 договору передача-приймання наданих послуг у відповідності з даним договором оформлюється сторонами шляхом підписання актів приймання-передачі наданих послуг. Надані виконавцем акти приймання-передачі наданих послуг замовник зобов`язується підписувати та повертати виконавцю на протязі 3- х робочих днів з моменту їх отримання від виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу послуги на суму 1799300,00 грн, що підтверджується актами надання послуг, підписаними та скріпленими печатками обох сторін, а саме: №34 від 30.04.2019 на суму 55250, 00 грн; №35 від 30.04.2019 на суму 89250,00 грн; №36 від 30.04.2019 на суму 72250,00 грн; №39 від 07.05.2019 на суму 46750,00 грн; № 40 від 15.05.2019 на суму 46750,00 грн; № 50 від 25.05.2019 на суму 23375,00 грн; №44 від 27.05.2019 на суму 163625,00 грн; № 45 від 27.05.2019 на суму 25500,00 грн; №91 від 18.07.2019 на суму 46750, 00 грн; № 89 від 31.07.2019 на суму 23375,00 грн; №94 від 01.08.2019 на суму 30250,00 грн; №101 від 15.08.2019 на суму 187000,00 грн; №102 від 15.08.2019 на суму 242000, 00 грн; №103 від 15.08.2019 на суму 66550,00 грн; №113 від 22.08.2019 на суму 163625,00 грн; №114 від 22.08.2019 на суму 211750,00 грн; №116 від 27.08.2019 на суму 30250,00 грн; №111 від 30.08.2019 на суму 93500,00 грн; №115 від 31.08.2019 на суму 181500, 00 грн.

Також позивачем подано акти надання послуг на загальну суму 1446500,00 грн, які з боку відповідача не підписані, а саме: № 97 від 02.08.2019 на суму 46750,00 грн; № 121 від 17.09.2019 на суму 302500,00 грн; № 122 від 17.09.2019 на суму 280500,00 грн; № 123 від 17.09.2019 на суму 46750,00 грн; № 135 від 27.09.2019 на суму 280500,00 грн; № 143 від 15.10.2019 на суму 257125,00 грн; № 152 від 23.10.2019 на суму 187000,00 грн; № 59 від 16.03.2020 на суму30250,00 грн; № 60 від 16.03.2020 на суму 15125,00 грн. Всі акти мають підставою виставлення договір № 20 від 15.04.2019. Заперечення з приводу того, що послуги надавались саме за вказаним договором в матеріалах справи відсутні.

Вказані акти надання послуг (не підписані з боку відповідача) позивачем були 21.01.2022 надіслані відповідачу листом № 19-1 від 19.01.2022 у двох екземплярах для підписання та подальшого повернення, що підтверджується фіскальним чеком, накладною та описом вкладення у цінний лист від 21.01.2022.

З роздруківки з офіційного сайту АТ "Укрпошта" в мережі Інтернет за трек-кодом № 0205903986280 вбачається, що відправлення вручено адресату 27.01.2022.

Відповідно до п. 3.7 договору в разі прострочення замовником строку підписання акту приймання-передачі наданих послуг, послуги вважаються прийнятими замовником в безспірному порядку і замовник зобов`язаний розрахуватись з виконавцем на протязі 5 (п`яти) днів з дати передачі замовнику акту приймання-передачі наданих послуг.

З огляду на викладене та в силу умов п. 3.7 договору послуги за актами на загальну суму 1446500,00 грн вважаються наданими позивачем належним чином та прийнятими відповідачем.

Відповідно до п. 3.6 договору, розрахунок за надані послуги замовник здійснює протягом трьох робочих днів після підписання сторонами кожного акту приймання-передачі наданих послуг.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги положення зазначених норм, п. 3.7 договору та дату отримання актів (27.01.2022), останній день 5-денного строк виконання припадає на 02.02.2022, тобто останнім днем виконання грошового зобов`язання по сплаті наданих послуг на суму 1446500,00 грн (за не підписаними актами) є 02.02.2022.

Враховуючи ж положення п. 3.6 договору відповідач мав здійснити сплату наданих послуг в розмірі 1799300,00 грн (за підписаними актами) у 3-денний строк з дня підписаного кожного акту.

Позивач долучив до матеріалів справи копії платіжних доручень в підтвердження часткової оплати вартості послуг: №430 від 23.04.2019 на суму 72250, 00 грн; №499 від 08.05.2019 на суму 89250, 00 грн; №500 від 08.05.2019 на суму 38250, 00 грн; №546 від 16.05.2019 на суму 46750, 00 грн; №543 від 16 травня 2019 на суму 8500, 00 грн; № №572 від 23 травня 2019 року на суму 55250, 00 грн; №633 від 31 травня 2019 року на суму 23375,00 грн; №780 від 23 липня 2019 року на суму 25500,00 грн; №781 від 23 липня 2019 року на суму 163625,00 грн; №967 від 21 серпня 2019 року на суму 23375,00 грн; №1068 від 09 вересня 2019 року на суму 66550,00 грн; №1069 від 09 вересня 2019 року на суму 242000,00 грн; №1070 від 09 вересня 2019 року на суму 30250,00 грн; №65 від 29 січня 2020 року на суму 280500,00 грн; №86 від 16 березня 2020 року на суму 15125,00 грн; №81 від 11 березня 2020 року на суму 30250,00 грн. З наявних у справі платіжних доручень вбачається, що відповідачем у період з 23.04.2019 по 11.03.2020 здійснено часткову оплату наданих послуг в загальному розмірі 1210800,00 грн.

Отже, матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов`язання по сплаті наданих послуг у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої становить 2035000,00 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті наданих послуг не подано.

З урахуванням викладеного, відсутності будь-яких спростувань наведених обставин від відповідача, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг в розмірі 2035000,00 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно розподілу витрат позивача на правову допомогу в розмірі 16000,00 грн суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У позовній заяві позивач зазначив, що у зв`язку з розглядом справи планує понести витрати на правничу допомогу в розмірі 28000,00 грн.

Надалі позивач у клопотанні про компенсацію витрат на правничу допомогу адвоката просив стягнути з відповідача 16000,00 грн відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

17.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрі" (клієнт) та Адвокатським бюро "Малеванчук та Партнери" (адвокатське бюро) укладено договір про надання правової допомоги № 17/01, за умовами якого адвокатське бюро зобов`язалось надавати клієнту правову допомогу шляхом представництва, захисту, здійснення інших видів правової допомоги та дій, що мають юридичне значення, згідно законодавства про види адвокатської діяльності, а клієнт зобов`язався оплати адвокатському бюро вартість наданої правової допомоги.

Згідно з п. 3.2 даного договору вартість правової допомоги погоджується за взаємною домовленістю сторін. Порядок обчислення вартості правової допомоги, підстави для її зміни, порядок його сплати, а також порядок оплати фактичних витрат адвокатського бюро за виконання доручень клієнта визначаються додатковою угодою до даного договору, яка є невід`ємною його частиною та набуває чинності з дня її підписання.

17.01.2022 між клієнтом та адвокатським бюро укладено додаткову угоду № 1 до зазначеного вище договору, у якій визначено вартість правової допомоги, яка полягає в представництві інтересів клієнта щодо стягнення в судовому порядку заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова мостова компанія" по договору № 20 про надання послуг автокранами від 15.04.2019, який укладено між ТОВ "Аграрі" та ТОВ "Інжинірингова мостова компанія".

Надалі між клієнтом та адвокатським бюро складалися та підписувалися акти прийому-передачі наданих послуг № 26/01/22 від 26.01.2022 на суму 2500,00 грн, № 11/02/22 від 11.02.2022 на суму 6500,00 грн, № 25/08/22 від 25.08.2022 на суму 3500,00 грн, № 29/08/22 від 29.08.2022 на суму 3500,00 грн.

Позивач сплатив на користь адвокатського бюро грошові кошти в загальному розмірі 16000,00 грн згідно платіжних доручень № 12628 від 28.01.2022 на суму 2500,00 грн, № 12692 від 11.02.2022 на суму 6500,00 грн, № 13344 від 25.08.2022 на суму 3500,00 грн, № 13356 від 29.08.2022 на суму 3500,00 грн.

Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрі" у справі здійснював адвокат Малеванчук І.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1103 від 03.03.2014), та який діяв на підставі довіреності № б/н від 10.01.2022.

У даній справі відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не заявляв, заперечень проти їх задоволення не надавав.

З огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи здійснення адвокатом представництва позивача у даній справі, виходячи з критерію реальності, пропорційності до предмета спору і розумності розміру заявлених витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі заявлений до стягнення позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи з урахуванням гонорару успіху, є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає вказаним критеріям.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на правову допомогу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова мостова компанія" (вул. Кирилівська, буд. 60, офіс 212, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 41017120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрі" (вул. Драгоманова, будинок 6-А, квартира 129, м. Київ, 02068, ідентифікаційний код 37117006) борг у розмірі 2035000,00 (два мільйони тридцять п`ять тисяч) грн 00 коп., судовий збір у розмірі 30525,00 (тридцять тисяч п`ятсот двадцять п`ять) грн 00 коп., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 (шістнадцять тисяч) грн 00 коп.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 14.09.2022

Суддя І.В.Усатенко